Методика використання комп’ютерних технологій на заняттях з обслуговуючої праці при вивченні розділу „Проектування виробів” у 5-7 класа

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Февраля 2013 в 16:00, курсовая работа

Описание

Мета дослідження: розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити методику використання комп’ютерних технологій на заняттях обслуговуючої праці при вивченні розділу „Проектування виробів” у 5-7 класах.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
Проаналізувати педагогічну літературу та практичний досвід з питань використання комп’ютерних технологій на заняттях обслуговуючої праці у 5-7 класах.
Розкрити сутність використання комп’ютерних технологій на заняттях обслуговуючої праці.
Провести аналіз програми з трудового навчання з метою відбору тем та виявлення знань і вмінь учнів 5-7 класів в процесі вивчення розділу „Проектування виробів”.
Розробити методику використання комп’ютерних технологій на заняттях з обслуговуючої праці при вивченні розділу „Проектування виробів” учнями 7 класів.
Провести планування занять з трудового навчання у 6-7 класів з розділу „Проектування виробів”.
Експериментально перевірити ефективність розробленої методики.

Содержание

Вступ 3
І. Теоретичні основи використання комп’ютерних технологій на заняттях з обслуговуючої праці при вивченні розділу „Проектування виробів”
1.1. Аналіз літератури та педагогічного досвіду 6
1.2. Суть використання комп’ютерних технологій на заняттях з обслуговуючої праці 12
1.3. Аналіз програми з розділу „Проектування виробів” 5-7 клас 17
ІІ. Методичні основи використання комп’ютерних технологій на заняттях обслуговуючої праці при вивченні розділу „Проектування виробів”
2.1. Розробка методики використання комп’ютерних технологій на заняттях з обслуговуючої праці при вивченні розділу „Проектування виробів”
учнями 6 класів 23
2.2. Планування занять з трудового навчання 24
2.3. Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики 30
Висновки............................................................................................... 32
Література............................................................................................. 34
Додатки................................................................................................... 36

Работа состоит из  1 файл

1.doc

— 1.19 Мб (Скачать документ)

Структура програми трудового  навчання учнів у 5-9 класах міської  школи включає “Вступ” і п’ять  розділів: “Проектування виробів”, “Техніка і технологічні процеси  виготовлення виробів з конструкційних матеріалів”, “Електротехнічні роботи”. Теми першого, другого і третього розділів програми забезпечують послідовне включення учнів в усі етапи цілісного процесу проектування і виготовлення виробів: виконання електротехнічних робіт у побуті, вибір об’єкту технологічної діяльності; обґрунтування цього вибору; художнє конструювання; технічне конструювання; підбір конструкційних матеріалів; вибір технологічних процесів, інструментів, обладнання; виготовлення виробів; аналіз і оцінка процесу і результату праці; нескладні маркетингові дослідження. Така структура змісту навчання забезпечує залучення учнів не лише до практичної технологічної діяльності , а й до проектної і дослідницької. Акцент у роботі учнів переноситься саме на розвиток творчого і критичного мислення, уміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами проектно-технологічної документації; формування в учнів навичок проектної діяльності, уміння здійснювати аналіз та оцінку технологічних об’єктів, свідомо обирати ті чи інші технологічні процеси і технічні засоби.

З метою цілеспрямованої  підготовки школярів до трудової діяльності, формування у них певних вмінь  та навичок раціонального ведення  домашнього господарства у програмах  для 5-9 класів передбачено такі розділи  “Раціональне ведення домашнього господарства”, “Технологія вирощування рослин”, “Технологія догляду за тваринами”. Зміст цих розділів включає основи культури харчування, електротехнічні роботи у побуті, озеленення приміщення і території, виготовлення побутових виробів на традиціях українського декоративно-ужиткового мистецтва, ознайомлення з основними технологіями вирощування рослин та догляду за птахами та тваринами.

У 7 і 8 класах, де відповідно до базового навчального плану відводиться  по 2 години щотижнево на вивчення предмету, передбачене обов’язкове виконання учнями творчих проектів. Під проектом розуміється обґрунтована, спланована і усвідомлена діяльність, спрямована на формування в учнів певної системи творчо –інтелектуальних і предметно-перетворювальних знань і вмінь. Ця діяльність включає в себе вибір об’єкта проектування, розробку конструкції, технології , виготовлення і оцінку. Разом з цим здійснюється нескладний економічний і екологічний аналіз виконуваної роботи, проводяться маркетингові операції.

Аналіз тем розділу „Проектування виробів” 5-7 клас та розподіл годин ми подаємо нижче в таблиці 2.

Таблиця 2.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів (знання та вміння)

Години 

5-й клас

   

Розділ 1. Проектування виробів (6 год.)

   

Тема 1.1. Об’єкти технологічної діяльності.

Об’єкти технологічної  діяльності : одяг, машини, книги, меблі  тощо. Вибір об’єкту технологічної  діяльності залежно від потреб людини.

      Види  інформаційних джерел про техніку  та технології: телебачення, радіо,  Інтернет, журнали, газети, підручники, довідники, каталоги, альбоми тощо. Спеціалізовані видання про техніку та технологію.

     Постільна  і столова білизна як об'єкт  технологічної діяльності. Види  постільної і столової білизни.

     Метод фантазування  у створенні нових об'єктів технологічної діяльності. Фантазування з метою створення нових об’єктів. Історичні приклади передбачення фантастами наукових відкриттів, винайдення нових видів техніки, виробів тощо.

Практична робота. Застосування методу фантазування.

     Ознайомлення  з інформаційними джерелами про техніку і технології (журналами, альбомами, підручниками тощо). Застосування методу фантазування з метою створення нових об'єктів (вибір об'єкту, перенесення його у фантастичні умови, уявлення фантастичного образу і відтворення його на папері).

розпізнає: об’єкти технологічної діяльності, спеціалізовані видання про техніку і технології;

обґрунтовує: вибір об’єкту технологічної діяльності залежно від потреб людини;

називає: види інформаційних джерел про техніку та технології, види постільної, столової білизни;

застосовує: метод фантазування у створенні нових об'єктів;

здійснює пошук: інформації в підручниках, журналах, альбомах тощо;

уявляє і  відтворює: фантастичний образ об'єкту на папері.

1

Тема 1.2. Художнє конструювання виробів.

Поняття про показники  якості виробу: можливість використання за призначенням (функціональність), краса  і привабливість (естетичність), зручність  у використанні (ергономічність), легкість виготовлення (технологічність), невисока ціна (економічність). Вимоги до білизняних виробів (гігієнічні, естетичні, економічні).

      Загальні  відомості про процес проектування  виробу, його етапи. Види проектної  документації: ескіз, технічний опис, макет, креслення, лекала та  шаблони.

      Художнє  конструювання як складова процесу проектування.

      Ескіз.  Форма різних об'єктів. Колір. 

      Особливості  художнього оформлення постільної  і столової білизни. Українські  національні традиції в оздобленні  постільної і столової білизни.  Їх кольорове рішення.

Практична робота. Виконання ескізу виробу.

      Ознайомлення із зразками художнього оформлення постільної і столової білизни. Виконання кольорового ескізу виробу постільної або столової білизни (техніка виконання - за бажанням учня).

характеризує: процес проектування ,  художнє конструювання;

називає: основні види проектної документації;

дотримується: правил оформлення ескізу;

виконує: кольоровий ескіз об’єкту праці;

розпізнає: постільну і столову білизну, оздоблену в українських національних традиціях

1

Тема 1.3 Технічне конструювання

     Технічне  конструювання як етап проектування  виробу. Поняття про технічний  рисунок, креслення. Основні правила  їх оформлення (типи ліній, нанесення  розмірів, застосування масштабу, умовні  позначення). Креслярський інструмент. (Повторення графічних знань, отриманих у початковій школі).

      Вихідні дані для  побудови креслення виробу (постільної  та столової білизни). Побудова  креслення об’єкту проектування. Моделювання, виготовлення лекал.

Практичні роботи. Побудова креслення виробу.

Виконання технічного рисунка  з дотриманням пропорцій. Зняття мірок для побудови креслень виробу (постільної або столової білизни). Виконання креслень в масштабі і  в натуральну величину. Моделювання  виробу, виготовлення лекал.

характеризує: технічне конструювання як етап проектування виробу;

розкриває: поняття технічний рисунок, креслення;

розпізнає і  називає: типи ліній;

дотримується: правил нанесення розмірів, умовних позначень на кресленні, правил користування креслярським інструментом;

виконує: технічний рисунок, креслення в масштабі і в натуральну величину;

отримує: вихідні дані для побудови креслення виробу; виготовляє: лекала

2

Тема 1.4. Конструкційні матеріали і їх вибір

Види конструкційних матеріалів, які застосовуються для  виготовлення виробів: деревина, метал, тканина, пластмаса тощо. Натуральні (природні) матеріали. Підбір конструкційних матеріалів.

      Застосування  текстильних матеріалів для виготовлення  швейних виробів. 

     Короткі  відомості про текстильні волокна  та їх види, будова тканини (основа, піткання, пруг). Властивості ниток основи і піткання. Лицьовий  і виворітний боки тканини. Поняття про ткацьке переплетення. Полотняне переплетення. Загальні відомості про прядіння і ткацтво.

      Вибір  тканини для виготовлення постільної  і столової білизни. Розрахунок необхідної кількості матеріалів для виготовлення виробу.

Практична робота. Підбір матеріалів для виробу.

    Ознайомлення із видами конструкційних матеріалів.

    Ознайомлення  із різними видами волокон,  пряжі, тканини за колекціями зразків. Визначення ниток  основи і піткання, лицьового і виворітного боків тканини. Розпізнавання тканин полотняного переплетення. Підбір матеріалів для виготовлення виробу. Розрахунок необхідної кількості тканини.

називає : види конструкційних матеріалів;

наводить приклади: властивостей окремих матеріалів;

обґрунтовує підбір конструкційних матеріалів залежно від призначення виробу;

характеризує: будову тканини, властивості ниток основи і спіткання;

розпізнає: тканини полотняного переплетення, лицьовий і виворітний бік тканини;

підбирає: матеріали для виготовлення виробу;

розраховує: необхідну кількість матеріалів.

2

Тематичне оцінювання
   

6-й клас

   

Розділ 1. Проектування виробів (5 год.)

   

Тема 1.1. Об’єкти технологічної діяльності. Методи проектування.

Загальні відомості  про одяг, його види і призначення. Робочий одяг, вимоги до нього.

Спеціалізовані видання про  швейні і вишиті вироби. Методи пошуку потрібної текстової та ілюстративної  інформації у спеціальних виданнях. Види ілюстрацій у цих виданнях : фотографії, малюнки, схеми. Пошук зразків робочого одягу. Технічний опис об’єкта технологічної діяльності. Читання і аналіз опису моделей. Способи копіювання графічної інформації : за допомогою кальки, копіювального паперу, ксерокопіювання. Копіювання моделей від руки і на око.

Метод комбінування у створенні  нових об'єктів. Виявлення найкращих  ознак у кожній моделі. Процес створення  нової моделі із використанням найкращих  ознак розглянутих моделей.

Практична робота. Створення моделі виробу із застосуванням методу комбінування.

Робота із спеціальною  літературою. Пошук і підбір кількох  зразків одягу, які мають різну  форму, конструкцію, колір, оздоблення тощо. Копіювання графічних зображень  із спеціальних видань різними способами. Виявлення найкращих ознак у кожній моделі. Створення нової моделі із використанням найкращих ознак розглянутих моделей.

характеризує: одяг, його види і призначення;

розпізнає і  називає: спеціалізовані видання про швейні і вишиті вироби;

називає: види робочого одягу, вимоги до нього;

застосовує: метод комбінування у створенні нових об'єктів;

здійснює: пошук графічної інформації в спеціальних виданнях;

копіює: графічні зображення кількома способами.

1

Тема 1.2. Художнє конструювання виробів.

Історичні відомості  про розвиток форм різних виробів: одягу, машин, меблів тощо. Базова форма. Моделі-аналоги.

Фартух як вид робочого одягу. Моделі-аналоги фартухів.

Практична робота. Складання ескізів моделей -аналогів.

      Розпізнавання  і аналіз моделей-аналогів. Складання ескізів моделей-аналогів фартухів.

характеризує: історичний розвиток форм одягу, машин, меблів;  поняття базова форма, моделі-аналоги;

розпізнає: моделі-аналоги

складає ескізи моделей-аналогів.

1

Тема 1.3 Технічне конструювання

Загальні відомості про проеціювання. Види проеціювання (центральне, паралельне). Поняття про прямокутне проеціювання на дві взаємно-перпендикулярні площини. Креслення деталей об'ємної форми (циліндричної, конічної, призматичної). Професія кресляр.

 Поняття про побудову базових конструкцій. Вихідні дані для побудови креслення базової конструкції фартуха. Загальні відомості про будову фігури людини. Правила зняття мірок з фігури людини. Зняття мірок для побудови фартуха. Умовні позначення мірок. Послідовність і правила побудови креслення фартуха.

Поняття про технічне моделювання. Моделювання фартуха, виготовлення лекал.

Практичні роботи. Побудова креслення фартуха.

Виконання креслення  деталей (циліндричної, конічної форми), зображення яких потребує двох проекцій.

Виконання технічного малюнка  фартуха. Опис моделі. Зняття мірок  і записування результатів обміру фігури. Побудова креслення фартуха. Моделювання. Виготовлення лекал.

характеризує: центральне і паралельне проеціювання , проеціювання на дві взаємно-перпендикулярні площини; побудову базових конструкцій, розробку модельних особливостей; будову фігури людини;

розпізнає і  записує: умовні позначення мірок;

визначає: послідовність побудови креслення фартуха;

застосовує: прийоми технічного моделювання;

креслить: деталі об'ємної форми (циліндричної, конічної, призматичної);

знімає: :мірки для побудови фартуха;

виконує: технічний малюнок моделі фартуха, його опис, креслення і технічне моделювання деталей фартуха, виготовляє: лекала.

2

Тема 1.4. Конструкційні матеріали і їх вибір

Відомості про властивості  конструкційних матеріалів: геометричні (ширина, довжина, товщина), механічні (міцність, розтяжність, пластичність, зминальність тощо), оптичні (блиск, прозорість, колір), технологічні (опір різання, обсипальність тощо). Врахування властивостей матеріалів у процесі їх вибору та виготовлення виробів.

Властивості тканини. Оптичні  властивості: колір, блиск. Механічні  властивості: міцність, розтяжність, зминальність. драпірувальність. Гігієнічні властивості: гігроскопічність, повітряпроникність, теплозахисні. Технологічні властивості: обсипальність, зсідальність.

Короткі відомості  про  волокна рослинного походження. Бавовняні  та льняні тканини, їх властивості. Розпізнавання  бавовняних та льняних тканин. Їх використання для виготовлення швейних виробів. Тканини для пошиття фартухів, їх підбір. Розрахунок необхідної кількості тканини.

Практична робота. Підбір матеріалів для виготовлення виробу.

Розпізнавання конструкційних матеріалів за їх властивостями (деревина, метал, скло, пластмаси, тканина тощо).

Ознайомлення із зразками бавовняних і льняних тканин за колекціями. Розпізнавання бавовняних і льняних  тканин.

характеризує: види конструкційних матеріалів, їх

властивості, підбір конструкційних матеріалів залежно від призначення виробу, текстильні волокна, ткацьке переплетення, прядіння і ткацтво, будову тканини, властивості ниток основи і спіткання;

розпізнає: тканини полотняного переплетення, лицьовий і виворітний бік тканини;

підбирає: матеріали для виготовлення виробу.

розраховує: їх необхідну кількість.

1

Тематичне оцінювання
   

7-й клас

   

Розділ 1. Проектування виробів (5 год.).

   

Тема 1.1. Об’єкти технологічної діяльності. Методи проектування

Види поясних швейних  виробів.  Фактори, що впливають на вибір поясного виробу для проектування і виготовлення.

     Застосування  у проектуванні методу фокальних  об'єктів (перенесення властивостей  випадково обраних явищ та  об'єктів на об'єкт, який вдосконалюється): пошук випадкових ознак (властивостей) у навколишніх предметах; розробка нової моделі шляхом надання випадкових ознак усьому об'єкту або його частині.

Практична робота. Створення моделі виробу із застосуванням методу фокальних об’єктів.

     Робота  з журналами мод. Технічний  опис моделей поясного виробу (із журналів мод).

....Вибір моделі одягу  (чи іншого побутового об'єкту) для удосконалення або розробки  на її основі принципово нової  моделі. Застосування методу фокальних  об'єктів: пошук випадкових ознак  (властивостей) у навколишніх предметах;  розробка нової моделі шляхом надання випадкових ознак усьому об'єкту або його частині. Виконання малюнків та опис отриманого об'єкту.

має уявлення: про застосування у проектуванні методу перенесення властивостей випадково обраних явищ та об'єктів на об'єкт, який вдосконалюється (метод фокальних об'єктів).

називає і розпізнає: види поясних швейних виробів

обґрунтовує: фактори, що впливають на вибір поясного виробу.

уміє: описувати модель поясного виробу; застосовувати метод фокальних об'єктів для удосконалення чи розробки нових об'єктів.

1

Тема 1.2. Художнє конструювання виробів.

Поняття мода, стиль. Урахування модних тенденцій в процесі проектування. Короткі історичні відомості  про розвиток поясних виробів. Сучасні  тенденції оформлення поясних виробів  у підлітковій моді.

     Робота дизайнера одягу.

    Об'ємне проектування. Поняття макет. Види макетів.

Практична робота. Розробка ескізів підліткового одягу.

     Розробка  ескізів та макетів сучасного  підліткового поясного одягу  з урахуванням модних тенденцій.

має уявлення: про урахування модних тенденцій в процесі проектування.

характеризує: сучасні тенденції оформлення поясних виробів у підлітковій моді.

знає: поняття мода, стиль, макет.

розпізнає: види макетів.

 уміє: розробляти ескізи та макети сучасного поясного одягу.

1

Тема 1.3.  Технічне конструювання

Проеціювання на три  площини площини проекцій. Аналіз форми предмета за його кресленням. Визначення необхідної та достатньої кількості вигляді виробу на кресленні.

     Мірки для  побудови поясного виробу. Правила  їх знімання та запис. Прибавки. Побудова креслення основи прямої спідниці. Побудова креслення конічної спідниці.

     Моделювання  спідниці. Виготовлення лекал.

     Відомості про муляжний метод конструювання, його переваги і недоліки.

Практична робота 1. Прпоеціювання на три площини проекцій.

Проеціювання деталей  на три площини проекцій. Читання  та виготовлення креслень деталей об'ємної  форми.

Практична робота 2. Конструювання і моделювання  спідниці.

Виконання технічного малюнка  спідниці. Опис моделі. Зняття мірок  і записування результатів обміру фігури. Побудова креслення спідниці. Моделювання. Виготовлення лекал.

має уявлення: проеціювання на три площини проекцій

знає: умовні позначення мірок для побудови спідниці, правила і послідовність їх знімання, правила побудови креслення спідниці.

уміє: креслити деталі об'ємної форми , які потребують проеціювання на три площини ; знімати мірки для побудови креслення спідниці, виконувати технічний малюнок моделі спідниці,  креслення і моделювання деталей спідниці, виготовляти лекала.

2

Тема 1.4. Конструкційні матеріали і їх вибір

Відомості про способи  покращення властивостей натуральних  матеріалів. Захист різних конструкційних матеріалів від негативного впливу кліматичних та інших факторів (фарбування, лакування, просочування різними речовинами тощо). Особливості використання та догляду за виробами із натуральних матеріалів.

Короткі відомості про  волокна тваринного походження (шовк, шерсть). Способи їх отримання. Властивості  шерстяних і шовкових тканин: механічні - міцність, розтяжність, зносостійкість, зминальність, драпірувальність; гігієнічні - гігроскопічність, повітряпронокність, теплозахисні, пилоємкість; оптичні - блиск, прозорість, колір; технологічні - обсипальність, розсування ниток, зсідання, ковзання, здатність до формування під час волого-теплової обробки. Використання шовкових і шерстяних тканин для виготовлення швейних виробів. Зображення ткацького переплетення на схемах. Саржеве, сатинове, атласне переплетення. Рапорт переплетення. Особливості догляду за виробами, виготовленими з шерстяних та шовкових тканин.

Лабораторно-практична  та практична роботи. Підбір матеріалів для виготовлення виробу.

Розпізнавання шовкових та шерстяних тканин, вивчення їх властивостей. Визначення виду ткацького переплетення (саржеве, сатинове, атласне).Підбір тканини для виготовлення виробу. Розрахунок необхідної кількості тканини.

має уявлення: про волокна тваринного походження (шовк, шерсть), способи їх отримання знає: властивості шовкових і шерстяних тканин

розпізнає: шовкові і шерстяні тканини; вид ткацького переплетення (саржеве, сатинове, атласне)

визначає: рапорт переплетення

уміє: зображувати ткацьке переплетення на схемах; підбирати шовкові і шерстяні тканини для виготовлення виробу, розраховувати їх необхідну кількість.

