Характеристика рекреаційних ресурсів запорізької області

Для рекреаційної географії  велике значення має комплексна  спеціалізована оцінка рекреаційних ресурсів території. Великою мірою вона має  суб'єктивний характер і залежить від досвіду, інтелектуального та освітнього рівня дослідників. Оцінюються рекреаційні ресурси якісно, кількісно, бально і вартісно.

Для якісної оцінки використовують слова "найкращий", "кращий", "гірший", "найбільший", "більший", "найпривабливіший", "середньосприятливий ",                     "більш вигідний" тощо. Якісна оцінка в рекреації завжди матиме місце. Людям притаманна внутрішня здатність до порівняння. Відвідавши хоча б два рекреаційні об'єкти, вони обов'язково порівнюють їх якість. Ця якісна оцінка за всієї її суб'єктивності значно впливає на загальну думку про рівень привабливості тих чи інших рекреаційних об'єктів і територій.

Кількісна оцінка визначає формальну характеристику рекреаційних ресурсів у метрах, кілометрах, грамах на літр, температурі, солоності, рівні забрудненості води, глибинах прибережних вод, кількості опадів тощо. Оцінюючи рекреаційну привабливість пляжів Батумі порівняно з пляжами Одеси, можна якісно охарактеризувати одеські пляжі як кращі, бо там сухіший клімат влітку та є пісок, а не галька, а можна назвати кількість опадів у міліметрах у липні в Одесі і Батумі, а також порівняти вологість повітря у відповідних кількісних показниках.

Бальна оцінка знаходиться десь посередині між якісною і кількісною. На основі суб'єктивної дії розробки оціночних шкал той чи інший вид або підвид рекреаційних ресурсів отримує певний бал. Найбільш уживаною є 37-ступеневашкала. Наприклад, 5-ступенева шкала відповідає якісній оцінці "найкращий , "вище середнього", "середній", "нижче середнього"   і

"найгірший".[4] 

Вартісна оцінка рекреаційних ресурсів нині домінує в царині їх господарського освоєння. Інвестиції спрямовуються на використання найпривабливіших ресурсів, які, як правило, мають і найвищу ціну. Рекреаційна складова в ціні однієї сотки чи гектара землі навколо великих міст, у Криму, Карпатах є переважною. Постійне зростання цін рекреаційних ресурсів є велінням часу.

 Економічна оцінка природних умов і природних ресурсів - це їх вартісний вираз. Вона виникла з потреб господарства, якому необхідні не лише знання про кількості та якості природних ресурсів, їхні особливості, а й вираження їх у вартісних показниках, які можна використовувати в проектуванні та управлінні господарством. Труднощі економічної оцінки пов'язані з тим, що природні ресурси, як і природні умови, - це «дар природи» (поки в них не вкладено працю). Визначилися дві групи економічних оцінок природних чинників: перша (відносно оцінки ресурсів) характеризує економічні результати використання природних ресурсів, друга (відносно оцінки середовища) відображає економічні наслідки впливу на навколишнє природне середовище. Найчастіше останніми виступають показники економічних втрат від забруднення, порушення природного середовища.

В. Стафійчук пропонує для  оцінки й аналізу рекреаційних ресурсів використовувати такі методи: нормативно-індексний, балансовий, графічний, картографічний, бальної оцінки, експертний, порівняльно-географічний, статистичні та математико-статистичні (аналіз порогів, факторний, кореляційний, регресійний, кластерний методи, метод потенціалів, латентно-структурний метод, метод просторових дифузій, метод Беррі), моделювання та ін. [8]

 

 

 

 

 

 

 

Розділ II.  ХАРАКТЕРИСТИКА РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

2.1. Загальна географічна характеристика району дослідження

Запорізька область має  унікальне економіко-географічне  положення. Вона розташована у південно-східній частині України на півдні Східноєвропейської рівнини на чорноземах степової зони. Область межує з Херсонською, Дніпропетровською та Донецькою областями. Південні кордони області омиваються водами Азовського моря, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км. Територія області займає 27,2 тис. км2, що становить 4,5% території України. Протяжність з півночі на південь становить 208 км, а зі сходу на захід – 235 км. Є досить розвинута система

залізничного, автомобільного, водного та авіаційного сполучення

Клімат – помірно-континентальний, характеризується чітко означеною  посушливістю. Середньорічні температури: літня – +22° С, зимова – -4,5° С. На рік у середньому припадає 225 сонячних днів; рівень опадів становить 448 мм.

Умовно область поділяється  на три природно-сільськогосподарські зони: степову (50,8%), степову посушливу (34,8%) та сухостепову (14,4 %) зони. Такі природнокліматичні умови дозволяють вирощувати в області майже всі сільськогосподарські культури, отримуючи високі врожаї, а також максимально сприяють розвиткові курортно-туристичної діяльності.

Для області є характерним  рівнинний ландшафт. Серед ґрунтів  переважають чорноземи.

За різноманітністю та багатством мінерально-сировинних ресурсів область посідає одне з провідних місць в Україні. У регіоні знаходяться значні запаси залізної й марганцевої руд, гранітів. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає: пегматит – 88,06%,  марганцева руда – 69,1%, апатит – 63,42%, вторинні каоліни – 22,9%, залізна руда – 10%, вогнетривкі глини – 8,6%.

Територія Запорізької області  поділена на два водозабірних басейни: басейн ріки Дніпра і басейн Азовського моря. Басейн р. Дніпра (третьої за розміром ріки в Європі) охоплює північно-західну частину області та складається з Каховського й Дніпровського водосховищ, трьох середніх річок (річки Молочної, Конки, Гайчура) і 118 малих річок з 28 водосховищами та 849 ставками. [11]

Басейн Азовського моря омиває південно-західну частину Приазовського  взгір'я і східну частину Причорноморської низини; практично всі відтоки басейну відносяться до малих. Найбільші серед них – річки Молочна, Берда, Збиточна та Великий Утлюк. Північна частина Азовського моря розглядається як ціннісна рибогосподарська та рекреаційна зона області. Узбережжя багате на мінеральні лікувальні ресурси: лікувальні грязі (озера “Велике” та “Кирилівське”), мінеральні води (“Бердянські” та “Кирилівські”).

Водні ресурси р. Дніпра є  основним джерелом водопостачання на промислові об'єкти області, враховуючи такі енергетичні гіганти, як Запорізька атомна електростанція й Запорізька теплова електростанція, забезпечення питною водою близько 50% населення області (у перспективі – до 90%), зрошування земель та задоволення інших потреб. Крім того, р. Дніпро є джерелом електроенергії: працює Дніпровська гідроелектростанція. Дніпро також використовується як транспортна артерія й цінний курортно-рекреаційний ресурс. [15]

 

2.2. Характеристика  природних рекреаційних ресурсів Запорізької області

Запорізька область дуже багата на природні ресурси. На території заповідника “Хортиця” знаходиться державний геологічний заказник “Дніпровські пороги” загальною площею 1383 гектари, який належить до природно-заповідного фонду України. Унікальною особливістю є те, що на острові представлені ландшафти всіх географічних зон України – від степової до гірської. З 1052 видів вищих рослин 657 належать до дикорослих аборигенів, 11 з них занесено до Червоної книги України, 41 – реліктові та ендемічні рослини.

Запорізька область має 310 територій і об'єктів природно-заповідного  фонду, у тому числі Заповідник “Хортиця”, кургани III – I тис. до н. е. в м. Біленькому, історико-архітектурні пам'ятки V– III ст. до н. е. у селах Великій Знам'янці і Балках, частину філії Українського степового заповідника “Кам'яні Могили”, Дніпрогес. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України, до курортних віднесені такі населені пункти області: м. Бердянськ, с. Новокостянтинівка та с. Строганівка (Приазовський район), м. Приморськ, с-ще Кирилівка (Якимівський район).

З півночі на південь через  територію області протікає р. Дніпро з Каховським та Дніпровським водосховищами, 118 малих та середніх річок протяжністю більше 10 км кожна, що надає можливості розвитку водного туризму та мережі яхт-клубів.

Південні межі області  омиваються водами Азовського моря із береговою лінією, що в межах області перевищує 300 км. Причому, лікувальні води і грязі на території області поширені уздовж всього узбережжя Азовського моря. Акваторія р. Дніпро, залишки колишніх плавнів

історичного Великого Лугу є стабілізуючим рекреаційним фактором індустріального осередку регіону. [11]

Основне родовище “Озеро Велике”  розташоване на Бердянській косі. Середньорічний видобуток грязей складає тут 634 тонн. Використовуються вони санаторіями курорту “Бердянськ”. Запаси лікувальних грязей ДКЗ України не затверджувалися.

Родовище “Кирилівське” розташоване в гирлі річки Тащенаку, що впадає в Молочний лиман. Затверджені ДКЗ України; їх запаси на термін 50 років перевищують 40 тисяч кубічних метрів. Середньорічний видобуток їх сягає 99 кубометрів. Грязі використовуються санаторієм “Кирилівка”.

В районі м. Приморська розвідані  та затверджені запаси лікувальної  грязі Великого та Малого лиманів в кількості 250,6 тис. кубометрів, що дає змогу перспективного розвитку міста як курорту. [12]

Мінеральні лікувальні води. Родовище “Бердянське” розташоване на території курорту “Бердянськ” і включає ділянки “Лазурний”, “Бердянськ”, “Нива”, “Азов-1” і “Азов-3”. На родовищі використовуються ропні і високомінералізовані води для бальнеологічних цілей зовнішнього застосування. Води середньої мінералізації поряд із зовнішнім застосуванням використовуються як лікувально-столові після їх розведення до мінералізації 5 г/дм3 (за лікувальними властивостями вода аналогічна “Миргородській”). Загальні запаси мінеральних вод на родовищі затверджені ДКЗ СРСР у кількості 3532 м3/доб. Середньодобовий водовідбір складає біля 300 м³, тобто біля 10 % затверджених запасів.

Родовище “Кирилівське” розташоване на території санаторію “Кирилівка”. На родовищі використовуються ропні води і води середньої мінералізації. Запаси ропних вод затверджені в кількості 699 м3/доб., середньої мінералізації – 360 м3/доб. Водовідбір відповідно складає по 7м³/доб. Значні запаси мінеральних лікувальних ресурсів дозволяють розвивати на узбережжі Азовського моря в Запорізькій області курортно-оздоровчу зону. [1]

У Запорізькому краї існують  сприятливі умови для багатьох видів  тварин; більшість видового складу є мисливськими, – це такі, як: олень благородний, дикий кабан, косуля, муфлон, лань, заєць-русак, лисиця, вовк, єнотовидна собака. Наявність великої кількості водно-болотних угідь обумовлює існування різних видів качок, куликів. В угіддях області зустрічається лебідь-шипун, білолобий та сірий гуси, лиска, фазан, сіра куріпка, перепілка і багато інших видів птахів. Загальна кількість мисливських угідь в області складає 2559,128 тис. га. Надано у користування 2156,486 тис. га угідь, з них Українському товариству мисливців і рибалок – 1,835 тис. га, Держлісгоспам – 713,310 тис. га, Товариству військових мисливців та рибалок – 14,086 тис. га, трьом колективним сільськогосподарським підприємствам разом – 17,709 тис. га. Мисливські угіддя надані користувачам на 15 років відповідно рішенню Запорізької обласної ради від 26.12.97 № 4. З метою збереження цінних видів флори та фауни в області на території 54,9 тис. га створено 310 об’єктів природно-заповідного фонду, що складає 2,02 % загальної площі області. Після створення національного природного парку “Приазовський”, площа природно-заповідних територій області зросте більш ніж вдвічі і приблизно складатиме більше ніж 6,5 % від загальної площі області. [11]

 

2.3. Характеристика історико-культурних рекреаційних ресурсів області

Своєрідністю краю є унікальне  поєднання природних умов, ландшафтів, різноманітних рекреаційних ресурсів із рядом емоційно потужних пам'яток історії, археології, монументального мистецтва та архітектури, культури.

В області склалась така структура галузі культури та мистецтва,станом на 1.01.2010 р. в області працюють:

• 70 початкових спеціалізованих мистецьких

навчальних закладів, в яких навчаються 10259 учнів.

• 2 навчальні заклади І – ІІ рівнів акредитації: музичне училище ім.П.Майбороди та Мелітопольське училище культури, які на високому організаційному рівні забезпечують підготовку спеціалістів згідно з вимогами нормативно-правової бази.

• 21 музей державного підпорядкування (краєзнавчий, художній, національний заповідник “Хортиця” та ін.) з загальною кількістю близько 330,0 тис. предметів основного фонду. У 2009 р. надійшло 8061 нових експонатів, проведено 146 виставок за різною тематикою. Музеї відвідало 553,4 тис. відвідувачів, надано послуг на 1055,45 тис. грн. Музеї діють відповідно до законів України “Про музеї та музейну справу”, “Про охорону культурної спадщини”, є привабливими для туристичного відвідування. Але більшість музейних експозицій тематично складні та побудовані на застарілих методологіях і технологіях.

•   513 бібліотек (в м. Запоріжжі – Центральна бібліотека ім.Н.Крупської та 20 міських бібліотек). Загальна кількість читачів складає 590,5 тис. чоловік, в т. ч. у сільській місцевості – 210,1 тис. Кількість бібліотечних фондів налічує 9365,0 тис. примірників.

•   установи культури клубного типу: парки культури та відпочинку, центри дозвілля, палаци та будинки культури, сільські клуби (наприклад, культурний центр “Народний дім”). У м. Запоріжжі – 14 палаців культури.

При клубних установах  працює 3,5  тис. творчих формувань, в т. ч. 1,5 тис. дитячих, які об’єднують майже 57,0 тис. учасників, з них 50% дітей та підлітків.

• заклади кіно: кінообслуговування населення області забезпечують 24 демонстратори (12 кінотеатрів, 12 сільських кіноустановок). Продовжується формування мережі підприємств кіногалузі області недержавної форми власності. На поліпшення кінообслуговування  населення області направлена діяльність КП “Запоріжкіно”, фільмофонд якого складає понад 22 тисяч фільмокопій.

•  обласна філармонія, 3 обласних та ряд міських театрів (український музично-драматичний, театр юного глядача, театр ляльок, театр-лабораторія “Ви”, театр-кабаре  Александровский уезд” тощо). Підтримуються академічні напрямки мистецтва та впроваджуються новаторські підходи у вирішенні театрально-творчих завдань: в обласному академічному українському музично-драматичному театрі ім. В.Г. Магара здійснено