Основи інвестиційної діяльності підприємства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Марта 2012 в 20:26, курсовая работа

Описание

Мета - аналіз теоретичних, методичних та практичних аспектів інвестиційної діяльності підприємства.
Поставлена мета розкривається через наступні завдання:
- дослідити теоретичні основи інвестиційної діяльності підприємства;
- зробити комплексний аналіз фінансового стану підприємства;
- проаналізувати використання інвестиційного потенціалу підприємства;
- оцінити економічну та фінансову ефективність проекту переоснащення обладнання ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська»;

Содержание

ВСТУП………………………………………………………………………………….3
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Сутність та поняття інвестиційної діяльності…………………………………5
1.2 Класифікація інвестиційної діяльності………………………………………..10
1.3 Методика оцінки ефективності інвестиційних проектів……………………..15
2. Аналіз інвестиційних ресурсів ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська»
2.1 Загальна та техніко-економічна характеристика підприємства……………21
2.2 Аналіз діяльності ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська»………………………25
2.3 Оцінка фінансової та економічної ефективності проекту переоснащення очисних вибоїв………………………………………………………………………….34
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………45
ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………………………..47

Работа состоит из  1 файл

Курсовая работа.doc

— 594.00 Кб (Скачать документ)

Допустимо, робиться прогноз, що інвестиція (ІC) буде генерувати протягом  n років, річні доходи в розмірі P1, P2, ..., Рn. Загальна накопичена величина дисконтуємих доходів (PV) і чистий приведений ефект (NPV) відповідно розраховуються по формулах:

                                                                            (1.4)

                                                                     (1.5)

Якщо:             

NPV > 0, то проект варто прийняти;

              NPV < 0, то проект варто відкинути;

              NPV = 0, то проект ні прибутковий, ні збитковий.

При прогнозуванні доходів по роках необхідно по можливості враховувати усі види надходжень як виробничого, так і невиробничого характеру, що можуть бути асоційовані з даним проектом. Так, якщо по закінченні періоду реалізації проекту планується надходження засобів у виді ліквідаційної вартості  устаткування чи вивільнення частини оборотних коштів, вони повинні бути враховані як доходи відповідних періодів. 

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом  m років, то формула для розрахунку NPV модифікується в такий спосіб:

 

                                                (1.6)

де і - прогнозований середній рівень інфляції.

Розрахунок за допомогою наведених формул вручну досить трудомісткий, тому для зручності застосування цього й іншого методів, заснованих на дисконтованих оцінках, розроблені спеціальні статистичні таблиці, у яких табульовані значення складних відсотків, дисконтуючих множників, дисконтованого значення грошової одиниці і т.п.  у залежності від тимчасового інтервалу і значення коефіцієнта дисконтування.

Необхідно відзначити, що показник NPV відбиває прогнозну оцінку зміни економічного потенціалу підприємства у випадку прийняття розглянутого проекту. Цей показник адитивний у тимчасовому аспекті, тобто  NPV різних проектів можна підсумовувати. Це дуже важлива властивість, що виділяє цей критерій із всіх інших і дозволяє використовувати його в якості основного при аналізі оптимальності інвестиційного портфеля.

Недолік методу: показник чистої дисконтованної вартості залежить від рівня процентної ставки на капітал. При зростанні рівня відсоткової ставки інвестиція може перейти з категорії вигідних у категорію невигідних.

Метод внутрішньої ставки доходності

Під нормою рентабельності інвестиції (ІRR) розуміють значення коефіцієнта дисконтування, при якому NPV проекту дорівнює нулю,тобто ІRR = r, при якому NPV = f(r) = 0.

Зміст розрахунку цього коефіцієнта при аналізі ефективності планованих інвестицій полягає в наступному: ІRR показує максимально припустимий відносний рівень витрат, що можуть бути асоційовані з даним проектом. Наприклад, якщо проект цілком фінансується за рахунок позички комерційного банку, то значення ІRR показує верхню границю припустимого рівня банківської процентної ставки, перевищення якої робить проект збитковим.

Як  плату за користування авансованими в діяльність підприємства фінансовими ресурсами воно сплачує відсотки, дивіденди, винагороди і т.п. Показник, що характеризує відносний рівень цих витрат, можна назвати "ціною" авансованого капіталу (CC).

Економічний зміст цього показника полягає в наступному: підприємство може приймати будь-які рішення інвестиційного характеру, рівень рентабельності яких не нижче поточного значення показника CC (ціни чи джерела засобів для даного проекту, якщо він має цільове джерело). Саме з ним порівнюється показник ІRR, розрахований для конкретного проекту, при цьому зв'язок між ними такий.

Якщо: ІRR > CC, то проект варто прийняти;

              ІRR < CC, то проект варто відкинути;

              ІRR = CC, то проект ні прибутковий, ні збитковий.

