Характеристика стилів спілкування дітей молодшого шкільного віку з однолітками

    Інструктаж  проводиться у вільній формі, але обов’язково припускає обговорення наступних моментів:

    дослідження проводиться анонімно, але для  того, щоб його результати могли  бути повідомлені респондентам, їх пропонують скористатись системою шифровки (довільним способом);

    щоб дослідження мало сенс, “відповідати” потрібно максимально щиро, природно, орієнтуючись не на те, “як треба”, а на те, що ближче всього самому відповідачеві;

    по  тій же причині респонденту не слід прагнути “обчислити” методику, порівнювати по ходу виконання методики стеми між собою і т.п. (Тим більше, що наприкінці дослідження цікавість респондентів цілком задовольняється), та, навпаки – важливо щоразу зосереджуватись саме на тому стемі, котрий вже зачитаний і виходити саме з власного його розуміння.

    “відповіді” записуються респондентами одразу (“перше, що приходить в голову”, самі стеми не записуються, але обов’язково фіксується номер пропозиції);

    характер, зміст, стиль, розмір і т.д. “відповідей” ніяк не регламентується – у цьому  респондент цілком вільний;

    якщо  дослідження проводиться в групі, необхідно підкріпити обов’язковість збереження повної тиші, щоб не заважати один одному (більш того, під час диктування стемів будь-які висловлювання вголос, читання і т. ін. цілком виключається).

    Важливо в ході інструктажу домогтись  взаєморозуміння з респондентом, при необхідності відповісти на їхні запитання, зробити уточнення і т. д.

    Після чого зачитуються стеми. Робити це потрібно рівним спокійним голосом, як можна  більш безпристрастно. Після сля 30-го стему експериментатор збирає листки з “відповідями”, домовляється про те, як і кому будуть повідомлені результати.

    Загальний час на проведення методики “СОС” (разом з інструктажем) – близько 30 хвилин.

    “Соціометрична  методика”.

    Між складом групи і кожним з її членів складається певна  система  стосунків, в якій кожний отримує  своє місце. Для виявлення статусу членів групи застосовується соціометричний метод Дж. Морено, який дозволяє кількісно визначити кількість виборок, отриманих кожним співробітником по діловим, рольовим, емоційним критеріям. На основі цих даних будується соціометрична матриця, на якій чітко виражене місце кожного члена групи в її ієрархії. Рангові місця групи, як правило, розподіляються наступним чином:

    Лідери (ведучі). На ці місця претендують  особи, здатні до активної взаємодії, прийняттю відповідальних рішень, управлінню людьми, творчої ініціативи. Їх реальний рейтинг визначається вибором групи – більше 50% вибору (від 50 до 100%).

    Переважні. Наступні за рейтингом за лідерами (від 10 до 50%). До них відносять актив  робочої групи, в складі якого переважають діти, здатні бути активними виконавцями, але серед них є і такі, хто в певних обставинах здатний зайняти лідерське місце.

    Непереважні. Маючі не більше 10% вибору і низький  рейтинг в групі. Вони або неактивні  в спільній діяльності, або не змогли встановити позитивні ділові і особові стосунки з членами групи.

    Відвержені (аутсайдери). Які не отримали вибору і стоять поза групою. Для них  характерне невизнання їх групою і  небажання з ними співпрацювати.

    Ця  методика дозволяє визначити положення піддослідного в системі міжособових стосунків тієї групи, до якої він належить. Дослідження групи за допомогою даної методики, як правило, проводиться тоді, коли група включає в себе не менше 10 чоловік і існує не менше одного року.

    Перед початком дослідження, члени групи, які зібрались в якому-небудь приміщенні, наприклад в класі, отримують інструкцію наступного змісту:

    “Ваш  клас існує вже давно. За час спільного  життя і спілкування одне з  одним, ви, мабуть, змогли непогано взнати один одного, і між вами склались певні особисті стосунки, симпатії і антипатії, повага, неповага один до одного. Будь ласка, дайте у цьому зв’язку відповідь на наступні запитання, дописавши в них свої відповіді на окремому листі паперу. Його необхідно підписати, щоб ми могли судити про те, хто і кого обирає [17; 294].

    Кому  з однокласників в першу чергу, другу і третю ти розповіси  про те, як провів час в компанії друзів? (емоційне спілкування).

    Хто з однокласників може вказати  на твої недоліки, кого б ти послухав? (Довірче спілкування).”

    Учні  підписують свої листки і на кожне  питання записують в суворій  послідовності три прізвища. Вибір  здійснюється лише із членів досліджуваного колективу.

    Число виборів, отриманих кожним учнем, характеризує його місце в системі особистих  стосунків, іншими словами, визначає його соціометричний статус.

    Листи з відповідями дослідних на запропоновані  питання обробляються, і наявна в  них інформація переноситься в спеціальну таблицю, яка називається соціометрична  матриця. Соціометрична методика проводиться груповим методом, її проведення не вимагає значного часу (до 15 хвилин). 
 
 
 
 
 
 
 
 

    2.2. Аналіз результатів дослідження

    Методика  “СОС”.

    Для обробки проективного матеріалу  використовується описана вище система  категорій (види комунікативної спрямованості). Кожній “відповіді” (частина стемів - № 1, 9, 10, 13, 22, 24, 27, 28, 29 – виконують специфічні функції та в даному контексті обробці не підлягають) на підставі зіставлення з характеристикою видів СОС присвоюється певна категорія – “Д” чи “АВ”, чи “М” і т.д. у випадку неможливості однозначно інтерпретувати ту чи іншу “відповідь” допускається приписування відразу двох категорій, а в більш неясних випадках категорія не приписується. Крім оцінки “відповідей” по категоріях (якісна оцінка), кожному з них привласнюється також і бал (від 0 до 5) – в залежності від ступеня повноти і чіткості виразності у “відповіді” даної спрямованості (кількісна оцінка). Наприклад, таке завершення стему №18 (“я намагаюсь зайняти у спілкуванні позицію…”), як “… як мені вигідна і дозволяє володіти ситуацією, не розкриваючись самому” – оцінюється як прояв М-СОС, причому одержує максимальний бал (М-5). Інший варіант “відповіді” на це ж запитання – “… рівного співрозмовника, засновану на взаємній повазі і розумінні” – одержує оцінку Д-5; варіанти “… пасивну і безконфліктну” – К-5 та “…найбільш сприятливу для співрозмовника” – як АЛ-5 і т.д. Найбільш істотний критерій для визначення виду СОС – співвідношення позицій співрозмовників з погляду їхньої рівноправності (нерівноправності), симетричності вимог і очікувань. Для більш точної оцінки проективного матеріалу по цьому питанню, важливому критерію в методиці використаний спеціальний прийом, що одержав назву “інвертований стем”. Суть його полягає в тому, що частина стемів має в списку “дзеркальну пару” – тобто та сама комунікативна ситуація, представлена в одній схемі з позиції того, хто відповідає, а в іншій – з позиції його уявного співрозмовника, причому, у списку, який диктується респонденту, “парні” стеми розташовані не поруч, а рознесені (наприклад, одну з пар складають стем №5 “Я очікую від співрозмовника…” і стем №11 “співрозмовник очікує від мене…”). “Відповіді” на парні стеми оцінюються як ціле, шляхом зіставлення обох відповідей між собою, а для додання більшої питомої ваги оцінка пари (у балах) збільшується на три. Наприклад, пари №3 “Я хотів би спілкуватись з людиною, для якої мої переживання…”, “… є близькими і вона не байдужа до них” і №15 “Те, що співрозмовник переживає…”, “…для мене байдуже, головне, щоб він про мене добре думав” – одержує в підсумку оцінку АВ-15 (пара одержує категорію АВ і максимальний бал – 5, що потроюється).

    Кожна “відповідь”, таким чином, одержує  певну оцінку – категорію і  бал. Потім виводиться підсумкова оцінка всього протоколу, для чого додаються  бали по кожній категорії окремо (враховуються як оцінки окремих стемів, так і пара). У результаті, кожен протокол одержує підсумкову оцінку у вигляді визначеної “формули” комунікативної спрямованості, приміром, Д-2, АВ-40, М-4, АЛ-0, К-8, І-12. Оскільки загальна сума балів (по всіх категоріях) для різних протоколів різна (тому що різна ступінь виразності видів спрямованості у “відповідях”, деякі стеми залишаються незавершеними тощо), то для порівняння результатів респондентів між собою абсолютні значення переводяться у відносини – у відсотках до загальної суми балів даного протоколу. Тоді підсумкова оцінка протоколу з приведеного вище приклада буде виглядати так: загальна сума балів – 66 (100%), по категоріях: Д - 3%, АВ – 61%, М – 6%, К – 0%, АЛ – 12%, І – 18%.

    Для аналізу і подальшої інтерпретації  результатів використовується саме “формула” в цілому, хоча в окремих  випадках у протоколі можуть бути ненульові оцінки тільки по двох-трьох  категоріях чи навіть (дуже рідко) –  по одній. Як правило – у протоколах представлені в тій чи іншій мірі усі види комунікативної спрямованості. В той же час, звичайно, в підсумковій оцінці можна виділити тенденцію, який переважає вид СОС (в розглянутому вище прикладі добре видно авторитарну тенденцію), виявити визначену логіку розподілу балів по категоріях і т.д., - що і є предметом подальшої інтерпретації результатів, консультування респондентів і т.п.

    В досліді приймали участь 27 школярів, учнів 4-х класів. Дані були занесені в таблицю.

Таблиця 1. 

    З таблиці видно, що з 27 досліджених 

    у дев’яти переважає діалогічний  стиль спілкування;

    у дванадцяти – авторитарний стиль  спілкування;

    у одного – маніпулятивний;

    у двох – альцентристський;

    в одного – конформний;

    у двох – індиферентний стиль спілкування.

    Бачимо, що у більшості піддослідних переважаючим є авторитарний стиль спілкування. Але на другому місті стоїть діалогічний стиль спілкування.

    Методика  “Соціометрія”.

    Як  вже зазначалось, відповіді заносяться в соціометричну матрицю, яка  в нашому випадку має такий  вигляд:

Таблиця 2.