Макроекономический анализ безработици

Відомий дослідник в царині макроекономіки Артур Оукен математично виразив зв'язок між рівнем безробіття та відставанням в обсязі виробленого ВВП. Цей зв'язок відомий нині як закон Оукена.

Відомі дві формули зазначеного взаємозв'язку:

1) Коли потрібно з'ясувати, як впливає зміна рівня циклічного безробіття на відхилення фактичного рівня ВВП від потенційно можливого, користу­ються формулою:

                                                 (2.1.)

де Y— фактичний обсяг виробництва;

     Y — потенційний ВВП;

      u — фактичний рівень безробіття;

    u — природний рівень безробіття;

    (u-u) — циклічне безробіття;

    — коефіцієнт чутливості ВВП до динамки циклічного безробіття

Коефіцієнт показує, що коли фактичний рівень безробіття перевищує природний на 1%, то фактичний обсяг виробництва буде нижчим за потенційно можливий на %.

Цей коефіцієнт найчастіше має значення в межах від 2 до 2,5. Це дає змогу зробити такий висновок: якщо циклічне безробіття в економіці становить 1%, то відставання фактичного обсягу виробництва від потенційно можливого дорівнюватиме 22,5 %.

2) Можна визначати також вплив динаміки фактичного рівня безробіття на динаміку реального ВВП за два періоди, які порівнюються між собою. Тоді варто скористатися іншою формулою:

                                      (2.2)

де Y1 — фактичний обсяг виробництва в поточному році;

     Y — фактичний обсяг виробництва у попередньому році;

     u — фактичний рівень безробіття  в поточному році;

     u— фактичний рівень безробіття у попередньому році

Ця формула свідчить, що:

а) коли рівень безробіття не зміниться у порівнянні з попереднім (u=u),
то темп зростання реального ВВП дорівнюватиме 3 %. Цей показник
називають темпом зростання потенційного ВВП, а його значення обумовле­но приростом населення, нагромадженням капіталу та науково-технічним
прогресом;

б) при збільшенні рівня безробіття на 1 % у порівнянні з попереднім
роком (u- u=1 %), реальний ВВП скоротиться на 2%.

Закон Оукена розкриває істотний зв'язок між ринком продукту і рин­ком праці та ще раз нагадує про те, що безробіття є основною проблемою сучасного суспільства. Коли рівень безробіття високий, ресурси використо­вуються не повністю, значна частина продукту не добирається, доходи насе­лення зменшуються.

Проте циклічне безробіття — це не лише економічне лихо, це також і велика соціальна катастрофа. Депресія призводить до бездіяльності, а бездіяльність до втрати кваліфікації, втрати самоповаги, занепаду моральних принципів, а також до громадського і політичного безладдя.

Дослідження американських вчених показали, що безробіття призводить до погіршення і фізичного, і психологічного стану — підвищує­ться рівень серцевих захворювань, алкоголізму та самогубств. Психологічні тести показують, що травма, спричинена втратою роботи, за рівнем стресу відповідає смерті близького друга [ 7, c. 251-252 ] .

2.2 Практичне завдання

Згідно отриманих умов завдання, запишемо рівняння функції споживання та заощадження за допомогою наступних формул :

C= Co + MPC * DI                                                (2.3.)

де С – функція споживання

   Co – автономне споживання

   MPC – гранична схильність до споживання

      DI – використовуваний дохід

S =  - Co + MPS * DI                                                (2.4.)

де S – функція заощадження

     MPS – гранична схильність до заощадження

                                         MPC + MPS = 1                                                 (2.5.)

Граничну схильність знайдемо до споживання за формулою:

MPC =                                                  (2.6.)

де  – приріст споживання

      – приріст використовуваного доходу 

Таблиця 2.1.

Вихідні дані

Проведемо розрахунки на основі вищенаведених даних. Для знаходження автономного споживання у функцію підставимо отримані значення МРС і значення споживання та доходу, взяті з одного стовпчика таблиці 2.1.

MPC =

Звідси:

334 = Со + 0,36 * 439

                                              Со = - 158,04 +334

                                                        Со = 175,96

Звідси функція споживання має вигляд:

С = 175,96 + 0,36 DI

Далі знайдемо функцію споживання:

MPS = 1- 0.36 = 0.64

Звідси функція заощадження матиме наступний вигляд:

S = - 175.96 + 0.64 DI

Відобразимо дані функції графічно й визначимо пороговий рівень доходу. Якщо S = 0, то:

                                              S = - 175,96 + 0,64 DI

                                              0,64 DI = 175,96

                                              DI = 274,93

Тобто пороговий рівень доходу дорівнює DI = 274,93 млн. гр. од. Відобразимо отримані результати графічно:

Рис. 2.1. Функції споживання та заощадження

Розрахуємо рівноважний ВВП, використовуючи метод кінцевого використання (за витратами):

   =                                +                                    +                                   (2.7.)

