Психолого-педагогічне консультування підлітків схильних до суїцидної поведінки

Зміст

Вступ........................................................................……………………..........…..3

Розділ 1. Суїцид як соціально - психологічний феномен………...…………5

1. 1. Соціально - психологічні  аспекти суїциду...................................…………5

1. 2. Підлітки з суїцидальними  тенденціями......................................…………11

1. 2. 1. Індикатори суїцидальної  поведінки підлітків............................……….17

Розділ 2. Консультативна та терапевтична робота з підлітками

схильними до суїциду……………………………………………..…………...20

2. 1. Консультативний та  терапевтичний етап

допомоги підліткам з  суїцидальними тенденціями.........…………..................20

3. 2.  Психокорекційна робота  з підлітками за наявності

суїцидальних  ідей............................................……………………......................29

Висновки......................................…………………….........................................35

Список  використаних джерел................................…………………...............37

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Природа самої людини є складною і багатогранною. Хоча більшість соціально - психологічних підходів грунтується на усвідомленні унікальності буття особи, на переконаннях у тому, що вона представляє собою вищою мірою істоту з потенційними можливостями для позитивного зростання й самоактуалізації в суспільстві, реалії сьогодення показують, що поряд з загальноприйнятими зразками людської поведінки  наявні й інші, такі як наркоманія, алкоголізм, злочинність, жорстокість, апатія, суїцид. Стосовно останньої форми поведінки - самогубства, то виникнення в людини ідеї про нього, процес прийняття рішення щодо реалізації прагнення до суїциду, його соціально - психологічна мотивація хвилювали вчених здавна, залишаються актуальними й сьогодні. [8, 243;]

Підлітки  дуже часто для вирішення власних проблем вдаються до суїциду. Адже у цьому віці навіть невеликі проблеми сприймаються дуже гостро, а цінність людського життя ще не усвідомлюється у повній мірі. Здається, якщо на твоє кохання не відповіли взаємністю, все інше назавжди втрачає сенс. У такому віці причиною самогубства може стати навіть „двійка" за іспит.

Актуальність  теми полягає в тому, що суїцид як навмисне позбавлення себе життя  завжди привертав і буде привертати увагу багатьох людей, а от  справді  допомогти таким людям можуть далеко не всі. Це може бути повязано з особистим ставленням до суїцидентів, з нерозумінням таких людей, з страхом спілкування з ними, з індивідуальними особливостями особистості. Можливо такі люди невпевнені в тому, що  зможуть допомогти і вважають, що ще більше підштовхнуть суїцидента до смерті. Можливо це насправді і так, але потрібно памятати, що можливо 15 хвилин невимушеної розмови, яка нідочого незобовязує може врятувати життя людини, а особливо підлітка якому інколи так хочеться простого розуміння своєї проблеми, а не ігнорування її з боку дорослих, що може закінчитись дуже трагічно.

Зрозуміти внутрішній світ іншого, а особливо підлітка можна  тільки при умові поваги до нього, прийняти його як деяку автономну  реальність. Найпоширеніша скарга підлітків на своїх батьків: "Вони мене не слухають!" Поспіх, невміння і небажання вислухати, зрозуміти те, що відбувається в складному підлітковому світі - ось що в першу чергу робить психологічний барєр між батьками і підростаючими дітьми. [2, 193;]

Тому ми і намагалися дослідити справді професійне надання допомоги суїцидентам.

Обєктом нашого дослідження є підлітки з суїцидальними тенденціями.

Предметом нашого дослідження є надання консультативної та терапевтичної допомоги підліткам.

Метою нашого дослідження є охарактеризувати зміст надання допомоги піліткам - суїцидентам.

Нашим завданням є:

1. Обгрунтувати  чому саме підлітки є потенційними  суїцидентами;

2. Проаналізувати  якнайповніше надання їм консультативної  та терапевтичної допомоги.

Список використаних джерел є досить широким, що повязано насамперед з тим, що суїцид є проблемою не тільки України, але й усіх країн світу. В основному список використаних джерел складала інформація з  журналів, книг та інтернету.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Суїцид як соціапльно - психологічний феномен

1. 1. Соціально  - психологічні аспекти суїциду

Самогубство (суїцид) - це навмисне позавлення себе життя.