1

Тематичне оцінювання
   

 

Таким чином, під час  аналізу програми розділу „Проектування виробів” у 5-7 класах, ми чітко прослідковуємо наступність вивчення тем від простішого до складнішого по класах, а також по темах. На що нам потрібно, буде звернути увагу під час розробки своєї методики. Крім того на нашу думку доцільніше застосувати методику застосування комп’ютерних технологій саме з теми 7 класу „Об’єкти технологічної діяльності. Методи проектування” на етапі уроку – вивчення нового навчального матеріалу.

 

 

ІІ. Методичні основи використання комп’ютерних технологій на заняттях обслуговуючої праці при вивченні розділу „Проектування виробів”

 

2.1. Розробка  методики використання комп’ютерних  технологій на заняттях з обслуговуючої  праці при вивченні розділу  „Проектування виробів”

 

У практиці роботи вчителів трудового навчання при  викладанні основ конструювання  швейних виробів використовуються пояснювально- ілюстративні та репродуктивні методи навчання [26]. До перших з них учитель звертається тоді, коли повідомляє готову інформацію. Учні сприймають її, осмислюють і фіксують у пам’яті. Пояснювально-ілюстративні методи навчання учнів основ конструювання швейних виробів (розповідь, пояснення, бесіда, демонстрування об’єкту праці і т.д.) передбачають діяльність учнів, яку дидакти та психологи називають відтворювальною [21]. Вона відповідає найнижчому рівню засвоєння знань: учні слухають, дивляться, спостерігають, фіксують у своїх зошитах і запам’ятовують.

Тому ми запропонували, використання комп’ютерних технологій саме на цьому етапі уроку.

Для проведення дослідної  роботи ми взяли розроблену комп’ютерну програму російськими авторами-програмувальниками „Показ мод”.

У сьомому класі за навчальною програмою проектується пряма спідниця. Моделювання якої пропонуємо засвоїти взявши за основу комп’ютерну програму.

Урок проводиться в  комп’ютерному класі. Вчитель роз’яснює як потрібно працювати за комп’ютером, проводить інструктаж, після чого пропонує учням ознайомитись з ілюстративною інструкцією розробки моделей одягу (Додаток В).  Наступний етап роботи. Розробка колекції одягу учнями у відповідності з інструкцією.

 

2.2. Планування занять  з трудового навчання

 

Успішність процесу  навчання, ефективність використання в ньому розглянутих методів навчання значною мірою залежать від матеріальних передумов.

Засоби навчання — допоміжні матеріальні засоби школи з їх специфічними дидактичними функціями.

Слово вчителя — найістотніший засіб навчання. За допомогою слова вчитель організовує засвоєння знань учнями, формування в них практичних умінь і навичок. Викладаючи новий матеріал, він спонукає учнів до роздумів над ним.

Підручник як важливий засіб навчання слугує учневі для відновлення в пам'яті, повторення та закріплення знань, здобутих на уроці, виконання домашнього завдання, повторення пройденого матеріалу.

Інші засоби навчання виконують різноманітні функції: одні заміняють учителя як джерело  знань (кінофільми, магнітофон, навчальні  пристрої та ін.); другі — конкретизують, уточнюють, поглиблюють відомості, які повідомляє вчитель (картини, карти, таблиці та інший наочний матеріал); треті — є прямими об'єктами вивчення, дослідження (машини, прилади, хімічні речовини, предмети живої природи); четверті — «посередники» між школярем і природою або виробництвом у тих випадках, коли безпосереднє вивчення останніх неможливе або утруднене (препарати, моделі, колекції, гербарії тощо); п'яті використовують переважно для озброєння учнів уміннями та навичками — навчальними і виробничими (прилади, інструменти та ін.); шості — символічні (знакові) засоби (історичні та географічні карти, графіки, діаграми тощо).

Спеціальні технічні засоби навчання (ТЗН) — необхідний чинник засвоєння знань. До них належать: дидактична техніка (кіно-, діапроектори, телевізори, відеомаг-нітофони, електрофони), аудіовізуальні засоби; екранні посібники статичної проекції (діафільми, діапозитиви, транспаранти, дидактичні матеріали для епіпроекції), окремі посібники динамічної проекції (кінофільми, кінофрагмен-ти та ін.), фонопосібники (грам- і магнітофонні записи), відеозаписи, радіо- і телевізійні передачі.

Комплексне використання аудіовізуальних засобів навчання на уроках повинно враховувати пізнавальні закономірності навчальної діяльності учнів, їх підготовленість до сприймання і засвоєння навчального змісту за допомогою цих засобів; забезпечувати органічне поєднання їх з розповіддю вчителя, іншими засобами навчання.

Необхідно ретельно продумати  поєднання слова вчителя з ТЗН, можливості використання різних методичних прийомів: пояснення, установка на сприймання перед демонструванням (простеженням) окремих елементів комплексу чи комплексу загалом, бесіда за їх змістом; пояснення (бесіда) за змістом аудіовізуальних засобів; демонстрування (прослуховування) окремих частин, фрагментів або кадрів, що чергується з розповіддю (поясненням); демонстрування (прослуховування), що супроводжується поясненням (синхронним коментуванням).

У процесі підготовки до проведення уроку з використанням ТЗН слід: детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку вивчення навчального матеріалу; визначити обсяг і особливості знань, які повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення; відібрати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби, встановити їх відповідність змістові та меті уроку, можливе дидактичне призначення як окремих посібників, так і комплексу загалом; встановити, на якому попередньому пізнавальному досвіді здійснюватиметься вивчення кожного питання теми; визначити методи і прийоми забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, міцного засвоєння ними знань, набуття умінь і навичок.

Учителі часто вдаються до поєднання аудіовізуальних засобів: статичних екранних і звукових посібників; динамічних і статичних екранних; динамічних екранних і звукових.

Ефективному використанню засобів навчання сприяє кабінетна система навчання, що передбачає проведення занять з усіх предметів у навчальних кабінетах, обладнаних посібниками, літературою, дидактичними матеріалами, технічними засобами, а також позаурочних занять. Така система сприяє швидкому «проникненню» учнів у предмет, що вивчається на уроці; створює кращі можливості для використання наочності, ТЗН та умови для цікавої організації позаурочної роботи з предмета і позакласної виховної роботи з учнями. Щоправда, вона створює і певні проблеми, пов'язані з труднощами у складанні розкладу занять, підтриманні санітарного стану в класі; зайві пересування в коридорах.

Комп'ютеру належить чільне місце серед сучасних технічних засобів навчання. Перелік професій, пов'язаних з використанням комп'ютерів, дедалі ширшає. Тому вміти працювати з ними повинен кожний, і школа не може стояти осторонь цієї справи. Узагальнивши сучасні уявлення про можливості комп'ютеризації в царині освіти, можна виявити такі чотири напрями використання комп'ютерів: 1) комп'ютер як об'єкт вивчення; 2) комп'ютер як засіб навчання; 3) комп'ютер як складова частина системи управління народною освітою; 4) комп'ютер як елемент методики наукових досліджень.

Враховуючи потребу  в підготовці учнів до життя та діяльності в умовах комп'ютеризації виробничих і управлінських процесів, школа має забезпечити їх комп'ютерну готовність, тобто не лише ознайомити з основними сферами застосування комп'ютерів, їх роллю в розвитку суспільства, знанням будови, принципу їх роботи, з поняттям про алгоритми і алгоритмічну мову, уміння будувати алгоритми для вирішення завдань, а й навчити користуватися комп'ютерними редакторами, складати програми на одній із мов програмування.

За допомогою комп'ютера  як засобу навчання можна реалізувати  програмоване і проблемне навчання. Комп'ютер використовують для навчального моделювання науково-технічних об'єктів і процесів. Використання комп'ютера в процесі навчання сприяє також підвищенню інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу; активізації навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подання інформації, змаганню учнів з машиною та самих із собою, прагненню отримати вищу оцінку; індивідуалізації навчання — кожен працює в режимі, який його задовольняє; розширенню інформаційного і тестового «репертуарів», доступу учнів до «банків інформації», можливості оперативно отримувати необхідні дані в достатньому обсязі; об'єктивності перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів.

Информация о работе Методика використання комп’ютерних технологій на заняттях з обслуговуючої праці при вивченні розділу „Проектування виробів” у 5-7 класа