У
групу зафіксованих матеріалів входять:
Офіційні документи. До них
належать особисті справи й
медичні карти, доповідні, пояснювальні
записки й листи в різні
інстанції, усілякі задокументовані
дані, зібрані офіційними (відділ кадрів,
міліція...) службами про особу, що цікавить
вас, або організації. Поряд з оглядовим
поданням, тут можна знайти та інші відомості,
корисні при детальній розробці об'єкта.
Ця інформація вважається досить надійної,
хоча не виключена й навмисна фальсифікація.
Ділові папери й архіви. Це
всілякі договори, звіти, факси,
листи, методички, внутрішні телефонні
довідники, меморандуми та інші
папери, пов'язані з діловою активністю
людини або організації. Вони
представляють першосортне джерело
конфіденційної інформації, що дозволяє
оріентуватися в справах об'єкта,
проясняти його наміри й методи
роботи, прогнозувати вчинки й
можливості, виявляти функціонерів
і зв'язки.
Носії машинної інформації. Оптимальним
джерелом, що існує в багатьох
організаціях, представляється банк
даних, занесений в ЕОМ. Відомості,
збережені там, зафіксовані на
що не витягаються (жорстких
дисках) або що витягаються (гнучких
дисках) магнітних носіях і здатні
виводитися на паперову роздруківку
(лістинги). Втім, оснащення фірми
комп'ютерами, у загальному-те, не
означає, що вони там ефективно
використовуються або що в
них є коштовна інформація.
Особисті папери й архіви. У
цей чудовий набір фактури
входять записні книжки, різні
позначки на листках календаря,
дружні й інтимні листи, вітальні
листівки, фотографії, аудио- і відеозапису,
щоденники й т.д. Такі дані
попросту неоціненні при активній
розробці інтерес, що викликав,
об'єкта з ретельним виявленням
його контактів і повним розумінням
реальних можливостей для наступного
усунення, шантажу, маніпулювання
або вербування.
«Сміття». Викинуті розірвані чернетки
й машинні роздруківки, сигаретні
коробки й паперові обривки
із усілякими позначками, зіпсовані
копії й випадкові підкладкові
листки, відпрацьована копіювальний
папір і використані стрічки
від друкарських машинок - все
це в руках умілого суб'єкта
може перетворитися в приголомшливі
документи, причому добувати такі
матеріали інший раз значно
зручніше, чим оригінали.
Оприлюднені відомості. До них
ставляться виловлені публікації
в газетах і журналах, радіо-
і телесюжети, читані десь лекції
й виступи... Такі джерела знайомлять
із кулуарними матеріалами, відкривають
нових носіїв інформації й
помітно скорочують праця по
розроблюванню об'єкта. Якість фактури
тут значно залежить як від
компетентності й спонукань автора,
так і від намірів і репутації
тих, хто конкретно надав йому
слово.
Підкідні листи й самвидав. Цікаву
інформацію можуть містити тиражовані
тим або іншому способу листівки,
обіги або замітки, якісь не
видавалися офіційно. Все це закидається
в народ з метою опорочити
якусь особу або організацію,
ознайомити з положенням справ
у конкретній області, викликати
смуту й розбрід у мисленні
обивателів. Тексти подібного роду
інший раз підписуються існуючими
особами, угрупованнями й організаціями,
іноді приписуються їм, а найчастіше
фігурують як анонімні. Факти,
що втримуються там, проявляються
на рівнях правди, правдоподібності
і явної дезінформації.
Унікальні
можливості для непомітного вилучення
самих різнотипних даних інший
раз надають технічні кошти передачі
й обробки інформації, які, маючи
електромагнітну специфіку, дозволяють
проводити бажане перехоплення на досить
пристойному видаленні від об'єкта.
Через явну перспективність, абсолютної
безпеки й відносної нескладності
підключення до таких каналів
у наше технотронне час завжди
розглядається як один з найважливіших
і реальних шляхів одержання необхідних
матеріалів:
Телефон. Будучи найпоширенішим
інструментом, що забезпечує людське
спілкування, телефон здатний
легко видавати секрети свого
власника. Цікаво, що при цьому
можна слухати не одні лише
телефонні переговори, але й те,
що говорять у закритій кімнаті
при покладеній на важіль трубці.
Телеграф, телетайп, телефакс. По каналах
цих апаратів циркулює як графічна,
так і знакова інформація, виведена
на паперові носії, що досить
зручно в ділових взаєминах.
Перехоплення подібних матеріалів
запросто здійснюється підключенням
до провідних ліній зв'язку, а
порию й безконтактно, опираючись
на особливості роботи специфічної
приймально-передавальної апаратури.
Складності можуть виникнути тільки при
використанні хазяїнами спеціальних засобів
захисту минаючої інформації.
Персональні радіостанції. Застосовувані
для службового й цивільного
радіозв'язку, вони відрізняються
ефірною оголеністю. При невикористанні
об'єктом мер захисту й наявності
у вас підходящого радіоприймача
вони дозволяють дуже легко
й непомітно проникати в пізнання
й наміри контрольованого об'єкта.
Комп'ютери. Вони є в кожній
діловій організації. Більше того,
комп'ютери окремих структур зв'язані
між собою за допомогою телефонної
мережі, що нерідко дозволяє вилучати
з них фактуру, навіть перебуваючи
в іншому місті. У ході виводу
даних на екран дисплея їх
можна непомітно зчитувати як
безконтактно (через радіовипромінювання),
так і контактно (за рахунок
підключення до комп'ютерної мережі
або кабелю живлення). Вірогідність
одержуваних при цьому матеріалів,
зрозуміло, гранично висока.
Стільникові радіосистеми. Дані
мобільні пристрої для словесного
(радіотелефон) і знакового (пейджер)
спілкування досить зручні в
обігу, але відкриті для звичайного
ефірного радіоперехоплення відповідним
сканером (якщо немає захисного
кодування...) або «двійником» використовуваного
апарата.
Під
відслідковуються факторами, що, мають
на увазі акустичне (підслуховування),
візуальне (стеження) і ментальне (аналізування)
спостереження за об'єктом.
Підслуховування. Таємно слухати
можна як формальні (ділові), так
і неформальні (дружні й інтимні)
розмови. Завдяки цьому вдається
дізнаватися приголомшливі факти
й побічно виявляти перспективні
контакти людини ( організації), проясняти
їхні мети й наміри, розуміти
спосіб мислення діючих осіб
укупі з їхніми звичайними
реакціями на події...
Таємне
спостереження. Спостерігати доводиться
як за індивідом, так і за стаціонарним
об'єктом. Потайливе спостереження
за людиною дозволяє з'ясувати його
контакти, місця зустрічей, маршрути,
явні звички, спосіб життя й всі інші
аспекты, необхідні при детальній розробці
якоїсь особи або організації. Спостереження
за стаціонарним об'єктом забезпечує контроль
відвідувачів і є стандартним у ході пошуку
особи, що ховається.
Виявлення слухів. Ці непідтверджувані
повідомлення, що циркулюють у
певних контингентах людей, корисні
тим, що натякають на передбачувані
знання й очікування середовища
(«слух знизу»), а інший раз
і на ігри тих або інших
сил («слух зверху»). По суті, вони
досить достовірні, хоча часто
в чомусь перекручені. Деяку
ретельно приховувану інформацію
вдається дізнаватися тільки
з неясних слухів.
Узяття
інформації з документів
Потрібні
відомості, що перебувають у деяких
документах, можна одержати, або
роздобувши сам оригінал або його
копію, або ознайомившись із його
змістом по окремих достовірних
свідченнях.
Список
використаної літератури
- Аналітична
діяльність у державному управлінні:
технологічний аспект / Ю. П. Сурмін // Актуальні
проблеми державного управління. - Д.: ДФ
УАДУ, 2000. - Bип. 3 (3). - С. 27-48.
- Белов В.С.
Информационно-аналитические системы.
Основы проектирования и применения: учебное
пособие, руководство, практикум / Московский
государственный университет экономики,
статистики и информатики. – М., 2005. – 111
с.
- Конотопов
П.Ю. Аналитика: методология, технология
и организация информационно-аналитической
работы / П.Ю.Конотопов, Ю.В.Курносов. - М.:
РУСАКИ, 2004 г. - 512 с.
- Кузнецов
И. Н. Информация: поиск, анализ, защита
: учебник по информационно-аналитической
работе/ И. Н. Кузнецов – М.: Яуза, – 2002.
– 320 с.
- Кулицький
С. П. Основи організації інформаційної
діяльності у сфері управління: набч. посіб./
С. П. Кулицький. – К.: МАУП, 2002. – 224 с. Матвієнко
О. В. Основи інформаційного менеджменту
: навч. посіб. / О. В. Матвієнко. – К: Центр
навчальної літератури, 2004. – 128 с.
- Олійченко
І. М. Побудова системи оцінки якості інформації
в органах державного управління / І. М.
Олійченко // Інвестиції: практика та досвід.
- 2010. - № 3. - С. 71-72.
- Панчук А.
М. Моделювання, інформаційні системи
й технології в державному управлінні
: навч. посіб. // А. М. Панчук. С О. Ралдугін.
Й. В. Клименко. - К. : Центр навч. л-ри. 2004.
- 154 с.
- Пархоменко
О. В. Інформаційна аналітика як складова
управління сферою НТДІ О. В. Пархоменко
// Наук.-техн. інформація. – 2004. – №2.-С
27-30.
- Про інформацію
: закон України // Відомості Верховної
Ради України. - 1992. - №48. - Ст. 650.
- Пушкашу
Д. І. Інформаційно-аналітична робота як
процес семантичної обробки даних
[Електронний ресурс] / Д. І. Пушкашу.
– Режим доступу: bttp://www.collegian.ru/110111124110111124050050053124049.html
- Сілкова
Г. Інформаційно-аналітична діяльність
як напрям інформаційної діяльності /
Г. Сілкова // Вісн.Кн. палати. – 2001. – №
2. – С.14-15.
- Сляднева
Н. А. Информашюнно-аналитическая
деятельность: проблемы и
перспективы / Н. А. Сляднева // Информационные
ресурсы России. - 2001. - № 2. - С. 12-15.
- Твердохліб
М. Г. Інформаційне забезпечення менеджменту
: навч. посіб. / М. Г. Твердохліб. - Вид. 2-ге.
доп. та перероб. - К. : КНЕУ. 2004. - 224 с.
- Тривайло
А. Ю. Оцінка кількісних та якісних характеристик
інформаційного забезпечення управлінської
діяльності керівників / А. Ю. Трнвайло
// Регіональні перспективи. - 2000. - № 2-3.
- С. 24-28.