Вікові особливості розвитку уваги у підлітків та шляхи її розвитку  

  Методика відшукування чисел допомагає вимірювати ступінь розподілу зорової уваги в умовах однорідної діяльності. Використовуються бланки з 25 клітками, на які нанесені числа від 1 до 40, 15 чисел випущено. Треба віднайти відсутні числа й записати на контрольному бланку в порядку черговості числа, яких немає на стимульному бланку. Пропуск відсутнього числа вважається помилкою. Час виконання завдання обмежений — 1,5 хв. Дослід проводиться індивідуально або колективно, використовуються відповідно бланки або таблиці-плакати.

Обробка результатів полягає в підрахуванні кількості правильно підшуканих чисел. Орієнтовно середня норма має бути н межах 8—10 правильних відповідей. Із практичною метою на основі середньогрупових показників визначаються довірчі інтервали й робляться висновки про рівень розподілу уваги — низький, середній і високий.

Методика складання чисел з  переключенням застосовується для вивчення стійкості та переключення уваги. Крім того, методика дає змогу визначити рівень розумової працездатності і вольових зусиль, тренованість навичок і розвиток утомлюваності. Експеримент полягає в тому, що піддослідний має з можливою швидкістю виконувати послідовно дві прості розумові дії, що чергуються (складання двох однозначних чисел і підготовку двох нових для наступного складання), а це, у свою чергу, забезпечує функціонування наступних розумових операцій у безперервному режимі. Процедура виконання завдань полягає в тому, що дані два числа записуються у вигляді дробу. Складають числа чисельника й знаменника, відкидають число десятків, а число, що залишилось, записують у наступний дробовий вираз. Друге число переноситься в наступний вираз без змін. Методика передбачає виконання завдань у два способи.

І спосіб — сума чисел чисельника й знаменника попереднього виразу записується в чисельнику наступного, а число чисельника — переноситься в число знаменника.

II спосіб — сума чисел чисельника й знаменника попереднього виразу записується у знаменнику наступного, а число знаменника переноситься у число чисельника.

 

Приклади:         (І спосіб);           (II спосіб).

 

Після практичного засвоєння правил виконання завдань обома способами (вправи фіксуються) проводиться основний експеримент протягом 10 хв., почергово кожним способом по 1 хв. Потім підраховуються кількість правильно виконаних дій, допущених помилок та визначається характер останніх. Ураховуються напруженість і темп роботи, упевненість і втомлюваність суб'єкта, ставлення його до виконання завдань і труднощів у роботі. Потрібно встановити причину недоліків і дати характеристику уваги. Середній показник — 160—200 правильно виконаних дій.

Існують також інші методики вивчення окремих  властивостей уваги. Методики, основані на селекції інформації. Початком досліджень уваги в когнітивній психології стала методика вибіркового слухання, яка вимагала від піддослідного відстежувати в часі тільки один тип інформації, ігноруючи інший.

Метод вибіркового слухання К. Черрі, або «Вечірка з коктейлем». Суть методу в тому, що одночасно пред´являють два повідомлення. Під час бінаурального пред´явлення обидва повідомлення, записані на різні доріжки магнітофонної стрічки, подають одночасно в праве і ліве вухо. Під час дихотичного пред´явлення перше повідомлення подають у праве вухо, а друге - у ліве. Залежно від мети експерименту це можуть бути записи текстів, списки слів або окремі слухові сигнали. Піддослідний має дослухатися лише до одного повідомлення: він може одержати інструкцію повторювати текст або слова, запам´ятовувати їх, виявляти цільові стимули та ін. У перших експериментах К. Черрі було показано важливу роль фізичних ознак стимуляції (напряму, інтенсивності, висоти звуку) в процесі її селекції [15].

Метод вибіркового бачення У. Найсера. У. Найсер і Р. Беклен запропонували методику вибіркового бачення як альтернативу методиці Черрі. У цьому разі накладалися один на одного два відеозаписи. Піддослідним пред´являли дві досить знайомі події: гру в м´яч (три чоловіки перекидали один одному баскетбольний м´яч) або гру «У долоньки» (два гравці, роблячи неритмічні рухи, намагалися шльопнути один одного по долонях). Однак під час змішування двох відеозаписів створювалася «екологічно невалідна» ситуація, яка не трапляється в повсякденному досвіді. Піддослідним пропонували відстежувати тільки одну гру: якщо вони стежили за грою в м´яч, то повинні були натискати на ключ усякий раз, коли гравець кидав м´яч, і цілком ігнорувати гру «У долоньки»; якщо ж вони стежили за грою «У долоньки», то повинні були натискати на ключ під час кожного торканні рук і цілком ігнорувати гру в м´яч [11].

