Засоби автоматизації ІАД. Засоби збору інформації

1. Засоби  автоматизації ІАД. Засоби збору інформації

    До  методики інформаційної аналітичної  діяльності за умов автоматизації висуваються  такі вимоги: системність, комплексність, оперативність, точність, прогресивність, динамічність. Аналітична діяльність з використанням ПЕОМ можна зобразити  в такій послідовності: постановка задачі та її формалізований опис; накопичення  інформації; обробка інформації; аналіз; використання результатної інформації.

    Постановка  задачі - це етап, на якому визначають сутність аналітичної задачі, вимоги до регламенту розв’язування, до вихідних даних і конкретних результатів. В описі алгоритму розв’язування  задачі вирізняють такі підрозділи: інформація, яка використовується; результатна  інформація; математичний опис; власне алгоритм розв’язування [3, с.321].

    Формалізований  опис задач аналізу базується  на єдиних принципах побудови умовних  позначень показників. Він полегшує наступну алгоритмізацію і програмування  для ПЕОМ; чітко визначає дійсну потребу у вихідних даних для  аналізу; усуває дублювання аналітичних  задач, полегшує групування їх у блоки  для одночасної обробки. Аналітична задача у формалізованому вигляді  є об’єктом економіко-математичного  моделювання. Постановка задачі та її формалізований опис дають змогу  визначитися з вибором інформаційної  бази, вихідних даних для аналізу.

    Сфера технологічного забезпечення інформаційно-аналітичної  роботи є виразом тих організаційних і методологічних принципів, які  закладені в основу функціонування системи інформаційно-аналітичного забезпечення в цілому. Особливо показово в цьому відношенні напрям засобів  автоматизації і інформатизації інформаційно-аналітичної роботи. Тут  може бути введена наступна класифікація засобів автоматизації інформаційної  роботи:

• засоби збору даних;
• засоби обробки даних;
• засоби зберігання даних;
• засоби обробки даних;
• засоби формування тезауруса;
• засоби узгодження тезауруса;
• засоби інтеграції даних;
• засоби аналізу даних;
• засоби моделювання;
• засоби інтерпретації результатів;
• засоби прогнозування;
• засоби синтезу цілей управління;
• засоби відображення даних;
• засоби підтримки ухвалення рішення;
• засоби доведення управлінських рішень [3, с.297].

    Приведена класифікація засобів автоматизації  за ознакою їх цільового призначення  дозволяє за рахунок розділення всієї  сукупності існуючих засобів автоматизації  на класи проаналізувати джерела  суперечностей, що знижують ефективність ведення інформаційної роботи в  цілому. Розгляд даної класифікації дозволяє зробити висновок про те, що при такому різноманітті засобів  у сфері технологічного забезпечення ІАД не можуть не виявлятися суперечності, викликані дією закону нерівномірності  розвитку. Іншими словами, відставання  в рівні розвитку тих або інших  засобів, призначених для вирішення  часткових завдань, не може бути компенсовано випереджаючими темпами вдосконалення  інших засобів і негативно  позначається на можливості успішного  рішення кінцевої задачі - завдання вироблення рішення і виконання  управлінських рішень.

    Технологічні  засоби автоматизації аналітичних  робіт поділяються на інструментальні та комунікаційні. Багатоаспектність аналізу визначає різнорідність інструментальних засобів, які можна поділити на функціональні, забезпечувальні та допоміжні.

    Технічні  засоби автоматизації - це пристрої і прилади, які можуть як самі бути засобами автоматизації, так і входити до складу програмно-апаратного комплексу.

    Технологічні  засоби автоматизації включають прилади для фіксації, переробки і передачі інформації при аналітичній діяльності. За допомогою їх здійснюється контроль, регулювання і управління інформаційно аналітичною діяльністю [13, с.154].

    До  функціональних відносять аналітичні задачі. Інструментальні засоби розв’язання  цих задач поділяються на: засоби введення аналітичної інформації; засоби забезпечення інформаційно-пошукових  робіт; засоби підтримки прийняття  рішень. Для введення аналітичної  інформації користуються інструментальними  засобами, які передбачають контроль і коригування первинної та вторинної  інформації.

    Інформаційно-пошукові засоби забезпечують аналітичні задачі документами, які містять потрібну інформацію та сприяють формуванню запитів  до баз даних і відображенню результатів  їх виконання. Кожна подія (явище) спочатку фіксується у відповідних документах, а потім стає об’єктом зберігання чи пошуку в інформаційно-пошукових  системах (ІПС).

