Передумови втручання держави в ругулювання монополій

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2013 в 21:45, курсовая работа

Описание

Мета роботи: Визначити роль в ринковій економіці монополій. Аналізувати стан монополізації українських ринків, а також охарактеризувати антимонопольне законодавство України та діяльність АМКУ в регулюванні монополістичних проявів.
Завдання:
дати визначення суті та формам монополії;
розглянути основні теоретичні концепції монополій;
проаналізувати сучасний стан монополій в економіці України

Работа состоит из  1 файл

курсова2003.doc

— 249.50 Кб (Скачать документ)

Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускається зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом .[12]

Узагальнено механізми обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції можна звести до наступного:

  • більшість розвинутих країн світу прийняла законодавчі акти, згідно з якими утворення об’єднань картельного типу між підприємствами заборонено. Це зроблено з метою захисту конкуренції за цінами.
  • одночасно законодавства передбачають реєстрацію товарних знаків і марок товарів для того, щоб зробити можливим диференціацію продуктів і конкуренцію за таким важливим параметром, як якість.
  • державою регулюються й загальні умови угод, тобто межі, в яких може укладатися господарський договір. Значна частина текстів договорів заздалегідь визначається законодавцем і не може бути змінена сторонами, що домовляються. Зроблено це для того, щоб постачальники не могли нав’язувати свою волю покупцям.
  • рівень концентрації в окремих галузях настільки високий, що в них існують такі великі господарські одиниці, які в змозі встановити своє панування над ринком і без укладання картельних угод. Тому в більшості країн законодавство регулює і це питання. Для цього виділяють різні критерії монополізму ринку.
  • щоб визначити чи є ціни, за якими продаються товари, конкурентними чи монопольними, органи влади проводять їх аналіз, здійснюють контроль над прибутками та витратами, порівнюють з цінами на інших, паралельних ринках .

Поруч із заходами, спрямованими на недопущення утворення монополій  на ринках, існують також такі, які  покликані боротися з уже існуючими  фірмами, що можуть вважатися монополістами. Проти них застосовується високе оподаткування монопольних прибутків, контроль за цінами на продукти виробництва монопольних утворень, переведення монополій у державну власність, адміністративне покарання за порушення антимонопольного законодавства, здійснення демонополізації, розукрупнення монополій.

Таким чином, механізмами обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в економіці з послідовно сформованою економікою зводяться до прийняття відповідних законодавчих актів, реєстрація товарних знаків і марок, визначення та регулювання державою загальних умов угод, аналіз цін та контроль над прибутками та витратами господарюючих суб’єктів. Можна стверджувати, що в Україні на сьогодні створено законодавчу базу й організаційні засади здійснення ефективної державної конкурентної політики. Однак життя, поглиблення ринкових перетворень постійно створюють нові проблеми у сфері конкурентної політики, які вимагають нових підходів до їх розв'язання. Тому питання з обмеження монополізму, підтримки і розвитку економічної конкуренції мають бути й надалі важливим елементом економічної політики держави.

3.3   Діяльність  антимонопольного комітету

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Антимонопольний  комітет України» Антимонопольний  комітет України є державним  органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Основним завданням  Антимонопольного комітету України  згідно зі статтею 3 зазначеного Закону є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:

1) здійснення державного  контролю за дотриманням законодавства  про захист економічної конкуренції  на засадах рівності суб’єктів  господарювання перед законом  та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення  порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

2) контролю за концентрацією,  узгодженими діями суб’єктів  господарювання та регулюванням  цін (тарифів) на товари, що  виробляються (реалізуються) суб’єктами  природних монополій; 

3) сприяння розвитку  добросовісної конкуренції;

4) методичного забезпечення  застосування законодавства про  захист економічної конкуренції.

Також відповідно до Закону України «Про здійснення державних  закупівель» Антимонопольний комітет  України є органом оскарження процедур закупівель.

Виконання Антимонопольним  комітетом України у 2011 році покладених на нього завдань відбувалося  за умов стабілізації економіки та поступового економічного зростання.