Методики, що вимагають розподілу  уваги. До цього типу методик можна зарахувати і більш прості варіанти, які застосовують у нейропсихології. Наприклад, під час фіксування центральної точки піддослідному одночасно зорово представляють два просторово рознесені стимули. Пропонують відповідати, які стимули він бачив. Піддослідні з порушеннями зорової уваги часто не зауважують пред´явлених двох стимулів (особливо стимулу, що зліва). Якщо ж стимули пред´являються окремо, то піддослідні зауважують і лівий, і правий стимули. Схожу методику розроблено і для вивчення тактильної уваги. Експериментатор одночасно торкається тих самих ділянок кисті рук з однаковою інтенсивністю. Від піддослідного потрібно, щоб він, заплющивши очі, визначив, скільки було доторкань (одне або два). Хворі з порушеннями тактильної уваги часто «не зауважують» дотику до однієї руки. Як контрольні умови окремо доторкаються лише до правої або лівої руки. У таких умовах дотик до обох рук «помічається».

Основні методичні труднощі проведення таких  досліджень полягають у створенні  та контролі умов реального розподілу  уваги. Варто вилучити випадки автоматизації  однієї або обох діяльностей, а також  швидкого чергування при їхньому  виконанні (зрушень і переключень  уваги).

Методики пошуку - одні з найбільш поширених у дослідженні уваги. Знамениті таблиці Бурдона, таблиці Шульте, як і тест коректурної проби, є, фактично, завданням на зоровий пошук. Їх широко застосовують як діагностичні методики [15].

Методики повного відтворення дають змогу досліджувати обсяг уваги через аналіз кількості одночасно запропонованих елементів, які суб´єкт може з ясністю сприйняти. У класичних експериментах з тахістоскопом було показано, що, якщо запропоновані стимули досить прості та розкидані по демонстративному полю безладно, обсяг уваги зазвичай не перевищує 5-7 елементів. Після того як Дж. Сперлінг запропонував методику часткового відтворення, її модифікації постійно використовують в експериментах на селективну увагу [15]

Методики передналаштування. Метод передналаштування дає змогу досліджувати спрямовану увагу, яка є наслідком очікування стимулу. У 1978 р. М. Познер і його колеги досліджували вплив передналаштування на швидкість локалізації сигналу і визначення його модальності. Сигнал міг бути зоровим або акустичним і перебувати або зліва, або справа від піддослідного. Визначали час реакції вибору. Перед кожною спробою піддослідний одержував інструкцію, у якій було повідомлено про релевантні характеристики майбутнього сигналу. У 80% випадків інформація була правильною, а в 20% - помилковою. З´ясувалося, що в завданнях локалізації (незалежно від модальності) «правильне» передналаштування зумовлювало «виграш» - пришвидшення відповідей (приблизно на 80 мс) порівняно з контрольними умовами, у яких інструкцію давали у випадковій послідовності. Такі самі результати отримано й для завдань, які вимагають називання слів або ухвалення лексичного рішення.

Методики  реєстрації рухів оком спрямовані насамперед на дослідження напряму уваги  під час виконання різної діяльності, наприклад, читання текстів, розглядання  картинок або розв´язання шахових  завдань. Крім цього, аналізуючи рухи очей, можна зробити висновок про ступінь  напруженості уваги і включеності в діяльність [1].

Методики, які використовують фізіологічні кореляти уваги. Одним з методів, який широко використовують у дослідженнях уваги тепер, - метод реєстрації викликаних потенціалів (ВП). Саме завдяки реєстрації ВП відбулося істотна зміна в уявленнях про фізіологічні механізми вибіркової уваги й відкрито нові можливості для їхнього дослідження.

Перші праці  з дослідження ВП й уваги проводили  за досить необґрунтованою схемою. Інструкція пропонувала реагувати  лише у відповідь на певні стимули  і не звертати увагу на інші стимули (піддослідних просили бачити стимули, натискати на ключ у разі появи  стимулу тощо). Така ситуація і є  вибіркою реагування. У процесі виконання  піддослідним завдання реєстрували  ВП у різних відділах мозку. ВП на цільові  стимули розглядали як ВП «уваги»  і порівнювали з ВП «фону». Найбільш частим результатом множин подібних робіт було збільшення ВП уваги порівняно  з ВП фону. Основний недолік викладеної вище схеми - невизначеність фону. Стан піддослідних у фоні міг варіюватися  від близького до дрімоти в  спокійних людей, які звикли до таких  досліджень, до досить вираженої активації  в осіб, які потрапили в таку ситуацію вперше. Ці недоліки згодом було усунено, і порівняння ВП уваги фону було замінено порівнянням ВП під  час уваги та неуважності. Основною структурою (звичайно двох) стимулів однієї або різних модальностей, з яких поперемінно то один, то інший вимагав якої-небудь активності піддослідного. Порівнювали ВП на той самий стимул у ситуації, коли з ним була пов´язана діяльність, або коли він виявлявся нерелевантним.

