Процес формування діалогічного мовлення у дітей з загальним недорозвиненням мовлення

-Ти допомагаєш батькам?

-У тебе є друзі у дворі?

-Яким ти хочеш, щоб була людина?

Основна увага приділялась оцінці різних критеріїв:

                       комунікабельність дитини (бажання виконувати завдання, активність спілкування, легкість контакту);

                       експресивність спілкування: використання міміки, пантоміміки та інших невербальних проявів; емоційний стан, інтонаційна виразність;

                       міра самостійності, використання допомоги при виконанні завдань;

                       повнота викладу, смислова відповідність відтворного матеріалу заданому зразку, зв’язність і логічність вислову;

                       мовні засоби, за допомогою яких реалізуються вислови дітей: лексична повнота і граматична правильність, типи пропозицій.

При важкості виконання (тривале паузування, трудність почати завдання, перерву в оповіданні) виявляється допомога у вигляді спонукаючих навідних і уточнюючих питань. Критерії оцінки засобів спілкування має бальну систему. Вища оцінка виконання завдання дорівнювала 10 балам.

8 - 10 балів –– повний, самостійний, логічний виклад матеріалу, точність, повнота використання лексики, наявність правильно оформлених простих і складних пропозицій, інтонаційна виразність, активність дитини в спілкуванні, прояв ним інтересу, розуміння інструкції з першого разу.

4 - 7 балів –– окремі неточності, скрути у відтворенні тексту, одиничні аграматизми, незначна допомога у вигляді підказок, дитина бере участь в спілкуванні частіше за ініціативою дорослого, рідко користується невербальними засобами спілкування.

1 - 3 бали –– порушення в структуризації тексту, необхідність допомоги з боку експериментатора, бідність, неточність лексики, грубі аграматизми, дитина не проявляє активності і ініціативності при спілкуванні. Відсутність інтересу до завдання, неуважність, мовлення інтонаційно невиразне.

0 балів –– невміння реалізувати поставлене завдання, відмову від виконання завдань, невміння реалізувати поставлене завдання або відмова від його виконання.

Оцінка 8 - 10 балів відповідала високому рівню сформованості діалогічного спілкування, 4 - 7 ––– середньому рівню; 1-3 бали ––– низькому рівню.

За допомогою другої серії завдань виявлялася форма спілкування дітей дошкільного віку з ЗНМ. Для виявлення форми спілкування дітей з дорослими застосовувалась методика М.І. Лісіної, з деякими модифікаціями [18, c. 67].

Дітям пропонували на вибір три типи взаємодії: ігри з дидактичними іграшками, читання і обговорення книг, бесіди на особисті теми з дорослим. Дитину запитували, що він хоче: пограти з іграшками, почитати цікаві книги, або поговорити з дорослим. Дорослий організовував ту діяльність, яку вибирала дитина.

Якщо дитина вибирала першу, другу, третю ситуації, то враховувалася тривалість тієї або іншої ситуації, загальна активність, характер висловів дитяти, його емоційний стан. При скруті дитини у виборі, ми пропонували послідовно пограти і поговорити. Таким чином, для точнішого визначення рівня розвитку спілкування здійснювалися всі 3 види взаємодії з кожною дитиною.

На основі вибору дитини робився вибір про домінуючу форму спілкування. Таким чином, нами було проведено дві серії завдань –– бесіда з дитиною (для визначення, яким чином вихованці  можуть вступати в розмову з незнайомою людиною, підтримувати її на елементарному рівні, даючи відповіді на питання), і методика М.І. Лісіної (направлена на обстеження провідної форми діалогічного мовлення).

В процесі аналізу результатів констатуючого експерименту була отримана розгорнута характеристика кількісних і якісних особливостей формування діалогічного вислову у дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення.

Аналіз обстеження діалогічного мовлення дітей показав, що у однієї дитини (15 %) високий рівень активності (перша група дітей). Діти даної групи швидко встановлюють контакт з дорослими і однолітками, прагнуть до постійного спілкування, добре спілкуються у присутності незнайомих людей, легко змінюють способи спілкування, знаходять спільність з різними партнерами.

Ці діти відповідають на всі питання, їх пропозиції повні, мають інтонаційну виразність, при цьому вирізнявся повний самостійний логічний виклад матеріалу, точність, повнота використання лексики, наявність правильно оформлених простих пропозицій.

У чотирьох дітей (50%) відзначається середній рівень сформированості діалогічного висловлювання (друга група дітей). Вони швидко встановлюють контакти з дорослими і однолітками. Але у них наявна втома від спілкування та стереотипність засобів спілкування.

Вони затрудняються відповідати на деякі питання, іноді відповідають на них за допомогою підказок. У мові у них зустрічаються окремі неточності, одиничні аграматизми.

У трьох дітей (35%) спостерігається низький рівень діалогічного висловлювання(третя група дітей). У них наявний вузький спектр кола спілкування, важкість у зміні партнера по спілкуванню, вибірковість та вузьке коло спілкування.

У цих дітей визначаються порушення в структуризації тексту, постійна допомога з нашого боку, бідність, неточність лексики, аграматизми.

Рис. 2.1. 1 Вивчення прояву діалогічного висловлювання дітей з ЗНМ (%)

Таким чином, можна зробити висновок про те, що у дітей дошкільного віку відзначається недостатній розвиток діалогічного висловлювання, що виражається в труднощі вступу в контакт з людьми.

Результати другої серії вивчення показали, що у дітей із загальним недорозвиненням мовлення сформовані в основному ситуативно-ділова (65%) і внеситуативно-пізнавальна (35%) форми спілкування.

Рис. 2.2. Вивчення форм спілкування діалогічного висловлювання у дітей дошкільного віку у дітей з ЗНМ III рівня (%)

При пред’явленні на вибір трьох типів взаємодії: дидактичні ігри, читання та обговорення книг, бесіди на особистісні теми з дорослими, –– дві дитини в перші моменти звернули увагу на ігри, але потім підійшли до книг, але в результаті віддали перевагу спільну діяльність з дорослим. Читання та обговорення книжок вибрали відразу двоє дітей. Троє дітей сумнівалися, що б їм зайнятися, їм було запропоновано почергова діяльність. Одна дитина відразу звернув увагу на іграшки, проігнорувавши два інших завдання: він вибрав ігрову діяльність з дорослим.

У дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення трохи знижена потреба в спілкуванні як з дорослими, так і з однолітками. Зверненню до дорослого як до партнера по діяльності зазначалося рідко. Невелика була кількість контактів, зумовлених пізнавальним відношенням до об’єктів діяльності щодо різко спостерігалися особистісні контакти з дорослим. Переважним видом комунікації була спільне читання і обговорення книжок.

У дітей відзначалася змістовна бідність, структурна неповнота використовуваної мовної продукції. Переважна кількість контактів дітей носило ситуативний характер. Виявився середній рівень особистісної активності. Під час експерименту діти використовували комунікативні труднощі. Несформованість мотиваційного компонента спілкування визначила низький рівень розвитку мовленнєвих засобів: зниження мовної активності, низький рівень переробки словесної інформації, ситуативність мови та інших особливостей комунікативних умінь, небалакучий, малоініціативними, зниження активності спілкування.

2.2. Методики формування діалогічного мовлення

у дітей дошкільного віку з ЗНМ

Цілеспрямоване формування зв’язного мовлення має найважливіше значення в загальній системі логопедичної роботи з дітьми з ЗНМ. Це визначається, перш за все, головною роллю зв’язного мовлення у навчанні дітей. Формування зв’язного мовлення дітей з ЗНМ здійснюється як в процесі всілякої практичної діяльності при проведенні ігор, режимних моментів, спостережень за тим, що оточує та інших, так і на спеціальних логопедичних заняттях.

         Навички діалогічного мовлення розвиваються і закріплюються на логопедичних заняттях з формування лексико-граматичних засобів мовлення, зв’язному мовленні та при проведенні всіх видів виховної роботи з дітьми(учбові заняття, тематичні бесіди, організовані ігри, прогулянки і екскурсії та інші).

Театралізовані ігри є іграми-уявленнями. У них, за допомогою таких засобів, як інтонація, міміка, жест, поза і хода, створюються конкретні образи. Завдяки театралізованим іграм, у дітей розвивається емоційна сфера, розширюється і збагачується досвід співпраці дітей як у реальних, так і в уявних ситуаціях. Крім того, театралізована діяльність таїть у собі величезні можливості для корекції особистісного розвитку.

          Пропонуємо цикл заходів, спрямованих на розвиток діалогічного мовлення дітей з ЗНМ. Увесь тиждень педагог разом із дітьми приділяють час підготуванню до театралізованого дня, який проводиться один раз на тиждень. Вони готуються весь тиждень: розподіляють ролі, вчать репліки, готують костюми та декорації. Спочатку показувати вистави можна серед своєї групи, а потім іншим групам і батькам. Ми пропонуємо цикл заходів-театралізованих казок :

Вересень :

                  Іванко Цар звірів

                  Чабанець

                  Їжак та заєць

Жовтень:

                  Коза Дереза

                  Кривенька качечка

                  Казка про Лисичку-Сестричку

Листопад

      1.Казка про Жар-птицю та Вовка

      2.Рукавичка

      3.Яйце-Райце

  Грудень

      1.Маша та Ведмідь

      2.Заяча хатинка   

      3.Зимування звірів

Січень

                  Дюймовачка;

                  Гидке каченя;  

                  Колобок;

Лютий

                  Кіт і миша;

                  Троє поросят;

                  Червоня Шапочка;

Березень

                  Котигорошко

                  Гуси-лебеді;

                  Курочка Ряба

Квітень

                  Лиса, Заєць та Півень

                  Парубок і скриня-самольот;

                  Звірі в ямі

Травень

                  Як звірі царя обирали;

                  Пори року;

                  Про дурного Кота і мудру Мишу;

В процесі вивчення мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку нами широко використовувалася ігрова мотивація та індивідуальна допомога: для боязких, нерішучих дітей –– повторення, додаткове пояснення інструкції, дозування завдань, емоційне спілкування, похвала, заохочення активності; для енергійних, неврівноважених –– спокійний тон спілкування, активізація сприйняття, схвалення повної відповіді, питання, що налаштовують на  відповідь, підтримка мотивації.

Висновки до другого розділу

Результати констатуючого експерименту дали можливість зробити висновки про те, що у дітей дошкільного віку з ЗНМ недостатньо сформоване діалогічне мовлення, що виявляється у її ситуативному характері. Несформованість мотіваційного компонента спілкування візначила нізький рівень розвітку мовленнєвіх засобів: зниження мовленнєвої актівності, низький рівень переробки словесної інформації, ситуатівність мовлення та інших особливостей комунікативних умінь.

В той же час ігри-діалоги викликають у дітей інтерес, позитивне емоційне ставлення, комунікативну активність, потребу у спілкуванні з дорослим і можуть успішно використовуватися в коректувально-логопедичній роботі.

Питання систематизованого використання діалогічних форм в процесі логопедичної роботи з дітьми дошкільного віку залишаються в даний час недостатньо вирішеними. Більшість педагогічних працівників визнають необхідність використання діалогічних ігор в коректувально-логопедичній роботі, виділяючи при цьому труднощі наступного характеру: відсутність знань про види вправ, сприяючих розвитку діалога, їх смислові особливості; недоліки планерування, методичної допомоги, підбору методичної літератури; відсутність системності і цілеспрямованості в роботі з використання малих фольклорних форм, а також недостатня взаємодія фахівців.

Результати дослідження переконують у необхідності цілеспрямованої коректувально-логопедичної роботи з розвитку діалогічного мовлення у дітей дошкільного віку з ЗНМ, що сприятиме засвоєнню ними системи рідної мови та дозволить оптимізувати коректувально-педагогічний процес.

ВИСНОВКИ

У сучасній логопедії досить повно висвітлені питання мовленнєвого розвитку дітей із загальним недорозвинення мови. Численні публікації Б.М. Грішиної, Г.В. Гуровец, Р.Є. Левіної, Л.Ф. Спірової, Л.Б. Халілової вказують на те, що діалогічне мовлення дошкільнят до цих пір маловивчена.