Управління кредиторською заборгованістю підприємства

       (3.2)

де Цк - ціна капіталу, що залучається, відсотків річних;

360 - умовна тривалість  одного року.

2. Додаткові витрати підприємства  від часткового непогашення дебіторської  заборгованості у зв'язку з  її безнадійністю.

Розмір цієї групи витрат може бути визначений, виходячи з середнього відсотка утворення безнадійної  заборгованості, що фактично склалася на підприємстві:

        (3.3)

де Рбз - рівень утворення  безнадійної заборгованості, відсотків  до загального обсягу.

Загальний розмір додаткових витрат підприємства у зв'язку з  утворенням дебіторської заборгованості визначається як сума розглянутих вище видів витрат:

ДВдз= ДВк + ДВбз      (3.4)

Якщо ДДдз > ДВдз, надання  комерційного та споживчого кредиту  для підприємства економічно доцільне.

Розрахуємо доцільність  надання комерційного та споживчого кредиту для ВАТ “Чернігівський молокозавод” виходячи з вищенаведених формул та даних підприємства. Згідно плану надання споживачам комерційного та споживчого кредиту дасть можливість підвищити обсяг реалізації продукції на 30%.

Визначимо Р вп – тобто  рівень валового прибутку підприємства, який утворюється на підприємстві а  відсотках до виручки від реалізації:

Рвп = 1779,8 / 31735,5 * 100% = 5,6%

Тепер для визначення ефективності надання комерційного або споживчого кредиту розрахуємо додаткові витрати, які пов’язані з утворенням дебіторської заборгованості та необхідністю додаткового  фінансування оборотних активів. Спочатку визначимо витрати на формування капіталу, що іммобілізуються з обігу та відволікаються в дебіторську заборгованість. Ціну капіталу візьмемо на рівні комерційних банків України, яка дорівнює в середньому 28 %. Середній строк надання кредиту споживачам 30 днів. Розмір дебіторської заборгованості складе суму, на яку відповідно зросте обсяг реалізації, тобто 30%, від попереднього обсягу реалізації.

Розмір ДЗ = 31735,5 * 0,3 = 9520,6 тис. грн.

Також необхідно визначити  втрати від часткового непогашення дебіторської заборгованості. Розмір непогашеної дебіторської заборгованості, що склався на підприємстві, складає 5%:

ДВбз = ( 9520,6 * 5%) / 100% = 476,0 тис. грн.

Загальна сума втрат підприємства від надання комерційного та споживчого кредиту складає:

ДВдз = 222,3 + 476,0 = 698,3 тис. грн.

Порівняємо отримані результати з додатковим прибутком від надання  пільг по споживчим та комерційним  кредитам:

533,2 > 698,3

Тобто, як свідчать розрахунки, надання комерційного та споживчого є невигідним для підприємства, тому необхідно встановити ліміти надання  комерційних та споживчих кредитів на одного позичальника та в загальній  сумі. Це необхідно для того, що підприємство могло чітко контролювати хід  надання цих кредитів та слідкувати за своїм фінансовим станом

При формуванні ефективних форм розрахунків з контрагентами  підприємства необхідно враховувати  та зіставити доцільність використання наступних форм розрахунків:

- платіжними дорученнями;

- акредитивами;

- чеками;

- векселями;

- платіжними картками.

Слід пам'ятати, що окремі форми розрахунків забезпечують різний рівень ризику утворення дебіторської та кредиторської заборгованості в  зв'язку з недобросовісністю партнерів  підприємства.

Можливість виникнення заборгованості та несплати товарів при використанні різних форм розрахунків охарактеризована у табл. 3.1.

Наведені можливості виникнення заборгованості при оплаті товарів  свідчать про необхідність підвищеної уваги до вибору форми проведення розрахунків з контрагентами  підприємства.

Таблиця 3.1

Ризики  виникнення заборгованості при використанні різних форм розрахунків

Форми розрахунків	Можливість виникнення заборгованості
1. Платіжними дорученнями	фальсифікація проведення платіжного доручення банківською установою; відкликання суми сплати банком платника в зв'язку з помилками в оформленні платіжного доручення (за домовленістю з банком).
2. Акредитивами	фальсифікація відкриття акредитиву; не відкриття акредитиву у зв'язку з недотриманням певних умов договору поставки.
3. Чеками	- оформлення чека в обсязі, що  перевищує суму коштів на розрахунковому  або спеціальному рахунках підприємства; - неприйняття чека до оплати  банком платника в зв'язку з  помилками в його оформленні.
4. Векселями	- низька ліквідність векселя,  що отриманий; - неможливість використання векселя  як засобу платежу в подальших  розрахунках; - високий рівень облікової ставки  при рефінансуванні (облікові) векселя.
5. Платіжними картками	- підробка платіжної картки.

