Необоротні активи підприємства

    Розрахунок  вартості підприємства методом чистих активів включає кілька етапів:

    Етап 1. Оцінка нерухомості підприємства щодо обґрунтованої ринкової вартості.

    Етап 2. Визначення обґрунтованої ринкової вартості машин та обладнання.

    Етап 3. Ідентифікація та оцінка ринкової вартості нематеріальних активів підприємства включає: експертизу об'єктів інтелектуальної власності, охоронних документів і прав на нематеріальні активи; застосування спеціальних методів оцінки нематеріальних активів; формування сукупної вартості нематеріальних активів.

    Етап 4. Визначення ринкової вартості короткострокових і довгострокових вкладень передбачає розрахунок поточної вартості облігацій; оцінку пакета простих і привілейованих акцій.

    Етап 5. Визначення поточної вартості товарно-матеріальних запасів, враховуючи прийняту практику обліку.

    Етап 6. Ринкова оцінка дебіторської заборгованості залежно від імовірності її погашення  з виділенням безнадійної, перспективної  та гарантованої.

    Етап 7. Оцінка витрат і доходів майбутніх  періодів за умови існування реальної можливості отримання кінцевого позитивного фінансового результату.

    Етап 8. Приведення зобов'язань підприємства до поточної вартості.

    Етап 9. Визначення вартості власного капіталу (як вартісної оцінки підприємства) через вирахування з обґрунтованої  ринкової вартості активів поточної вартості всіх зобов'язань.

    Даний метод застосовується, коли очікується, що фірма володіє значними матеріальними  активами, а також буде функціонувати  у найближчому майбутньому.

    У випадку застосування методу нагромадження активів проводиться згадана вище процедура нормалізації бухгалтерської звітності, яка має певну специфіку – коригування вноситься до статей останнього дня перед датою оцінки балансу. Після коригування показників бухгалтерської звітності слід провести загальний аналіз фінансово-економічного стану підприємства, що дає змогу внести додаткові поправки у розрахункову величину вартості підприємства. Розрахунок вартості підприємства за методикою нагромадження активів розпочинається з загального опису підприємства, що включає історію створення, форму власності, опис основного та супровідних видів діяльності, статутного фонду, цілісного майнового комплексу тощо. На цій основі проводиться вибір, оцінка та гармонізація джерел інформації, які можна підрозділити на джерела загальних і спеціальних даних. Наступним кроком є економічний огляд сфери підприємства (галузі промисловості), дослідження загальнодержавних ринків кінцевої продукції, сировини і матеріалів; визначення залежних чи причинних сфер підприємства, ділова активність у яких справляє істотний вплив на об'єкт оцінки. Потім проводиться аналіз локальних характеристика підприємства, що включає моніторинг місцевих (регіональних) ринків, перевірку портфеля замовлень та договорів постачання чи обслуговування, сформованих на підприємстві, тощо та оцінка стану підприємства за допомогою традиційних абсолютних показників і фінансових коефіцієнтів. Особлива увага приділяється вивченню систем взаємозалежних показників, що дають змогу створити комплексну картину минулого та поточного розвитку підприємства. На закінчення проводиться дослідження найістотніших факторів впливу на вартість підприємства залежно від рівня можливості управління ними, описуються активи (майно) підприємства, що передбачає створення переліку всіх видів майна і наявних майнових та суміжних прав щодо їх використання. Потім визначають вартість підприємства та формують звіти про оцінку.

    5.  Амортизація нематеріальних активів

    Нематеріальні активи за характером функціонування і дією на кінцеві результати виробництва  ідентичні основним виробничим засобам. Вони споживаються і використовуються тривалий час з метою одержання додаткового доходу в перспективі. Сказане і є економічною підставою для нарахування на них амортизації. В іншому разі, коли не здійснювати таке нарахування, буде порушений принцип відповідності між доходами і витратами на їх одержання. Доходи при цьому завищуватимуться, а витрати занижуватимуться. І це зрозуміло, адже підприємство одержуватиме за однакових інших умов більший прибуток завдяки позитивній дії нематеріального ресурсу, але витрати на його придбання при цьому не будуть враховані. Слід зазначити, що в окремих випадках нарахування амортизації на нематеріальні активи породжує, на думку окремих економістів, повторний рахунок витрат, оскільки водночас з нарахуванням спрацювання підприємство несе поточні витрати на підтримку активної дії цих нематеріальних ресурсів. У даному випадку, очевидно, доцільно навести аналогію з основними виробничими фондами, коли для підтримки їх функціонування здійснюється ремонт, але це зовсім не означає, що відпадає необхідність у нарахуванні на них амортизації.

    Амортизація нематеріальних активів нараховується  протягом строку їх корисного використання, але не більше 20 років . Кожне підприємство самостійно визначає цей строк, враховуючи при цьому моральний знос нематеріальних активів, правові обмеження щодо тривалості використання, а також можуть братися до уваги строки корисного використання подібних нематеріальних активів. В окремих країнах установлена верхня межа строку нарахування спрацювання: в США і Канаді — 40 років, в Австралії — 20, в Швеції і Голландії — 10, в Японії — 5 років. Законодавством США, Канади та Японії забороняється негайне списання вартості ділової репутації (ціни) фірми.

    Особливістю визначення вартості нематеріального активу, яка амортизується, є те, що ліквідаційна вартість, як правило, не передбачається. Отже, вартість, що амортизується по даному ресурсу, дорівнює первісній або переоціненій вартості. Підприємства самостійно вибирають метод нарахування амортизації на нематеріальні активи, враховуючи при цьому динаміку одержання економічної вигоди по роках строку їх корисного використання. В разі, коли неможливо передбачити таку динаміку, використовується прямолінійний метод.

    В кінці кожного звітного року підприємства можуть переглядати термін корисного використання нематеріального активу, а також метод нарахування амортизаційних відрахувань, але така дія можлива в тому разі, коли передбачається зміна вказаного терміну або зміна обставин отримання майбутньої економічної вигоди. Умови, за яких починається і припиняється нарахування амортизацій на нематеріальні ресурси, ідентичні тим, що притаманні для основних засобів. Важливо також пам’ятати, що в процесі використання нематеріального активу можливе зменшення його корисності. В цьому випадку втрати від такого зменшення включаються до складу витрат звітного року з одночасним збільшенням у балансі суми зносу такого нематеріального активу.

    Згідно  з вимогами закону України «Про оподаткування  прибутку підприємств» (1997 р.) податкова амортизація на нематеріальні активи нараховується лінійним методом протягом строку їх корисного використання, але не більше 10 років безперервної експлуатації або терміну діяльності підприємства.

    Наведемо  наступний приклад нарахування амортизації на нематеріальний ресурс прямолінійним методом. Підприємство придбало патент на виготовлення певного харчового продукту відповідно до результатів оцінки його корисності. Підприємство вирішило використовувати цей патент 6 років, після чого планує перейти на виробництво інших видів харчових продуктів. Використовуючи ці дані, визначаємо річну норму амортизації:

    100% : 6 = 16,7 %, звідки місячна норма зношеності становитиме 16,7 : 12 = 1,39 %. За умови, що вартість придбання патенту становить 11200 грн, річна сума амортизації дорівнюватиме 1867 грн, а місячна — 156 грн.

    У практиці господарської діяльності не виключені випадки, коли нематеріальний ресурс перестає приносити користь  підприємству ще до повного погашення  його балансової вартості. В такому разі одноразово донараховують амортизацію до рівня первісної вартості певного нематеріального ресурсу і цю донараховану суму відносять на валові витрати підприємства.

    При визначенні строку корисних використань  об’єкта нематеріальних активів  варто враховувати:

    1) строки корисного використання подібних активів (наприклад, при розрахунку терміну служби права на бухгалтерську комп’ютерну програму можна припустити, що середній термін служби подібних програм становить приблизно п’ять років);

    2) передбачуваний моральний знос (моральний знос скоротить термін служби бухгалтерської програми до трьох років);

    3) правові або інші подібні обмеження щодо строків його використання та інші фактори (наприклад, в Україні термін дії патенту на винахід становить 20 років, на корисну модель - 10 років).

    Метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов одержання майбутніх  економічних вигід. Якщо такі умови  визначити неможливо, то амортизація  нараховується із застосуванням  прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Основні засоби".

    Під час розрахунку вартості, що амортизується, ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім випадків:

    - якщо існує безвідмовне зобов’язання  іншої особи щодо придбання  цього об’єкта наприкінці строку  його корисного використання;

    - якщо ліквідаційна вартість може  бути визначена на підставі  інформації існуючого активного ринку, і можна очікувати, що такий ринок буде існувати наприкінці строку корисного використання цього об’єкта.

    Приклад 1

    Підприємство  придбало патент на винахід у вересні 2003 р. Первісна вартість патенту - 85000,00 грн. Амортизація патенту здійснюється прямолінійним методом. Строк амортизації - 10 років (передбачуваний строк корисного використання патенту). Очікувана ліквідаційна вартість по закінченні строку корисного використання патенту дорівнює нулю.

    Таблиця 1

    Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, в якому нематеріальний актив став придатним для використання. Сума нарахованої амортизації підприємства відображається збільшенням суми витрат підприємства та накопиченої амортизації нематеріальних активів.

    Таблиця 2

    Строк корисного використання нематеріального  активу та метод його амортизації переглядаються наприкінці звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов одержання майбутніх економічних вигід. У цьому випадку амортизація нематеріального активу нараховується, виходячи з нового методу нарахування амортизації та строку використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем змін.

    Приклад 2

    Вихідні дані беремо із прикладу 1. Крім цього. У грудні 2004 року підприємство переглянуло  термін служби патенту  на винахід і зменшило його до шести років, тому що виявилося, що майбутні економічні вигоди від використання патенту очікуються меншою мірою, ніж це очікувалося спочатку. Накопичена амортизація станом на 01.01.2005 р. склала 9916,62 грн. (708,33 х 14 міс.). 
 
 

    Таблиця 3