Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Ноября 2011 в 19:34, курсовая работа
З розвитком ринкових відносин в складі майна підприємств з’явився новий вид активів, відмінною рисою яких є відсутність речової форми – нематеріальні активи.
В сучасних умовах формування повної інформації про стан активів і пасивів підприємства практично неможливе без інформації про нематеріальні активи. Необхідною умовою функціонування підприємства в умовах ринкової економіки є ефективне використання його нематеріальних ресурсів. Нематеріальні ресурси здатні відігравати суттєву роль у підвищенні конкурентоспроможності підприємств шляхом удосконалення можливостей щодо пропозиції та про існування своїх товарів або послуг.
Визначальною рисою сучасного періоду розвитку всіх без вийнятку розвинених країн є зростання в суспільному виробництві ролі науково-технічних знань та інших результатів творчої діяльності людини. Використання накопиченого капіталу знань веде до суттєвих змін у характері функціонування підприємств та організацій. Значення фізичних товарів і обладнання поступово зменшується, тоді як значення послуг і нематеріальних ресурсів неухильно зростає.
Нематеріальні активи за характером функціонування і дією на кінцеві результати виробництва ідентичні основним виробничим засобам. Вони споживаються і використовуються тривалий час з метою одержання додаткового доходу в перспективі. Сказане і є економічною підставою для нарахування на них амортизації. В іншому разі, коли не здійснювати таке нарахування, буде порушений принцип відповідності між доходами і витратами на їх одержання. Доходи при цьому завищуватимуться, а витрати занижуватимуться. І це зрозуміло, адже підприємство одержуватиме за однакових інших умов більший прибуток завдяки позитивній дії нематеріального ресурсу, але витрати на його придбання при цьому не будуть враховані. Слід зазначити, що в окремих випадках нарахування амортизації на нематеріальні активи пород¬жує, на думку окремих економістів, повторний рахунок витрат, оскільки водночас з нарахуванням спрацювання підприємство несе поточні витрати на підтримку активної дії цих нематеріальних ресурсів. У даному випадку, очевидно, доцільно навести аналогію з основними виробничими фондами, коли для підтримки їх функціонування здійснюється ремонт, але це зовсім не означає, що відпадає необхідність у нарахуванні на них амортизації.
П1 - балансовий прибуток за вирахуванням податку на прибуток за січень;
П2 - балансовий прибуток за вирахуванням податку на прибуток за лютий;
П3 - балансовий прибуток за вирахуванням податку на прибуток за березень;
П4 - балансовий прибуток за вирахуванням податку на прибуток за квітень;
П5 - балансовий прибуток за вирахуванням податку на прибуток за травень;
П6 - балансовий прибуток за вирахуванням податку на прибуток за червень;
К1 - добуток індексів інфляції за період від дати приватизації до січня;
К2 - добуток індексів інфляції за період від дати приватизації до лютого;
К3 - добуток індексів інфляції за період від дати приватизації до березня;
К4 - добуток індексів інфляції за період від дати приватизації до квітня;
К5 - добуток індексів інфляції за період від дати приватизації до травня;
К6 - добуток індексів інфляції за період від дати приватизації до червня.
Визначена експертним шляхом
вартість нематеріальних
Подальше врахування в
У випадку прийняття рішення про експертну оцінку нематеріальних активів, дооцінка статутного фонду створюваного акціонерного товариства на суму, що враховує потенційну прибутковість, не проводиться.
4.2 Первісна оцінка нематеріальних активів
Первісною оцінкою нематеріальних активів є їх фактична собівартість у сумі грошових коштів ( або справедливої вартості ), витрачених на придбання або їх створення, які визначаються з урахуванням способу отримання нематеріальних активів підприємства:
Придбані або створені нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною ціною.
Методи розрахунку первісної вартості нематеріальних активів.
Витрати на сплату відсотків за кредит не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок кредиту банку.
Підприємство може здійснювати переоцінку нематеріальних активів за їх справедливої вартістю на дату складання балансу. Переоцінці можуть підлягати такі нематеріальні активи, щодо переоцінки окремого об’єкту нематеріального активу переоцінювати необхідно всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку). Якщо підприємством проведена переоцінка об’єктів групи нематеріальних активів, то надалі вони підлягають щорічній переоцінці за розрахунком:
Переоцінена первісна вартість = Первісна вартість* Індекс переоцінки
В свою чергу індекс переоцінки розраховується як відношення справедливої вартості до залишкової вартості.
4.3 Вартісна оцінка нематеріальних активів
Підприємства мають можливість придбати нематеріальні активи різними способами:
Підприємство може самостійно розробити нематеріальний актив. Але відображатиметься він у балансі підприємства лише тоді, коли воно матиме необхідні ресурси та технічну можливість для доведення створеного нематеріального ресурсу до стану, придатного для використання або реалізації, необхідну інформацію для достовірного визначення витрат на його розробку, а також коли є реальна можливість отримання від такого нематеріального активу майбутньої економічної вигоди. Якщо створений нематеріальний актив не відповідає хоча б одному з цих критеріїв визнання, то витрати на його розробку відносять до витрат звітного періоду, а сам нематеріальний актив на баланс підприємства не береться.
