Методи зовнішньоторговельної політики України

     Членство  у СОТ має чотири основні переваги: посилення національних політик, інституцій та їх можливостей у міжнародній  торгівлі товарами і послугами, що є необхідною умовою для вступу до СОТ; полегшення ринкового доступу до головних експортних ринків та посилення його безпеки; доступ до механізмів розв’язання суперечок у торговельних питаннях; місце за столом: члени СОТ встановлюють правила, за якими здійснюється більша частина світової торгівлі [8].

     За даними Міністерства економіки України, згідно з зобов'язаннями, ставки ввізного мита на продукцію і товари приводяться у відповідність з рівнем, визначеним графіком тарифних зобов'язань України по товарах на 2008 рік. Так, середня арифметична ставка ввізного мита на 2008р. становила 4,94% (в порівнянні з 6,51% до цього), в тому числі по товарах продовольчої групи - 9,13% (в порівнянні з 13,84%), промислової групи - 3,71% (в порівнянні з 4,40%) [10]. 

     Україна також взяла зобов'язання не застосовувати дискримінаційних обмежень до іноземних компаній в переважній більшості секторів сфери послуг. Вона не брала зобов'язань лише за такими сферами послуг, як послуги з безпеки та розслідувань, аудіовізуальні послуги, послуги космічного транспорту, послуги з буксирування та розвантаження на морському й залізничному транспорті. У сфері фінансових послуг в Україні протягом 5 років після вступу не працюватимуть прямі філіали страхових компаній, а після перехідного періоду збережуться певні обмеження на їхню діяльність [10]. 

     Україна встановила плату за ліцензію на імпорт та експорт алкогольних напоїв і тютюну в розмірі 780 гривень (104 євро) у сфері ліцензування алкогольної продукції, який відповідає вартості наданих послуг з оформлення ліцензії [11]. 

     Україна скасувала дискримінаційні акцизи на імпортну алкогольну продукцію у сфері застосування внутрішніх податків на імпорт, а також скасувала пільги зі сплати ПДВ на імпорт автомобілів, продукції суднобудування та літакобудування для окремих українських підприємств[12].

     У сфері прав торгівлі Україна зобов'язалася, що плата за реєстрацію медикаментів, пестицидів, сільськогосподарських хімікатів, а також плата за одержання ліцензій на експорт і імпорт алкогольних напоїв і тютюнових виробів буде встановлюватися з вимогами СОТ і буде відповідати рівню вартості наданих послуг. Від фізичних осіб і компаній, що бажають провадити експорт або імпорт, не буде вимагатися фізична присутність або наявність інвестицій в Україні, їм необхідно буде тільки зареєструватися у відповідних органах [13, c.19]. 

     Оплату і збори за надані послуги Україна зобов'язалася встановлювати відповідно до норм СОТ і надавати дану інформацію членам СОТ на вимогу, а внутрішні податки на товари, імпортовані країнами-членами СОТ, встановлювати на недискримінаційній основі. Після вступу Україна також зобов'язалася скасувати і не встановлювати кількісні обмеження на імпорт або інші нетарифні заходи, які не передбачені угодою СОТ [14, c.50]. 

     За  перші сім місяців після вступу України до СОТ експортерам вдалось

збільшити постачання на зовнішні ринки на 36% порівняно з аналогічним періодом 2007 року, а саме: продукція металургії - на 29%, сільського господарства - на 98%, хімічної промисловості - на 15%, машин та обладнання - на 19% та транспортних засобів - на 21%. Збільшення вартості експортних постачань на зовнішні ринки спостерігалося лише в перші п’ять місяців після приєднання до Організації, але вже у листопаді експорт товарів з України зменшився на 38% у порівнянні з жовтнем 2008 року [10]. Таке різке скорочення вартості експорту пов’язано, з падінням попиту та погіршенням цінової кон’юнктури на традиційну українську продукцію: металургійну, хімічну та сільськогосподарську (рис. 2.1).

     Рис. 2.1 Динаміка експорту продукції головних експортних галузей [18]

     Приєднання  України до Організації, попри все, позитивно вплинуло на

динаміку  експортних постачань. Якщо порівняти  обсяги експорту товарів з України за червень-жовтень 2008 року, тобто за період коли Україна вже стала членом СОТ, але при цьому наслідки «фінансової кризи» ще не набули масштабного характеру, з січнем-травнем 2008 року, то констатуємо, що збільшення вартості експорту товарів склало 38%.

       Станом на вересень 2007 року  проти  товарів походження з України  було запроваджено 37 обмежувальних заходів (антидемпінгові та спеціальні), а на кінець лютого 2009 року діяло вже 32 заходи.  Це зменшення є прогресом у напрямку захисту від дискримінаційних дій країн-імпортерів, беручи до уваги тривалий та складний характер процедур по перегляду умов або скасуванню таких заходів, а також ту обставину, що в умовах фінансової кризи можна очікувати ще більшого посилення обмежувальних заходів проти української продукції [12].

     Перший  рік членства України у СОТ  не привів до радикальних змін у географічній структурі, але змінив деякі тенденції останніх років. Так, за червень-грудень 2008 року в порівнянні з аналогічним періодом 2007 року питома вага країн СНД зменшилась на 3 %, в той же час зросли частки країн Азії та Африки - по 1% відповідно. Частка країн ЄС залишилась незмінною.

     Україна є країною з високим ступенем відкритості економіки. У 2007 році експортні операції з товарами та послугами формували 41 %, а імпортні - 44% валового внутрішнього продукту. Такі дані свідчать про надзвичайно

важливе значення міжнародної торгівлі для  економіки України. Приєднання до СОТ ще більше поглибило її інтегрованість у світову економіку[8].

     Загальний аналіз експортних операцій з товарами після приєднання України до СОТ вказує на позитивний вплив на просування української продукції на зовнішні ринки:

     - є прогрес у роботі над гармонізацією національного торговельно спрямованого законодавства з правовими вимогами СОТ. Наприклад, відміна

кількісних  обмежень експорту зернових, соняшникової олії та насіння соняшнику дозволила експортерам суттєво наростити обсяги експорту даної продукції;

     - членство України у СОТ дозволило припинити квотування української металопродукції. 26 травня 2008 року Рада Міністрів із загальних справ і зовнішніх відносин Європейського Союзу скасувала квоти на імпорт металопродукції з України. У загальному експорті частка даної продукції складає близько 40%, тобто такі заходи є потужним стимулятором до нарощування постачань на зовнішні ринки;

     - після приєднання до СОТ проти українських компаній стало складніше запроваджувати антидемпінгові розслідування, на початок 2009 року їх кількість навіть зменшилась порівняно з кінцем 2007 року;

     - помітним є збільшення експортних поставок у січні-грудні 2008 року порівняно з аналогічним періодом 2007 року майже за всіма товарними групами;

     - приєднання України до Організації сприяло активізації торговельних відносин з її країнами-членами, що, в свою чергу, дозволило українським експортерам розширити географію збуту своєї продукції, так, наприклад, у 2008 році експорт українських товарів до країн Африки був найбільшим за часи незалежності України;

     - відбулося посилення концентрації експорту, яке співпало з періодом після приєднання країни до СОТ, що пояснюється збільшенням обсягів експорту традиційних для України видів продукції.

     Вступ України до СОТ та, як наслідок, лібералізація імпортного митного режиму призвели до більш вільного доступу товарів з країн-членів СОТ на український внутрішній ринок та збільшення обсягів імпорту. З червня по грудень 2008 р. зростання склало 35% до аналогічного періоду 2007 р. При цьому даний приріст (35%=100) на 30% був сформований за рахунок подорожчання енергоресурсів, зокрема, ціна імпорту природного газу (на 38%). Тобто зростання у вартісному виразі в основному відбулось через причину, що не має прямого відношення до факту вступу країни до СОТ. З інших товарних груп, що сформували даний приріст, виділимо – транспортні засоби та сільськогосподарська продукція - по 11% кожна [12].

     Але разом з відкриттям внутрішнього ринку для імпортної продукції Угодами СОТ передбачено розгалужений механізм захисту внутрішнього ринку. Так, з 17 березня 2009 року Україна порушила антидемпінгове розслідування імпорту половинок та четвертинок курей свійських, ніжок та їх частин зі США та Бразилії. Загалом, після вступу до СОТ, Україна для захисту національного виробника порушила вже шість антидемпінгових та спеціальних розслідувань.

     Одним з очікуваних наслідків приєднання України до СОТ була надія на збільшення іноземних інвестицій в Україну. Тому сприяла позитивна динаміка попередніх років: у 2005 році чистий приріст склав 7,8 млрд. дол. США, у 2006 році - 4,7 млрд. дол. США, у 2007 році - 7,9 млрд. дол. США[9].

