Характеристика стилів спілкування дітей молодшого шкільного віку з однолітками

 

    Зліва по вертикалі і зверху по горизонталі  в соціометричній матриці перераховуються члені дослідження групи в одному і тому ж порядку під цифрами з відповідним номерами. В строках соціометричної матриці, де зазначені номери членів групи, цифрами від 1 до 3 якимось певним кольором, наприклад – синім, відмічаються вибори, зроблені даною людиною на одне з питань. Відповідні цифри   проставляються в клітинах пересічення його строки зі стовпчиком, де зазначене прізвище обираємої ним людини.

    В наведеному в таблиці 3 фрагменті  соціометричної матриці відмічені, наприклад, вибори, зроблені номером три: другий його вибір приходиться на 14 номер, перший – на восьмий, третій – на дванадцятий. Так само, але цифрами іншого кольору, наприклад, червоного, відмічаються зроблений вибір на друге питання. В тому випадку, якщо вибори виявляються взаємними, то відповідний факт відмічається в соціометричній матриці включенням цифри в коло.

    Нижні рядки соціометричної матриці є підсумковими. В них вносяться сумарні дані виборів і взаємних виборів, отриманих і зроблених кожним з членів групи.

    Для того, щоб визначити, скільки виборів отримав член групи, потрібно підрахувати кількість синіх і червоних цифр, які є в стовпчику з номером цього члена групи, і результат записати в перший нижній рядок соціометричної матриці. Аналогічним чином визначається і відмічається в матриці в другому нижньому її рядку кількість отриманих взаємних виборів. В завершення встановлюється загальна кількість всіх виборів і всіх взаємних виборів, зроблених членами даної групи, і ці результати в нашому випадку такі.

    По  першому питанню (емоційному спілкуванню):

     .

    Лідери: від 5 і більше виборів.

    Переважні: 4-3 вибори.

    Відвернені: 2-1 вибір.

    Ізольовані: 0 виборів.

    По  другому питанню (Моральне спілкування):

    

    Лідери: від 4 і більше виборів.

    Переважні: 3-2 вибори.

    Відвернені: 1 вибір.

    Ізольовані: 0 виборів.

    Результати  дослідження доречно оформити в  вигляді таблиці, в які подаються  індивідуальні коефіцієнти по кожному  виду спілкування. 

Таблиця 3. 

 

    Звідси  видно, який соціометричний статус займає кожний з піддослідних за різними видами спілкування.

    Підрахувавши  скільки лідерів, переважних, відвернених  і ізольованих виявилось, а також  завдяки отриманим даним у  яких піддослідних який стиль спілкування переважає, можна заповнити наступну таблицю. 

Таблиця 4. 

 

    Аналізуючи  отримані дані, ми робимо висновок про  те, що у лідерів більше всього переважає  діалогічний стиль спілкування, що свідчить про те, що діти, які складають групу лідерів, орієнтовані на рівноправність в спілкуванні, вона заснована на взаємоповазі, повазі і довірі, взаєморозумінні і взаємному вираженні, відкритості, розвитку. У жодного з учнів молодшого шкільного віку, які займають статус лідерів не переважає якийсь інший стиль спілкування, крім діалогічного.

    Також можна відзначити, що у більшості  піддослідних переважає авторитарний стиль спілкування. Більшість дітей з переважним авторитарним стилем спілкування є відверненими. Підтвердженням цього можу бути те, що піддослідні з переважних авторитарним стилем намагаються придушити особистість співрозмовника, не бажаючи розуміти співрозмовника, при цьому вимагаючи згоди з власною позицією. Вони не рахуються з чужою точкою зору, відкидаючи її.

    За  допомогою критерію Ftest була підрахована кореляція 6 стилів спілкування між групами дітей, які отримали вибори лідерів і переважних, і групою дітей, які отримали вибори відвернених і ізольованих

    Ftest 0,35

    на  рівні значимості 0,05, табличне значення = 2,82. 0,35 – різниця між табличним  значенням.

    Склавши значення 0,35 і табличне значення, отримуємо  кореляцію 3,17. При порівнянні з табличним  значенням мі отримали що кореляція  значима. Це говорить про те, що значення між стилями спілкування значимі.

    Кореляція 3,17 свідчить про статистичну значимість та позитивність кореляції.

    Так як кореляція значима, ми можемо говорити про те, що у дітей в групах лідерів одні стилі спілкування проявляються більш яскраво, інші менш яскраво. По отриманим нами результатам видно, що більш яскраво проявляється діалогічний стиль спілкування. Результати, отримані по іншим стилям спілкування у лідерів дорівнюють нулю.

    Проаналізувавши результати, отримані в ході експерименту, видно, що діалогічний стиль спілкування переважає, в основному, у лідерів і переважних і лише у одного відверненого.

    А тепер можна перевівши в відсотки отримані нами дані, визначити, який із стилів спілкування переважає у  піддослідних не залежно від статусу. 

Таблиця 5. 

 

    З таблиці 5 видно, що переважним стилем спілкування у молодших школярів є авторитарний. Це дозволяє нам говорити про те, що більшість піддослідних намагається в спілкуванні зайняти позицію лідера, намагаючись придушити особистість співрозмовника. Не рахуються з чужою думкою і вимагають прийняти співрозмовнику власні позиції. Але з погляду на вже отримані нами дані можна відзначити, що авторитарний стиль спілкування переважає лише у ізольованих і відвернених обстежуваних. Лише у двох переважних, з них жодного лідера.

    Отже, для розв’язання наших задач  ми провели дослідження за допомогою  двох методик.

    Методика  “Соціометрія”. За допомогою якої ми визначили соціометричний статус кожного учня в класі. Та за допомогою класифікації стилів спілкування В.С. Братченко, методика “Спрямованість особистості в спілкуванні”. Він виділив шість основних стилів спілкування: діалогічний, авторитарний, маніпулятивний, альтероцентристський, конформний, індиферентний. Щоб мати уявлення про ці стилі, ми їх охарактеризуємо.

    Д-СОС  – орієнтація на рівноправне спілкування, засноване на взаємній повазі і довірі, орієнтація на взаємопорозуміння, прагнення  до взаємного розвитку.

    АВ-СОС  – прагнення “придушити” особистість  співрозмовника, підкорити його собі, вимога згоди з власною позицією.

    М-СОС  – орієнтація на використання співрозмовника і всього спілкування у своїх  цілях, прагнення зрозуміти співрозмовника, щоб отримати потрібну інформацію у  комплексі з власною скритістю.

    АЛ-СОС  – орієнтація на мету, потреби співрозмовника, безкорисливе жертвування своїми інтересами.

    К-СОС  – орієнтація на підпорядкування  сили авторитету, на некритичну “згоду”, відсутність прагнення до розуміння  і бути зрозумілим.

    І-СОС  – спілкування ігнорується з  усіма його проблемами, відхід від спілкування як такого, тільки “чисто ділові” питання.

    Для дослідження була взята вибірка з 27 учнів 4-х класів. В ході проведеного дослідження були отримані дані, які показують, що у більшості учнів переважає авторитарний стиль спілкування, але на другому – діалогічний.

    За отриманими результатами також можливо визначити, що у дітей, займаючих статус лідера переважає тільки діалогічний стиль; авторитарний стиль спілкування, переважає лише у дітей з негативними виборами (ізольованих і непереважних).

    За  допомогою Ftest була зроблена кореляція зустрічаємості шести стилів спілкування між групами дітей, які отримали позитивні вибори (лідери і переважні) і груп дітей, які отримали негативні вибори (ізольовані і непереважні) – 3,17. Це свідчить про статистичну значимість за позитивність кореляції, та про те, зо значення між стилями спілкування значущі.

    У дітей у групах лідерів діалогічний  стиль спілкування проявляється більш яскраво, інші не проявляються зовсім.