Спосіб придбання нематеріальних активів безпосередньо впливає на грошову оцінку, за якою вони відображаються на балансі підприємства. Так, куповані нематеріальні активи оцінюються за первісною вартістю, яка складається з ціни придбання з доданням витрат на приведення їх до стану, придатного для практичного використання (витрати на одержання консультацій; витрати, пов’язані з захистом певних прав; інші витрати, що можуть виникнути при впровадженні; витрати на сплату мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню). Якщо нематеріальний актив створений чи придбаний повністю або частково за рахунок кредиту банку, то витрати на сплату відсотків до його первісної вартості не включаються.
Оцінка нематеріальних активів, що вносяться до статутного фонду як внесок одного із засновників, здійснюється експертним шляхом за домовленістю сторін з орієнтацією на справедливу вартість. Безкоштовно передані нематеріальні активи оцінюються за справедливою вартістю з урахуванням строку їх функціонування до моменту такої передачі.
Нематеріальний актив може бути придбаний підприємством і в результаті обміну на подібний об’єкт. В такому разі його первісна вартість дорівнюватиме залишковій вартості переданого в обмін нематеріального активу. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю отриманого нематеріального активу буде його справедлива вартість із включенням різниці до фінансових результатів (витрат) звітного періоду.
4.4 Переоцінка нематеріальних ресурсів
За необхідності підприємство може здійснювати переоцінку нематеріальних активів за їх справедливою вартістю. Проте така переоцінка можлива лише по тих нематеріальних активах, по яких існує активний ринок. Для нього характерні такі риси: в будь-який час тут можна знайти заінтересованих суб’єктів ринку — продавців і покупців; інформація про ринкові ціни на такому ринку є загальнодоступною, а товари, що продаються й купуються тут, — однорідні.
Переоцінена вартість нематеріального активу (ПЕв) визначається з виразу:
ПЕв=ПВна*СВна/ЗВна
де ПВ на — первісна вартість нематеріального активу; СВ на — справедлива вартість нематеріального активу; ЗВ на — залишкова вартість цього активу.
СВна/ЗВна
Вираз називають коефіцієнтом індексації нематеріального активу. На цей коефіцієнт коригується і знос даного ресурсу. Як і по основних засобах, сума дооцінки залишкової вартості відображається у складі додаткового капіталу, а сума уцінки відноситься на витрати звітного періоду.
Етап 1. Визначення реальної вартості основних засобів підприємства коригуванням їхньої балансової вартості залежно від їх відновної вартості на момент оцінки.
Етап 2. Оцінка вартості земельної ділянки у ринкових цінах, сформованих на момент оцінки, враховуючи витрати на її поліпшення та благоустрій.
Етап 3. Визначення реальної вартості виробничих запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції, за бухгалтерськими даними та переоцінювання вартості понаднормативних чи влежаних запасів. Оцінка реальної вартості дебіторської заборгованості з урахуванням ймовірності та відсотка її погашення.
Етап 4. Визначення чистого залишку заборгованості підприємства через коригування довгострокової, середньострокової та поточної кредиторської заборгованості на основі переоцінки вартості боргових фінансових пакетів.
Етап 5. Визначення вартості підприємства через зменшення скоригованої вартості майна підприємства на скориговану суму його зобов'язань.
Даний метод переобтяжений такими ж недоліками, як і попередній, але отримані з його допомогою результати вважаються більш точними, хоча й потребують більших витрат часу та ресурсів.
Метод вартості заміщення можна вважати ще однією модифікацією описаних вище витратних методик, але на відміну від методу регулювання балансу передбачає визначення вартості заміщення об'єкта оцінки.
4.5 Метод ліквідаційної вартості
Метод ліквідаційної вартості використовується за умови ліквідації суб'єкта господарювання чи коли грошові потоки від його операційної діяльності несуттєві (або взагалі набувають негативного значення); при фінансуванні підприємства-боржника; при фінансуванні проектів реструктуризації чи санації тощо. Він базується на визначенні суми коштів, які можуть бути отримані за умови ліквідації (продажу) підприємства (за роздільним продажем його активів) на конкретну дату. Вважається, що ліквідаційна вартість підприємства як цілісного майнового комплексу менша, ніж за роздільним розпродажем його активів.
Оцінка підприємства методом ліквідаційної (упорядкованої) вартості включає такі етапи:
Етап 1. Розроблення календарного графіка ліквідації кожного виду активів підприємства з метою максимізації капітальних прибутків (з вирахуванням усіх зобов'язань підприємства).
Етап 2. Визначення поточної вартості активів, враховуючи витрати на їх ліквідацію. Розрахунок проводиться одночасно з перевіркою балансових показників через інвентаризацію майна на дату оцінки.
Етап 3. Коригування поточної вартості активів, враховуючи обов'язкові платежі та державні збори (податки). Отримана таким чином вартість активів дисконтується на відповідну дату оцінки.
Етап 4. Визначення вартості зобов'язань (боргів) підприємства та її приведення на дату оцінки. Особливу увагу слід звертати на такі балансові статті, як «Відстрочені податкові зобов'язання» та «Поточні зобов'язання за розрахунками».
Етап 5. Вирахування з поточної вартості активів підприємства суми витрат на ліквідацію об'єкта та приведеної вартості його боргів, а потім формування ліквідаційної вартості.