Характеристика рекреаційних ресурсів запорізької області

Не прикрашають місця  відпочинку стихійні ринки, які особливо популярні за останній період. Наведені факти свідчать про першочергову необхідність впорядкування закладів інфраструктури рекреаційної діяльності. Зокрема це: створення мережі невеликих  закладів громадського харчування з  дешевими, але різноманітними стравами як європейської, так і національної кухні, магазинів, торговельних кіосків  з традиційними товарами для відпочиваючих, добре впорядкованих ринків плодоовочевою  продукцією, сучасних популярних центрів  відпочинку та оздоровлення (фітнес-центрів, спортивних клубів, тренажерних залів, басейнів з морською водою). На жаль, практика такої діяльності відсутня в рекреаційно-курортних зонах. [2]

Якщо індустрія активного  відпочинку та фізкультури є новим  перспективним напрямом розвитку рекреації, то нові заклади розваг впроваджуються в практику рекреаційних послуг більш  інтенсивно. Так, в переважній більшості  закладів відпочинку відкриті відеосалони, встановлені гральні автомати, організовані комп'ютерні зали, діють бібліотеки, дитячі майданчики з невеликими ігровими атракціонами. Разом з тим у  закладах сімейного відпочинку необхідно  запровадити посади організаторів  відпочинку для дітей, вихователів. Це дозволило б відпочивати більш  змістовно дітям, а дорослим вільніше себе почувати. Безумовно, такі послуги  сприяли б популяризації курортів Запорізької області.

Значною проблемою в рекреаційній діяльності краю є транспортне забезпечення. Основний обсяг перевезень рекреантів здійснюють залізниці та автотранспорт. В літній період організовані додаткові  залізничні та автобусні маршрути, діють маршрутні таксі, які сполучають обласний центр з рекреаційними  центрами, переважно Азовського узбережжя.

Але найбільшої популярності серед рекреантів зажив автомобільний  транспорт. Подорожі на власному автомобілі забезпечують відпочиваючим найбільш вільне, не регламентоване використання свого часу; мобільність при відвідуванні рекреаційних об'єктів та доступ до різних видів послуг, які розділені  територіально. Але в Запорізькій  області багато автошляхів не підтримуються в належному стані.

Тому управлінням автотранспорту обласного та районних центрів доцільно розробити та впровадити плани будівництва  нових та ремонту існуючих автошляхів, а для зменшення впливу неорганізованих  відпочиваючих (автотуристів) створення  розгалуженої мережі кемпінгів і  обладнаних стоянок. Особливо нагальною  еколого-економічною проблемою є  транспортне забезпечення курорту  Кирилівка (особливо коси Федотової). Досить відзначити, що на території курорту відсутній магістральний автошлях, під’їзні шляхи до закладів відпочинку, впорядковані автостоянки. Це створює значні незручності у пересуванні, справляє враження запустіння, знижує престиж відпочинку на цьому курорті. Будівництво автошляху можливо й необхідно здійснити за рахунок коштів обласного і державного бюджету, закладів, приватних інвесторів. Окрім недостатнього транспортного сполучення, для Азовської курортно-рекреаційної зони характерні: низький рівень поштового обслуговування, відсутність сучасного телефонного зв'язку та його мережі у багатьох закладах відпочинку, недостатня забезпеченість закладами громадського харчування. Поряд із віддаленістю від обласного центру, це створює проблеми у використанні значного потенціалу рекреаційних ресурсів Азовського узбережжя. Зокрема, мова йде про його недовикористання. До вже названих причин, які викликали це явище, слід віднести і слабку рекламу Азовських курортів, недостовірну інформацію про санітарно-епідеміологічне становище на Азовських пляжах. Відсутність же прямого автомобільного сполучення з Азовським та Дніпровським курортами не дозволили гнучко реагувати на потреби ринку рекреаційних послуг, повною мірою використати наявний рекреаційний фонд.

Таким чином, ми розглянули пріоритети рекреаційного природокористування, які б забезпечили ефективний розвиток територіально-рекреаційного  комплексу Запорізької області. З іншого боку, раціональному природокористуванню  в сфері рекреаційної діяльності сприятиме розширений та узгоджений розвиток всіх видів рекреаційної діяльності, які є в краї.

Всі умови є в Запорізькій  області й для розвитку міжнаціонального туризму. Для досягнення цієї мети розвиток туризму повинен стати державною  політикою. На жаль, про його масштабний розвиток говорити не можна. Мова йде  переважно про відвідання області  представниками діаспори, зарубіжними  бізнесменами, нащадками представників  колишньої німецької, єврейської громад. На нашу думку, до першочергових заходів  по становленню міжнародного туризму  необхідно віднести економічні реалії: розробити пізнавальні маршрути для широкого туристичного загалу та для спеціалістів (фермерів, біологів, орнітологів) за об'єктами ПЗФ; відновити  зв'язки та підготувати програму відвідування представників колишніх колоністів та національних меншин, життєдіяльність  яких пов'язана з Таврією; встановити нові та відновити раніше існуючі  зв'язки з містами-побратимами. [6]

Крім того головним у плануванні перспективного розширення територій  ландшафтно-природних ресурсів повинно  стати визначення їх цінності та пріоритетів  у формуванні подальшої інвестиційної  політики. Для вирішення цих проблем  першочергово необхідно:

1. законодавчо закріпити функціональний розподіл особливо цінних територій. З цією метою треба прискорити введення в дію закону “Про курорти”, розробити нові закони “Про приморські території”;
2. визначити науково обґрунтовані пріоритети резервування, функціонального використання, охорони курортно-рекреаційних і природно-заповідних земель з врахуванням регіональних особливостей;
3. розробити кадастр земель курортного, рекреаційного, природоохоронного і історико-культурного призначення;
4. скласти новий реєстр та визначити границі територій які резервуються під курорти, зони масового відпочинку і туризму та природоохоронні об’єкти рекреаційного призначення.

Висновки 

Рекреаційна географія — комплексна географічна наука і навчальна дисципліна, яка вивчає територіальну організацію рекреаційного господарства.

Об'єктом вивчення рекреаційної географії є рекреаційне господарство певної території, країни чи всієї нашої планети.

Конкретними об'єктами дослідження  рекреаційного географії, є галузеві (інтегральні) чи просторово-територіальні форми організації рекреації і туризму певної ділянки нашої планети різного таксономічного рангу. Наприклад, можна вивчати територіальну організацію грального бізнесу США або здійснювати комплексне дослідження рекреаційного господарства Франції чи острова Сардинія в Італії.

Предметом рекреаційної географії є територіальна організація рекреаційного господарства на певній ділянці Землі, розгляд будь-якої рекреаційної території як однієї системи, що складається з різнорідних, але просторово взаємопов'язаних елементів, які діють як єдине ціле.

Отже, на відміну від інших  наук і навчальних дисциплін, які цікавляться певними аспектами функціонування рекреаційного господарства, рекреаційна географія інтегрує універсальні знання, які об'єднує певна територія з унікальними комплексними властивостями. Завдяки рекреаційній географії отримують найціліснішу картину рекреаційного буття.

Завданням рекреаційної географії  є дослідження територіальної організації  рекреаційного господарства певної частини нашої планети у вигляді територіальної рекреаційної системи (ТРС). Метою такого дослідження є пізнання закономірностей виникнення, функціонування і розвитку ТРС.

Розглянувши класифікацію природних  ресурсів, виявили що, оскільки природні ресурси є компонентами природи, вони можуть класифікуватися за належністю до того чи іншого класу або явищ природи. За цією ознакою виділяють наступні групи природних ресурсів: мінеральні, земельні, водні, лісові, фауністичні, рекреаційні, кліматичні, а також вичерпні(відновлювані і невідновлювані) і невичерпні. Рекреаційні ресурси є матеріальною передумовою формування рекреаційної галузі народного господарства її ресурсною базою. Вони потребують бережного і економного використання, охорони і примноження.

Рекреаційні ресурси, в свою чергу, також мають свою класифікацію. Вони поділяються на природні, історико-культурні та економіко-соціальні.

Під природними рекреаційними ресурсами слід розуміти фактори, речовину і властивості компонентів природного середовища, які володіють сприятливими для рекреаційної діяльності якісними та кількісними параметрами і служать або можуть служити для організації відпочинку, туризму, лікування і оздоровлення людей.

Історико-культурні рекреаційні ресурси - це пам'ятки культури, створені людиною, які мають суспільно-виховне значення, пізнавальний інтерес і можуть використовуватись для задоволення духовних потреб населення.

Соціально-економічні рекреаційні ресурси включають матеріально-технічну базу рекреаційних об'єктів, частину матеріального виробництва, яка безпосередньо забезпечує потреби рекреації, використовувані рекреацією  об'єкти інфраструктури, а також трудові ресурси, зайняті в рекреаційному господарстві.

Поняття "рекреаційні  ресурси" є не лише географічним, а й історичним. Тому з часом виникали, виникають і будуть виникати все нові види рекреаційних ресурсів. Розуміння цього факту дало змогу відомому українському вченому в галузі рекреаційної географії О. Бейдику виділити уфологічні рекреаційні ресурси

- території, на яких  виявлені аномальні явища, спричинені контактами з неземними цивілізаціями. Хоча наукою такі контакти не доведені, рекреаційно-туристичне господарство дедалі частіше долучає території ймовірної присутності форм життя неземного походження до туристичних об'єктів.

Україна має всі необхідні  рекреаційні умови і ресурси для розвитку рекреаційно-туристичного господарства та перетворення його на провідну галузь економіки і важливу частину європейського туристичного ринку. Практично вся територія держави, включаючи Чорнобильську зону, може стати важливим міжнародним санаторно-курортним і туристським районом. До найважливіших рекреаційних ресурсів України в наш час належать бальнеологічні (мінеральні води, грязі, озокерит), кліматичні, ландшафтні, пляжні, пізнавальні.

Найщільніша територіальна  концентрація рекреаційно-туристичних ресурсів світу характерна для Європи( основні курортні країни – Франція, Італія, Іспанія). Друге місце за цим показником належить Азії. І хоча вона все ще поступається за кількістю іноземних туристів Північній Америці, це тимчасове явище. У цілому всі види рекреаційних ресурсів в Азії є більш різноманітнішими, ніж у Європі, але просторово вони дуже розкидані, що зменшує можливості для їх освоєння. На третьому місці знаходиться Латинська Америка.

Вдале географічне розташування Запорізької області, природно-кліматичні умови, наявність теплого Азовського моря, лікувальних грязей, мінеральних  вод, зумовили унікальність природних  і лікувальних факторів курортів, основною метою яких є зміцнення  здоров’я населення, збереження його працездатності та поліпшення демографічної  ситуації в Україні.

Запорізька область має 310 територій і об'єктів природно-заповідного  фонду, у тому числі Заповідник “Хортиця”, кургани III – I тис. до н. е. в м. Біленькому, історико-архітектурні пам'ятки V– III ст. до н. е. у селах Великій Знам'янці і Балках, частину філії Українського степового заповідника “Кам'яні Могили”, Дніпрогес. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України, до курортних віднесені такі населені пункти області: м. Бердянськ, с. Новокостянтинівка та с. Строганівка (Приазовський район), м. Приморськ, с-ще Кирилівка (Якимівський район).

Своєрідністю краю є унікальне  поєднання природних умов, ландшафтів, різноманітних рекреаційних ресурсів із рядом емоційно потужних пам'яток історії, археології, монументального мистецтва та архітектури, культури. В області склалась така структура галузі культури та мистецтва,станом на 1.01.2010 р. в області працюють: 70 початкових спеціалізованих мистецьких

навчальних закладів, в яких навчаються 10259 учнів; 21 музей державного підпорядкування (краєзнавчий, художній, національний заповідник “Хортиця” та ін.); 513 бібліотек; заклади кіно: кінообслуговування населення області забезпечують 24 демонстратори; обласна філармонія, 3 обласних та ряд міських театрів

Запорізький край винятково  багатий на пам’ятки історії та культури. На державному обліку перебуває 8031 історико-культурних пам’яток, в т. ч. 1677 – історії, 6276 – археології, 78 – монументального мистецтва.

Тож, Запорізька область  має потужний потенціал розвитку рекреації. Головною умовою перспективного розвитку Запорізької області є, насамперед: раціональне використання та розширене відтворення й охорона природних рекреаційних ресурсів, ефективне використання та оновлення наявної матеріально-технічної бази, збільшення частки виробленого в галузі національного доходу, віддача інвестованих матеріальних та грошових засобів; забезпечення комплексу кваліфікованими кадрами; засвоювання ринку рекреаційних послуг з метою найповнішого задоволення потреб населення у відпочинку та оздоровленні. Названі складники ефективного розвитку рекреації таким чином уособлюють його основні напрями.

                    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Бейдик О.О. рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія. – К.: Видавничо-поліграф. центр «Київськ.ун-т», 2001. – 23-28 ст.
2. Бадіон О.П., Дігтяр Ю.М. Стежками Північного Приазов'я: путівник/Асоціація "Екологічна освіта"; Дитяче екологічне об'єднання "Ехо". - Запоріжжя: Поліграф, 2002. - 254 с.
3. Бредихин А.В. Рекреационные свойства рельефа//Вестник МГУ – 2004-№6(ст.24)
4. Блага М.М. Рекреаційно-ресурсний потенціал і фактори його використання// Укр. геогр. журн. – 2000. - №2(ст. 28-31)
5. Ван Ціншен, Топчієв О.Г. Теоретичні та методологічні аспекти рекреаційної географії:сучасний підхід// Укр. геогр. журн. – 2003. - №1
6. Войнаренко М. Локальні виробничі системи та мережі підприємств // Нові виробничі системи і прискорений розвиток регіонів. -К.: Логос, 2002. -С.87-95.
7. Гетьман В. Рекреаційні навантаження на ландшафт заповідних територій//Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2003-№24
8. Данильчук В.Ф., АлейниковаГ.М., Бовсуновская А.Я., Голубничая С.Н. Методология оценки рекреационных территорий. – Донецк:ДИТБ,2003. – 45-48 ст.
9. Енциклопедія Запорізької області - Запоріжжя: Дике поле, 2004 р. – 738 с.
10. Живицкий А.В. Рекреационный потенциал (социально-экономические аспекты освоения) // Экономика и организация природопользования в Причерноморской регионе - К.: Наукова думка, - 1987. - С. 103.
11. Запорізька область: природа, історія:ілюстрована енциклопедія. – Запоріжжя:Дике поле,2004. – 90-96 ст.
12. Мандруємо запорізькими просторами: Путівник-довідник. – Запоріжжя: Тандем,2008. – 1-11 ст.
13. Масляк П.О. рекреаційна географія:навч.посібн./П.О. масляк. – К.:Знання,2008. – 94-101 ст.
14. Маринич О.М., Палієнко В.П., Руденко Л.Г. Основні етапи і напрями географічних досліджень у Національній академії наук України// Укр. геогр. журн. - 1998. - №3 (23).
15. Панов І. Екологічний туризм //Краєзнавство, географія, туризм. – 1998.- №11.
16. Рекреационные системы. / Под ред. Н.С. Мироненко, М. Бочарова, М.: МГУ, 1986.-С. 126.
17. Редіна В.А., Скриль І.А. Рекреаційно-туристичний потенціал Харківської області//Геогр.та осн.економіки в школі. – 2008-№3
18. Смаль І.В. Туристичні ресурси України. -К., 1996. 396 с
19. Статистичний збірник. Запорізька область, 2003. – Запоріжжя., – 2004.-432 с.
20. Топчиев А.Г. Геоэкология: географические основы природопользования. - Одесса: Астропринт, 1996. - 392с.
21. Фоменко Н.В. рекреаційні ресурси та культурологія. Навч.посібник. – К.: Центр навч. л-ри, 2007 .163-179 ст.
22. www.zotik.zp.ua(14.03.2010 15.43)