Необоротні активи підприємства

    5.1 Зменшення корисності нематеріальних активів

    Якщо переоцінка - захід сугубо добровільний, то операція з відбиття зменшення корисності нематеріального активу носить обов’язковий характер: відповідно до П(С)БО 28 підприємство повинне ("має") оцінювати, чи існують ознаки можливого зменшення корисності активу на дату річного балансу. При цьому зменшення корисності відображається щодо всіх нематеріальних активів, а не тільки тих, стосовно яких існує активний ринок. Тобто підприємство має відобразити в обліку зменшення корисності, наприклад, торговельної марки, якщо є ознаки того, що сума очікуваного відшкодування від її використання значно зменшилася.

    Зменшенням  корисності вважається втрата економічної  вигоди в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного  відшкодування.

    Недавно, на початку цього року, Мінфін України випустив П(С)БО 28 "Зменшення корисності активів", в якому перелічуються ознаки, які можуть свідчити, зокрема, про зменшення корисності активів:

    1. Зменшення ринкової вартості  активу протягом звітного періоду  на істотно більший розмір, ніж очікувалося.

    2. Старіння або фізичне ушкодження  активу.

    3. Істотні негативні зміни в  технологічному, ринковому, економічному  або правовому середовищі, в якому  діє підприємство, що відбулися  протягом звітного періоду або  очікуються найближчим часом. 

    4. Збільшення протягом звітного  періоду ринкових ставок відсотка  або інших ринкових ставок  доходу від інвестицій, що може  вплинути на ставку дисконту  й істотно зменшити суму очікуваного  відшкодування активу.

    5. Перевищення балансової вартості  чистих активів підприємства над їхньою ринковою вартістю.

    6. Істотні зміни способу використання  активу протягом звітного періоду  або такі очікувані зміни в  наступному періоді, які негативно  впливають на діяльність підприємства.

    7. Інші свідоцтва того, що ефективність активу є або буде гірше, ніж очікувалося.

    Для проведення тесту на зменшення корисності варто порівняти залишкову вартість нематеріального активу із сумою  очікуваного відшкодування, що є  найбільшою із двох оцінок: чистою вартістю реалізації активу ² або теперішньою вартістю майбутніх чистих грошових надходжень від активу. Якщо сума очікуваного відшкодування менше, ніж залишкова вартість нематеріального активу, то підприємство зобов’язане визнати збитки від втрати корисності активу. У таблиці 1 представлені варіанти визначення зменшення корисності нематеріальних активів.

    Таблиця 4

    Приклад 3

    Підприємство придбало патент на винахід технології з добування нафти в умовах лісистої місцевості. Тому що ціни на нафту стали падати, то й застосовувана технологія стала неприбутковою, і патент забезпечував невеликий доход.

    Очікувані майбутні грошові  надходження від використання патенту - 35000,00 грн. Залишкова вартість патенту дорівнює 60000,00 грн.

    Тому  що чиста вартість реалізації патенту  нижче його залишкової вартості, то потрібно визначити розмір зменшення  корисності патенту. Після розрахунку виявилося, що теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від активу дорівнює 20000,00 грн. і це буде сумою очікуваного відшкодування патенту. Отже, розмір зменшення корисності патенту складе 40000,00 грн. (60000,00 - 20000,00). Втрати від зменшення корисності об’єкта нематеріальних активів включаються до складу витрат звітного періоду зі збільшенням суми накопиченої амортизації об’єкта нематеріальних активів.

    Таблиця 4

    Якщо причини зменшення корисності об’єкта нематеріальних активів перестали існувати, то сума відновлення корисності, але не більше суми попереднього зменшення корисності, відображається визнанням доходу з одночасним зменшенням суми накопиченої амортизації об’єкта нематеріальних активів. Про відновлення корисності активу можуть свідчити, зокрема, такі ознаки:

    1. Істотне збільшення ринкової вартості активу протягом звітного періоду.

    2. Істотні позитивні зміни в  технологічному, ринковому, економічному  або правовому середовищі (в якому  діє підприємство), що відбулися  протягом звітного періоду. 

    3. Зменшення протягом звітного  періоду ринкових ставок відсотка  або інших ринкових ставок  доходу від інвестицій, що може вплинути на ставку дисконту й істотно збільшити суму очікуваного відшкодування активу.

    4. Істотні зміни активу й/або  способу його використання протягом  звітного періоду або такі  очікувані зміни в наступному  періоді, які позитивно вплинуть на діяльність підприємства.

    5. Інші свідоцтва того, що ефективність  активу є або буде кращою, ніж  очікувалося.

    Приклад 4

    Продовжуємо попередній приклад. Через n років ціни на нафту стали знову рости, застосовувана  технологія стала прибутковою, і  вартість патенту знову зросла й  стала забезпечувати стабільний доход. На дату складання річного  звіту виявилося, що сума очікуваного відшкодування від використання патенту становить 25000,00 грн. Залишкова вартість патенту - 15000,00 грн. Підприємство повинне відобразити в балансі вигоду від відновлення корисності патенту. Вигода від відновлення корисності - величина, на яку сума очікуваного відшкодування активу (в межах балансової (залишкової) вартості цього активу, визначеної на дату відновлення корисності без урахуванні попередньої суми втрат від зменшення його корисності), перевищує його балансову (залишкову) вартість.

    Таблиця 5

    5.2 Облік амортизації основних засобів і нематеріальних активів в банках

    Банк  як суб’єкт господарської діяльності може працювати лише за належних умов, а передовсім володіння основними засобами та нематеріальними активами і користування основними засобами на підставі юридичних прав фінансового лізингу.

    Правова база – чинна „Інструкція з  бухгалтерського обліку основних засобів та нематеріальних активів комерційних банків України” затверджена постановою Правління Національного банку України від 11.12.00 за № 475.

    Основні засоби – це сукупність матеріально-майнових цінностей, що діють протягом тривалого часу, зберігають натуральну форму і зношуються поступово.

    До  основних засобів належать земля, будівлі, устаткування, технічні та транспортні  засоби, комп’ютерна техніка, засоби зв’язку та інші матеріальні цінності зі строком корисного використання понад рік.

    У складі нематеріальних активів, згідно з П(С)БО 8 „Нематеріальні активи”, відображаються придбані банком права  користування землею, водою, об’єктами  інтелектуальної власності, програмним забезпеченням.

    Усі необоротні (матеріальні та нематеріальні) активи підлягають амортизації (крім землі). Земля – це актив, що на нього не нараховується амортизація, оскільки строк її використання практично не обмежений.

    За  кожним об’єктом необоротних активів  банк визначає вартість, яка амортизується.

    Нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта , який встановлюється банком за визнання цього об’єкта активом (під час зарахування на баланс).

    Строк корисного використання (експлуатації) основних засобів і нематеріальних активів визначається банком самостійно. Визначаючи строк корисного використання (експлуатації), слід урахувати таке:

• Очікуване використання об’єкта банком з урахуванням його потужності або продуктивності;
• Строки корисного використання подібних активів;
• Фізичний та моральний знос, що передбачається;
• Правові або інші подібні обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори.

    Беручи  до уваги зміни в технології, комп’ютерному  програмному забезпеченні, а також те, що нематеріальні активи чутливі до технологічного старіння, визначаючи строк корисного використання нематеріальних активів слід урахувати те, що він не може бути більшим за 20 років.

    Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів і нематеріальних активів переглядається у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.

    Нарахування амортизації починається з першого  числа місяця, наступного за місяцем, в якому об’єкт основних засобів  і нематеріальних активів став придатним для корисного використання, і припиняється, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів і нематеріальних активів.

    Амортизація об’єкта основних засобів і нематеріальних активів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

    Нарахування амортизації основних засобів припиняється на період їх реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

    Результат амортизації основних засобів і нематеріальних активів відображається на рахунках 4309 „Знос нематеріальних активів”, 4409 „Знос основних засобів”, 4509 „Знос інших необоротних матеріальних активів”.

    Нарахована  сума амортизації основних засобів  і нематеріальних активів відображається таким проведенням:

    Д-т  рахунка 7423 „Амортизація”

    К-т  рахунків 4309 „Знос нематеріальних активів”, 4409 „Знос основних засобів”, 4509 „Знос інших необоротних матеріальних активів”.

    У разі використання необоротного активу за повної його амортизації первісна (переоцінена) вартість і сума нарахованого зносу (до часу списання активу з балансу) обліковуються на відповідних рахунках з обліку активів і зносу.

    Нарахування амортизації основних засобів і  нематеріальних активів здійснюється відповідно до внутрішніх положень щодо обліку основних засобів і нематеріальних активів, розроблених банком.

    Методи  нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів. Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) банками нараховується із застосуванням таких методів: