Необоротні активи підприємства

    Винахід – результат творчої діяльності людини в будь-якій області технології. Винаходу надається правова охорона, якщо він є новим, має винахідницький рівень та промислове застосування. Винахід є новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Винахід має винахідницький рівень, якщо він для спеціаліста явно не є наслідком рівня техніки. Рівень техніки визначається за всіма джерелами інформації, що є загальнодоступними в Україні та закордонних державах до дати пріоритета винаходу. Винахід признається промислово використовуваним, якщо він може бути використаним у промисловості, сільського господарства, сфері охорони здоров’я та інших галузях народного господарства. Об’єктами винаходу можуть бути пристрої, спосіб, речовина, штам мікроорганізмів, культура клітин рослин та тварин, а також застосування відомого раніш пристрою, способу, речовини, штама за новим призначенням.

    Промисловий зразок – результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. До промислових зразків відносяться форма, малюнок, колір або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу. Патент видається на промисловий зразок, що є новим, оригінальним та має промислове застосування. Промисловий зразок признається новим, якщо сукупність його істотних ознак невідома в Україні чи за кордоном до дати пріоритету промислового зразку. Промисловий зразок признається оригінальним, якщо форма, малюнок, колір або їх поєднання, що заявлені, для спеціаліста в цій галузі не є явними під час їхнього візуального сприйняття та оцінки. Істотні ознаки визначають відмінності зовнішнього вигляду промислового зразку в естетичних та економічних особливостях його форми,малюнку, кольору чи їх поєднання. Промисловий зразок признається таким, що має промислове застосування, якщо він може бути відтвореним промисловим чином у відповідному виробі для введення в обіг.

    Корисна модель – результат творчої діяльності людини в будь-якій області технології. Предметом технічного вирішення у корисних моделях є лише кострукція виробу, його форма.

    Товарний  знак та знак обслуговуання - це позначення для відмінності товарів та послуг, які виробляють або надають одні фізичні або юридичні особи, від однорідних товарів та послуг, що виробляють або надають інші фізичні та юридичні особи. У якості товарних знаків можуть бути зареєстровані словесні, образні, об’ємні та інші позначення та їхні комбінації . Головне завдання товарного знаку – інефікація товару та його виробника на ринку. Товарний знак одночасно рекламуєтовар і гарантує його якість своїх виробів. Основні вимоги до товарних знаків:

• Новизна
• Оригінальність
• Охороно-придатність

    Правовій охороні підлягають знаки, які не порушують суспільних інтересів та на які не поширюється обмеження щодо надання правової охорони.

    Зазначенням походження товар може бути двох видів:

• Просте означає будь-яке словесне або географічне позначення, яке прямо або опосередковано вказує на географічне місце походження товару ( країну, її регіон, населений пункт, місцевіть, тощо);
• Кваліфіковане поряд із географічним позначенням походження товару ( назвою місцевості) також включає : географічне середовище зі специфічними природними умовами та людськими чинниками;  наявність у товарі особливих властивостей, які виділяють його з-поміж інших однорідних товарів; обов’язкова об’єктивна залежність особливих властивостей товару від географічного середовища.

    Фірмове найменування є стале позначення підприємства ( фірми, компаній) або окремої фізичної особи, від імені яких здіснюється виробнича або інша діяльність. Фірмове найменування підприємства використовується для його розпізнання серед інших підприємств.

    Недобросовісна  конкуренція – це будь-які дії, які суперечать правилам торгівлі на рипку і можуть призволити до отримання збитків іншими суб’єктами господарювання. До недобросовісної конкуренції належать:

• Неправомірне використання репутації суб’єкта господарювання (використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаквки, копіювання зовнішнього вигляду виробу тощо);
• Створення перешкод суб’єктам господарювання в процесі конкуренції та використання неправомірних преваг у конкуренції;
• Неправомірне збирання, розголошення та використання комерційних таємниць інших підприємств.

    2.2 Об’єкти, що охороняються авторськими та суміжними правами.

    До  об’єктів, що охороняються авторським правом, належать твори в галузі  науки, літератури і мистецтва незалежно від їхнього призначення, обсягу, жанру і мети. Авторське право поширюється на програмне забезпечення.

    Програмне забезпечення ЕОМ – сукупність однієї або більше програм або мікропрограм в будь-якому істотному вигляді. Програмне забезпечення поділяють на загальне та спеціальне. Програмне забзпечення – це сукупність комп’ютерних програм, що використовуються для забезпечення фунціонування електроних обчислюваних машин. Програмне забезпечення (комп’ютерна програма) охоплює операційні системи і приклади програми, включаючи підгтовчі матеріали та аудіовізуальні відображення, одержані при розробці комп’ютерної програми.

    База  даних – це сукупність даних матеріалів систематизованих основних відомостей, що відносяться до певної галузі знань у формі, яку читає машина і яка зберігається у її пам’яті. База даних охороняється, незалежно від того чи є відомості, які вона зберігає об’єктами авторського права.

    Топологією  інтегральних мікросхем є зафіксоване  на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та зв’язки між ними. При цьому обов’язковою умовою правового захисту данного об’єкта є його оригінальність.

    Суміжні права – це права, які примикають до авторського права і є похідними від нього. Суміжні права поділяються на три види:

• Права виконавців(охороняються, якщо

    а) уперше мало місце на території України;

    б) зафіксовано на фонограмі, що охороняється знаком;

    в) включене в передачу організації  мовлення, права якої охороняються знаком);

• Права виробників фонограм(охороняються, якщо

    а) продуцент є громадянином України;

    б) фонограму вперше озвучено на території  України);

• Права організацій мовлення(охороняються за умови, що вони перебувають на території України та здійснюють передачі з передавачів, розміщених на території України).

    База  знань – сукупність систематизованих відомостей, що відносяться до певної галузі знань та можуть бути прочитані ЕОМ.

    2.3. Об’єкти інтелектуальної власності.

    Інтелектуальна  власність – юридичне поняття, яке охоплює авторське право та інші права на продукти інтелектуальної діяльності. До об’єктів інтелектуальної власності, зокрема, належать наукові праці, твори літератури та мистецтва, програмні продукти, тощо.

    Під "ноу-хау" розуміють, (від англ. know-how – знати як) – це незахищені охоронними документами та не оприлюдненні знання або досвід технічного, виробничого, управлінського, комерційного, фінансового або іншого характеру, які можуть бути практично використані в наукових розробках та дослідженнях. До "ноу-хау" також відносять не запатентовані з різних причин винаходи.

    Раціоналізаторською признається пропозиція, що є новою та корисною для підприємства, якому її продано, та передбачає створення та зміну конструкції виробів, технології виробництва та техніки, що застосовується, або складу матеріалу. Раціоналізаторська пропозиція є новою для підприємства, якому її продано, якщо згідно до існуючих на даному підприємстві джерел інформації ця або тотожня поданій пропозиція не була відома у степені, достатній для її практичного використання. Не признаються раціоналізаторськими пропозиції, що знижують надійність та інші показники якості продукції чи погіршують умови праці, а також викликають або збільшують рівень забруднення оточуючого природного середовища.

    Позначення, елементом якого є найменування місця походження, може бути зареєстроване у якості товарного знаку у випадку подання заявником документу, що підтверджує його право на використання найменування місця походження, до реєструючої організації. Під найменуванням місця походження розуміють географічну назву країни або місцевості (області), що використовується для позначення товару, що походить з цієї країни або місцевості (області), якщо властивості або особливості цього товару винятково або істотним чином визначаються характерними для цієї країни або місцевості (області) природними умовами або людськими факторами. Наприклад: “Біломорські візерунки”, “Палех”. Найменування місця походження реєструються у якості товарних знаків.

    Комерційна  таємниця – відомості, які безпосередньо пов’язані з діяльністю підприємства, розголошення яких може зашкодити інтересам підприємства. Комерційну таємницю становить сукупність виробничо-господарської, фінансово-економічної та науково-технічної інформації підприємства, розголошення якої може принести економічні збитки.

    Гудвіл  - нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю, як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо. Вартість гудвілу не підлягає амортизації і не враховується у визначенні валових витрат платника податку.

    3. Нематеріальні активи підприємства

    До  нематеріальних засобів (активів) належать: придбане місце на товарній, фондовій біржах, авторські права, права на інтелектуальну власність і використання земельних ділянок, програмне забезпечення, майнові права, вартість одержаних патентів, ліцензій та інших активів, які не мають матеріальної форми, але дають можливість підприємству отримувати прибуток.

    Згідно  з означенням нематеріальний актив - об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.

    Нематеріальні активи – це складова частина ресурсного потенціалу підприємства, для якої характерно: можливість приносити прибуток протягом тривалого періоду часу, відсутність матеріальної основи, складність визначення майбутнього прибутку, його використання.

    Під нематеріальними  активами розуміють  об'єкти промислової  та  інтелектуальної власності, а також інших аналогічних майнових прав, що визнаються об'єктом права власності конкретного підприємства (господарства).

    Нематеріальні активи – це категорія, яка виникає внаслідок володіння правами на об’єкти інтелектуальної власності або на обмежені ресурси та їх використання в господарскій діяльності з метою отримання прибутку.

    Саме  поняття « нематеріальні активи » трактується порізному. В існуючих визначеннях під нематеріальними активами підприємства розуміють, як умовну вартість об’єктів інтелектуальної власності, так і витрати на нематеріальні об’єкти.

    У відповідності з національними стандартами бухгалтерського обліку нематеріальні активи відносяться до категорії нематеріальних активів, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані ( відокремлені від підприємства ) та утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року ( або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік ) для виробництва, торгівлі, в адміністративних та інших цілях.

    

          Права на користування природними ресурсами;

          Права на користування  майном;

          Права на знаки для  товарів і послуг;

          Права на об’єкти  промислової власності;

          Інші нематеріальні  активи.

    В свою чергу права, як складова нематеріальних активів, характеризуються наступним  чином:

• Права користування природними ресурсами – це право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище, тощо;
• Права користування майном – це право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень, тощо;
• Права на знаки для товарів і послуг ( товарні знаки, торгові марки, фірмові знаки тощо );
• Права на об’єкти промислової власності – це право на володіння підприємством патентами на винаходи, корисні моделі,  промислові зразки, сорт рослин;
• Авторські та суміжні з ним права – це право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо;
• Незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи;
• Інші нематеріальні активи являють собою права щодо користування економічними, організаційними та іншими вигодами, зокрема: право на місце на товарній, фондовій біржах; право на здійснення певної діяльності ( витрати на отримання ліцензії та інших спеціальних дозволів ); право на економічні вигоди від корисування монопольним становищем на ринку; право на користування податковими господарськими та іншими привілеями.