У 2011 році до Антимонопольного комітету України надійшли 5 051 заява  та подання з приводу порушень законодавства про захист економічної конкуренції, за результатами розгляду яких розпочато 614 справ про правопорушення, що в 1,65 разу більше, ніж у 2010 році.

Таблиця 1

Кількість заяв та звернень, отриманих Антимонопольним комітетом  України, та проведених перевірок

Одиниці/Рік

2010

2011

Загальна кількість  розглянутих заяв, скарг, інших звернень з приводу порушень законодавства  про захист економічної конкуренції

5378

5051

Загальна кількість  проведених перевірок

940

1210


 

Протягом 2011 року органами Комітету проведено 1 210 перевірок дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції, що на 28 відсотків перевищило показник попереднього року (у 2010 році – 940). Із загальної кількості перевірок було здійснено 942 перевірки суб’єктів господарювання та 268 перевірок державних органів. За результатами цих перевірок розпочато розгляд 734 справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та надано 299 рекомендацій щодо припинення дій (бездіяльності), які містили ознаки таких правопорушень, що перевищило показник 2010 року відповідно у 3,2 та 2,5 разу.

Основними ринками, на яких виявлені порушення законодавства  про захист економічної конкуренції, були ринки житлово-комунального господарства (22,78 відсотка всіх порушень), адміністративних послуг (11,39 відсотка), агропромислового комплексу (11,09 відсотка), паливно-енергетичного комплексу (8,51 відсотка), охорони здоров’я (6,53 відсотка), послуг землевпорядкування та послуг оренди нерухомого майна (4,31 відсотка).

Антимонопольним комітетом  України у звітному періоді було вжито комплексних заходів на соціально-важливих ринках, в реалізації яких брали участь структурні підрозділи центрального апарату та територіальні  відділення Комітету. Зазначені заходи включали в себе проведення перевірок щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції на окремих ринках, оперативне виявлення порушень законодавства та наявних проблем на цих ринках, а також вироблення спільно з іншими органами влади та органами місцевого самоврядування пропозицій щодо їх вирішення.

Протягом 2011 року на порушників законодавства про захист економічної  конкуренції було накладено штрафів  у загальному розмірі понад 43,5 млн  грн, що більше ніж в півтора рази перевищує показник 2010 року та більше ніж у   3,2 разу – показник 2008 року.

У звітному періоді основними  напрямами роботи Комітету із сприяння розвитку добросовісної конкуренції  були:

-  взаємодія з органами  державної влади й органами  самоврядування у сфері захисту  та розвитку конкуренції;

- надання рекомендацій  щодо обмеження монополізму, розвитку  конкуренції та запобігання порушенням  законодавства про захист економічної  конкуренції;

- взаємодія з громадськістю  щодо проведення інформаційно-роз’яснювальної  роботи серед широких мас населення щодо значення конкурентної політики для економіки та ролі Комітету у сфері захисту та розвитку конкуренції.

На виконання доручення  Президента України Антимонопольний  комітет України зосередив свою роботу на проведенні дослідження умов функціонування об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) як складової проблем у сфері житлово-комунального господарства та виявленні системних проблем, з якими стикаються ОСББ.

За результатами проведених перевірок Комітетом встановлено, що для ОСББ характерними є всі проблеми, що на сьогодні наявні у сфері ЖКГ. Разом із тим, були виявлені й характерні проблеми, притаманні лише ОСББ і пов’язані із системною недосконалістю законодавства у сфері ЖКГ, зокрема: зволікання з передачею органами місцевого самоврядування багатоквартирних будинків в управління ОСББ; відсутність механізму, згідно з яким ОСББ передається прибудинкова територія; застосування тарифів на електроенергію для членів ОСББ, яке є безприбутковим об’єднанням мешканців будинку, не як для населення, а як для юридичних осіб, тобто на 30 відсотків вище тарифів для населення; використання ОСББ в шахрайських цілях, що дозволяло підвищити вартість послуг утримання будинку та прибудинкової території у 1,5 – 2 рази.

Законом України «Про Антимонопольний комітет України» визначено структуру, компетенцію та організацію діяльності Антимонопольного комітету України.