    Засоби  підтримки прийняття рішень уможливлюють встановлення залежності між різними  факторами та отримання нових  знань, забезпечують гнучкий доступ до бази моделей, їх поновлення та модифікацію. Основною метою запровадження систем підтримки прийняття рішень (СППР) є надання допомоги у з’ясуванні проблеми, яку слід розв’язати, та під  час аналізу розв’язків. Для таких  систем необхідний значно ширший діапазон джерел інформації, яку беруть із зовнішнього  і внутрішнього середовищ. Звичайні, орієнтовані на аналітичну діяльність, дані доповнюються текстовою інформацією, матеріалами систем автоматизованого проектування виробів і технологій, автоматизованого виробництва. Користувач може налагоджувати БД згідно зі своїми особистими вимогами.

    Для проведення аналітичної діяльності передбачено набір програмних інструментальних засобів. Повний набір цих засобів включає ряд крупних модулів.

    Крупні  функціональні модулі можуть бути основною частиною ІАД або самостійним програмним продуктом. У свою чергу ці модулі складаються з ряду блоків. Перерахуємо основні блоки [14, с.24]:

    – засоби збору, передачі даних з операційних баз і інших джерел інформації в інформаційне сховище, що взаємодіють з різними операційними системами і системами управління базами даних ;

    – засоби перетворення даних, що здійснюють перевірку на правильність, перетворення структур, агрегацію;

    – набір або комплекс програм, які  виконують операційні функції оперативного аналізу; основу їх складає мова запитів Structured Query Language (SQL) урізаного або розширеного типу, для необхідності інформаційно-аналітичної діяльності сюди можуть входити спеціалізовані мови різного рівня;

    – засоби графічного і візуального конструювання звітів ІАД, як правило, дублюються мовними засобами;

    – засоби віддаленого доступу, забезпечення роботи в розподіленому і режимі «клієнт-сервер», колективного доступу і роботи в глобальних мережах;

    – засоби адміністрування ІАД;

    – засоби інтелектуального аналізу даних;

    – додатки, розроблені вбудованими в комплекс програм засобами.

    – засоби моделювання об'єктів і процесів ІАД.

    Розглянемо докладніше призначення і функції програмних засобів, що забезпечують функціонування ІАД.

    1. Засоби збору і обробки даних

    Навряд  чи варто перераховувати все те різноманіття засобів збору інформації, яке є у розпорядженні професійного аналітика, тим паче, що залежно від класу систем, відносно яких ведеться ІАД, і бюджету суб'єкта ІАД комплектація істотно варіюється. Багато що з арсеналу засобів збору інформації лише дублює можливості органів чуття людини, забезпечуючи лише "ефект присутності" - це різноманітні системи відеоспостереження і інші інструментальні засоби, що дозволяють здійснювати дистанційний збір інформації, яка могла б бути сприйнята і без інструментарію збору даних, будь аналітик безпосереднім учасником якихось подій. Інша група засобів збору даних істотно розширює і доповнює "відчуття", за рахунок додання властивостей спостереження тим феноменам, які принципово не можуть спостерігатися за допомогою органів чуття людини: це розширення часткових/періодичних і енергетичних діапазонів чутливості людини (інфра- до ультра- звукового діапазону механічних коливань, від радіочастотного діапазону до ультрафіолетового діапазону електромагнітних коливань, від мікрооб'єктів до макрооб'єктів і так далі). Арсенал цих засобів надзвичайно різноманітний [4].

    Зупинимося на засобах збору найбільш очевидних і найменш достовірних даних - даних мовних комунікацій і знакових даних. Останніми роками в цій галузі розвиток засобів збору відбувається досі швидкими темпами. Створені засоби розпізнавання і перетворення символьного виду мовних сигналів, засоби розпізнавання графічних креслень символів (оптичні системи, що розпізнають, - сканери), засоби прочитування картографічних даних і тому подібне графічній інформації. Створення цих засобів дало могутній поштовх розвитку систем комп'ютерної обробки знакових даних: сьогодні, завдяки їх використанню, аналітики дістали доступ до невичерпних ресурсів науково-технічною, політичною, економічною і іншій інформації. Поки лише мала частина того, що зберігається в глобальній телекомунікаційної мережі Інтернет, набрана руками - переважно ці ресурси отримані методом сканування найрізноманітніших друкарських джерел, хоча, найімовірніше, що поступово ситуація мінятиметься на користь ресурсів, отриманих методом голосового введення.