Виходячи з даних індивідуального завдання, ми отримали наступний показник ВВП за витратами:

ВВП = 170 млн. + 222 млн. + 130 млн. + 216 млн. = 738 млн. гр.. од.

Далі розрахуємо рівноважний ВВП розподільчим методом (за доходами) за наступною формулою:

      =                              +                                    +                                  (2.8.) 

Розрахунок рівноважного ВВП розподільчим методом:

ВВП = 34 млн. + 154 млн. + 408 млн. + 102 млн. + 14 млн.  + 26 млн. = 738 млн. гр. од.

Як ми бачимо, обидва методи розрахунку дали однаковий результат. Отже рівноважний ВВП становить ВВП = 954 млн. гр. од.

Визначимо втрати від безробіття. Згідно з умовами, Рівноважний дохід дорівнює фактичному ВВП.

Спочатку визначимо робочу силу:

РС= 28,9 млн. чол. + 2,27 млн. чол.. = 31,17  млн. чол.

Потім визначимо фактичне безробіття:

= 0,07

Далі за формулою 2.9 знайдемо потенційний ВВП:

                                                  (2.9.)

де - потенційний ВВП, гр. од.

     Y – фактичний ВВП, гр. од.

     - коефіцієнт чутливості виробництва до циклічного безробіття (його величина дорівнює 2,5)

Побудуємо схему кругообігу закритої змішаної економіки

Рис. 2.2. Кругообіг закритої змішаної економіки

Згідно з умовами, природний рівень безробіття складає 5 %. Підставимо значення, й знайдемо потенційний ВВП:

гр. од

За формулою 2.10. знайдемо втрати від безробіття:

                                                      (2.10.),

де - втрати від безробіття

Підставимо значення:

Таким чином втрати від безробіття складають 38,84 млн. гр. од. 

Визначимо рівень номінального ВВП. Згідно з умовами, рівноважний дохід відповідає реальному ВВП на початок періоду. Темп інфляції становив 7 %, темп росту реального ВВП складає 1,17 %. Для цього скористаємось формулою:

                                          (2.11.),

де ВВПном – номінальний обсяг виробництва у поточних цінах,

    ВВПреал – реальний обсяг виробництва у базових цінах,

     Іц – індекс цін, заданий коефіцієнтом

Отже спочатку знайдемо реальне ВВП на кінець періоду:

ВВПреал = 738 млн. гр. од. * 101,17 % = 746,64 млн. гр. од.

Після цього підставимо значення, й визначимо номінальне ВВП:

Номінальний ВВП зріс до 798,9 млн. гр. од.

Виходячи з викладеного в даному розділі можна зробити висновок, що безробіття спричиняє значні матеріальні втрати, адже зменшується вироблюваний національний продукт. Ці втрати пов’язані передовсім із циклічним безробіттям і нерідко є досить значними. Для вимірювання втрат від циклічного безробіття економісти часто використовують закон Оукена. Безробіття зумовлює не лише економічні, а й величезні соціальні втрати.

Загальний  висновок  по другому розділу полягає  в  тому, що безробіття є соціальним явищем й в залежності від рівня несе собою той чи інший рівень соціально-економічних втрат. Так, однією з найвагоміших втрат є  втрата певного відсотка ВВП від певного рівня безробіття. Дану залежність називають законом Оукена, за ім’ям вченого, який першим її побачив.

РОЗДІЛ 3

АНАЛІЗ РІВНЯ БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ

3.1. Рівень безробіття в Україні

Процес реформування економіки України протягом першого десятиліття був дуже спірним. Його беззаперечною заслугою, не дивлячись на всі труднощі, є  злам зжитої, відокремленої від всього соціального і науково-технічного прогресу   адміністративно-командної системи господарювання, затвердження основ ринкової інфраструктури і ринкових інститутів національної економіки.

    Країна почала перехід до ринку в умовах жорсткої економічної і політичної кризи. Ця криза характеризувала банкрутство старої централізованої системи господарювання, а потім почала поглиблюватися в результаті зигзагів політики «перебудови».

    До загальної картини треба додати, що в 1991г. розпався СРСР. Товарообіг України з колишніми союзними республіками різко скоротився і багато підприємств були вимушені зупинитись.

Скорочення зайнятості і відповідне збільшення безробіття почало особливо відчуватися в другій половині 90-х років. Показово, що офіційна статистика праці зареєструвала найнижчі показники безробіття (табл. 3.1.) саме в ті роки, в які спостерігався найбільший спад в економіці.

Таблиця 3.1.

Показники рівня безробіття в Україні(за офіційними даними), %