Суїцидальною поведінкою є внутрішні і зовнішні форми  психічних актів, які спрямовуються  уявленням позбавлення себе життя. Внутрішні форми суїцидальної поведінки включають до себе суїцидальні думки, уявлення, переживання, суїцидальні тенденції, які діляться на задуми і наміри. До зовнішніх форм прояву суїцидальної поведінки відносять суїцидальні спроби і завершені суїциди. Під суїцидальною спробою розуміють цілеспрямоване оперування засобами позбавлення себе життя, яке не скінчилося смертю.

Самогубство розглядається  як процес, що включає в себе: сприймання людиною значення життя і смерті; відсутність психологічних та соціальних ресурсів; сімейні та фізичні обставини, які роблять акт самодеструкції можливим.

Відносно категорії мети відрізняють: справжні самогубства, спроби та тенденції, метою яких є позбавлення  себе життя; демонстративно - шантажна суїцидальна поведінка мета якої є лише демонстрування цього наміру; самотравмування, які зовсім нестосуються уявлення щодо смерті; нещасні випадки - небезпечні для життя дії, які спрямовані іншими цілями.

Форми суїцидальної поведінки.

У структурі  суїцидальної повдінки виокремлюють внутрішню (психічну) і зовнішню (дієву) форми.

Внутрішні форми суїцидальної поведінки. Містять суїцидальні  думки, уявлення, емоційні переживання, задуми, наміри.

Суїцидальні думки - міркування субєкта про відсутність цінності і сенсу життя, обгрунтування  доцільності власної смерті, обмірковування способів, засобів самогубства.

Суїцидальні задуми - мисленнєві операції, в яких формується суїцидальний намір, обирається спосіб, визначаються засоби, час скоєння самогубства.

Суїцидальний намір - мотиваційний феномен, який повязує внутрішньо- психічну і зовнішньо- дієву складові вчинку.

Усі ці феномени виникають, розгортаються у внутрішній сфері  особистості, а тому важко піддаються виявленню без застосування спеціальнтх  методик.

Зовнішні форми суїцидальної поведінки. До них належать суїцидальні спроби і завершальні суїциди.

Суїцидальна спроба - цілеспрямоване оперування засобами самогубства, яке  внаслідок певних причин не закінчується смертю. [5, 16;]

Класифікація мотивів  суїцидальної поведінки В. О. Тихоненка  грунтується на категорії особистісного смислу і складається з 5 мотивів:

1) Протест, помста. Субєкт намагається негативно  вплинути на ворожу та агресивну  до нього обєктивну складову  конфліктної ситуації. Вербально  це може виражатися у фразах  на зразок: "ніхто мене не  розуміє", "усі проти мене", "справедливості немає", "більш нема сил боротися".

2) Заклик. Вербальні показники  такої поведінки: «я нікому  не потрібен», «за що ви мене  так мучите». Мотивація: «коли  ж ви звернете на мене увагу?!»,  «я благаю допомоги». 

3) Суїцидальні «ухилення» виникають при загрозі особистісному або біологічному існуванню, якому протидіє висока самоцінність. Людина не може витримати таку загрозу та обирає самоусунення: "далі буде ще гірше", "діватися нема куди", "мені не витримати цієї ганьби".

4) "Самопокарання" відбувається при внутрішнбому конфлікті двох ролей: "Я - суддя" та "Я - підсудний". Причому самогубство може бути як з точки зору "судді" (знищення ворога у собі), так і з боку "підсудного" (покутування провини), як то "ніколи не пробачу собі".

5) При самогубстві  "відмова" ціль та мотив  суїциду наближуються, бо мотивом  є відмова від існування, а  ціллю - позбавлення себе життя.  Вербально це може висловлюватись  як "ніколи не повернути минулого", "все втрачено", "це - кінець". [1, 75;]

Самогубство (суїцид) - це слово, яке так міцно увійшло в наше щоденне життя, що сприймається як загальновідоме і не потребує ніяких уточнень. Релігійне виховання прищеплює думку про гріховність самогубства, яка не могла знайти свого відображення в специфіці слов'янської ментальності. З одного боку покійного прийнято шкодувати, оплакувати, з іншого - такі вчинки різко засуджувались. Над самогубцями священик не відправляє заупокійної молитви, а їхні могили знаходяться за територією кладовища.

Не зважаючи на духовні заборони, явище суїциду було присутнє завжди. Із кожним роком кількість злочинів проти самого себе не зменшується, а, навпаки, зростає. Чому? Це найшвидший спосіб поквитатися із життям, яке не вдалося.

Згідно із Кримінальним кодексом, самогубство не є злочином, але, згідно із моральними нормами, - це злочин проти самого себе.