2.2. Методика дослідження уваги підлітків

 

Мною  було проведено ряд методик для визначення особливостей уваги серед студентів І курсу Бердичівського педагогічного училища. Для дослідження було обрано 7 дівчат та 3 хлопці віком 15 років.

Для дослідження  я обрала наступні методики:

- методика  коректурної проби;

- методика  «Червоно-чорна таблиця»;

- методика  розподілу уваги;

- методика  «Таблиці Шульте».

Зазначу, що наше дослідження проводилося  у рамках загальноколеджанського дослідження  «Особливості адаптації студентів-першокурсників до навчання у коледжі», яке проводиться  протягом 2011-2012 р. практичним психологом коледжу Шень В.А.

За допомогою  «Методики коректурної проби» ми визначали стійкість уваги в умовах, близьких до роботи коректора, які вимагають її розподілу й переключення. Для проведення дослідів потрібні спеціальні бланки з літерами (40) рядків по 40 літер у кожному. Необхідно продивлятись рядки зліва направо, немов читаючи, і вкреслювати букву «И» та підкреслювати «К». Через кожну хвилину за командою «Риска» по позначається рискою місце, до якого вдалося дійти за хвилину. Результати правильних і неправильних дій фіксуються в таблиці. Співвідношення цих показників і є підставою для оцінки продуктивності та стійкості уваги. На основі аналізу помилок судять про концентрацію уваги.

Форма проведення : групова.

Інструкція: На бланку з буквами, проглядаючи кожен рядок, закресліть букви к, л, и . Через кожні 60 секунд по моїй команді помітьте вертикальною рискою те  місце, до якого ви встигнули проглянути текст.

 Тривалість дослідження: 5 хвилин.

Результати дослідження. За формулою   

Рівень концентрації уваги визначається як у цілому, так і для кожної хвилини роботи окремо.

Другою  методико, яку ми використали була Методика “Червоно-чорна таблиця”, яка призначена для оцінки переключення уваги.

Під час  проведення дослідження студентам  давалася інструкція : “Вам буде запропонована  таблиця з червоними і чорними  числами. Ви повинні відшукати червоні  і чорні числа поперемінно, до того ж червоні в порядку зменшення  від 25 до 1, а чорні в порядку  збільшення від 1 до 24. Записувати потрібно лише літери, які стоять поряд з  числами Наприклад: червона цифра 25 – пишемо літеру „р”, потім чорна  цифра 1 – пишемо літеру „в”. Далі червона  цифра 24 – пишемо літеру „і”, чорна 2 – пишемо літеру „н”. Таким чином, на аркуші відповідей отримуємо ряд  літер: р в ін.».

Тривалість дослідження. 5 хв.

Методика  оцінюється за кількістю правильно  відтворених пар літер.

Методика  «Таблиці Шульте» являє собою  набір цифр (від 1 до 25), розташованих у випадковому порядку в клітинках. Досліджуваний має показати та назвати  в заданій послідовності (як правило, в зростаючій від 1 до 25) всі цифри. Досліджуваному пропонується підряд чотири-п’ять  неідентичних таблиць Шульте, в яких цифри розташовані в різному  порядку. Психолог реєструє час , затрачений досліджуваним на показ та назву  всього ряду цифр в кожній таблиці  окремо. Фіксуються наступні показники:

1) перевищення  нормативного (40-50 секунд) часу, витраченого  на вказування та називання  ряду цифр в таблицях;

2) динаміка  часових показників в процесі  дослідження по усіх п’яти  таблицях.

2.3. Результати дослідження  вікових особливостей уваги підлітків

 

Зведена таблиця результатів дослідження  за методикою коректурної проби» представлена у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

 

Результати дослідження за методикою коректурної проби

 

Ім’я досліджуваного	стать	Рівень концентрації уваги К	Рівень концентрації уваги для  кожної хвилини окремо
			К1	К2	К3	К4	К5
Олексій Г.	чол.	87	92	88	91	91	90
Катерина Н.	жін.	61	4	89	85	70	54
Олег Л.	чол.	83	100	77	91	84	73
Юля Л.	жін.	82	93	100	75	60	88
Наташа Я.	жін.	79	75	90	62	92	76
Олександр Р.	чол.	63	45	75	72	80	50
Ольга. С.	жін.	86	86	92	87	90	91
Аня В.	жін.	86	100	90	91	90	58
Галин Ш.	жін.	80	88	86	88	82	100
Тетяна Щ.	жін.	86	75	83	72	90	100