Витрати виробництва і собіватрості продукції рослиництва

При визначенні потреби господарства в насінні пшениці на 1775 га площі з нормою висіву в грунт по 7 кг/га закритому акціонерному товариству знадобиться 12425 кг насіння культури. Таким чином, господарству з вартістю насіння, яка коливається від 24 до 32 грн./кг, на закупівлю всього посадкового насіння знадобиться 326130 грн.

Далі в проекті на 2010 рік розрахуємо, який валовий збір пшениця можна отримати за рахунок впровадження нових сортів культури. (табл. 3.24)

Таблиця 3.24

У виробництві пшениця в ТОВ «Ясне» при впровадженні нових високоврожайних сортів культури в плановому році можна збільшити валовий збір пшениця. Наприклад, при вирощуванні сорту “Віннічанка” з урожайністю 18,8 ц/га валовий збір пшениці становитиме 2820 ц. А при впровадженні всіх нових сортів пшениці з середньою урожайністю 12,5 ц/га валовий збір культури становитиме 3062,5 ц.

Для того, щоб точно відповісти на питання. Чи доцільно вирощувати впроваджені сорти пшениці, необхідно також визначити затрати на їх виробництво. Для цього розглянемо слідуючу таблицю.

Таблиця 3.25

Аналізуючи затрати на виробництво пшениці в проектному році можна зробити наступні висновки. При впровадженні нового насіння та посадкового матеріалу в проектному році витрати на виробництво 1 га посівної площі пшениці відносно 2007 року збільшились на 70,9 грн. Але, не зважаючи на це, витрати на виробництво 1ц. пшениці, навпаки, зменшаться на 36,36 грн. і становитимуть 22,51 грн.

Економічну ефективність виробництва насіння пшениці розглянемо в таблиці 3.26.

Таблиця 3.26

Аналізуючи дану таблицю, можна зробити наступні висновки. За рахунок впровадження нових сортів пшениці в проектному році, площа посіву культури залишається незмінною, тобто 779 га. Валовий збір пшениці збільшиться на 6401,9 ц. Собівартість виробництва пшениці збільшиться на 80,73 тис. грн. Кількість проданого насіння пшениці збільшиться на 5708,74 ц. Виручка від реалізації пшениці збільшиться на тис. грн. Прибуток від реалізації пшениці збільшиться на 345,59 тис. грн. Урожайність пшениці збільшиться на 8,22 ц/га. Виробнича собівартість 1ц. пшениці зменшиться на 16,8 грн. Рівень рентабельності збільшиться на 87 %.

    3.2 Впровадження технології з мінімального обробітку ґрунту

На заході фермери вже досить давно використовують технології, завдяки яким можна зекономити пальне, скоротити час і загалом затрати на підготовку ґрунту до сівби. Хотілося б більш детально ознайомитися з цими технологіями.

Гордістю України завжди були народючіші у світі чорноземи. Упродовж мільйонів років природа створювала систему відтворення родючого шару ґрунту, використання якого людиною стало найпершою умовою її життя та розвитку. Зміни пір року, періодів вегетації та відмирання рослин створювали постійний покрив із рослин та рослинних решток. Забезпечуючи надійний захист поверхні ґрунту від висушую чого проміння, вітру та водної ерозії. А самі рослинні рештки під дією мікроорганізмів поступово розкладалися, з року в рік додаючи в грунт органічні речовини, які є основою родючості. Відмираючи коріння та газообмін від діяльності бактерій підтримували природну корисність ґрунту, сприяючи аерації та насиченню вологою, забезпечуючи умови для нових циклів життя рослин.

Зростання конкуренції на ринку сільськогосподарських товарів. Передусім зерна та пшениці, зростання капіталомісткості сільськогосподарського виробництва. схильність цін до значних коливань, дедалі активніша увага до екологічних аспектів сільгоспвиробництва змусили фермерів переглянути традиційні методи господарювання та системи землеробства.

Усе привабливішою альтернативою традиційному орному землеробству стає рослинництво з мінімальним та нульовим, без оранки, обробітком ґрунту, тобто повернення до методів, створених і перевірених самою природною. Розвиток техніки і технології за останні роки дає можливість дедалі ефективніше поєднувати сили природи з творчістю людини у вигляді сівозмін, зрошення, генетичного поліпшення рослин та ін.

Ґрунтозахисна технологія – це така технологія, коли:

-  на поверхні ґрунту після збирання залишаються рослинні рештки культурних рослин (не менш як 30%) без наступного загортання;

-  посів здійснюється в необроблений грунт, вкритий рослинними рештками культурних рослин – попередників;

-  обробіток ґрунту проводиться тільки в зоні загортання насіння висівним апаратом (у рядку).

Ґрунтозахисна технологія відкриває шлях до повноцінного використання таких переваг:

-  скорочення затрат на придбання та експлуатацію техніки, зменшення зносу машин;

-  зменшення витрати палива;

-  зменшення ущільнення ґрунту під впливом техніки;

-  зменшення водної та вітрової ерозій;

-  підвищення родючості ґрунту за рахунок збільшення вмісту гумусу, мікроелементів, вуглецю, азоту;

-  стабільні врожаї;

-  економія робочого часу;

-  поліпшення інфільтрації води у грунт, краще насичення ґрунту вологою;

-  зростання біологічної активності у ґрунті і на полях;

-  поліпшення стану довкілля за рахунок зменшення викладів поливних газів, виносів гербіцидів та добрив з полів.

Посів без обробітку ґрунту (нульовий обробіток, прямий посів, без орний посів) – це класична ґрунтозахисна технологія, за якої грунт залишається незайманим від збирання попередника до посіву нової культури. Почасти цілковитий спокій ґрунту може бути порушений лише інжекторним внесенням добрив у рідкій формі.

Мінімальний обробіток – це технологія, яка передбачає один (дисконтування після збирання) або два (рихлення чизельним плугом восени плюс дискова борона або культиватор навесні) обробітки ґрунту. Сюди ж належить так зване “мульчування”, коли рослинні рештки подрібнюються і частково загортаються у грунт комплексним (інтегрованими ) агрегатами (прикладом, культиватором зі стрілчастими лапами у зчепленні з дисковою бороною).

Гребенева технологія сприяє тому, що грунт залишається незайманим, як і нульового обробітку, але посів проводиться у гребені, сформовані спеціальним обладнанням восени, або в період вегетації при міжрядній культивації чи лемешами при внесенні добрив.

Гребеневий обробіток добре підходить для полів, що утворюють схил, особливо за наявності слабко дренованого ґрунту. Дещо підняті гребені борозен краще прогріваються ранньою весною. Це тепло просушує грунт у борозні, що сприяє посівові. Система гребеневого обробітку ґрунту – це чудова методика для ґрунтів, які містять надто багато вологи на момент обробітку ранньою весною, особливо у західній частині України.

Усі варіанти ґрунтозахисних технологій при їх впровадженні вимагають ретельної підготовки та цілого комплексу організаційних заходів.