    Останніми роками силами ентузіастів в Інтернет мережі розміщені електронні копії унікальних видань. Могутні масиви англомовних електронних документів зосереджені в рамках некомерційного проекту електронної бібліотеки Project Gutenberg (http://www.gutenberg.net/) – Українські ресурси електронних копій наукових, учбових і художніх видань і також вельми обширні. За кордоном інтенсивно розвиваються проекти, направлені на стандартизацію пошукових інтерфейсів і формату представлення електронних документів. Так, наприклад, в бібліотечній справі широко упроваджується стандарт представлення текстових даних для організації пошукових інтерфейсів Z39.50 і його міжнародна версія ISO 23950, розвивається проект TEI - Text Encoding Initiative, що випустив вже четвертую специфікацію стандарту, - в Україні ж цей процес істотно запізнюється. Таке відставання знижує цінність інформаційних ресурсів, оскільки відсутність чітких правил формалізації призводить до зниження ефективності пошукових процедур [3, с.396].

    Цікавий клас електронних інформаційних  ресурсів оперативного плану - це електронні ЗМІ, що розміщують і поширюють свою інформаційну продукцію із застосуванням інфраструктури глобальних і національних телекомунікаційних мереж. У Глобальній мережі Інтернет функціонують ЗМІ і інформаційні агентства, що надають оперативну інформацію, використовуючи on-line (інтерфейси, що функціонують в режимі оперативного доступу) і off-line (інтерфейси функціонують в режимі неоперативного доступу, наприклад, розсилка новин за деякий інтервал часу за допомогою електронної пошти). В даний час в Інтернет представлені провідні світові інформаційні агентства (Associated Press, CNN, France Press, Інтерфакс, АПН "Новини", Інтер і багато інших) і газети (New York Tunes, Washington Post та інші). Надзвичайно інформативні стрічки новин, що надаються інформаційними агентствами в режимі on-line з періодичністю оновлення порядку одиниць хвилин, біржові рейтинги, публіковані крупними фінансовими і фондовими біржами і великими брокерськими об’єднаннями.

    Інструментарій  збору інформації з подібних джерел інформації є переважно програмно-апаратними комплексами, що забезпечують підключення до ресурсів телекомунікаційних мереж відповідно до діючих протоколів обміну даними (як правило, це протоколи TCP/IP, РРР, SLIP, ISDN) і вимога даних із застосуванням як професійного, так і непрофесійного спеціалізованого і загального програмного забезпечення. Цей клас програмного забезпечення вельми багатообразний і включає: інтелектуальні пошукові програми, неінтелектуальні інтерфейси проглядання даних, програми, що здійснюють періодичне сканування найбільш інформативних джерел, програми потокового введення та інші. Фінансові механізми забезпечення оплати інформаційних послуг можуть істотно різнитися від умовно-безкоштовного надання інформації (подача у супроводі реклами) до укладення договорів на інформаційне обслуговування [3].

    Збір даних аналітичної діяльності з різних джерел пов'язаний з тим, що інформація в них формується в різних форматах, має різноманітну структуру. У інформаційному сховищі і в системах підтримки ухвалення рішень або у вітринах даних інформація має бути приведена до визначеної в їх структурі даних.

    Рис. 1. Структура програмних засобів ІАД

    Інструментами ІАД різного напрямку аналізу мають в своєму складі засоби збору даних з джерел, створених на різних апаратних платформах: Intel, RISC, AS/400, що працюють на основі багатьох варіантів операційних середовищ, зокрема: у різних версіях Windows, Unix, Linux, МСВС і так далі. Забезпечується спільна робота з багатьма базами даних, наприклад: Access, Paradox, Fox Pro, MS SQL-Server, Oracle, DB-2, Informix Лінтер і так далі (налічується до 50-ти типів форматів, з якими може взаємодіяти система).

    Приклад типової системи збору та переробки  даних наведено на рис. 2.

    Багато  в чому ефективність роботи системи  збору та обробки інформації визначається рівнем використаних технологій збору  даних і середовищем передачі інформації. Чим більші масштаби системи, тим більший внесок цих складових у загальний показник ефективності роботи системи збору та обробки інформації. Відповідно, перш за все, потрібно вибрати технологію передачі даних. На даний час існуючі технології передачі даних можна поділити на провідні та безпровідні.

    Рис. 2. Структура типової системи збору  та обробки даних при ІАД