Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Февраля 2011 в 22:38, контрольная работа

Описание

Розвиток світової економіки на сучасному етапі характеризує глобалізація ринків, посилення конкуренції, трансформація світових систем господарювання [1, с. 4]. Дані процеси зумовлюють посилення конкуренції не тільки між виробниками на внутрішніх ринках, але й міжнародну конкуренцію. Глобалізація дає підприємствам з різних країн доступ до джерел сировини, до можливості використовувати світові досягнення науки і техніки. Все це сприяє інноваційному розвитку підприємств, при цьому посилюючи конкуренцію між ними.

Содержание

Вступ 3
1. Загальна характеристика ТзОВ «Елекс» 4
2. Аналіз типу ринку, на якому функціонує підприємство 7
3. Обчислення інтенсивності конкуренції в галузі 7
4. Аналіз конкурентних переваг підприємства 9
5. Моніторинг основних конкурентів підприємства 13
6. SWOT-аналіз підприємства 15
7. Оцінка міжнародної конкурентоспроможності підприємства 20
8. Розробка стратегії діяльності підприємства на внутрішньому і зовнішньому ринках 24
9. Опис особливостей системи управління конкурентоспроможністю на підприємстві 25
10. Аналіз ролі підприємства на національному та міжнародному рівні 25
11. Методи регулювання конкуренції, які застосовують щодо підприємства та галузі 27
12. Оцінка можливостей підприємства щодо участі у глобальній конкуренції 28
Висновки 29
Список використаних джерел 30

Работа состоит из  1 файл

Firstova.doc

— 533.00 Кб (Скачать документ)
 

      Зібрані у попередніх розділах дані допоможуть здійснити більш ефективну оцінку міжнародної конкурентоспроможності підприємства. 
 
 
 
 

7. Оцінка міжнародної  конкурентоспроможності  підприємства

      Для того, щоб оцінити рівень конкурентоспроможності підприємства, потрібно зібрати та оцінити певну інформацію про  дане підприємство, його продукцію, середовище тощо і порівняти з конкурентами. Дослідження конкурентів та їх порівняльна оцінка є основою для визначення перваг та можливостей основних суперників [1, с. 54]. Для більшої наочності дану інформацію представлено у таблиці 7.1. оцінка параметрів буде проводитись за десятибальною шкалою. 
 

Таблиця 7.1

Інформація  для оцінки конкурентоспроможності товару та самого підприємства для ТзОВ "Елекс"

Показники Фактичні  значення показників конкурентів Показники організації
SoftServe Miratech SoftLine Фактичні Прогнозовані
1. Корисний ефект  товару 75 81 62 77 88
1.1. Показники  призначення 8 8 7 9 9
1.2. Показники надійності 8 8   8 9
1.3. Показники  екологічності 7 9 7 6 9
1.4. Показники  ергономічності 5 7 6 8 8
1.5. Показники  естетичності 9 8 7 6 9
1.6. Показники  технологічності 6 9 7 8 9
1.7. Показники  стандартизації і уніфікації 7 7 8 9 8
1.8. Показники патентної чистоти і патентоспроможності 9 8 7 7 9
1.9. Показники  сумісності і взаємозамінності 8 9 6 8 9
1.10. показники  безпечності 8 8 7 8 9
2. сукупні витрати  за життєвий цикл  одиниці товару, всього 27 31 27 27 29
2.1. Витрати  на стратегічний маркетинг 8 9 7 7 8
2.2. витрати  на НДДКР 4 4 4 4 5
2.3. Витрати  на виробництво 8 9 8 8 8
2.4. Витрати  на сервіс 7 9 8 8 8
3. Якість сервісу  товару 50 56 42 54 61
3.1. Імідж  організації виробника і продавця 8 8 7 9 9
3.2. Юридична  надійність виробника і продавця 8 8   8 9
3.3. Фінансова  надійність 7 9 7 6 9
3.6. Якість  обслуговування покупців 5 7 6 8 8
3.7. Якість  доставки і встановлення 9 8 7 6 9
3.9. якість  ремонту товару 6 9 7 8 9
3.10. Якість  моніторингу ринку 7 7 8 9 8
5. Показники значимості ринків, на яких представлений товар 6 9 7 8 10
6. Параметри товарних ринків 12 13 10 12 12
6.1. показники  взаємозамінності товару 4 4 4 4 3
6.2. обсяг  товарних ринків 8 9 6 8 9
7. Відносна ціна  товару 7 6 8 8 9
8. Показники  конкурентних переваг організації порівняно з основним конкурентом 7 8 6 8 8
Разом 109 123 100 117 129
 

      Аналіз  поданої вище таблиці показує, що компанія «Елекс» знаходиться приблизно  на одному рівні зі своїми конкурентами. 
 

      8. Розробка стратегії  діяльності підприємства  на внутрішньому і зовнішньому ринках

      Після проведеного аналізу доцільно розробити  стратегію діяльності підприємства на внутрішньому і зовнішньому ринках.

      За  силою конкуренції на ринку покупців ринок, на якому функціонує компанія «Елекс» відноситься до поліпсонічного ринку, а за силою конкуренції на ринку продавців – до ринку з монополістичною конкуренцією. Відповідно до залежності стратегій підприємства від сили конкуренції [1, с. 73], доцільно вибрати стратегію локальної інноваційної діяльності, яка передбачає пошук нових підходів  (наприклад, функціонального, відтворювально-еволюційного) для підвищення конкурентоспроможності.

      Проаналізувавши літературні джерела, було вирішено сформувати стратегію на основі поєднання  декількох відомих підходів, зокрема  Портера, Хамела, Прахалада, Трейсі, Вірсема та інших. Отже, інтегральна стратегія включатиме в себе такий комплекс дій:

- боротьба  за інтелектуальне лідерство  - прогнозування змін ринку та  випередження конкурентів завдяки  закриттю новостворених потреб;

- сприйняття компанії як системи ключових компетенції, тобто навичок, умінь і технологій, що дають змогу компанії надавати блага споживачам;

- формування  ідей за допомогою «революціонерів», використання брейнстормінгу, із  залученням різнопланових спеціалістів;

- слідування салогану «Talented people. Creative solutions» - винятковий  творчий потенціал, інвестиції у персонал, ефективна система мотивації.

- глибоке  розуміння клієнта  та послідовне  надання їм більшого, аніж вони  очікують.

      В загальному Компанія притримується концепції розробки інтегральної стратегії із наголошенням на два основних аспекти – кадри та маркетинг. Тут слід наголосити на особливості ІТ компаній загалом. Та компанії «Елекс» зокрема – основний активом тут є персонал. Лояльність працівника. Його відданість роботі, професіоналізм, вміння передавати знання, креативність – це є те, що коштує тисячі і тисячі доларів.  Втрата одного працівника дорівнює приблизно річній його зарплаті. Декілька талановитих програмістів можуть самі реалізувати проект величезної вартості. Тому конкуренція між фірмами іде в основному за робочу силу. Переманювання працівників, чесне чи нечесне (так званий хедхантинг) є надзвичайно популярними у даній галузі. Тому пошук і втримання талановитих працівників, їх постійних розвиток є першочерговим завданням Компанії. Ще однією особливістю є значний взаємозв’язок маркетингу і менеджменту персоналу, зокрема у розрізі внутрішнього PR. Детальніше стратегія для ТзОВ «Елекс» приведена на рис. 8.1.

9. Опис особливостей  системи управління  конкурентоспроможністю на підприємстві

Реальне досягнення високого рівня конкурентоспроможності під час практичної господарської  діяльності підприємства можливе лише при системному підході до управління конкурентоспроможністю [1. с. 102]. На рис. 9.1. Представлено комплексну систему управління конкурентоспроможністю ТзОВ «Елекс». Причому суцільними лініями представлені ті елементи, які вже існують або знаходяться на етапі впровадження, а пунктиром – ті, які необхідно впровадити для повноцінного та ефективного функціонування системи. 
 
 

10. Аналіз ролі підприємства  на національному  та міжнародному  рівні

      Кожне підприємство, функціонуючи на території  певної країни, тим чи іншим чином  впливає на її конкурентоспроможність. У даному розділі ми за допомогою  «теорії ромба» М . Портера [1, с. 111] проаналізуємо роль ІТ галузі у забезпеченні конкурентоспроможності України на світовому ІТ-ринку.

      ІТ-сектор економіки України вже досяг 600 млн. дол., однак існуючий у даний час рівень комп'ютерного піратства не дає йому цілком реалізувати свій потенціал. При скороченні рівня піратства на 10 пунктів з рівня 87% (у 2001 році) до 2006 року обсяг ІТ-ринку міг би вирости до 1,1 млрд. дол., надаючи нові можливості для підприємців і тисячі додаткових робочих місць. Нещодавнє дослідження, проведене Міжнародною Корпорацією Даних (МКД), показує, що до 2006 року найбільш високими темпами буде рости сегмент розробки пакетного програмного забезпечення (збільшення до 2006 року на 12,1%) і сегмент ІТ-послуг, що включає у себе розробку спеціального програмного забезпечення (збільшення до 2006 року на 16,5%), у той час, як збільшення сегмента апаратного забезпечення до 2006 року складе 9%.

      Дослідження МКД прогнозує, що надходження тільки від фірм, які займаються розробкою пакетного програмного забезпечення, за певних умов перевищать 99 млн. доларів США до 2006 року. Це буде зростанням більш ніж 500% з 1996 року, незважаючи на глобальне падіння витрат на пакетне програмне забезпечення, яке спостерігалося у 2000—2001 роках. МКД також прогнозує, що зайнятість у таких фірмах зросте з 17 тис. до 25 тис. між 2002 і 2006 роками — зростання на більш ніж 47%. Ці дані не відображають багато фірм, які орієнтовані на надання послуг, що розробляють спеціальне програмне забезпечення. З погляду на один бік цього рівняння, МКД прогнозує, що надходження індустрії ІТ-послуг в Україні (яка включає фірми, що розробляють спеціальне програмне забезпечення) зросте з 85 млн. доларів США у 2002 році до 156 млн. доларів США у 2006 році. МКД також прогнозує, що зайнятість у секторі ІТ-послуг зростатиме щорічно на 4%.

Точне прогнозування потенціалу зростання  сектора ІТ-послуг в Україні у майбутньому вимагає аналізу багатьох ключових економічних показників. Вивчення витрат на робочу силу свідчить, що Україна займає конкурентне становище серед інших країн, таких як Індія та Китай, які перебувають у процесі створення потужних секторів програмного забезпечення й ІТ-послуг. Великий внутрішній ІТ-ринок України свідчить, що існують великі можливості для продажу продукції та послуг в межах країни, однак довгостроковий успіх України також залежатиме від продовження швидкого зростання експорту програмного забезпечення та послуг. Сьогодні, на кожен долар програмного забезпечення та ІТ-послуг, які експортує Україна, припадає приблизно 1,8 доларів імпорту. Це різко контрастує з такою країною, як Індія, яка досягла значного активного сальдо у торгівлі програмним забезпеченням та ІТ-послугами. Єдине питання для розробників політики в Україні полягає у тому, чи сприяти загальним тенденціям в ІТ-галузі щодо створення фірм, які більше орієнтовані на програмне забезпечення і послуги, і, якщо це бажано, як найкраще сприяти зростанню у цій сфері [7].

      Аналіз  за М. Портером детально подано на рис. 10.1.

      На  рис. 10.2 представлений кластер, у  якому на сьогодні діє ТзОВ «Елекс». 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис. 10.2. Кластер компанії «Елекс»

11. Методи регулювання  конкуренції, які  застосовують щодо  підприємства та  галузі

      Здійснення  діяльності підприємства в значній  мірі регулюється та обмежується  державою, зокрема у розрізі регулювання конкуренції. На Україні держава здійснює такі заходи з регулювання конкуренції в ІТ-галузі:

    • розвиває конкурсний (тендерний) порядок виконання підрядних робіт;
    • антимонопольний контроль товарних ринків;
    • поступове удосконалення законодавства у сфері авторських і суміжних прав;
    • удосконалення нормативної бази у сфері ЗЕД:
    • організація інформаційних нарад, семінарів, ярмарок;
    • виявлення і регулювання фактів недобросовісної конкуренції;
    • виявлення і регулювання фактів порушення посадових обов’язків;
    • розробка та дотримання стандартів безпеки та охорони довкілля;
    • стимулювання інвестицій;
 

Основні проблеми державного регулювання ІТ-галузі:

    • недосконалість, негнучкість напокриття багатьох питань у законодавчій сфері;
    • корупція;
    • недостатня державна підтримка освіти;
    • низький рівень інформатизації з боку держави;
    • несприятлива податкова система.

Основні законодавчі акти, що регулюють конкуренцію  на ІТ-ринку України:

    • ЗУ «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності»;
    • ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції»;
    • ЗУ «Про захист економічної конкуренції» тощо.

      Наразі  основною проблемою регулювання  конкуренції в ІТ-галузі є відсутність  спеціалізованої законодавчої бази.

      Також особливістю галузі є регулювання її галузевими актами, які приймаються галузевими об’єднаннями, зокрема Асоціацією "IT-Ukraine".

      В таблиці 11.1 представлені пропоновані  заходи для підвищення конкурентоспроможності ІТ-галузі України [7].

       
Таблиця 11.1

      Пропоновані заходи для підвищення конкурентоспроможності ІТ-галузі України

      Політика Конкретні пропозиції       Бажані  результати
      Ккраща конкурентоспроможність Генератор внутрішнього ІТ-попиту       Генератор експортного ІТ-попиту
      Освіта та навчання у сфері ІТ Сприяти загальним  навичкам і навчанню ІТ                      
Сприяти отриманню навичок розробки програмного  забезпечення                      
      Фундаментальні дослідження  і передача технологій Збільшити державне фінансування фундаментальних досліджень у сфері ІТ                      
Сприяти передачі технологій і комерціалізації                       
Забезпечити стимули для науководослідницької роботи над технологіями у приватному секторі                      
      Державні закупівлі Використовувати критерії закупівлі, що базуються на якостях                      
Підписати ДДЗ СОТ                      
      Технологічне новаторство  та ІТ-інвестиції Забезпечити ефективні закони з питань ІВ і їх дотримання                     
Надати  програмному забезпеченню патентний  захист                      
Забезпечити стимули приватному сектору для  ІТ-інвестицій                      
      Міжнародна торгівля Усунути перешкоди  у торгівлі ІТ-товарами/послугами                     
Забезпечити стимули для прямих іноземних  інвестицій                      
Надати  допомогу з питань експорту національним ІТ-фірмам                      
      Доступ до доступного капіталу Усунути перешкоди  фінансування венчурного капіталу                       
Підтримати  прозоре ведення бухгалтерського обліку                       
Створити  Інвестиційний фонд програмного  забезпечення                      
      Розробка широкополосних мереж Фінансувати розробку широкополосної мережі                      
Забезпечити стимули для інвестицій приватного сектору                       
Ввести  в дію телекомунікаційну нормативну базу, яка є нейтральною щодо технологій                       
      За прикладом Розширити діяльність електронного уряду                      
Сприяти «найкращій ІТ-практиці» в уряді                       
Надати  можливості для здійснення внеску в галузь                       

Информация о работе Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства