Сутність та призначення податків

План

Вступ

І. Сутність та призначення податків...............................................................2

1.1.  Поняття податків та їх функції.........................................................2

1.2.  Класифікація  податків......................................................................8

 

ІІ. Податки  як основне джерело грошових коштів держави.....................11

         2.1. Основні елементи податку, їх характеристика............................11

         2.2. Податкові пільги та знижки...........................................................17

 

III. Проблема оптимального оподаткування...............................................27

3.1. Принципи оподаткування.................................................................27

3.2. Способи стягнення податків.............................................................30

3.3. Податки  як економічний важіль, що відіграє  важливу роль в ринковій економіці............................................................................................33

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

І. Сутність та призначення податків.

1.1.  Поняття податків та їх функції.

Податки сучасної форми склалися відносно недавно, хоча основні   елементи механізму оподаткування зародилися в давнину.

Історично податки виникли з розвитком суспільства та появою держави.

Вони є найдавнішою  формою відносин між державою та її громадянами.

Протягом  розвитку  суспільства  та  світової науки  визначення   податку

змінювалось залежно від функцій держави. Рішення щодо сплати частини власних коштів на користь держави суб'єктами господарювання було прийняте одночасно з організацією державної влади на певному етапі соціального, політичного та економічного розвитку. Податки стали засобом акумуляції фінансових надходжень до державного бюджету.

Зміст податку визначається трьома факторами:

• економічною побудовою суспільства;   
• соціальною політикою держави;
• стратегією розвитку держави.

Реальний  процес оподаткування здійснюється державою і залежить від ступеня розвитку її демократичних форм. Свого , часу . ще П. Прудон наголошував, що, по суті, питання про податки є питаннями про державу.

Теоретично економічна природа податку полягає у  визначенні призначення податку, об'єкта оподаткування та джерела сплати, а також у визначенні впливу податку на суб'єктів оподаткування. Проте, податок завжди був і є формою розподілу та перерозподілу доходу.   .

Концептуальні положення, що утворюють теоретичні основи податкової справи, були викладені в XVII ст. англійським економістом В. Петті в "Трактаті про податки і збори". В окремих главах розглядалися такі питанні, як напрями державних витрат, види податків і способи їх утримання, причини незадоволення платників.

Вперше науково обґрунтовану характеристику податків дали представники англійської класичної політекономії А. Сміт і Д. Рікардо.

Чотири узагальнюючі принципи оподаткування вивів А. Сміт. Удосконалив теорію податків представник англійської класичної політекономії Д. Рікардо. На його думку, "податки становлять ту частину продукту землі та праці країни, яка надходить у розпорядження уряду: вони завжди сплачуються або з капіталу, або з доходу країни". Розуміння податку

як обов'язкового платежу  фізичних і юридичних осіб до бюджетів органів суспільної влади різних рівнів прийнятне лише для практичних цілей. Будь-який податок, крім фіскальної та регулюючої дії, має ще побічні, зовнішні для фіскальної системи соціальні наслідки. Тому податки варто розглядати не просто як економічну, а ще як суспільно-соціальну категорію.

Теорії податків та оподаткування пройшли тривалий шлях розвитку. Процес становлення пройшов декілька етапів:

1.первіснообщинний лад  – податкові відносини зароджувались  у формі добровільних пожертв  на релігійні потреби або на  потреби вождів племенів.

2.безпосередньо пов’язаний з рабовласницькими суспільствами. Основними формами оподаткування стають подушний, поземельний та мито.

3.відбувається в умовах  феодалізму. Особливістю раннього  середньовіччя є натуральний  характер податків.

4.В Буржуазному суспільстві  відбувається остаточне формування сучасної системи оподаткування.

 На сучасному етапі податки -  дуже складна й надзвичайно впливова на всі економічні явища та процеси фінансова категорія. Це - обов'язковий елемент економічної системи держави незалежно від того, яку модель економічного розвитку вона вибирає, які політичні сили перебувають при владі. Відсутність податків паралізує фінансову систему держави в цілому, робить її недієздатною і в кінцевому підсумку - позбавленою будь-якого сенсу.

Податки - універсальна вихідна категорія, яка виражає основні суттєві риси і властивості фінансів у будь-якій економічній системі ринкового типу. Не випадково в умовах функціонування ринкової економіки податкова форма в системі фінансових відносин стає провідною. Аналіз податків як вихідної категорії, в якій проглядаються основні суттєві риси і властивості фінансів, дає правильний орієнтир для розгляду різних фінансових понять і категорій у чіткій відповідності з процесом економічного розвитку.

Відповідно до закону України про систему оподаткування, податок – це обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснений платниками у порядку та на умовах, що визначені законами України про оподаткування.

За економічним змістом, податки – це фінансові відносини між державою і платниками податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій. Тобто податки виражають грошові відносини, що складаються в державі з юридичними і фізичними особами у зв’язку з перерозподілом національного доходу та мобілізацією фінансових ресурсів у фонди держави.

  Податки не єдина форма акумуляції грошових коштів бюджетом та іншими державними фондами. Існують ще інші терміни, що відображають платежі на користь держави:

• податкові платежі - обов'язкові збори, які стягуються з платників за умови конкретного еквівалентного обміну між державою та платником;

Розмір плати залежить від розміру ресурсів, що використовуються, а надходження плати державі  визначається державною власністю на ці ресурси( плата за використання водних ресурсів, плата за користування надрами...).

• відрахування, внески - обов'язкові збори з юридичних та фізичних осіб, яким притаманні ознаки цільового призначення.,  тобто використання коштів здійснюється лише за цільовим призначенням(збір до пенсійного фонду, збір на страхування на випадок безробіття, до фонду нещасних випадків...).

 Основними характерними особливостями податків у порівнянні з іншими обов'язковими платежами є те, що вони:

- справляються на умовах безповоротності. Повернення податків   можливе тільки  в  разі  його  переплати  або  тоді,   коли законодавством передбачені пільги щодо даного податку;

- мають односторонній характер встановлення. Оскільки податки сплачуються з метою покриття суспільних потреб, які в основному відокремлені від індивідуальних потреб конкретного платника, то вони є індивідуально безповоротними. Сплата податків не породжує зустрічного зобов'язання держави вчиняти будь-які дії на користь конкретного платника;

- можуть бути сплачені лише до бюджету, а не до іншого грошового централізованого або децентралізованого фонду;

- не мають цільового призначення;

- є виключно атрибутом держави і базується на актах вищої юридичної сили.

Отже, податки - це обов'язкові платежі, які законодавчо встановлюються державою, сплачуються юридичними та фізичними особами в процесі перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту й акумулюються в централізованих грошових фондах для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.

  Податки тісно пов'язані з розподілом і перерозподілом доходу, ВВП між державою, юридичними та фізичними особами. Вони є методом централізації частки ВВП у відповідних фондах. Функції податків виявляють їх соціально-економічну сутність, забезпечують їх внутрішній зміст.

В сучасних умовах немає єдиної думки щодо кількості  функцій податків та їх змісту. Але в найбільш загальному плані всі вчені та практики виділяють фіскальну функцію податків, яка характерна для всіх держав і всіх етапів їх розвитку, також виділяють розподільно-регулюючу, соціальну, економічну, стимулюючу, інколи зустрічається контрольна. Суть фіскальної функції полягає в тому, що з допомогою податків формуються фінансові ресурси держави. Реалізується вона через розподіл частини ВНП. Податки є основним (найважливішим) джерелом доходів бюджетів різних рівнів. Об'єктивне існування податків як основного джерела грошових коштів передбачає:

• надходження їх рівномірно в календарному розрізі (рівнонапруженість);
• стабільність надходження;
• податки повинні рівномірно надходити по всіх територіальних рівнях.

Так чи інакше держава, будучи учасником розподільних процесів, примусово відчужує у вигляді податкових вилучень частину вартості створених у суспільстві благ (продукту) для формування своєї казни, що доводить тісний взаємозв'язок між податковими функціями.

Розподільчо-регулююча  функція полягає в тому, що за допомогою податків відбувається перерозподіл вартості валового внутрішнього продукту між державою та її суб'єктами і через елементи податку (об'єкт, суб'єкт оподаткування, ставка податку, податкові пільги тощо) держава взмозі регулювати вартісні пропорції такого розподілу. Змінюючи пропорції функціонування ресурсів в економіці, оподаткування суттєво впливає на процес виробництва, нагромадження капіталу, інвестування, платоспроможний попит і пропозицію. Завдяки податкам держава отримує можливість регулювати різні аспекти соціально-економічного життя на макрорівні, а на мікрорівні - впливати на конкретну поведінку платника податків. Маніпулюючи пропорціями та режимами вилучення в суб'єктів господарювання або домогосподарств частки їх доходів, податок може відповідно змінювати напрями їхньої діяльності.

З наведеного визначення випливає, що застосування терміну "розподільчо-регулююча функція" є найдоцільнішим, бо він точно розкриває зміст цієї функції, механізм її прояву, підкреслює органічне поєднання розподільчого призначення з регулюючим впливом оподаткування. Крім цього, усуваючи диспропорції в ринковій економіці та сприяючи раціональнішому використанню виробничих факторів, ця функція стабілізує і розширює податкову базу і відповідно забезпечує успішне здійснення фіскальної функції, а це ще один аргумент на користь тісного взаємозв'язку та взаємозумовленості фіскального і регулюючого аспектів функціонування податків.

Сьогодні  поряд з переліченими, виділяють стимулюючу функцію податків. Однак, вважають, що податкове стимулювання — один із наслідкових ефектів розподільчо-регулюючого впливу податків на економічну діяльність, а тому стимулюючу дію оподаткування слід розглядати як підфункцію регулюючої функції.

Сам термін "регулювати" означає вносити певний порядок в якусь діяльність, спрямовувати розвиток чи зміну чого-небудь у певне русло. Керуючись таким тлумаченням, вважаємо, що регулювання поєднує в собі і стимулювання, заохочення, прискорення, посилення, спонукання до дії чи до певних змін процесів, і реверсивний вплив - стримування, сповільнення, послаблення, обмеження.

Стимулюючий вплив матиме суперечливий характер, викликаючи поряд із позитивними ефектами негативні. Інакше кажучи, економічну реакцію суб'єктів господарювання на зміну податкового механізму спрогнозувати дуже важко, бо вона залежить від цілого ряду інших чинників.

Виділяють наступну функцію податків - економічна. Зміст її полягає в тому, що податки, як активні учасники перерозподільних відносин, впливають на процеси відтворення, стимулюючи або стримуючи їх, посилюючи або послаблюючи накопичення капіталу, розширюючи або звужуючи платоспроможний попит населення тощо. Ця функція невід'ємна від фіскальної, хоча й суперечить їй. Фіскальна функція відображає відносини становлення платників податків до держави, а економічна - держави до платників податків.

Соціальна функція полягає в тому, що за допомогою податків підтримується соціальна рівновага та забезпечується відносна рівномірність доходів різних верств населення.

Із з'ясування сутності податків та єдності їх функцій  випливає важливий у теоретичному плані висновок про те, що специфічне суспільне призначення податків знаходить своє вираження не в існуванні кожної функції окремо, а лише в їх єдності.

Отже, податки - це інструмент державного втручання в економічні процеси, що проходять в суспільстві.

1.2.  Класифікація податків.

 Податки і збори, передбачені податковою системою України, згруповані в певні групи. Кожна група податків має свої специфічні риси і функціональне призначення та займає окреме місце в податковій системі.

Податки можна  класифікувати за певними ознаками.

1. За економічною ознакою об'єкта оподаткування:

• податки на доходи та прибутки - обов'язкові збори, які стягуються з чистого доходу з фізичних і юридичних осіб в момент його отримання. Безпосередніми об'єктами оподаткування є заробітна плата та інші доходи громадян, прибуток чи валовий дохід підприємства;
• податки на споживання - обов'язкові збори, які стягуються в процесі споживання товарів, робіт та послуг, причому їх плата залежить не від результатів фінансово-господарської діяльності, а від розміру споживання. Вони справляються у вигляді непрямих податків;
• податки на майно - обов'язкові збори, які стягуються внаслідок наявності конкретного виду майна, що перебуває в приватній, колективній та державних формах власності (податок на нерухоме майно, податок з власників транспортних засобів).