У 2011 році було внесено  зміни до Закону України «Про Антимонопольний  комітет України», відповідно до яких скорочено кількість державних  уповноважених Антимонопольного комітету України та заступників Голови Комітету. На сьогодні відповідно до законодавства Антимонопольний комітет України утворюється у складі Голови та восьми державних уповноважених.

Антимонопольний комітет  України і його 27 територіальних відділень становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Територіальні відділення створені в Автономній Республіці Крим, усіх областях та містах Києві і Севастополі.

Антимонопольний комітет  України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені, адміністративні колегії територіальних відділень Комітету є органами Антимонопольного комітету України.

Роботу із забезпечення діяльності системи органів Комітету здійснює апарат Комітету та територіальні відділення.

Структура, гранична чисельність  працівників, штатний розпис Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень затверджуються Головою  Комітету в межах видатків згідно з кошторисом доходів і видатків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2011 року № 937 «Про затвердження граничної чисельності працівників апарату центральних органів виконавчої влади» встановлено граничну чисельність працівників центрального апарату Антимонопольного комітету України – 236 штатних одиниць. Зменшено граничну чисельність центрального апарату Антимонопольного комітету України на 34 штатні одиниці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2011 року № 1184 «Про затвердження граничної  чисельності працівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади» встановлено граничну чисельність територіальних відділень Антимонопольного комітету України – 610 штатних одиниць. Зменшено граничну чисельність територіальних відділень  Антимонопольного комітету України на 54 штатні одиниці.

Станом на 31 грудня 2011 року кількість працівників центрального апарату Комітету становить 229 осіб. Із них із вищою освітою – 228 осіб (зокрема, економічною – 105, юридичною  – 68, із науковим ступенем – 11). Кількість працівників територіальних відділень становить 559 осіб. З них із вищою освітою – 539 осіб (зокрема, економічною – 325, юридичною –133, з науковим ступенем – 9).

Протягом року вжито  заходів із зміцнення керівної ланки  територіальних відділень Комітету: нових голів територіальних відділень призначено у  Вінницькому, Закарпатському, Київському, Луганському, Рівненському, Сумському, Харківському, Херсонському, Черкаському обласних та Київському міському відділеннях, заступників голів – у Вінницькому, Донецькому, Івано-Франківському, Київському, Луганському, Рівненському та Тернопільському обласних відділеннях.

Рис. 3. Схема органів та апарату Антимонопольного комітету України

Відповідно до затвердженого  кошторису Центру комплексних досліджень з питань антимонопольної політики понадпланові надходження спеціального фонду в сумі 77,2 тис. грн було використано на проведення заходів, пов’язаних з виконанням основних функцій Центру, які здійснюються за рахунок власних надходжень.

Протягом 2011 року за поданнями  територіальних відділень вносилися зміни, пов’язані з перерозподілом асигнувань, а саме:

збільшенням видатків територіальних відділень за рахунок зменшення  видатків центрального апарату Комітету;

збільшенням видатків внаслідок  перевищення надходжень до спеціального фонду кошторисів органів Комітету;

на погашення заборгованості, яка склалася за видатками загального та спеціального фондів.

          Пріоритетні напрями діяльності Антимонопольного комітету України у 2012 році:

1.   Забезпечення  контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, захист прав та інтересів підприємців і споживачів на соціально важливих ринках, зокрема:

хліба та хлібобулочних  виробів;

паливних ресурсів;

бетону та цегли;

адміністративних послуг;

житлово-комунальних послуг;

ритуальних послуг;

лікарських засобів;

готельних послуг;

автостанційних послуг;

послуг технічного контролю транспортних засобів;

послуг технічного обслуговування автомобілів;

послуг зі страхування  цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

2.Вжиття комплексних заходів, спрямованих на запобігання, виявлення та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, на ринках у сфері земельних відносин, медичних послуг, послуг роздрібної реалізації лікарських засобів, послуг, що надаються в зонах митного контролю.

3.Підвищення ефективності виявлення та припинення антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, насамперед під час проведення конкурсних процедур закупівель.

Информация о работе Передумови втручання держави в ругулювання монополій