Інфляція як макроекономічне явище, її сутність і причини

46

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. Вадима Гетьмана

Кафедра психології і педагогіки

Курсова робота з «Методики викладання економіки»

на тему:

«Інфляція як макроекономічне явище, її сутність і причини»

з курсу «Основи економіки»

Виконала

студентка 3 курсу

ФЕФ, спец. 6508

8 група

____________

Науковий керівник

кандидат педагогічних наук, доцент

Медвідь Л.А.

Київ 2010

Зміст

Вступ. Власна концепція економічної освіти в Україні_____________________3

1.     Психологічні особливості старшокласників та їх вплив на вибір форм і методів навчання__________________________________________________8

2.     Розробка тематичного плану з курсу «Основи економіки» для 11-го класу

2.1                Мета і задачі економічної освіти_________________________________14

2.2                Обґрунтування бюджету часу___________________________________16

3.     Науково-методична розробка з теми «Інфляція як макроекономічне явище, її сутність і причини»_______________________________________21

3.1                Місце теми в програмі та її актуальність__________________________22

3.2                Методична розробка уроку засвоєння нових знань__________________22

3.3                Методична розробка комбінованого уроку________________________29

3.4                Методична розробка уроку контролю знань_______________________35

4.     Методи і критерії оцінювання за 12-ти бальною системою____________39

Висновки__________________________________________________________42

Список використаної літератури_______________________________________44

Додатки___________________________________________________________45

Вступ

Розуміння змісту економічних явищ потрібне кожній людині не менше, ніж знання з хімії чи фізики, географії чи біології. Людина живе у світі економічних явищ: вона купує і продає, отримує доходи і сплачує податки, керує і підпорядковується  управлінським рішенням, споживає  і  заощаджує,  наймається на роботу й розпочинає свою справу. Зрозуміло, що ліпше, коли  людина  чинить  ці  дії  свідомо,  раціонально  використовуючи власні сили та інші  ресурси  (землю,  устаткування,  гроші  тощо), обирає із багатьох можливих рішень найдоцільніше. Усе це і спонукає до вивчення основ економічної науки.

Економічна наука вивчає, як  люди  (суспільство),  використовуючи  обмежені  виробничі  ресурси, можуть досягти створення різноманітних речей і послуг, забезпечуючи при  цьому  найповніше  задоволення  потреб.

Економіка, про яку б конкретну країну не йшлося, являє собою таку сферу життя суспільства, яка охоплює виробництво продуктів і послуг, обмін ними, розподіл створених у суспільстві благ і споживання.

Інфляція є основною проблемою в багатьох країнах, що розвиваються, та існує вже тривалий час. Дж. М. Кейнс вперше проаналізував інфляцію як елемент макроекономічної теорії. На початок 90-х років XX ст. не було жодної постсоціалістичної країни, яка б не відчула руйнівного впливу інфляції. Вона не обійшла й Україну.

Інфляція – (від лат. Inflatio – надуття) – знецінення грошей, зниження їх купівельної спроможності. Це відбувається внаслідок переповнення сфери обігу надмірною масою грошей при відсутності адекватного збільшення товарної маси чи поліпшення її якості. Знецінення грошей відбувається тому, що в обігу їх стає більше, ніж потрібно.

Метою даної курсової робити є розробка вдалого уроку для засвоєння учнями 10-11 класів теми «Інфляція як макроекономічне явище, її сутність і причини».

Власна концепція розвитку економічної освіти

Концепція економічної освіти – це система поглядів на сучасну і майбутню економічну освіту. Як відомо, освіта має випереджати розвиток економіки, з одного боку, а з другого – саме розвиток економіки вимагає розвитку системи освіти. Зараз в Україні існують різні форми здобування економічної освіти.

Я вважаю що економіку необхідно починати вивчати школярам. коли вони тільки починають розпоряджатися грошима, у них виникає розумний підхід до формування потреб та вони можуть розуміти основні поняття з економіки.

При розробці власної концепції розвитку економічної освіти я обрала базовою лінійно-циклічну концепцію Харківського державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди:

нульовий рівень — 1—4 (1—3) класи;

перший рівень — 4—7 класи;

другий рівень — 8—9 класи;

третій рівень — 10—11 класи.

На нульовому рівні економіка вивчається в початкових класах. Діти отримують початкові уявлення про навколишнє економічне середовище, у них починає формуватися економічна культура. Школярі вивчають основні економічні поняття, з якими стикаються у повсякденному житті; навчаються робити вибір та оцінювати його наслідки для себе і для своєї родини, друзів; формування почуття відповідальності за прийняті рішення.

Перший рівень передбачає послідовне розширення кругозору учнів, подальше вивчення економічних понять; нагромадження нового досвіду у прийнятті зважених економічних рішень у процесі вибору; висвітлення взаємозв'язків, що існують у ринковій економіці між людиною (дитиною), сім'єю, державою; формування первинних уявлень про родинну; засвоєння елементів національної економіки.

Другий рівень охоплює вивчення ключових економічних законів та концепцій, розуміння основних впливів економічного середовища на діяльність підприємця, набуття вмінь та навичок застосування здобутих знань для аналізу різноманітних подій економічного життя засвоєння основ підприємницької діяльності, малого бізнесу.

Третій рівень є завершальним у формуванні економічної освіти на загальноосвітньому рівні. Економічна освіта в 10—11 класах повинна забезпечити поглиблене засвоєння комплексу універсальних економічних категорій і законів, набуття досвіду роботи зі спеціальною економічною літературою, навичок робити економічно обґрунтовані висновки.

Я вважаю, що вивчити економіку зі всіх сторін за 11 класів неможливо, недарма існує концепція неперервної економічної освіти. В сучасному світі, де швидко змінюються економічні умови, необхідно починати вивчати економіку з початкових класів. На протязі всього навчання в школі потрібно примножувати свої знання з економіки. При закінченні школи учні будуть володіти основними знаннями з економіки, що допоможе їм у майбутньому розуміти сучасний світ, можливо навіть прийняти рішення щодо майбутньої професії.

Виходячи з цього моя власна концепція розроблена мною має такий вигляд:

В початковій школі (1-4 класи) діти отримують початкові уявлення про навколишнє економічне середовище, усвідомлюють які потреби є життєво необхідними та у них формується первинна економічна культура та грамотність. Це все вони отримують через емоційно-естетичне сприйняття. На цьому етапі вивчення економіки може здійснюватися на окремих уроках та інтегровано.

Перший рівень (5-7 класи). З переходом до нового рівню відбувається послідовне розширення кругозору учнів та вивчення нових економічних понять. На цьому рівні доцільно почати формування первинних уявлень про родинну економіку, вивчати економічні умови регіону, в якому проживає дитина, та знайомитись з елементами національної економіки. Для цього викладачі використовують теорію ігор та розглядають економіку через життєві ситуації.

На другому рівні (8-9 класи) школярі мають закріпити вивчений матеріал, який вони вивчали з 1 класу. Також доцільним на цьому рівні є більш детальне вивчення окремих тем ( наприклад, «Попит і пропозиція», «Потреби») та визначення взаємозв’язків між основними категоріями економіки.

Третій рівень (10-11 класи) є завершальним у формуванні економічної освіти на загальноосвітньому рівні. Учні повторюють і поглиблюють вивчений матеріал, розглядають категорії та закони, які через їхню складність не аналізувалися на попередніх етапах. Детально вивчається національна економіка, основи менеджменту та елементи маркетингу. Економіку розглядають на мікро-, мезо- та макрорівні.

Викладач має сформувати у учнів не тільки теоретичні знання, а й практичні навички. Чим більше школярі будуть вирішувати практичні завдання, тим краще вони засвоять матеріал.

Дана курсова робота складається з таких основних розділів:

Вступ. Власна концепція економічної освіти в Україні.

1.                            Психологічні особливості старшокласників та їх вплив на вибір форм і методів навчання.

2.                            Розробка тематичного плану з курсу «Основи економіки» для1-го класу

2.1 Мета і задачі економічної освіти.

2.2 Обґрунтування бюджету часу.

3.                            Науково-методична розробка з теми «Інфляція як макроекономічне явище, її сутність і причини»

3.1 Місце теми в програмі та її актуальність

3.2 Методична розробка уроку засвоєння нових знань

3.3 Методична розробка комбінованого уроку

3.4 Методична розробка уроку контролю знань

4.                            Методи і критерії оцінювання за 12-ти бальною системою

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Мета написання курсової роботи:

      доведення актуальності вивчення економіки та проблем виникнення інфляції в сучасному світі;

      розробка тематичного плану для учнів 11-х класів з дисципліни «Основи економіки» на тему «Інфляція як макроекономічне явище, її сутність і причини» ;

      розробка теми навчального плану з дисципліни «Основи економіки» на тему «Інфляція як макроекономічне явище, її сутність і причини» ;

      розробка трьох типів уроку для засвоєння учнями 11 класу теми «Інфляція як макроекономічне явище, її сутність і причини»;

      розробка концепції неперервної економічної освіти.

1. Психологічні особливості старшокласників та їх вплив на вибір форм і методів навчання

Від психологічних особливостей учнів залежить розуміння, сприйняття та засвоєння нового матеріалу. В кожної віковій групі вони різні. Для посилення розуміння, сприйняття та засвоєння нового матеріалу необхідно чітко знати і враховувати ці особливості.

Юність – завершальний етап формування особистості. Старший школяр стоїть на порозі виходу у самостійне життя. Важливі завдання юнацького віку – вибір професії, підготовка до трудової діяльності та підготовка до вступу у шлюб та створення власної сім’ї. Перед старшим шкільним віком постає необхідність самовизначення. Старші школярі дивляться на теперішнє уже з позиції майбутнього.

Старший шкільний вік – початкова стадія фізичної зрілості і одночасно стадія статевого дозрівання. Старшокласники готові до фізичних та розумових навантажень. Фізичний розвиток сприяє формуванню навичок і вмінь у праці, спорті, відкриває можливості для вибору професії. Ранній юнацький вік має вирішальне значення в розвитку особистості, накладаючи відбиток на подальший життєвий шлях. Адже здійснений у юнацтві життєвий вибір буде визначати в подальшому успішність життєвого шляху особистості в цілому.

В ранній юності значно зменшується гострота міжособистісних конфліктів. Покращується загальне фізичне і емоційне самопочуття дітей, зростає їхня контактність та комунікативність. Відзначається більше витримки у поведінці. Усе це засвідчує, що криза підліткового віку або пройшла, або ж їде на спад. Одночасно відбувається стабілізація внутрішнього світу, що виявляється у зниженні рівня тривожності, нормалізації самооцінки. Юнаки та дівчата намагаються досягти автономії.

Характеристика учбово-професійної діяльності старшокласників

Учбово-професійна діяльність є основним видом діяльності старшого школяра. Нова соціальна позиція старшокласника змінює для нього і значущість учіння, його завдань та цілей. Старші школярі оцінюють навчальний процес з точки зору того, що він дає для їх майбутнього. У них, в порівнянні з підлітками, зростає інтерес до учіння. Це пов’язано з тим, що утворюється нова мотиваційна структура учіння, відбуваються зрушення у мотиваційній сфері їх діяльності.

Мотиваційна сфера учіння включає в себе:

- мотиви пов’язані із самовизначенням і підготовкою до самостійного життя;

- широкі соціальні мотиви (прагнення стати повноцінним членом суспільства);

-    інтерес до змісту і процесу навчання.

  Старшокласники добре розуміють значення навчання для майбутньої трудової діяльності, для продовження навчання у вищих навчальних закладах, здобуття спеціальності, для життя. У старших школярів виникає прагнення пізнати невідоме, зазирнути в майбутнє . Учні посильно вивчають і виявляють прагнення до самостійності. Але це прагнення за умови неправильного виховання може виявитись у викривлених формах - негативному ставленні до доручень, порад учителів і батьків, невмотивованих вчинках.