Практичне застосування даного методу ускладнено, якщо в розпорядженні аналітика немає спеціалізованого фінансового калькулятора. У цьому випадку застосовується метод послідовних ітерацій з використанням табульованих значень  дисконтуючи множників. Для цього за допомогою таблиць вибираються два значення коефіцієнта дисконтування r1<r2 таким чином, щоб в інтервалі (r1,r2) функція NPV = f(r) змінювала своє значення з "+" на "-" чи з "-" на "+". Далі застосовують формулу:

                              (1.7)

де              r1 -              значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому f(r1)>0 (f(r1)<0);

              r2 -              значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому f(r2)<О (f(r2)>0).

Точність обчислень зворотно пропорційна довжині інтервалу (r1,r2), а найкраща апроксимація з використанням табульованих значень досягається у випадку, коли довжина інтервалу мінімальна (дорівнює 1%), тобто r1 і r2 - найближчі один до одного значення коефіцієнта дисконтування, що задовольняють умовам (у випадку зміни знака функції з "+" на "-"):

r1 - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, мінімізуюче позитивне значення показника NPV, тобто f(r1) = mіn r{f(r)>0};

r2 - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, максимізуюче негативне значення показника NPV, тобто f(r2) = max r{f(r)<0}.

Шляхом взаємної заміни коефіцієнтів r1 і r2 аналогічні умови виписуються для ситуації, коли функція змінює знак з "-" на "+".

Метод періоду окупності

Цей метод - один з найпростіших  і широко розповсюджений у світовій обліково-аналітичній практиці, не припускає тимчасової упорядкованості грошових надходжень. Алгоритм розрахунку строку окупності (PP) залежить від рівномірності розподілу прогнозованих доходів від інвестиції. Якщо доход розподілений по роках рівномірно, то строк окупності розраховується розподілом одноразових витрат на величину річного доходу, обумовленого ними. Якщо прибуток розподілений нерівномірно, то строк окупності розраховується прямим підрахунком числа років, протягом  яких інвестиція буде погашена кумулятивним доходом. Загальна формула розрахунку показника PP має вид PP = n, при якому:         

                                                                  (1.8)

Деякі фахівці при розрахунку показника PP усе-таки  рекомендують враховувати часовий аспект. У цьому випадку в розрахунок приймаються грошові потоки, дисконтовані по показнику "ціна" авансованого капіталу. Очевидно, що строк окупності збільшується.

Показник строку окупності інвестиції дуже простий у розрахунках, разом з тим він має ряд недоліків, які необхідно враховувати в аналізі:

-       по-перше, він не враховує вплив доходів останніх періодів;

-       по-друге, оскільки цей метод заснований на недисконтованих оцінках, він не робить розмежування між проектами з однаковою сумою кумулятивних доходів, по різним розподілом її по роках;

-       по-третє, даний метод не має властивість адитивності;

Існує ряд ситуацій, при яких застосування методу, заснованого на розрахунку строку окупності витрат, може бути доцільним. Зокрема, це ситуація, коли керівництво підприємства в більшому ступені стурбовано вирішенням проблеми ліквідності, а не прибутковості проекту - головне, щоб інвестиції окупилися і якомога швидше.

Недолік методу: короткострокові інвестиційні проекти можуть бути переважними довгостроковим.

Метод розрахунку коефіцієнта ефективності інвестиції

Цей метод має дві характерні риси: по-перше, він не припускає дисконтування показників доходу; по-друге, доход характеризується показником чистого прибутку PN (балансовий прибуток за мінусом відрахувань у бюджет). Алгоритм розрахунку винятково простий, що і визначає широке використання цього показника на практиці: коефіцієнт ефективності інвестиції (ARR) розраховується розподілом середньорічного прибутку PN на середню величину інвестиції (коефіцієнт береться у відсотках). Середня величина інвестиції знаходиться розподілом вихідної суми капітальних вкладень на два, якщо передбачається, що після закінчення терміну реалізації аналізованого проекту всі капітальні витрати будуть списані; якщо 54допускається наявність залишкової чи ліквідаційної вартості (RV), те її оцінка повинна бути виключена.

 

                                                     (1.9)

 

Даний показник порівнюється з коефіцієнтом рентабельності авансованого капіталу, що розраховується розподілом загального чистого прибутку підприємства на загальну суму засобів, авансованих у його діяльність (підсумок середнього нетто).

Метод, заснований на коефіцієнті ефективності інвестиції, також має ряд істотних недоліків, обумовлених в основному тим, що він не враховує тимчасовий складової грошових потоків. Зокрема, метод не робить розходження між проектами з однаковою сумою середньорічного прибутку, але  сумою прибутку, що варіює, по роках, а також між проектами, що мають однаковий середньорічний прибуток, але генеруючу протягом різної кількості років. і т.п..

Оцінка ефективності базується на різних показниках. Показники економічної ефективності є синтетичними. Їх реконструкція обумовлюється особистим сприйняттям об’єктивних економічних процесів, результати яких вони відображають. В силу своєї практичності спрямованості показники економічної ефективності повинні бути такими, щоб за їх допомогою стало можливе надання кількісної економічної оцінки різним аспектам інвестиційних процесів. Така вимога обумовлена багатогранністю інвестування і різноманіттям економічних мотивів інвесторів. Прагнення до збільшення прибутку може бути реалізовано через максимізацію поточних прибутків чи їхню максимізацію в капіталізованій формі, тобто накопиченого на кінець періоду майна. Усі вище перераховані методи класифікують на дві групи – статичні (не враховує впливу чинника часу на цінність платежів) та динамічні (ті, що враховують фактор часу). [12]

Розглянуті вище методи дисконтованної вартості капіталу і внутрішньої норми прибутку мають переваги динамічного підходу до оцінки інвестицій, вони є обов’язковими складовими інвестиційного проекту.