Статистика  свідчить, що в Україні щорічно  закінчує життя самогубством близько 15 тисяч людей. Згідно із дослідженнями, 40 відсотків самогубств відбуваються внаслідок родинних конфліктів та негараздів, 77 відсотків людей-суїцидентів попереджають про свій намір. Майже 94 відсотки - це психічно здорові люди. Суїцидальних проявів більше на 40 відсотків серед самотніх людей. При чому розлучені частіше вдаються до самогубств, ніж одружені.

Із досліджень видно, що самогубство скоюється в будь-який час доби, хоча ймовірність виникнення суїцидальної поведінки зростає у вечірні та вранішні години. Саме тоді люди залишаються наодинці зі своїми думками та переживаннями. Уже стало закономірністю, що найбільша кількість самогубців реєструється навесні та влітку. Саме різка невідповідність весняного та літнього світу і розчарованого стану душі провокує самогубство.

Сьогодні психологи  виділяють 10 основних мотивів суїцидальної поведінки:

1. Переживання  образи, одинокості, відчуженості, неможливості бути зрозумілим.

2. Реальна або  уявна втрата батьківської уваги,  нерозділене кохання, ревнощі,  смертельні хвороби, недоліки  фізичного розвитку.

3. Переживання,  пов'язані зі смертю одного  із батьків, їх розлученням або із ж відсутністю одного з них.

4. Почуття провини,  сорому, образи, незадоволеності собою.

5. Страх перед  ганьбою; глузування, приниження.

6. Страх перед  покаранням.

7. Любовні невдачі,  вагітність.

8. Почуття помсти, погроз, шантажу, стресові ситуації, невдоволеність життям.

9. Бажання привернути  до себе увагу, викликати жаль, співчуття.

10. Наслідування  приятелів, героїв книг, кінофільмів  ("ефект Вертера").

Щодо останнього мотиву, то психологи давно помітили пряму залежність між кількістю  самогубств, які демонструють телебачення та інші засоби масової інформації, та реальною кількістю самогубств у суспільстві.

Депресія вже  давно стала ознакою сучасного  життя, ніби безкоштовним додатком до здобутків цивілізації. Вона перестала  бути відхиленням у психічному здоров'ї - кожен із нас у складній ситуації відчував не просто погіршення настрою, а й фізичне та емоційне знесилення, навіть небажання жити. Головна небезпека цього стану полягає саме в тому, що досить часто він наштовхує людину на думки про самогубство. А іноді ці думки втілюються в реальні дії. У такі моменти людина відгороджує себе від оточуючих, думка про невирішену проблему стає нав'язливою, як наслідок - безсоння, втрата апетиту, неможливість самостійно знайти вихід. І зовсім швидко постає питання: чи потрібно жити взагалі? Іронія долі полягає в тому, що в переважній більшості таких випадків є цілком реальна можливість виправити ситуацію, але, зосередившись на проблемі, дуже складно знайти вихід. Звернутися за допомогою до близьких, рідних, друзів або професійних психологів людина, котра знаходиться в стані депресії, не бажає або не може. Їй здається простішим "вийти із гри" шляхом позбавлення себе найдорожчого, що взагалі може мати кожен з нас - життя. [17, 1-3;]

В другій половині 20 століття самовбивства вийшли на четверте місце в ряду причин смерті. Аналізуючи світову статистику, можна сказати, що останнім часом спостерігається тенденція до росту рівня самовбивств: в багатьох країнах він підвищується чи залишається достатньо високим.

Кожен день на планеті кінчають життя самовбивством 4 - 6 тис. чоловік, причому всього 35 - 40% з них страждають якимось психічним розладом, тим більше, тобто більшість суїцидентів не є психічно хворими.

Згідно з  прогнозами  Всесвітньої організації  охорони здоровя (ВООЗ) в 2020 році, приблизно 1,53 млн. людей в усьму світі помруть від суїциду і в 10 - 20 разів більша кількість людей зроблять суїцидальні спроби. Це становить в середньому одну смерть кожні 20 секунд і одну спробу кожні 1 - 2 секунди. [15, 31;]

Суїцид - акт самогубства, який здійснюється у стані сильного душевного розладу або під впливом психічного захворювання; усвідомлений акт самоусунення з життя під впливом гострих психотравмуючих ситуацій, при яких власне життя як вища цінність втрачає сенс. Причини суїциду різноманітні і кореняться не тільки в особистісних деформаціях суб'єкта і обстановці, яка травмує психічно, але й у соціально-економічній та моральній організації суспільства. Так тлумачить поняття суїциду сучасний психологічний словник.