Необоротні активи підприємства

    Основними рисами нематеріальних активів є:

1. відсутність певної фізичної субстанції, хоча більша частина нематеріальних активів має певний матеріальний носій ( дискета є матеріальним носієм програмного комп’ютерного забезпечення; на папері містяться угода про авторські права ), проте фізична субстанція в цьому разі є вторинною щодо нематеріального компоненту – інформації;
2. тривалий термін використання;
3. умовна невіддільність від суб’єкта господарювання.

    Нематеріальний  актив вважається активом (власністю) підприємства в разі виконання двох наступних умов: по-перше, існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод від цього активу; по-друге, можна достовірно визначити собівартість активу.

    Майбутні  економічні вигоди від виконання  нематеріального активу можуть бути отримані у вигляді доходу від реалізації продукції ( робіт, послуг ), економії витрат або інший спосіб ( наприклад, придбана ліцензія на використання нової технології млже забезпечувати економію витрат ). Ймовірністю економічних вигод та можливіть їх контролю оцінює керівництво підприємства на основі свідчень та інформації, які є в його розпорядженні на момент визначення активу.

    3.1 Види та характеристики нематеріальних активів

      Нематеріальні активи - об'єкти права інтелектуальної власності, інші об'єкти права власності та користування.

    До  нематеріальних активів - об'єктів права інтелектуальної власноcті, належать:

    1. Право власності на винахід.  Право власності на винахід  засвідчується патентом. Об'єктом  винаходу може бути: продукт (пристрій, речовина, штамп мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини); спосіб.

    2. Право власності на корисну  модель. Право власності на корисну  модель засвідчується патентом. Об'єктом корисної моделі може  бути конструктивне виконання пристрою.

    3. Право власності на промисловий зразок. Право власності на промисловий зразок засвідчується патентом. Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

    4. Право власності на знаки для  товарів і послуг. Право власності  на знаки для товарів і послуг  засвідчується свідоцтвом. Об'єктом  права власності на знак можуть  бути словесні, зображувальні, об'ємні  та інші позначення або їх  комбінації, виконані у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів.

    5. Право власності на сорт рослин. Право власності на сорт засвідчується  патентом. Патент на сорт засвідчує  авторство на сорт і виключне  право на його використання. Перелік  родів і видів рослин, на сорти яких видаються патенти, визначається Кабінетом Міністрів України.

    6. Право власності на фірмове  найменування. Юридична особа має  своє найменування. Право і обов'язки  господарських організацій, пов'язані  з користуванням фірмовим найменуванням,  виробничими марками і товарними знаками, що визначаються діючим законодавством.

    7. Право власності на програми  для ЕОМ. Право на публікування, відтворювання, розповсюдження та  інші дії по введенню в господарський  обіг сукупності даних та команд, що призначені для функціонування ЕОМ та інших комп'ютерних пристроїв з метою отримання певного результату.

    8. Право власності на базу даних.  Право на публікування, відтворювання,  розповсюджування та інші дії  по введенню у господарський  обіг сукупності даних (статей, розрахунків, тощо), які систематизовані для пошуку і обробки за допомогою ЕОМ.

    9. Право власності на науково-технічну  інформацію. Об'єктом науково-технічної  інформації можуть бути: результати  науково-технічних, виробничих робіт  та іншої науково-технічної діяльності, що зафіксовані у формі, яка забезпечує їх відтворення, використання та поширення.

    До  нематеріальних активів - об'єктів права  користування ресурсами природного середовища, належать:

    1. Право користування земельною  ділянкою. Право покупця на подальше господарське або інше використання земельної ділянки. До цього права належить також право оренди земельної ділянки.

    2. Право користування надрами. Право  користування надрами, у тому  числі на розробку корисних  копалин.

    3. Право на користування геологічною та іншою інформацією про природне середовище. Право на використання геологічної, геоморфологічної та іншої інформації про стан та можливості господарського використання елементів природного середовища, природного середовища в цілому, яка міститься в звітах, картах та інших матеріалах.

    4. Право на користування іншими  ресурсами природного середовища. Право на використання водних, біологічних та інших ресурсів, яке будь-яким чином впливає  на рівень екологічної безпеки  життєдіяльності підприємства, населеного пункту, регіону, тощо.

      До нематеріальних активів об'єктів  права користування економічними, організаційними та іншими вигодами, належать:

    1. Економічні вигоди від користування  монопольним положенням ринку.  Факт монопольного панування  на ринку виробництва товарів та здійснення послуг. Визначається на підставі інформації, наданої Антимонопольним комітетом України.

    2. Права на використання економічних  та інших привілей. Право на  користування податковими, господарськими  та іншимипривілеями та користування  майном. Визначаються на підставі документів, що засвідчують ці права. Право користування податковими привілеями визначається на підставі інформації, наданої податковою інспекцією.

      Гудвіл (ділова репутація) - комплекс заходів, спрямованих на збільшення прибутку підприємств без відповідного збільшення активних операцій, включаючи використання кращих управлінських здібностей, домінуючу позицію на ринку продукції (робіт, послуг), нові технології. При приватизації експертній оцінці підлягає лише позитивна ділова репутація.