 

Другим напрямком управлінських  зусиль є забезпечення необхідної якості дебіторської заборгованості, що є запорукою її погашення у встановлений термін.

Проведення цієї роботи для ВАТ “Чернігівський молокозавод” передбачає:

Всебічну оцінку партнерів  підприємства, яким надається комерційний  або споживчий кредит, з точки  зору їх надійності як дебіторів. Для цього слід вивчити їх організаційно-правовий статус, майнове становище, ділову репутацію, термін роботи та інші об'єктивні та суб'єктивні обставини діяльності.

Проведенню цієї роботи буде сприяти формування реєстру боржників - юридичних та фізичних осіб, організація  роботи спеціальних консалтингових та аудиторських фірм з перевірки  та прогнозування платоспроможності  дебітора. Надаючи комерційний або  споживчий кредит, підприємство повинно вивчати та враховувати в своїй діяльності практику та досвід видачі кредитів, набутий банківськими установами.

2. Визначення максимальної  суми боргу, який надається  одному дебітору (так званий кредитний  ліміт). Розмір кредитного ліміту  встановлюється диференційовано  за групами дебіторів залежно  від оцінки ризику непогашення  дебіторських зобов'язань та умов  надання кредиту.

Встановлення кредитного ліміту є одним з інструментів зниження ризику фінансових витрат підприємства в разі невиконання дебітором  своїх зобов'язань.

3. Використання різних  форм забезпечення боргових зобов'язань.  Підвищенню якості дебіторської  заборгованості сприяє використання  для найбільш великих за обсягом  дебіторів таких форм забезпечення  повернення боргу, як застава  майна або цінних паперів, банківські  гарантії, порука третіх осіб, страхування  фінансових ризиків угоди у  зовнішнього спеціалізованого страховика. Незважаючи на часові та грошові  витрати, що виникають у зв'язку  з оформленням забезпечення, це захищає інтереси торговельного підприємства, суттєво полегшує стягнення боргу в разі його несплати у встановлений термін.

4. Юридичне виважене (легітимне)  оформлення всіх документів, що  регламентують взаємовідносини  з дебіторами, їх обов'язки щодо  обсягів, термінів та умов повернення  боргу.

В умовах інфляційної економіки  дебіторська заборгованість споживачів, як і інші види монетарних активів, потребує захисту від знецінення. Потреба в цьому напрямку управління обумовлена тим, що погашення дебіторської заборгованості відбувається за номінальною вартістю її виникнення через певний проміжок часу з урахуванням факторів часу та інфляції. Теперішня вартість погашеної дебіторської заборгованості менша за обсяг її виникнення на розмір втрат (збитків) підприємства. Захисту дебіторської заборгованості від знецінення сприяє виконання наступних рекомендацій:

1. В договорах поставки  або купівлі-продажу товарів доцільно  визначати максимальний термін  дії ціни, що зафіксована в  договорі.

Якщо у визначений термін оплата не проводиться, відпускна ціна повинна щоденно збільшуватися  для покриття витрат підприємства від  знецінення заборгованості.

Ціна реалізації товарів  визначається так:

    (3.5)

де ЦРп - ціна реалізації через  п-день після визначеного договором  терміну сплати;

ЦР - ціна реалізації, зафіксована  в договорі;

q - фактор дисконту, що  враховує інфляцію грошових коштів  за місяць;

30 - умовна тривалість місяця  в днях.

m - період дії ціни реалізації, зафіксованої в договорі.

В якості q при виконанні  розрахунків використовується:

- середньоринкова або  реальна ставка позикового відсотку (якщо підприємство використовує  в своїй діяльності банківські  позики);

- середньоринкова депозитна  ставка капіталізації, яка пропонується  на фінансовому ринку;

- середній рівень прибутковості  активів, що склався на даному  підприємстві.

В будь-якому разі фактор дисконту визначається у такий спосіб, що дозволяє найбільш об'єктивно визначити  реальні втрати підприємства від  відволікання коштів в дебіторську  заборгованість.

