Управління кредиторською заборгованістю підприємства

2. Розмір кредиторської заборгованості, виражений у днях її обороту, впливає на тривалість фінансового циклу підприємства. Він впливає деякою мірою на необхідний обсяг засобів для фінансування оборотних активів. Чим вище відносний розмір кредиторської заборгованості, тим менший обсяг засобів (за інших рівних умов) підприємству необхідно залучати для фінансування своєї поточної господарської діяльності.

3. Сума формованої підприємством кредиторської заборгованості знаходиться в прямої залежності від обсягу господарської діяльності підприємства, у першу чергу — від обсягу виробництва і реалізації продукції. З ростом обсягу виробництва і реалізації продукції зростають витрати підприємства, що нараховуються в складі його кредиторської заборгованості, а відповідно збільшується загальна її сума, і навпаки. Тому при незмінному коефіцієнті фінансового ліверіджу розвиток операційної діяльності підприємства не збільшує його відносну потребу в кредиті за рахунок росту позикового капіталу, сформованого за рахунок кредиторської заборгованості.

4. Прогнозований розмір кредиторської заборгованості по більшості видів носить лише оцінний характер. Це зв'язано з тим, що розміри багатьох нарахувань, що входять до складу кредиторської заборгованості, не піддаються точному кількісному розрахунку в зв'язку з невизначеністю багатьох параметрів майбутньої господарської діяльності підприємства.

5. Розмір кредиторської заборгованості по окремих її видах і по підприємству в цілому залежить від періодичності виплат (погашення зобов'язань). Періодичність цих виплат регулюється державними нормативно-правовими актами, умовами контрактів з господарськими партнерами і лише незначна їхня частина — внутрішніми нормативами підприємства. Цей високий ступінь залежності періодичності виплат (а відповідно і розмірів нарахувань) по окремих рахунках, що входить до складу кредиторської заборгованості, від зовнішніх факторів визначає низький рівень регулювання цього джерела позикових засобів у процесі фінансового менеджменту.

Перераховані особливості кредиторської заборгованості необхідно враховувати в процесі управління нею.

Основною метою управління кредиторською заборгованістю підприємства є забезпечення своєчасного нарахування  і виплати коштів, що входять у  її склад.

На перший погляд, забезпечення своєчасності виплат нарахованих коштів суперечить фінансовим інтересам підприємства: затримка у виплаті цих коштів приводить до росту розміру кредиторської заборгованості підприємства, а отже знижує потребу в кредиті і зменшує середньозважену вартость капіталу. Однак з позицій загальноекономічних інтересів розвитку підприємства така затримка виплат несе набагато більший обсяг негативних наслідків.

Так, затримка виплати заробітної плати персоналу знижує рівень матеріальної зацікавленості і продуктивності праці  працівників, приводить до росту  плинності кадрів (причому в першу  чергу звільняються, як правило, найбільш кваліфіковані працівники). Затримка виплати податків і податкових платежів викликає ріст штрафних санкцій, погіршує діловий імідж підприємства, знижує його кредитний рейтинг. Затримка виплат внесків по страхуванню чи майна  особистому страхуванню може викликати  у виді відповідної реакції відповідну затримку виплат підприємству сум страхових  відшкодувань.

Тому з позицій стратегічного  розвитку своєчасна виплата коштів, нарахованих у складі кредиторської заборгованості, приносить підприємству більше економічних переваг, чим свідома затримка цих виплат.

З урахуванням розглянутої  мети управління кредиторською заборгованістю підприємства будується по наступним  основних етапах:

1. Аналіз кредиторської  заборгованості підприємства в  попередньому періоді. Основною  метою аналізу є виявлення  потенціалу формування позикових  фінансових засобів підприємства  за рахунок цього джерела.

На першому етапі аналізу  досліджується динаміка загальної  суми кредиторської заборгованості підприємства в попередньому періоді, зміна її питомої ваги в загальному обсязі залученого позикового капіталу.

На другому етапі аналізу  розглядається оборотність кредиторської  заборгованості підприємства, виявляється  її роль у формуванні його фінансового  циклу.

На третьому етапі аналізу  вивчається склад кредиторської заборгованості по окремих її видах (рахункам нарахувань засобів); виявляється динаміка питомої ваги окремих її видів у загальній сумі кредиторської заборгованості; перевіряється своєчасність нарахування і виплат коштів по окремих рахунках.

На четвертому етапі аналізу  вивчається залежність зміни окремих  видів кредиторської заборгованості від зміни обсягу реалізації продукції; по кожнім виді цієї заборгованості розраховується коефіцієнт її еластичності від обсягу реалізації продукції.

2. Визначення складу кредиторської  заборгованості підприємства в  майбутньому періоді. У процесі  цього етапу встановлюється перелік  конкретних видів кредиторської  заборгованості підприємства з  урахуванням нових видів господарських  операцій (наприклад, особистого  страхування персоналу), нових видів  діяльності, нових внутрішніх (дочірніх) структур підприємства, нових видів  обов'язкових платежів і т.п.

3. Установлення періодичності  виплат по окремих видах кредиторської заборгованості. На цьому етапі по кожному виду кредиторської заборгованості встановлюється середній період нарахування засобів від моменту початку цих нарахувань до здійснення їхніх виплат. У цих цілях розглядаються конкретні терміни сплати окремих податків, зборів і відрахувань у бюджет і позабюджетні фонди, періодичність виплат страхових внесків відповідно до укладених договорів страхування, терміни виплати заробітної плати відповідно до укладеного колективним трудовим договором і індивідуальним трудовим контрактами і т.п.

4. Прогнозування середньої  суми платежів, що нараховуються,  по окремих видах кредиторської  заборгованості. Таке прогнозування  здійснюється двома основними  методами:

а) методом прямого розрахунку. Цей метод використовується в  тих випадках, коли по окремих видах кредиторської заборгованості заздалегідь відомі рядки і суми виплат.

б) статистичним методом на основі коефіцієнтів еластичності. Цей  метод використовується в тих  випадках, коли сума виплат по конкретному  виді внутрішньої кредиторської  заборгованості заздалегідь чітко  не визначена.

5. Прогнозування середньої  суми і розміру приросту кредиторської  заборгованості по підприємству  в цілому.

Середня сума кредиторської  заборгованості по підприємству в цілому визначається шляхом підсумовування прогнозованого середнього його розміру по окремих  видах цієї заборгованості.

6. Оцінка ефекту приросту кредиторської заборгованості підприємства в майбутньому періоді. Цей ефект полягає в скороченні потреби підприємства в залученні кредиту і витрат, зв'язаних з його обслуговуванням.

7. Забезпечення контролю  за своєчасністю нарахування  та виплати коштів в розрізі  окремих видів кредиторської  заборгованості. Нарахування цих  коштів контролює бухгалтерія  за результатами окремих господарських  операцій підприємства. Виплата  цих коштів включається в розробляємий  платіжний календар і контролюється  в процесі моніторингу поточної  фінансової діяльності підприємства.

З врахуванням прогнозованого зростання кредиторської заборгованості на підприємстві формується загальна структура позикових коштів, які  залучаються з різних джерел.

1.2. Інформаційно–правове забезпечення процесу управління кредиторською заборгованістю на підприємстві

Правові засади організації грошових розрахунків в господарстві України визначені в законах “Про банки та банківську діяльність”, “Про використання векселів в господарському обороті”, в нормативних документах Національного банку України (Інструкції НБУ №3 “Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті”, Інструкція НБУ №7 “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України” та інші. )

Головним документом для  ВАТ “Чернігівський молокозавод” є статут, затверджений на загальних  зборах акціонерів, який складається  на основі відповідних законодавчих актів. По – перше, на основі Закону України “Про господарські товариства” від 16 грудня 1993 року та Закону України “Про внесення змін та доповнень в Закон України “Про господарські товариства”. Цим законом встановлено, що акціонерне товариство – це товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і несе відповідальність по зобов’язаннях тільки майном підприємства. Також встановлено порядок заснування товариства, його статутний фонд ,можливості збільшення або зменшення, керуючі органи та інша діяльність. Так, вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів товариства, на яких приймаються рішення про виплату дивідендів на акції, проведення додаткової емісії акцій, а також вирішуються питання про основні напрямки роботи та діяльності, затвердження результатів звітів за певний період та інше. Виконавчий орган підприємства – Правління, яке вирішує всі питання діяльності підприємства, крім тих, що відносяться до компетенції загальних зборів акціонерів.

Для процесу організації  грошових розрахунків важливе значення має Закон України «Про власність” від 7 лютого 1991 року № 697. Так стаття цього Закону № 25 визначає, що об’єктом права власності акціонерного товариства є майно, придбане за рахунок продажу акцій, одержане в результаті його господарської діяльності, а також інше майно, набуте на підставах, не заборонених законом .

Важливим є також Закон  України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 року № 698, який визначає загально – правові, економічні та соціальні засади здійснення підприємницької діяльності громадянами та юридичними особами на території України, встановлюються гарантії свободи підприємництва та його державної підтримки. Згідно зі статтею 5 одним з принципів підприємницької діяльності є залучення та використання матеріально - технічних, фінансових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством.

Постановою Правління Національного Банку України від 28 вересня 1995 року № 246 затверджено Положення «Про кредитування». Цим документом визначаються правові положення щодо надання, використання та повернення кредитів. У підприємств може виникати потреба в залученні позикових коштів для здійснення своєї діяльності та отримання прибутку. Найбільш поширеною формою залучення коштів є отримання банківської позики по кредитному договору, за яким банк зобов’язаний виплатити певну суму грошових коштів у певний період під заставу майна або інше забезпечення, узгоджені зі сторонами. Позичальник зобов’язаний використати отримані кошти згідно з цільовим призначенням кредиту, своєчасно повернути його та виплатити певний відсоток за його використання.

Також при  здійсненні грошових розрахунків суб’єкти господарювання повинні дотримуватися  розрахункової дисципліни. Виконання умов організації розрахунків сприяє їх прискоренню та зміцненню фінансового стану підприємства. Платіжна дисципліна передбачає здійснення підприємствами платежів за фінансовими зобов’язаннями в повному обсязі та у встановлені строки. За порушення платіжно–розрахункової дисципліни до них можуть бути вжиті санкції. Фінансові санкції визначено Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, а також законами, які регулюють фінансові відносини підприємства щодо сплати окремих податків і зборів.

2. Аналіз стану кредиторської  заборгованості на підприємстві ВАТ “Чернігівський молокозавод”

2.1. Фінансово - економічна характеристика ВАТ "Чернігівський молокозавод"

Відкрите акціонерне товариство «Чернігівський молокозавод» засновано  відповідно до протоколу зборів засновників  і установленого договору засновників  від 19 травня 1994 року шляхом перетворення в процесі приватизації орендного  підприємства «Чернігівський міськмолокозавод»  у відкрите акціонерне товариство «Чернігівський молокозавод» .

Згідно з чинним законодавством України товариство зареєстровано  розпорядженням виконавчого комітету Чернігівської міської Ради народних депутатів № 104 від 24 травня 1994 року і набуло права юридичної особи.

Товариство є правонаступником і діє на базі цілісного майнового  комплексу приватизованого орендного  підприємства «Чернігівський міськмолокозавод».

Товариство має повну  назву українською мовою: Відкрите акціонерне товариство «Чернігівський молокозавод». Місцезнаходження товариства: Україна, 250021, м. Чернігів, вул. Любецька, 76.

Товариство створюється  з метою одержання прибутку на основі здійснення виробничої, комерційної, посередницької та іншої діяльності у відповідності і на умовах визначених чинним законодавством.

Предметом діяльності товариства є:

• закупівля молочної сировини, її переробка та виробництво з неї молочної продукції;
• комерційна, торгівельна, торгівельно-закупівельна, постачальницько-збутова, посередницька діяльність як на території України так і за її межами;
• оптова, дрібнооптова та роздрібна реалізація продукції власного і невласного виробництва, комісійна, комерційна торгівля в т. ч. через мережу власних магазинів, торгівельних точок, баз, тощо;
• операції з імпорту та експорту товарів, робіт, послуг здійснення зовнішньоекономічної діяльності;
• технічне обслуговування, прокат та лізинг, оптова або роздрібна реалізація та придбання обладнання для переробки молочної сировини виробництва і реалізації продукції;
• будь які інші види діяльності, що не заборонені чинним законодавством України.

Товариство є юридичною  особою з дати його державної реєстрації. Майно товариства складається з  основних засобів та оборотних коштів, а також, цінностей вартість яких відображена в балансі товариства.

Товариство має самостійний  баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку зі своєю  назвою, фірмову марку і товарний знак.

Товариство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну  діяльність», інших законодавчих актів. Зовнішньоекономічна діяльність здійснюється на підставі валютного самофінансування.

Засновниками товариства є:

• Держава в особі регіонального відділення Фонду державного майна України;
• Організація орендарів державного підприємства «Чернігівський міськмолокозавод».

Акціонерами товариства можуть бути юридичні та фізичні особи, які  набули право власності на акції  товариства. Статутний фонд товариства становить 498393000 грн. (чотириста дев’яносто вісім тисяч триста дев’яносто три  грн.). Статутний фонд поділено на 332262 простих іменних акцій номінальною  вартістю 1,50 грн. кожна. Розмір статутного фонду після повної оплати усіх раніше випущених акцій може бути збільшено  шляхом випуску нових акцій, обміну облігацій на акції, збільшення номінальної  вартості випущених акцій.