Методика використання комп’ютерних технологій на заняттях з обслуговуючої праці при вивченні розділу „Проектування виробів” у 5-7 класа

Впровадження комп'ютерних  технологій у процес навчання різних навчальних дисциплін набув масового характеру. Комп'ютер став засобом підвищення продуктивності праці у всіх сферах діяльності людини. Проте процес інформатизації майже не торкнувся трудового навчання. Це пов'язано із необхідністю формування за допомогою комп'ютера певних навичок. Тому, справедливо підкреслюючи можливості комп'ютера, акцент необхідно робити на тому, що машині відводиться роль засобу, а суб'єктом діяльності завжди залишається людина, комп'ютер виступає в ролі провідника ідей вчителя.

Проте для  успішного використання комп'ютера  в навчальному процесі мова повинна йти не про функції комп'ютера, а про функції програмних продуктів з педагогічної точки зору, що виступають як джерело знань і засіб організації навчально-виховної діяльності. Під дидактичними функціями педагогічних програмних продуктів розуміють цілеспрямовано задані властивості, що найбільш повно відповідають призначенню педагогічного програмного середовища у навчально-виховному процесі. Саме тому необхідно підкреслити важливість створення програмного середовища при співпраці програміста із спеціалістами педагогіки і психології, що рідко має місце на практиці. "Якщо спеціаліст у галузі програмування створює ППЗ на основі власної інтуїції, своїх поглядів і уявлень про навчальний процес самостійно, без допомоги педагога визначає предметні області ППЗ, тоді створений таким чином програмний продукт буде мало ефективним у використанні, а іноді може створити певні проблеми. Методичному супроводу в таких випадках залишається бажати кращого, і без допомоги підготовленого вчителя такі програмні засоби залишаються предметом пасивного навчання і довідковими посібниками з хорошими презентаційними можливостями" [10]

Олег Сидоренко  та Тарас Коломієць пропонує використовувати  комп’ютер в ролі інструмента  художника, а саме використання комп’ютерних програм для стилізації малюнків під різні види художньо-творчих робіт. Вони розкривають методику стилізації малюнка під вишивання хрестиком, під використання крупи або битого скла для виготовлення картини, під випалювання на деревині та ін..

Лариса Шпак описує застосування комп’ютерних технологій у процесі проектування одягу. Вона пропонує навчальний процес проектування одягу максимально наблизити до реальних умов сучасного швейного виробництва, застосовуючи на уроках професійну програму системи автоматичного проектування, використовуючи основний програмний пакет фірми INVERTRONIKA SISTEMAS. S.A.

На нашу думку  дану програму можна використовувати  тільки для профільного навчання і для школярів, які дуже добре  вміють працювати з комп’ютером.

Вчитель трудового  навчання О.Б.Ставрова описує методику використання комп’ютера для розробки конспекту заняття для вчителя.

Виходячи  з аналізу літературних джерел і  педагогічного досвіду, комп’ютер можна використовувати на різних етапах уроку, на таких як:

1. Повторення раніше вивченого матеріалу.
2. Вивчення нового навчального матеріалу.
3. Закріплення нового матеріалу.
4. Інструктаж до проведення практичної роботи.
5. Самостійна робота учнів та поточний інструктаж вчителя.

А також використовувати  різні методи навчання застосовуючи ті чи інші навчальні комп’ютерні програми, що ми і розглянемо в подальшій нашій роботі.

1.2. Суть використання  комп’ютерних технологій на заняттях  з обслуговуючої праці

Новітні інформаційні технології - це складні електронні пристрої і телекомунікаційні мережі. Розвиток інформатики, створення ЕОМ і їх швидкий прогрес породили у науці напрямок - педагогічну інформатику і процес інформатизації освіти.

Педагогічна інформатика — це наука, яка вивчає використання в освіті ЕОМ, комунікативних мереж, різних інформаційних технологій. Інформатизація освіти - це процес впровадження в освіту інформаційних знань, методів, технологій.

Інформатизація  педагогічного процесу загальноосвітньої  школи насамперед передбачає широке використання педагогічних програмних засобів на базі сучасних комп'ютерів у процесі вивчення шкільних навчальних дисциплін.

Існує ряд  програмно-методичних розробок для  використання комп'ютерних навчальних програм у процесі формування теоретичних знань на уроках трудового навчання.[15]

Розглянемо  певні комп'ютерні технології, які  можна використати на уроках, і які мають найдавнішу історію.

1) Інтерактивні заняття. Цей вид роботи застосовується, певним чином, для вивчення нового матеріалу, що дуже нагадує презентацію нового матеріалу вчителем або в підручнику. Ефективність цього виду роботи значно залежить від складеної навчальної програми. Низькоякісні програми, як правило, надають можливість лише поступово перегортати сторінки, відводить учневі лише пасивну роль у навчанні й нічим не відрізняються від звичайного підручника.

Високоякісні  програми, навпаки, активно втягують учня у взаємодію з ПК у режимі «запитання — відповідь», що відбувається протягом усієї презентації нового матеріалу. Кожне запитання, яке ПК виводить перед учнем на дисплей, контролює розуміння матеріалу, а відповідь учня знову ж таки викликає адекватну реакцію комп'ютера. В міру того як учень просувається в занятті, комп'ютер аналізує його відповіді, і на основі цих даних визначає подальші відповідні індивідуальні види діяльності, наприклад: допоміжна інформація в разі виникнення труднощів у розумінні матеріалу, детальніший розгляд теми, що викликала зацікавленість, або можливість повторити чи пропустити певний розділ цього заняття.

Так проявляється один із найважливіших критеріїв  навчальної програми: інтерактивність, що й повинно якісно відрізняти її від книжки. Водночас досвід переконує в тому, що найбільший ефект досягається тоді, коли комп'ютерний курс підтримується відповідним підручником.

Очікується також, що з  часом інтерактивні заняття все  більше наближатимуться до комунікативного діалогу. Тоді учень не тільки зможе брати участь у діалозі, розпочатому комп'ютером, а й самостійно ставити запитання стосовно нового матеріалу І, звичайно, отримуватиме від програми «розумні» відповіді.

2. Наступний вид застосування комп'ютера на уроках, що теж має тривалу історію, — це різноманітні комп'ютерні вправи. Назва, як така, свідчить про  те, що цей вид діяльності спрямований на практичне застосування та відпрацювання відповідних умінь і навичок на основі попередньо вивченого теоретичного матеріалу. Від підручника або навчального посібника сучасні комп'ютерні програми, як відомо, відрізняються інтерактивністю. Отже, дуже корисним є те, що вчитель або учень (залежно від навчальної ситуації) можуть вільно розширювати комплекс вправ, доповнювати його. Практично це означає, що під час вивчення, наприклад, теми «Електротехнічні роботи» учні спочатку повністю виконують запропоновані комп'ютером приклади складання електричних схем, а згодом складають свої власні схеми та обмінюються цими прикладами один з одним.
3. Третім видом застосування комп'ютерів є комп'ютерні симуляції та ігри. Це є моделлю реальної або уявної ситуації, де учневі відводиться головна роль у її вирішенні. Тобто учень повинен адекватно застосовувати свої знання з техніки або технології виробництва для того, щоб викликати певні   наслідки,   спрямовані  на  вирішення   поставленого   завдання.   У процесі гри ситуація постійно змінюватиметься залежно від дій учня. Іноді учневі надається можливість визначити певні параметри, обрати роль, установити один з рівнів складності. В одній і тій самій грі можуть одночасно брати участь кілька учнів.

Дуже часто  симуляції та ігри використовуються під час вивчення особливостей професійної діяльності, скажімо, на виробництві, в бізнесі або в медицині. Учні спостерігають імовірні наслідки своїх дій, маркетингових або діагностичних рішень, не підпадаючи під ризик банкрутства або не ставлячи під загрозу стан здоров'я пацієнта. Як свідчить практика, цей вид діяльності забезпечує значний рівень мотивації учнів. Крім того, вони розширюють та практично використовують професійний словник і, безперечно, стимулюють розвиток діалогового мовлення. Це вкрай необхідно, адже вирішення певної виробничої практичної проблеми часто вимагає її обговорення між учасниками гри.

4) Застосування технології мультимедіа. Використання мультимедійних технологій у навчанні дає змогу здійснити справжній технологічний прорив в організації і практичній реалізації навчального процесу. З'явившись спочатку як сугубо техногенне об'єднання різноманітних способів подання інформації (аудіо-, відео- та ін.), що й породило сучасну назву, поняття «мультимедіа» поступово наповнилося новим змістом саме завдяки змістовній частині додатків, а не технічних засобів, які їх реалізують. На сьогоднішній день мультимедійні програми широко використовуються в різноманітних галузях завдяки різноплановій спрямованості: довідники, енциклопедії, репетитори з різни) предметів, навчальні, демонстраційні програми тощо. Вже існують десятки тисяч компакт дисків з мультимедійними навчальними програмами з різних предметів — загальноосвітніх загальнотехнічних і спеціальних.

За належного  програмного і технічного забезпечення використання мультимедійних програм на уроках приведе до поліпшення знань учнів, розширить їх світогляд, надасть можливість спостерігати явища та процеси, які на звичайному уроці продемонструвати неможливо.

Значно можуть полегшити роботу вчителя і, що досить суттєво, виявити реальний рівень знань учнів тестові програми. Вони корисні те й тому, що кожний учень може самостійно перевірити свої знання та звернути увагу на недостатньо засвоєний матеріал. Створені й широко використовуються диски  з  програмами-репетиторами,  що дають змогу учням самостійно вивчати певний предмет, розв'язувати задачі, контролювати рівень знань тощо. [16]

Ефективність  використання комп'ютера визначається ще й тим, що скорочується час на вивчення даної теми за програмою. ПК вивільняє час для трудової діяльності, дає змогу учням ліквідувати прогалини в знаннях, повернутися до вивченого раніше матеріалу. У разі виникнення труднощів учень може викликати необхідну інформацію на дисплей (скажімо, означення певного поняття) і, прочитавши його ще раз, перейти до виконання завдання. [2]

Отже, досвід свідчить, що ЕОМ на уроках трудового навчання доцільно використовувати в режимі навчання, тренажера та контролю. Природно, що режим роботи ПК визначає й тип програми: навчальна, тренувальна та контролююча. Дамо їх коротку характеристику.

У режимі навчання ЕОМ повинна вести учнів від незнання до знань. Навчальні програми можуть бути записані на компакт-дисках, дискетах і презентувати учням нові знання, скажімо, про використання комп'ютерів на виробництві, у сільському господарстві, зв'язку, медицині, космосі тощо.

У режимі тренажера за допомогою комп'ютера відпрацьовується один елемент, наприклад, уміння розрізняти за певними ознаками серед багатьох зображень одне конкретне. Під час розробки програми треба обов'язково передбачити реакцію комп'ютера на помилку та пояснення до неї. Пояснення може бути обов'язковим або викликатися на дисплей за бажанням учня. У програмі має бути чітко вказаний шлях слідування після того, як пояснення вивчене: повернутися до першого завдання та виконати

його знову  або рухатися далі.

У режимі контролю ПК підраховує помилки, допущені учнями, і оцінює правильність відповідей. Тут слід чітко визначити шлях від одного завдання до іншого або допустити можливість повернення до попереднього завдання, проте не повідомляти додаткову інформацію. [3]

Одним з вирішальних факторів ефективного використання засобів інформаційних технологій у навчально-виховному процесі є знання і вміння вчителя, що застосовує ці технології, раціонально поєднуючи їх з традиційними.

Учитель повинен  враховувати і негативні наслідки комп'ютерного навчання. Інформаційні процеси завдають шкоди здоров'ю особистості. Захоплення комп'ютерами нерідко призводить до серйозної розбалансованості учнівської психіки, втрати зору. Обмежується спілкування учнів з друзями, батьками, іншими людьми. Втрачається інтерес до книги. До того ж мова комп'ютера завжди однакова. На відміну від мови вчителя вона не збуджує почуттів, не формує світогляду. [9]

Створення навчальних програм є складною, але перспективною справою для спеціалістів з інформатики, ЕОМ, педагогів, психологів, галузевих учених.

3. Аналіз програми з розділу „Проектування виробів” 5-7 клас

Предмет має на меті формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя і активної трудової діяльності в умовах сучасного  високотехнологічного, інформаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства і сімейної економіки, основних компонентів інформаційної культури учнів, забезпечення умов для їх професійного самовизначення, вироблення в них навичок творчої діяльності, виховання культури праці, здійснення допрофесійної  та професійної підготовки за їх бажанням і з урахуванням індивідуальних можливостей.

Досягнення цієї мети забезпечується змістом трудового  навчання.

Програма розроблена відповідно до Державних стандартів освітньої галузі “Технологія”, концепції трудового навчання і креслення , базового навчального плану середніх навчальних закладів освіти, згідно з якими на вивчення даного предмета відводиться по 1 годині у 5,6 класах і по 2 години у 7 і 8 класах.

Реалізація змісту цих  програм повинна забезпечувати  вирішення таких завдань:

• формування в учнів технічного світогляду, закріплення на практиці знань про технологічну діяльність, спираючись на закони та закономірності розвитку природи, суспільства, виробництва і науки;
• ознайомлення учнів з місцем і роллю інформаційно-комунікаційних технологій в сучасному виробництві, повсякденному житті;
• ознайомлення та залучення учнів до різних видів діяльності, формування необхідних для цього знань і вмінь, навчання учнів способів поводження з різноманітними засобами праці;
• створення умов для професійного самовизначення, обґрунтованого вибору професії з урахуванням власних здібностей, уподобань і інтересів;
• формування в учнів культури праці, навичок раціонального ведення домашнього господарства , культури побуту, відповідальності за результати власної діяльності, комплексу особистісних якостей, потрібних людині як суб’єкту сучасного виробництва і культурного розвитку суспільства;
• виховання активної життєвої позиції, адаптивності, готовності до безперервної професійної освіти, конкурентної боротьби на ринку праці, потреби ініціативно включатися в систему нових економічних відносин, в підприємницьку діяльність;
• створення умов для реалізації особистісно-орієнтованого підходу до навчання, виховання та розвитку особистості.