Соціальна ситуація розвитку старшокласників

Смисл життя, як найбільш узагальнений регулятор життя людини, може існувати у двох формах: як свідоме уявлення людини щодо головних цілей та цінностей  її існування і як реальна спрямованість  її життя на реалізацію певних цілей  та цінностей. Смисл життя так  чи інакше притаманний людині зовсім не обов'язково як розгорнута "філософія  життя", а здебільшого як віра у певні цінності, що утворюють  стрижень особистості і не дозволяють життю людини розпастися на непов'язані  між собою етапи існування. Хоча сенс життя і осмислює людські  справи, і може надихати людину на істинно  великі справи, але, навпаки, жодна справа не може осмислити сама по собі людського  життя. Тож доктор Фауст у гьотевському "Фаусті", котрий вважав, що спочатку була Дія (а не смисл, не слово, не логос), недарма підписав угоду з чортом.

Людина, відокремлена від  світу у своєму егоїстичному "Я", керуючись мотивацією "загарбати  і з собою прагне взяти їх у  домовину" (Т.Г. Шевченко), зі смертю справді перестає існувати, і її післясмертне буття обмежене цією домовиною. Людина, поєднана зі світом багатьма зримими  та незримими зв'язками, не може зникнути безслідно. Якщо я був добрий —  то світ, хоч трохи, але став добріший, якщо я був розумний — то й  світ, хоч трохи, але порозумнішав, якщо я був мужній, то й світ, хоч  трохи, але змужнів. Мої розум, доброта, відчуття прекрасного можуть втілюватися  в результатах праці, творах мистецтва, впливах на інших людей. Лише таким  чином людина має шанс увічнити своє скороминуче перебування у цьому  світі, залишаючи йому в дарунок  свою безсмертну особистість. І серед  великої кількості видів діяльності, які здатні втілити найкращі здобутки життя людини, немає професії, яка  б здавалася мені більш привабливою, ніж діяльність педагога. Він, піднявшись високо над повсякденним та розглядаючи  все з гуманної точки зору, сприяє втіленню у життя вічних ідеалів  добра та справедливості.

Питання про смисл життя  зароджується спочатку у вигляді  неясної мрії, а потім виростає в уявлення про певну життєву  перспективу, майбутнє самовизначення, життєвий ідеал тощо. Смисло-життєві  роздуми в юнацькому віці спрямовані у майбутнє, на пізнання свого життєвого призначення, а відповідь на це питання звичайно розгортається у системі конкретних життєвих планів, які старшокласник має намір реалізувати. У цьому віці питання про смисл життя (для чого?) не відділяється від уявлень про життєві цілі (що робити?).

Розгляд потреби смислу життя  — актуальна і суто психологічна проблема для раннього юнацького  віку, коли саме життя потребує від  юнаків та дівчат здійснювати пошук  сенсу свого життя.