РОЗДІЛ II

Аналіз інвестиційних ресурсів ПІДПРИЄМСТВА

 

2.1. Загальна та техніко-економічна характеристика підприємства

 

Шахта 1/3"Новогродівська" - вуглевидобувне підприємство в м. Новогродівка (Донецька область, Україна). Входить в ДП "Селідоввугілля". Види економічної діяльності: вугілля, вугільна промисловість. Здійснює видобуток вугілля.

Юридичний статус вугледобувного підприємства (шахти):

Найменування      ДП «Селидіввугілля»

Код за ЄДРПОУ     33621589

Юридична адреса   м. Новогродівка, вул. Шахтна, 1.

Найменування шахти    ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська»

Загальна характеристика шахти:

Шахта була здана в експлуатацію в 1953 році. Вона складається із чотирьох вертикальних стовбурів на двох промислових майданчиках шахти №1 та №3.

Скіповий стовбур шахти №1 призначений для видачі гірської маси. Стовбур обладнаний двухскіповим вугільним підйомом з скіпами місткістю 5.0 м3.

Допоміжний стовбур шахти №1 призначений для спуску-підйому людей, устаткування і матеріалів. Стовбур обладнаний вантажолюдським підйомом, двохклітним, з перекидними клітями на вагонетку УВГ-1,4.

Головний стовбур шахти №3 призначений для видачі гірської маси. Стовбур обладнаний двохклітним підйомом,  з перекидними клітями на вагонетку УВГ-2,5

Допоміжний стовбур шахти №3 призначений для спуску – підйому людей, матеріалів і устаткування. Стовбур обладнаний вантажолюдським двохклітним підйомом,  з одноповерховими клітями на вагонетку УВГ-2,5.

              Допоміжні операції по доставці людей і матеріалів по шахті проводяться з використанням однокінцевих підйомних машин типу Ц2х1,5, 2Ц3х1,5Ц2,5х2.

1. Локомотивний  транспорт шахти №3

Рейковий транспорт здійснює транспортування вугілля, породи, матеріалів і людей по виробках навколо стовбурного двору. Транспортування вантажів проводиться електровозами К14 - 3 шт. у вагонетках ВГ-2,5. Ширина колії 900мм. Довжина відкатки 2670м.

                  Локомотивний  транспорт шахти №1

Рейковий транспорт здійснює транспортування вугілля, породи, матеріалів і людей по виробленнях навколо стовбурного  двору. Транспортування вантажів проводиться електровозами К10 - 5 шт. у вагонетках ВГ-1,4. Ширина колії 600 м. Довжина відкатки 2320 м.                                          

              2. Конвеєрний транспорт

Головні конвеєрні лінії магістральних виробок обладнані високопродуктивними конвеєрами типу   3Л100У, 1ЛУ120, 2Л100У, сумарна довжина яких дорівнює 6070м. На головних магістральних виробках збудовано 7 бункерів-накоплювачів загальним об’ємом  4400 т.

1.      Водовідлив

Головний водовідлив шахты№1 обладнаний установками ЦНС 300х240 в кількості 2 шт. Головний водовідлив шахти №3 обладнаний установками

ЦНС 300х300 в кількості 3 шт.

Відкачування води  по шахті здійснюється 7-у перекачними погоризонтними насосними, з яких 2 проводять викачування води на поверхню по водовідливних свердловинах.

2.      Вентиляторні установки головного провітрювання

Для провітрювання гірничих виробок шахти застосовуються вентиляторні установки головного провітрювання, розташовані на шурфах №1, №3,  №4, №5 та вент. стволах шахт №1 і №3. Тип вентиляторних установок ВЦ -31,5; ВОД-21, ВОД18, ВОКД -1,8; ВУПД-1,8; УВЦП -16.
              За останні роки реконструкції на підприємстві не проводились. Річна проектна потужність - 600 тис. т.              Річна виробнича потужність на 01.01 2009 року - 750 тис. т. Промислові запаси на 01.01 2009 року складають 61026 тис. т. Марка видобутого вугілля - Г, призначення (коксівне, енергетичне) - енергетичне. Геологічна потужність пластів, що відпрацьовуються - 1,52-1,93 метрів. Кут падіння пластів – 13 градусів. Категорія шахти за газом (метаном) – II категорія. Максимальна глибина розробки – 670 метрів. Схема підготовки пластів – панельна. Кількість робочих днів підприємства у базовому році – 354. Кількість змін роботи очисних вибоїв з видобування вугілля – 3. Інші техніко-економічні показники приведені в табл. 2.1.

Информация о работе Основи інвестиційної діяльності підприємства