Поняття творчості у дітей в психологічній літературі

Для творчих  проявів дітей раннього віку існує велика кількість розвиваючих ігор, вправ і творчих завдань. Такі ігри можна починати проводити з дітьми раннього віку вже з одного року. У ранньому віці дитина здатна виразити себе, малюючи олівцями і фарбами (аквареллю, гуашшю), виготовляючи вироби з кольорового паперу, глини і пластиліну. Аби забезпечити розвиток творчих проявив у дітей раннього віку необхідно ці прояви підтримувати та вміло направляти для цього перед дитиною потрібно ставити завдання, які вимагають від неї роботи розуму, уяви, фантазії.

Як засвідчив  аналіз психолого-педагогічної літератури ранній дитячий вік – найважливіший  етап розвитку і виховання особистості, найбільш сприятливий для розвитку творчих проявів, оскільки саме в  цьому віці у дитини переважають позитивні емоції, з'являється особлива чутливість різних зовнішніх проявів, особиста активність, відбувається якісні зміни в творчій діяльності. Як зазначає відомий дослідник творчості С. Сисоєва – зовнішніми проявами творчого розвитку в дитинстві є: більш швидкий розвиток мислення і мовлення; рання захопленість (музикою, малюванням, читанням, рахуванням); допитливість; дослідницька активність .

На початковому  етапі онтогенезу (у ранньому дитячому віці) основним пріоритетом є суб'єктивна  сторона творчої діяльності. У ранньому віці творчі прояви дітей складаються в ході пізнання властивостей оточуючого світу, а також взаємодії дитини з людьми, які оточують її. Важливою особливістю творчих проявів у дітей цього віку є те, що основна увага приділяється самому творчому процесу, а не результату творчої діяльності. Тобто, для дитини важлива сама творча діяльність як процес, а не створення чогось нового в ході цього процесу. Питання цінності створеного дитиною витвору мистецтва відступає для нього на другий план. Однак діти відчувають великий емоційний підйом, якщо дорослі які оточують дитину відзначають оригінальність і самобутність її творчої роботи.

Могутнім засобом  розвитку творчих проявів у дітей  раннього віку є гра. В ранньому дитячому віці творчість нерозривно пов'язана з грою і деколи, між процесом творчості і грою для дитини немає кордону. Недаремно ранній дитячий і дошкільний вік називають віком гри. Гра відповідає віковим особливостям дитини раннього віку, оскільки вони емоційні і відчуття емоції в поведінці і творчій діяльності дитини виступають для неї на перший план. Гра для дитини обов'язкова емоційна, а тому природна, вона джерело позитивних переживань і приносить дитині задоволення, радість. Граючи, діти проходять велику дорогу творчого розвитку. У грі, завдяки іграшкам, діти легко і із задоволенням пізнають життя, навколишній їх світ і не лише близьке оточення, але і предмети і явища віддалені, з якими в житті вони зустрічаються лише потім, у більш старшому віці. Тому творчі прояви у дітей раннього віку такі яскраві саме в ігровій діяльності.

Всі близькі  до гри види творчості, на думку Т. Поніманської зумовлені потребою дітей  у діяльному, образному освоєнні вражень. На цьому шляху дитину весь час переслідуватиме проблема відсутності  знань, нерозвиненість навичок. Тому обов'язково поруч з дитиною має бути обізнаний, дбайливий дорослий, здатний своєчасно підказати і показати дітям способи подолання труднощів. Поява самостійної творчої діяльності є ознакою поступального розвитку дитини.

Творчі прояви у дітей раннього віку проходять декілька вікових етапів. На першому році життя творчі прояви перш за все пов'язані з маніпулюванням, коли дитина іграшкою, що попала їй в руки, виробляє тисячі простих дій, маніпуляцій. Вона може нескінченно стукати, бити іграшкою, багато раз кидати її на підлогу і так далі. Дорослих такі творчі прояви у дітей раннього віку частенько дратують і вони прагнуть їх подавити, тим порушуючи процес творчого розвитку дитини А вихід з цієї ситуації дуже простий – дитині цього віку треба давати досить міцні іграшки, які можуть витримати цю досить бурхливу творчу активність дитини.

На другому  році життя у дітей творчі прояви перш за все розкриваються як деконструктивна  тенденції у грі, коли діти починають  розбирати та розглядати іграшку. Розбираючи іграшку діти другого року життя нерідко псують її, що так дратує дорослих. На цьому етапі для забезпечення творчих проявів треба обрати відповідні іграшки, які вони могли б розібрати (розглянути її складові, проаналізувати) не псуючи саму іграшку. Класичними іграшками такого роду є кольорові пірамідки, матрьошки, розбірні кульки.

Згодом, на другому  році життя, деконструктивні ігри переходять у конструктивні, коли діти, вчаться  не лише розбирати іграшку (пірамідку, розбірні кульки), але пробують знову їх збирати, класифікувати (поділяти, диференціювати, підрозділяти, упорядкувати, систематизувати) її структурні елементи, а потім і створити з елементів іграшки нову конструкцію, нову комбінацію. На цьому етапі гра для дитини стає джерелом творчості. Іграшками, що дають такі можливості для прояву творчості у цьому віці, є кубики, прості та складні конструктори.

На третьому році життя у дітей творчі прояви можна прослідити в ході рольових ігор, головною іграшкою в рольовій грі для дитини буде лялька. На цьому етапі гри для дитини стають відображенням життя і при належному керівництві дорослого могутнім засобом пізнання життя, засобом творчого розвитку дитини. На третьому році життя у дітей творчі прояви є обов'язковим елементом гармонійного розвитку дитини.

Для творчих  проявів у дітей раннього віку дуже важливий контакт із зовнішнім  світом у вигляді спілкування  з оточуючими людьми і знайомства з різними об'єктами довкілля –  зокрема з природою, предметами побуту. Дитина після півтора років з'являється прагнення до самостійності, але вона все ще не може обійтися без допомоги дорослого в освоєнні нових предметів і видів діяльності. Тому в ранньому дитячому віці якщо дитині приділяють мало уваги в плані спілкування, вона може різко відставати від однолітків у творчому розвитку.

Якщо дорослі  навпаки намагаються передбачити  будь-який запит дитини, виконати будь-яке  її прохання, виражене жестами, дитина також не прагнутиме до творчих проявів. Будуючи свої стосунки з дитиною  раннього віку, дорослому необхідно знати деякі вікові особливості дітей. Так, дитина раннього віку краще розуміє інструкції, що спонукають її до дії, чим заборонні, слово «не дозволено» нерідко залишається без уваги дитини. На третьому році життя дитина починає розуміти вказівки дорослих і прагне регулювати свою поведінку відповідно до них. У цей період мова дорослого особливо привертає увагу маляти. Діти із задоволенням слухають все, про що говорять старші між собою, крім того, вони захоплюються казками або віршами, які читають їм дорослі.

Фізичний і  емоційний розвиток дитини раннього віку також багато в чому залежить від характеру взаємодії дорослого  з дитиною. Але, на жаль, не у кожного  з батьків вистачає довготерпіння, наприклад, не просто гуляти з дитиною, дихати свіжим повітрям, а ще і спільно з дитиною вести пізнавальні спостереження в природі. Дитина буде вільна в своєму творчому прояву настільки, наскільки дорослий знає характер, інтереси, прагнення своєї дитини. Знає настільки, що по перших лініях і плямах на аркуші зроблених дитиною може вгадати, що задумала і в якому напрямі дитина здатна реалізувати свій творчий задум. Роль дорослого полягає не в тому, аби повчати, а в тому, щоб разом з дитиною сходити крок за кроком по сходинкам до вершин творчості.

Творчі прояви дитини раннього віку спрямовані перш за все на себе, дитина творить: малює, ліпить, конструює для себе, вкладаючи в це власний досвід і своє бачення предмету, явища. В цей час творчі прояви дитини раннього віку спрямовані на те щоб виразити своє світовідчуття, через колір, форму, конструкцію. У дітей в цьому віці починають виявляється творчі уподобання до того або іншого кольору, предмету. А творчі прояви дитини у ранньому віці дозволяють виразно судити про наявність різних творчих здібностей у дитини, про її індивідуальні творчі особливості. Це дає можливість відповідно спрямувати та розвинути творчі здібності дитини.

Головне правило, якого необхідно дотримуватися  при вихованні дитини раннього віку це цілеспрямоване та наполегливе стимулювання її прагнення до творчості та допомога у розвитку творчих здібностей. Творчість – краща спонука до дії у цьому віці. Для того, щоб творчість надавала ефективну дію на розвиток дитині і вона відчувала потребу в насолоді творчістю та в насолоді від творчості, необхідно створити основу, фундамент і забезпечити умови для творчих проявів дитини раннього віку. Проте, всі ці ранні прояви творчості можуть не розвиватися, якщо не буде систематичного і активного керівництва творчим процесом з боку дорослого, саме керівництво, а не нав'язування.

У перші роки свого життя дитина освоює дуже багато. Так, почавши малювати приблизно  з півтора-двох років, дитина до трьох  років проходить як би підготовчий  образотворчий період. Дитина раннього віку в змозі взнавати в малюнку  предмет, називати його. У її рухах з'являється упевненість, особливо це видно, коли дитина намагається повторити рух при ліпленні і малюванні, слідуючи показу дорослого. Аби у дитини з'явилося бажання малювати, довкола нього має бути досить олівців і паперу, для того щоб у дитини з’явилася бажання конструювати у неї повинен бути конструктор і тому подібне.

В процесі конструювання, малювання, ліплення, аплікації творчі прояви обумовлені всілякими відчуттями, дитина радіє новій конструкції, красивому зображенню, яке вона створила сама, засмучується, якщо щось у неї не виходить. Але найголовніше: створюючи конструкцію, зображення, аплікацію дитина набуває різних знань, у неї уточнюються і заглиблюються уявлення про світ що її оточує. В процесі роботи дитина починає осмислювати якості предметів, запам'ятовувати їх характерні особливості і деталі, опановує навички і вміння, вчиться усвідомлено їх використовувати в житті. Дитина, яка почала конструювання, малювання, ліплення в ранньому віці, істотно випереджає своїх однолітків в освоєнні різних навичок. Творча діяльність рано пробуджує інтелектуальні і творчі завдатки дитини. Спритність рук і самовираження – перші, але далеко не єдині якості, які набувають діти завдяки творчій діяльності.

У ранньому віці з'являється у дитини активний інтерес до музики, віршів, казок, що виражається в проханнях їх виконати, в бажанні промовляти і підспівувати рядки віршів і пісень, інсценувати їх. Дитина в змозі наслідувати виразним інтонаціям у віршах і інтонаціям в піснях. У дитини раннього віку яскраво виражено відчуття ритму, дитина схильна ритмічно промовляти прості скоромовки та вірші, але особливо це яскраво виявляється в танцях. Діти жадібно вбирають в себе те, що несуть їм звуки.

Музика в  ранньому дитячому віці – це найдоступніший засіб творчого прояву дитини. Музика необхідна, як для виховання у дитини музичного слуху, смаку, відчуття ритму, так і для розвитку її мови, пам'яті, уваги. Малята дуже швидко навчаються чути і слухати музику, знайомляться з музичними інструментами, взнають, як змінюється темп і тембр музики. Багато дорослих, байдужих до творчості, можуть підтвердити, що причиною їх байдужості є примус до певних видів творчості в ранньому дитинстві або відсутність умов для творчих проявів. Конструювання, малювання, ліплення, аплікація, музика розвиває у дитини сюжетне, образне мислення, підтримує бажання дитини, розвиває асоціативне мислення, дитина отримує можливість експериментувати, самостійно освоюючи властивості предметів. Все, що дитина робить руками, розкидає іграшки, рве папір, малює, – розвиває його інтелект і творчі завдання. Якщо батьки щохвилини зупинятимуть свою дитину, то тим самим вони перешкодять розвитку її творчих схильностей.

Як показують  чисельні дослідження, відмовляючись  задовольнити будь-яке бажання своєї  дитини, батьки проявляють не недолік любові до неї, а навпаки, діють в її ж інтересах. Коли довкола дитини надто багато іграшок, це пригнічує дитину і їй важко зосередитися на чомусь одному. Дитина краще всього грає з однією іграшкою, придумуючи всілякі ігри з нею, якщо батьки хочуть розвинути у дитини нестандартне мислення і винахідливість, вони не повинні купувати все, що просить дитина. Цим кроком, купуючи все, що забажає дитина, можна досягти прямо протилежного ефекту, готові іграшки рідко подобаються дітям, оскільки вони мають мало спільного з навколишнім світом. Іграшки дітям треба давати з врахуванням їх вікових особливостей.

У дорослих часто  бувають спотворені уявлення про  цінності тієї або іншої іграшки, засновані на їх власних не дитячих  враженнях. Дитина з цікавістю вивчає предмети, що оточують її, і особливо реагує на ті, які задовольняють її потребу в творчості. Для дитини ігровий матеріал це все, що дитина чіпає і бачить. Кубики, пластилін, папір – кращі іграшки для розвитку творчих здібностей дитини. Ці матеріали мають одну загальну характеристику – вони не мають певного призначення, саме тому вони є ідеальними іграшками для дитини раннього віку, вона може робити з цими матеріалами все, що заманеться.

Висновок до І розділу

Різноманіття форм дитячої  творчості тісно пов'язане з особливим, поки мало вивченим класом емоцій, суперечливих і несподіваних, як сам процес творчості. У кожному конкретному випадку взаємодії творчості і емоцій утворюється якісно неповторна єдність, яка і визначає новизну, оригінальність як самого творчого процесу, так і одержуваного продукту. Дослідження по розвитку дитячої творчості дозволяють виділити як одну з основних ліній педагогічної роботи з дітьми формування у них загального творчого відношення до явищ навколишньої дійсності як в плані сприйняття і пізнання цих явищ, так і в плані їх практичного перетворення. Творчість — одна з найбільш змістовних форм психічної активності дітей, яку можна розглядати як універсальну здатність, що забезпечує успішне виконання найрізноманітніших дитячих діяльностей.

РОЗДІЛ ІІ. ТВОРЧІ ПРОЯВИ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ В ІГРОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ.

2.1. Гра - заняття серйозне

Так само як у процесі  діяльності спілкування дитини з  дорослим зародилася предметна діяльність, у процесі предметної діяльності починає складатися гра - провідна діяльність дитини.

На значення гри для психічного розвитку дитини вказували багато педагогів  і психологи. Видатний російський педагог  К.Д. Ушинський писав: «У грі дитя живе, і сліди цього життя глибше залишаються в ньому, ніж сліди дійсного життя, до якого він не міг ще увійти по складності її явищ і інтересів. У дійсного життя дитя не більше як дитя, істота, що не має ще ніякої самостійності, що сліпо і безтурботно захоплюється плином життя, у грі ж дитя, вже зріє людина, пробує свої сили і самостійно розпоряджається своїми ж творіннями ».