Мікроекономічна теорія, як теорія цін

  Особливе  значення державне регулювання цін  має для країн, що переходять від  планово-централізованої економічної  системи до ринкової економіки. Це зумовлене тим, що ціна не лише відображає економічні, соціальні процеси, а й активно впливає на них, виконуючи функцію системного економічного інструмента процесу трансформації неринкової економіки в ринкову. Саме реформа цін є ключовим засобом забезпечення плавного характеру трансформаційних процесів без великих економічних і соціальних втрат. Однак ефективне реформування цін неможливе без створення умов для розвитку конкуренції, системи антиінфляційних заходів та механізмів захисту доходів населення, вироблення обґрунтованої концепції механізмів ціноутворення.

  В Україні, проте, системна трансформація  адміністративно-командної системи  розпочалася не зі створення конкурентного  середовища шляхом поступового і доцільного роздержавлення і приватизації державної власності та інших стабілізуючих чинників, а безпосередньо з реформи одержавлених цін, яка була зведена до їх лібералізації разом із лібералізацією внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Це спричинило тотальне зростання цін, насамперед на предмети особистого споживання.

  У 1993 р. роздрібні ціни зросли порівняно  з 1991 р. у 102 рази. Ще більше зросли вони на енергоносії. У 1992 р. індекс зростання  споживчих цін, який характеризує інфляцію, становив 2100 % , в 1993 —уже 10 256 %.

  Одночасне штучне стримування державою ціни робочої  сили (заробітної плати) різко знизило  платоспроможний попит населення, що унеможливлювало збільшення виробництва товарів національними товаровиробниками. Наслідком гіперінфляції стало небувале руйнування економіки країни та зубожіння більшості населення, а також концентрація у незначної за чисельністю верстви населення великих багатств, які були використані для приватизації найприбутковіших державних підприємств.

ВИСНОВКИ

  Ціна  фокусує в собі різнобічні інтереси економічних суб'єктів. У ринковій економіці вона є епіцентром усіх подій, оскільки за її участю щодня відбуваються мільярди актів обміну товарами. Тому проблеми теорії ціни і ціноутворення одні з найважливіших в економічній науці і практиці. Економічно обґрунтована ціна є важливою передумовою нормального функціонування ринкових суб'єктів, галузей економіки, забезпечення соціальної рівноваги в суспільстві. У ній закладені передумови виробництва, споживання і відтворення. Крім того, вона постає як економічний показник ефективного управління економікою, як інструмент, використовуючи який, оцінюють діяльність виробничих колективів, матеріально винагороджують їх працю. За допомогою ціни відбувається розподіл і перерозподіл ВВП, ВНП, НД. Ціна є стимулюючим фактором виробництва, а також обмеження певного економічного блага. Якщо вона викривлюватиме економічні процеси, жодні зусилля, спрямовані на розвиток економіки, не матимуть успіху.

  Сутність  ціни виявляється в її функціях: обліковій (вимірювальній), розподільчо-перерозподільчій, стимулюючій і регулюючій. Механізм виконання ціною своїх функцій доволі складний і неоднозначний. З'ясовуючи функції ціни необхідно зауважити, що їх не можна чітко розмежувати. Так, стимулююча і регулююча функції, маючи різний зміст, тісно пов'язані між собою. Тому помилковим є твердження, що ціна спочатку виконує одну функцію, потім іншу і т. д. Ціна одночасно виконує всі властиві їй функції, і лише теоретичний аналіз відокремлює їх, надає їм певної ієрархії.

  Сфера функціонування ціни не виробництво, а обіг товарів, тобто не первинне, а вторинне привласнення. Тому властивістю ціни як структурного елементу механізму економічної реалізації власності є вилучення доходів з об'єктів власності через відносини обігу товарів та подальшого використання суб'єктами ринку одержаних доходів як засобу присвоєння (купівлі) нових товарів і втіленої у них праці.

  Сучасний  ринок є складною системою відносин обігу товарів між різними  за своєю організацією суб'єктами виробництва  і споживання та в межах різних конкурентних структур. З огляду на характер конкуренції між учасниками обміну він є сукупністю різних ринкових структур, серед яких відокремлюють ринок вільної (необмеженої) конкуренції, ринок монополії, олігополістичний ринок та монополістичну конкуренцію. Відповідно й механізм ціноутворення на цих ринках має свої особливості.

  Політика  ціноутворення є складовою економічної  і соціальної політики держави. У  соціально орієнтованому господарстві ринковий механізм, що керує процесом формування цін, має обмежений діапазон дії. Абсолютно нерегламентованого ціноутворення не було ніколи, навіть за класичної ринкової економіки. Однак за різних економічних систем вплив держави на ціноутворення має свої особливості.

  Особливе  значення державне регулювання цін має для країн, що переходять від планово-централізованої економічної системи до ринкової економіки. Це зумовлене тим, що ціна не лише відображає економічні, соціальні процеси, а й активно впливає на них, виконуючи функцію системного економічного інструмента процесу трансформації неринкової економіки в ринкову. Саме реформа цін є ключовим засобом забезпечення плавного характеру трансформаційних процесів без великих економічних і соціальних втрат. Однак ефективне реформування цін неможливе без створення умов для розвитку конкуренції, системи антиінфляційних заходів та механізмів захисту доходів населення, вироблення обґрунтованої концепції механізмів ціноутворення. 

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ ТА ІНШИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ  ДЖЕРЕЛ

1.Башнянін  Г.І. Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія.-К.: Ніка-Центр: Ельга, 2000.

2. Білецька  Л.В., Білецький О.В., Савич В.І.  Економічна теорія: Політекономія. Мікроекономіка, Макроекономіка: Навч. посіб.- К.: Центр навчальної літератури, 2005.

3. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань: Навч. посіб.-К.: вища школа, 1998.

4. Державне регулювання економіки: Навч. посіб.- К.: КНЕУ, 2000.

5. Економічна  теорія: політекономія. Підручник за ред. В.Д. Базидевича.-К.: Знання.-Прес, 2001.

6. Економіка зарубіжних країн/За ред. проф. Філипенка А.С.- К.: Либідь, 1998.

7. Кілієвич О., Мертенс О. Мікроекономіка для аналізу державної політики: Підручник.-К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2005.

8. Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.

9. Лютий і.О. Грошово – кредитна політика в умовах перехідної економіки. – К.: Атака,1999.

10. Лісовицький В.М. Історія економічних вчень: Навч. посіб.- К.: Центр навчальної літератури, 2004.

11. Мочерний С.В. Економічна теорія: Посібник для студентів вищих закладів освіти. – К.: ВЦ «Академія», 1999.

12. Старостенко Г.Г. Політична економія: Посіб. для дистанц. навчання та індив. роботи.- К.: Університет «Україна», 2004.

13. Старостенко Г.Г. Економічна теорія: Посіб. для  дистанц. навчання та індив. роботи.- К.: Університет «Україна», 2004.

14. Самуельсон  П., Нордгауз В. Мікроекономіка.- К.: Основи, 1998.

15. Ястремський  О.І., Грищенко О.Г. Основи мікроекономіки /

Підручник.-К.: Товариство «Знання», КОО, 1998.