Розрахуємо ціну реалізації однієї тони масла селянського вагового ВАТ “Чернігівський молокозавод” , яке було поставлене впродовж одного дня, але буде оплачено на протязі 10 днів, що відповідним чином зазначено у договорі на виконання замовлення. Якщо у встановлений строк дане зобов’язання не буде погашене, то на основі зафіксованих у договорі правил розрахуємо, скільки вона буде коштувати через 20 днів після поставки продукції. Вартість поставки однієї тони складає 9200 грн. Ставку дисконту візьмемо на рівні облікової ставки Національного Банку України:

Цр20 = 9200 * ( 1 + ( 10 / 12)/30)^20-10 = 11960 грн.

Тобто, як бачимо, встановлення таких санкцій буде спонукати  наших контрагентів платити своєчасно, тому ще їм дуже невигідно збільшення ціни, яка зросла за 10 днів на 2760 грн.

2. При закупівлі товарів  за кордоном за валютні кошти  доцільно встановлювати ціну  реалізації товарів в умовних  одиницях (твердій валюті) або з  використанням так званих "валютних  застережень".

Ціна реалізації товарів  в цьому разі визначається так:

         (3.6)

де ЦРп - ціна реалізації через  п-й день після укладання договору, в національній валюті;

ЦР - ціна реалізації в день укладання договору;

КВп, КВд - відповідно, курс іноземної  валюти по відношенню до національної на п-й день та в момент укладання  договору.

Тобто, якщо наприклад розрахунок відбувається в американських доларах, то відповідно ціна реалізації коригується  на їх курс по відношенню до гривні в  залежності від строків розрахунків  та реального моменту оплати.

Сума договору на поставку казеїну ВАТ “Чернігівський молокозавод” складає 30000 доларів США. Наприклад, на момент укладання договору курс долара США складав 5,1 гривень за 1 долар. Через 20 днів після укладання угоди курс долара виріс до 5,3 гривень за 1 долар. Тоді ціна реалізації буде визначатися за наступною методикою:

За допомогою валютних застережень підприємство застрахувало себе від втрат оборотних коштів в зв’язку з коливанням курсу  валют. З метою недопущення конфліктних  ситуацій при оплаті товарів слід чітко визначити в договорі, зміна  якого курсу валюти враховується при проведені розрахунків: Національного  банку України, Міжбанківської валютної біржі, курс продажу або купівлі  валюти окремо визначеного банку. Це дозволить покупцю чітко окреслити  суму коштів, яку необхідно сплатити, збереже партнерські відносини  між сторонами договору.

3. В якості важливої  умови договору поставки або  купівлі-продажу товарів на умовах  відстрочки платежу слід розглядати  розмір та порядок сплати штрафних  санкцій за несвоєчасну оплату.

Розмір штрафних санкцій, що встановлюється в договорі, повинен  компенсувати підприємству вплив інфляції та нестриманий прибуток.

Управління швидкістю  погашення дебіторської заборгованості проводиться з метою найбільш швидкого вивільнення грошових коштів та їх повернення в обіг підприємств, що дозволить зменшити розміри кредиторської заборгованості та відновити стабільний фінансовий стан підприємства.

З цією метою здійснюються профілактичні, стимулюючі заходи та заходи з рефінансування заборгованості.

Профілактичні заходи передбачають проведення постійного контролю за ходом  погашення заборгованості окремими дебіторами, їх оперативне інформування про порушення термінів проведення розрахунків. Ця робота має проводитися  тактично, поєднуватися з рекламними заходами, сприяти більш тісному  співробітництву та взаєморозумінню  сторін.

Стимулюючі заходи мають  за мету формування економічної зацікавленості в максимально швидкому погашенні  заборгованості. Для цього можуть застосовуватися різні системи  цінових знижок при виконанні  грошових зобов'язань в більш  ранні терміни, ніж передбачалося. Наприклад, шляхом встановлення знижки до ціни реалізації товарів, оплата яких проводиться, або шляхом визначення пільгової суми знижки при сплаті нових партій товару.

Профілактичні та стимулюючі заходи сприяють погашенню заборгованості, але не дозволяють безпосередньо  отримати необхідні грошові кошти. При нагальній потребі дебіторська  заборгованість споживачів може бути трансформована (конвертована) в грошові  кошти шляхом використання різних форм її рефінансування - факторингу, форфейтингу, обліку отриманих векселів тощо.

 

 

Висновки

В процесі дослідження змісту грошових розрахунків, принципів та порядку їх здійснення, особливу увагу було приділено формам розрахунків, що здійснюються у безготівковому порядку: розрахунки платіжними дорученнями, платіжними вимогами-дорученнями, чеками, акредитивами, векселями. Такий вибір зумовлений наступними причинами: