Формування міжособистісних взаємин дітей на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку

Проаналізовано гендерні особливості кореляцій розглядуваних  діагностичних показників.

В результаті реалізації програми оптимізації міжособистісних  взаємин дітей на етапі їх адаптації  до умов шкільного життя отримали позитивну динаміку кореляційних зв’язків діагностичних показників, яка свідчить про ефективність запропонованої програми.

Розглянуті статистично  значущі кореляції показують  зростання впливу на оптимізацію  міжособистісних взаємин з дорослими  основних показників параметрів «рівень  розвитку пізнавальної сфери», «особливості саморегуляції» та «розвиток комунікативних умінь». Товариськість з дорослими позитивно пов’язана з емоційним прийняттям дитини в сім'ї та негативно з конфліктністю в сімейних стосунках та батьківським налаштуванням «авторитарна гіперсоціалізація». Виявлена більш істотна залежність розглядуваного діагностичного показника від відсутності у дітей певних характеристик (прагнення до самостійності, належної наполегливості, впевненості, лідерства, товариськості до інших дітей, готовності співчувати їм, працьовитості тощо), ніж від їх наявності. Зменшення конфліктів з оточуючими, стабілізація психоемоційних станів, подолання відставання в інтелектуальному розвитку від вікових норм, розвиток ігрових умінь, комунікабельності, образотворчих та музичних здібностей також позитивно впливає на оптимізацію міжособистісних взаємин дітей з дорослими.

Оптимізація міжособистісних  взаємин обстежуваних з однолітками  позитивно пов’язана з емоційним  прийняттям дитини в сім'ї, сприятливою  сімейною атмосферою, налаштуванням батьків на кооперацію та негативно з конфліктністю в сімейних стосунках і батьківськими налаштуваннями типу «маленький невдаха» або ж «авторитарна гіперсоціалізація». Діти тим більш товариські з однолітками, чим більш готові доводити розпочате до завершення, люблять робити все самостійно, впевнені в собі і рішучі, вміють виконувати лідерські ролі, веселі, життєрадісні, не дратівливі та не вразливі, чим вища для них особистісна значущість однолітків та сформована готовність співчувати їм, коли вони чимось засмучені. Не менш важливими є товариськість з дорослими, готовність охоче і старанно виконувати їх доручення, працелюбність, а також сформованість основних показників розвитку пізнавальної сфери та загального стану здоров’я. Відсутність названих характеристик, як і наявність меншовартості, тривожності, мінливості психоемоційних станів тощо, виражено негативно впливає на товариськість дітей з однолітками.

З’ясовано специфіку  динаміки кореляційних зв’язків діагностичних  показників внаслідок реалізації програми оптимізації міжособистісних взаємин дітей, зумовлену гендерним чинником.

Узагальнюючи викладені  у роботі результати теоретико –  експериментального дослідження, можна  зробити такі висновки:

 

 

ВИСНОВКИ

1. Теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми дослідження дав можливість розуміти міжособистісні взаємини як внутрішню психологічну основу взаємодії між людьми, як ті суб’єктивні зв'язки i ставлення, котрі виникають між людьми в соціальних групах, системи налаштувань, цiннiсних орiєнтацiй, очiкувань, котрі визначаються змiстом спільної життєдiяльностi людей. Міжособистісні взаємини формуються і реалізуються у процесі спільної діяльності та спілкування, є їх продуктом. В них проявляються як індивідуальні якості особистості (її емоційні та вольові властивості, інтелектуальний потенціал тощо), так і засвоєні нею суспільні норми та цінності. Найважливішою ланкою міжособистісних взаємин є активність самої особистості, її власні дії та вчинки.

2. Соціальна ситуація  розвитку дитини характеризується передусім системою емоційно насичених і діяльнісно опосередкованих взаємин, котрі встановлюються між дорослим і дитиною та між дітьми. Від впливу соціального середовища істотно залежить, чи набудуть достатнього розвитку ті психологічні особливості дитини, котрі необхідні для налагодження в процесі спілкування ефективних і гармонійних міжособистісних взаємин з дорослими та однолітками на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку.

3. Підібраний діагностичний  інструментарій та використання методів математичного аналізу отриманих емпіричних даних дозволили дослідити ті психологічні особливості дітей, які визначають характер їх міжособистісних взаємин з дорослими та однолітками, та виявити соціально-психологічні та психологічні умови, що впливають на процес формування цих взаємин на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку. Такими умовами є: характер батьківських педагогічних налаштувань і, відповідно, особливості сімейного виховання та специфіка психологічної атмосфери в сім’ї, особистісна значущість для дітей дорослих та однолітків, як тих референтних осіб, на чиї еталони, норми та цінності вони орієнтуються, та специфіка оцінювання ними діяльності та особистісних якостей дітей, рівень розвитку пізнавальної сфери останніх, сформованість комунікативних умінь, характер емоційно-вольової саморегуляції.

4. За результатами досліджень були виявлені внутрішні психологічні чинники, які негативно впливають на розвиток конструктивних міжособистісних взаємин дітей з дорослими та однолітками. Відтак, це: почуття меншовартості, тривожність, невміння бути лідером, невпевненість в собі, недостатня настирність в доведенні розпочатих справ до завершення, відсутність прагнення до самостійності, замкнутість, нестійкість психоемоційних станів, недостатньо розвинута емпатія, недостатня сформованість умінь, необхідних для ділової та неформальної взаємодії з однолітками та дорослими. Для хлопчиків до цих умов ще приєднується відставання в інтелектуальному розвитку від вікових норм, недостатній розвиток мовлення, прояви агресії, образливість та вразливість, а для дівчаток – несправедливість по відношенню до однолітків.

5. Психологічний аналіз  результатів здійсненої розвивально-корекційної  роботи показав її ефективність. Зросла привабливість для дітей асертивного стилю міжособистісних взаємин. В результаті оптимізації міжособистісних взаємин відбулися зниження тривожності у дітей, зменшення проявів конфліктності, агресивності та несправедливості, а також мало місце зростання рівня прийняття себе та зменшення переживання меншовартості.

Перспективу дослідження вбачаємо у подальшому поглибленні змісту міжособистісних взаємин, уточненні їх структури, вдосконаленні форм, методів та прийомів психолого-педагогічного забезпечення процесу гармонізації міжособистісних взаємин дітей на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного та від молодшого шкільного до підліткового віку.

 

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ  ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мороз О.І. Теоретичні  передумови дослідження міжособистісних взаємин дітей / О.І. Мороз // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПН України. – Житомир:«Вид. ЖДУ ім. І. Франко», 2009.– Т.VII, вип. 21. – С. 163 – 168.

2. Мороз О.І. Особливості  формування міжособистісних взаємин дітей на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку / О.І. Мороз // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПН України. – Житомир: «Вид. ЖДУ ім. І. Франко», 2010.– Т.VII, вип. 24. – С. 184 – 190.

3. Мороз О.І. Особливості взаємин дітей з батьками на етапі переходу від старшого шкільного до молодшого шкільного віку / О.І. Мороз // Актуальні проблеми психології Інституту психології: зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПН України. – К., 2010. – Т.X ,вип. 16 – С. 341 – 350.

4. Мороз О.І. Теоретичні передумови дослідження міжособистісних взаємин дітей / О.І. Мороз // Вісник інституту педагогічної освіти. Серія психологічна. – Рівне, 2010. – Вип. 2. – С. 20-28.

5. Мороз О.І. Особливості взаємин дітей з батьками на етапі переходу від старшого шкільного до молодшого шкільного віку/ О.І. Мороз // Матеріали II Всеукраїнського психологічного конгресу, присвяченого 110 річниці від дня народження Г. С. Костюка. – К.: ДП «Інформаційно – аналітичне агентство», 2010. – т. II. – С. 83 – 88.

 

 

 

АНОТАЦІЇ

Мороз О.І. Формування міжособистісних взаємин дітей  на етапі переходу від старшого дошкільного  до молодшого шкільного віку (в умовах навчально-виховного комплексу «школа-дитячий садок»). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата  психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім. Г.С. Костюка  НАПН України. – Київ, 2011.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню особливостей міжособистісних взаємин дітей на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку. Розкриваються теоретико-методологічні та експериментальні підходи до вивчення цієї проблеми, дається теоретичний аналіз ступеня її розробленості в психолого-педагогічній літературі. Запропоновано методичний інструментарій для отримання даних про особливості міжособистісних взаємин у даній віковій групі. Експериментально виявлено особливості взаємин дітей з дорослими та однолітками, розкрито специфіку взаємин хлопчиків та дівчаток, з’ясовано соціально-психологічні та психологічні умови, що впливають на процес формування цих взаємин на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку. Виявлені внутрішні психологічні чинники, які негативно впливають на розвиток конструктивних міжособистісних взаємин дітей з дорослими та однолітками. Запропоновано та апробовано програму оптимізації міжособистісних взаємин дітей на етапі їх адаптації до шкільного життя в умовах навчально-виховного комплексу «школа-дитячий садок».

Ключові слова: міжособистісна взаємодія, міжособистісні взаємини, референтні особи, старший дошкільний вік, молодший шкільний вік, навчально-виховний комплекс, адаптація до шкільного навчання.

 

Мороз О.I. Формирование межличностных взаимоотношений детей на этапе перехода от старшего дошкольного к младшему школьному возрасту (в условиях учебно-воспитательного комплекса «школа-детский сад»). – Рукопись.

Диссертация на соискание  ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Институт психологии им. Г.С. Костюка НАПН Украины. – Киев, 2011.

Диссертационная работа посвящена исследованию особенностей межличностных взаимоотношений  детей на этапе перехода от старшего дошкольного до младшего школьного возраста. Раскрываются теоретико-методологические и экспериментальные подходы к изучению этой проблемы, дается теоретический анализ степени ее разработанности в психолого-педагогической литературе. Предложен методический инструментарий для получения данных об особенностях межличностных отношений в данной возрастной группе. Экспериментально выявлены особенности взаимоотношений детей со взрослыми и сверстниками, раскрыта специфика взаимоотношений мальчиков и девочек, выяснены социально-психологические и психологические условия, влияющие на процесс формирования этих взаимоотношений на этапе перехода от старшего дошкольного до младшего школьного возраста. Выявлены внутренние факторы, которые негативно влияют на развитие конструктивных межличностных взаимоотношений детей со взрослыми и сверстниками. Предложен и апробирована программа оптимизации межличностных взаимоотношений детей на этапе их адаптации к школьной жизни в условиях учебно-воспитательного комплекса «школа-детский сад».

 

O.І. Moroz Formation of interpersonal relationships of children in transition from preschool to senior primary school age (in teaching and educational complex «school-kindergarten»). - Manuscript.

Thesis for the degree of candidate of psychological sciences, specialty 19.00.07 - Pedagogical and developmental psychology. - Institute of Psychology. GSKostiuk NAPN Ukraine. - Kyiv, 2011.

This thesis deals with the peculiarities of interpersonal relations of children in transition from preschool to school age. Uncover the theoretical, methodological and experimental approaches to study this issue, given its theoretical analysis of the degree of elaboration in psychological and educational literature. A practical tool for obtaining data about the peculiarities of interpersonal relations in this age group. Experimentally found features of relationships with older children and peers, its specificity relationships boys and girls, defines social-psychological and psychological conditions that affect the formation of these relationships during the transition from preschool to school age. An Internal psychological factors affecting the development of meaningful interpersonal relationships with adult children and their peers. Proposed and approved the program of optimization of interpersonal relationships on the stage of their children adapt to school life in teaching and educational complex «school-kindergarten».