     За 2008 рік в Україну було залучено іноземних інвестицій на суму 6,2 млрд. дол. США. Зазначимо, що такий приріст був сформований за перше півріччя 2008 року, а свого максимуму досяг у другому кварталі, тобто коли Україна офіційно стала членом Світової організації торгівлі. У другому півріччі 2008 року негативні процеси, що відбувались у світовій економіці, почали відчуватись в Україні, де вони набули стрімкого та жорсткого характеру. Уповільнилось зростання валового внутрішнього продукту - з 6,1% (до відповідного періоду минулого року) за першу половину 2008 року до 2,1% в цілому за рік. Індекс промислової продукції впав з 7,7% за січень-червень до -3,1% за рік. З червня по грудень 2008 року гривня відносно долара США девальвувалась майже на 60% [11]. Зрозуміло, що за таких умов відбулося суттєве погіршення інвестиційного клімату в Україні, що знайшло своє відображення в уповільненні темпів зростання у третьому кварталі та навіть відтоку інвестицій у четвертому (рис. 2.2).

       Важливим стимулятором до залучення іноземного капіталу в Україну

повинні стати зобов’язання України щодо дотримання прав інвесторів та захисту інтелектуальної власності, які є одними із складових частин договірно-правової системи СОТ. На інвестиційний клімат впливають також інші важливі фактори: макроекономічна ситуація, політична стабільність та інше [14, c.55]. 

     Рис. 2. 2 Прямі іноземні інвестиції в Україну, млн. дол. США [18]

     Вступивши до СОТ, Україна автоматично здобула право брати участь у роботі органів СОТ, зокрема Ради з торгівлі товарами, Ради з торгівлі послугами, Ради з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності, в

рамках  яких діє ще близько 18 допоміжних комітетів. Відповідно, робота рад та комітетів СОТ полягає у здійсненні нагляду за функціонуванням багатосторонніх торговельних угод.

     З травня 2008 року Україна розгорнула роботу в комітетах та підкомітетах СОТ. Взято участь у засіданнях Комітету з технічних бар’єрів (TBT), Комітету з інтелектуальної власності (TРІПС) та засіданні Ради ТРІПС, де пройшов огляд стану імплементації Україною законодавства у сфері забезпечення захисту прав інтелектуальної власності, Комітету з імпортного ліцензування, Комітету з регіональних торговельних угод, Комітету з митної оцінки. Україна також набула статусу спостерігача у Комітеті з питань державних закупівель та ін [12].

     Вступ України до СОТ став стимулом для подальшого поширення режиму вільної торгівлі на зовнішньоторговельні операції із західними країнами–сусідами. та країнами дальнього зарубіжжя, тоді як до вступу, коло країн, з якими Україна мала угоди про вільну торгівлю, обмежувалося переважно країнами СНД. Після вступу України до Організації розпочалися переговори з ЄС щодо укладання Угоди про створення зони вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

     2.2. Вільні економічні зони як ефективний механізм залучення іноземних інвестицій

     В умовах відсутності коштів, необхідних для проведення структурної перебудови економіки та її інтеграції у світовий економічний простір, важливого  значення набуває питання створення  і функціонування СЕЗ (ВЕЗ).

     З метою залучення іноземних інвестицій, активізації підприємницької діяльності за участю зарубіжних інвесторів, нарощування експорту товарів і послуг, а також поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції створено спеціальні (вільні) економічні зони та запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку Донецької, Київської, Луганської, Львівської, Закарпатської, Волинської, Житомирської, Миколаївської, Одеської, Чернігівської областей, Автономної Республіки Крим, у м. Шостка Сумської області та Харкові.  У табл. 2.1 вказано які СЕЗ та ТПР існують в Україні та в яких областях вони розташовані.

     За  даними Міністерства економіки в Україні зареєстровано: 11 СЕЗ і 9 ТПР. Загальна територія, на яку поширюється режим СЕЗ та ТПР - 6360 тис.га, або 10,5 % території України. Кількість областей України, на які поширюються режим СЕЗ та ТПР - 12. Кількість районів України, на які поширюються режими СЕЗ та ТПР - 41. Кількість міст України, на які поширюються режими СЕЗ та ТПР – 58 [15]. У СЕЗ для інвестицій створені певні пільгові умови і правова стабільність на визначений термін. На таких засадах об'єкти СЕЗ стають привабливими і для внутрішнього, і для зовнішнього інвестора [17, c.7].