    Окремі  елементи нематеріальних активів мають  особливості правового захисту.

    Патентом називається виданий патентним відомством документ, що надає особі або організації виключне право на використання зазначеногов патенті технічного вирішення.

    Патент видається строком на п'ятнадцять років, рахуючи з дня подачі заявки. З того ж дня охороняються права заявника. Ніхто не може без згоди особи, якій належить патент (патентовласника), використати винахід. Патентовласник може видати дозвіл (ліцензію) на використання його винаходу або повністю переуступити патент. Дію патенту може бути припинено достроково у випадках і в порядку, які визначаються Радою Міністрів.

    Законодавством  України охороняються особисті (немайнові) і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва (авторське право), і права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення (суміжні права). Відносини, що складаються у зв'язку із створенням і використанням об'єктів авторського права і суміжних прав, регулюються Законом України "Про авторське право і суміжні права" та іншими законодавчими актами України. (В редакції Закону № 3942-12 від 4.02.94, ст.472 )

    Роялті  - платежі будь-якого виду, одержані у вигляді винагород (компенсацій) за використання або надання дозволу на використання прав інтелектуальної, в тому числі промислової, власності, а також інших аналогічних майнових прав, що визнаються об'єктом права власності суб'єкта господарської діяльності, включаючи використання авторських прав на будь-які твори науки, літератури, мистецтва, записи на носіях інформації, права на копіювання і розповсюдження будь-якого патенту або ліцензії, знака на товари та послуги, права та винаходи, на промислові або наукові зразки, креслення моделі, або схеми програмних засобів обчислювальної техніки, автоматизованих систем або систем обробки інформації, секретної формули або процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

    4. Оцінка нематеріальних активів

    У практиці підприємницької діяльності все частіше виникають проблеми, які пов’язані із оцінкою вартості нематеріальних активів. Необхідність у оцінці виникає у таких випадках:

1. приватизація нематеріальних активів;
2. включення об’єктів інтелектуальної власності до статутного фонду;
3. визначення майнових частин у статутному фонді при злитті або поділі організації;
4. оцінка та переоцінка нематеріальних активів під час обліку всіх активів підприємства;
5. розв’язання проблем, встановлення плати та ціни під час купівлі або продажу інтелектуальної власності;
6. при підготовці фінансової звітності підприємств;
7. при визначені збитків від порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності;
8. при визначені величини застави під отриманий кредит;
9. при організації франчайзингу та за інших умов.

    У міжнародній практиці існують три  головні методи оцінки нематеріальних активів фірми:

• за собівартістю;
• за покупною вартістю;
• за ринковою вартістю.

    За  собівартістю, як правило оцінюють нематеріальні активи, що створенні  самим підприємством, шляхом накопичення всіх витрат, що пов’язані з їх створенням на окремому субрахунку бухгалтерського обліку.

    За  покупною вартістю оцінюють нематеріальні  активи, що купуються в процесі  діяльності підприємства. Такі активи оцінюють за їх покупною вартістю на окремих субрахунках бухгалтерського обліку.

    Необхідність  оцінки ринкової вартості нематеріальних ресурсів виникає у випадку вкладення  підприємством нематеріальних активів  у статутний фонд іншого підприємства.

    Порядок оцінки нематеріальних активів визначається Наказом Фонду державного майна  України, Державного комітету з питань науки і технологій “Про затвердження Порядку експертної оцінки нематеріальних активів” .

    4.1 Способи експертної оцінки вартості нематеріальних активів

    Експертна оцінка вартості нематеріальних активів  може здійснюватися такими способами:

• шляхом визначення сучасної вартості відтворення щодо нематеріальних активів, які взяті на облік в результаті проведеної інвентаризації на дату приватизації;
• шляхом капіталізації прибутків для визначення сумарної вартості нематеріальних активів, що не відображені в бухгалтерському балансі на дату приватизації;
• шляхом поєднання двох способів.

      Експертна оцінка виявлених при  інвентаризації нематеріальних  активів при прийнятті їх на облік. Положення про інвентарізацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, здійснюється комісією по інвентаризації об'єкта приватизації відповідно до їх сучасної вартості відтворення.

    Експертна оцінка вартості нематеріальних активів, що не відображені в бухгалтерському  балансі об'єкта приватизації, здійснюється за формулою:

     , де:

    Вна - вартість нематеріальних активів, не відображених в балансі, млн. крб.;

    Пп - балансовий прибуток об'єкта приватизації після вирахування податку на прибуток за перше півріччя з урахуванням помісячної індексації, млн.крб.;

    Ск  - ставка капіталізації, яка дорівнює 0,12;

    Вб - вартість цілісного майнового комплексу, що визначається за балансом, складеним на дату приватизації, млн. грн. Врахуванню підлягає лише позитивне значення Вна.

    Помісячна індексація балансового прибутку об'єкта приватизації за перше півріччя проводиться  за формулою:

    Пп=П1*К1+П2*К2+П3*К3+П4*К4+П5*К5+П6*К6; де: