Податок як інструмент бюджетного регулюванн

     ВСТУП 

     За  всіх часів суспільство не могло  і не може обходитися без системи  оподаткування. Завдяки податкам держава  має можливість накопичувати матеріально-фінансові  ресурси, необхідні для її функціонування. Податки є основою формування державного бюджету, інструментом стимулювання окремих видів господарської діяльності та обмеження розвитку інших.

     Система оподаткування України є досить ліберальною відносно платників  податків, чим значно відрізняється  від податкових систем розвинутих держав. Однак сама по собі ця ліберальність не гарантує ефективності податкової системи, яка на даному етапі розвитку країни потребує реформування.

     Податки – дуже складна й надзвичайно  впливова на всі економічні явища  та процеси фінансова категорія. Можна без перебільшення сказати, що, з одного боку податки – це фінансове підґрунтя існування держави, мірило її можливостей у світовому економічному просторі щодо розвитку науки, освіти, культури, гарантування економічної безпеки, зростання суспільного добробуту народу.

      І з другого боку, податки – це знаряддя перерозподілу доходів юридичних і фізичних осіб у державі. Їх мобілізація й використання зачіпає інтереси не тільки кожного підприємця чи громадянина, а й цілих верств населення і соціальних груп, між якими точиться жорстока боротьба за цивілізації спричиняли соціальні потрясіння і війни. На сьогодні податки – це найефективніший інструмент впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на розвиток науки і техніки, масштаби соціальних гарантій населенню.

      Податки – це обов’язковий елемент економічної системи держави незалежно від того, яку модель економічного розвитку вона вибирає, які політичні сили перебувають при владі. Відсутність податків паралізує фінансову систему держави в цілому, робить її недієздатною і в кінцевому підсумку – позбавленою будь-якого сенсу.

      Актуальність  даної теми полягає в тому, що роль податків та податкової системи  за сучасних умов розвитку держави  постійно зростає. Про це свідчить, насамперед, реформування податкової системи нашої країни, а саме прийняття нового Податкового кодексу та змін до нього, та постійна зацікавленість з боку політиків, вчених,  економістів, сферами податкового законодавства різних держав світу, що спричинено, в свою чергу, наслідками фінансової кризи.

     Метою даної курсової роботи є розкриття сутності податків як інструменту бюджетного регулювання, визначення суті та механізмів податкового регулювання економіки, аналіз реалізації регуляторної функції податків на Україні, надання характеристики окремих видів податків та податкової системи, розгляд особливостей функціонування податкової політики України.

     Для досягнення поставленої мети дослідження  необхідно виконати такі завдання:

- визначити  сутність податків та їх місця в економічній системі України;

- дослідити необхідність та особливості становлення бюджетної системи;

- охарактеризувати роль прибуткового оподаткування у формуванні дохідної частини державного і місцевого бюджету;

- проаналізувати надходження непрямих податків до державного бюджету України;

- дослідити зарубіжний досвід формування бюджетного регулювання;

- визначити недоліки функціонування податкової системи та проблеми бюджетного регулювання економіки.

     Питання визначення місця податків в системі  бюджетного регулювання  країни та окремих видів діяльності не є новим, як у вітчизняній, так і зарубіжній економічній літературі. Його дослідженню присвячували свої праці науковці минулого та багато сучасних авторів. Теоретичну основу дослідження податкової системи та механізмів податкового регулювання сучасної економіки становлять праці класиків світової економічної думки: Дж.М. Кейнса, Дж.С. Міля, Д. Рікардо, П. Семюелсона, А. Сміта , та ін. Англійський економіст Дж. М. Кейнс у своїй роботі «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей» одним з перших поставив питання про нестійку природу господарства, заснованого на приватному підприємництві. Важливість регулюючої функції оподаткування підкреслюють і українські вчені. Серед вітчизняних дослідників цієї проблеми слід назвати О. Василика, В. Вишневського, М. Крупку, Н. Кучерявенко, І. Лукінова, І. Луніну, П. Мельника, А. Соколовську, В. Федосова,та ін.[11, C. 4].

     Податки є необхідною ланкою економічних  стосунків в суспільстві з  моменту виникнення держави. Розвиток і зміна форм державного пристрою завжди супроводяться перетворенням податкової системи. У сучасному цивілізованому суспільстві податки — основна форма доходів держави. Окрім цієї суто фінансової функції податковий механізм використовується для економічної дії держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на стан науково-технічного прогресу. Податки відомі давним-давно, ще на зорі людської цивілізації. Їх поява пов'язана з найпершими суспільними потребами.

     У зв’язку зі зміною облікового забезпечення звітності про податки, збори  та платежі виникла потреба в підготовці висококваліфікованих спеціалістів.

     Система оподаткування України є сукупністю податків, зборів, інших обов'язкових  платежів до бюджету і внесків  до державних цільових фондів, що стягуються в установленому порядку. Її сьогоднішній стан можна охарактеризувати як створення основ.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОДАТКІВ ЯК ІНСТРУМЕНТІВ БЮДЖЕТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ 
 

     1.1. Загальна характеристика податків та їх місце в економічній системі України

     Появу податків завжди пов’язують з виникненням держави, тож їх історія нараховує тисячоліття. Проте в сучасному розумінні податки стали розвиватися в період становлення та розвитку буржуазного суспільства, а принципи податкової системи були сформульовані економістом А. Смітом у кінці XVIII ст. У Росії термін "податок" не застосовували аж до середини XVIII ст. Для позначення фіскальних платежів використовувалися терміни "данину", "подати", тому, наприклад, податкова політика країни називалася податковий політикою. Вперше в літературі термін "податок" вживається в роботі "Про кріпосному стан селян в Росії" історика А. Я. Полєнова (1738 - 1816) в 1765 р. У науковому обігу і законодавстві термін "податок" утвердився лише в XIX в.

     Податки – це обов'язкові, безумовні платежі  юридичних і фізичних осіб до відповідного бюджету, що справляються з платників податків відповідно до Податкового кодексу України. Їхній економічний зміст – це фінансові відносини між державою й платниками податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду коштів, необхідних для виконання державою своїх функцій. Податки є однією з форм вирівнювання доходів юридичних і фізичних осіб з метою досягнення соціальної справедливості й економічного розвитку.

     Умовами виникнення податків є утворення  держави, суспільний поділ праці та формування товарно-грошових відносин.

     До  основних елементів податку належать:

1. платники податку – учасник процесу справляння податку;
2. об’єкт оподаткування – явище, предмет чи процес, внаслідок наявності яких сплачується податок;
3. ставка податку – це законодавчо встановлений, виходячи із об’єкта або одиниці оподаткування, розмір податку або збору;
4. порядок обчислення податку;
5. податковий період;
6. строк та порядок сплати податку;
7. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку;
8. база оподаткування [3; ст. 34].

     Податки характеризуються такими ознаками:

     1) можуть бути сплачені лише  до бюджету, а не до іншого  грошового централізованого або  децентралізованого фонду;

     2) справляються на умовах безповоротності.  Повернення податку можливе тільки в разі його передплати або тоді, коли законодавством передбачені пільги щодо такого податку;

     3) мають односторонній характер  встановлення. Оскільки податки  сплачуються з метою покриття  суспільних потреб, які в основному  відокремлені від індивідуальних потреб конкретного платника, то вони є індивідуально безповоротними. Сплата податку не породжує зустрічного зобов’язання держави вчиняти будь-які дії на користь конкретного платника;

     4) є виключно атрибутом держави  і базуються на законодавчих актах;

     5) відсутністю конкретного еквівалентного  обміну;

     6) відсутністю цільового призначення  (рис. 1.1.).

     

     Рис. 1.1. Характерні ознаки податку*

     *Розроблено автором на основі даних літературних джерел 

     При формуванні цілей податкової політики необхідно виходити із об’єктивних функцій податків. Слід погодитися з Б.Х. Алієвим, А.М. Абдулгалімовим, які відмічають, що “в економічній літературі дотепер немає єдиної думки щодо кількості, сутності і реалізації податкових функцій. Різні автори наводять різні комбінації податкових функцій, до яких відносять фіскальну, економічну, перерозподільну, контрольну, регулюючу, соціальну, політично-економічну, стимулюючу та інші, частина яких не має під собою наукового і теоретичного обґрунтування, щоб віднести їх до об’єктивних функцій податків” [6; ст. 34]. Не вдаючись до дискусії щодо кількості і змісту функцій податків, зазначимо ті з них, які визначають цілі і завдання податкової політики ( рис. 1.2. ).

     

     Рис. 1. 2. Співвідношення цілей і завдань  податкової політики*

     *Розроблено  автором на основі даних літературних  джерел

     1. Фіскальна – основне призначення  полягає в мобілізації та накопиченні  коштів в державних фондах.

     2. Розподільча (соціальна) одним  із призначень податків є розподіл  суспільних доходів з боку  більш сплатоспроможних верств населення та суб’єктів господарювання на користь малозабезпечених; за рахунок виробничих галузей національної економіки на користь суб’єктів невиробничої сфери тощо. Завдяки цій функції підтримується соціальна рівновага та забезпечується відносна рівномірність доходів різних верств громадян.

     3. Регулююча функція – податки  як інструмент примусового вилучення  частини доходів суспільства  здатні суттєво впливати на  стан національної економіки.  Позитивний вплив дозволяє говорити  про стимулюючу роль податків, негативний – про дестимулюючу роль оподаткування. Важливість урахування в державній економічній політиці цієї функції була доведена новим економічним курсом Ф.Д.Рузвельта в роки Великої Депресії 1920-1930-х рр.

     Податки мають не тільки економічний, а й соціальний характер. Вони є своєрідною ціною за суспільні блага і трансфертні платежі, які отримують громадяни країни.

     За  формою оподаткування розрізняють  прямі та непрямі податки:

- прямі податки – обов’язкові платежі, які напряму сплачуються платником до бюджету держави залежно від розміру об’єкта оподаткування (податок з прибутку підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на нерухоме майно, плата за землю, податок з власників транспортних засобів);

- непрямі податки – обов’язкові платежі, які сплачуються платниками опосередковано через цінові механізми, причому сума податку збільшує ціну товару (ПДВ, акцизний податок, мито)[7; ст. 23].

Таблиця 1.1.

Розмежування  прямих і непрямих податків[7; ст. 23].

 

     Таким чином, податки – це обов’язкові  платежі, які законодавчо встановлюються державою, сплачуються юридичними та фізичними особами в процесі  розподілу та перерозподілу частини вартості ВВП й акумулюються в централізованих грошових фондах для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.