Засоби автоматизації ІАД. Засоби збору інформації

2. Інформація. Інформатизація. Автоматизація.

   Термін "інформація" є одним із самих важких для визначення в сучасній науці. З ним зв'язано багато помилкових тлумачень, і багато оман.

   Фактично, термін "інформація" визначається самим дослідником і використовується їм як науковий термін тільки в рамках розв'язуваних їм завдань. Існує безліч визначень інформації. Визначення інформації давали такі вчені, як Н. Вінер, Р. Хартли, К. Шеннон, Н. Рашевский і інші. Нижче, випливаючи книзі Ю.В. Курносова й П.Ю. Конотопова "Аналітика", наведені деякі з них:

   Інформація – фундаментальна першооснова й загальна властивість всесвіту, існує незалежно від нас, проявляється в тривимірному процесі взаємодії мікро- і макропроцесів енергії, рухи й маси в просторі й часі.

   Інформація – властивість матерії змінюватися й відбивати цю зміну.

   Інформація – знята невизначеність, зв'язана з випадковими процесами, а також з перетворенням можливості в дійсність.

   Інформація – властивість об'єкта зменшувати невизначеність процесу зміни його стану в часі.

   Інформація – зняття (усунення) невизначеності, де невизначеність – недостатнє знання про об'єкти і явища (ототожнюється з неинформированностью суб'єкта).

   Інформація  – ступінь модифікації структури вхідними даними.

   Інформація – відбиття в психіці закону існування миру (психічне відбиття миру):

• як інваріант оборотних трансформацій вступника до суб'єкта повідомлення;
• інваріант: величина, що залишається незмінної при тих або інших перетвореннях;
• одиниця, що містить у собі всі основні ознаки своїх конкретних реалізацій;
• відомості про навколишній світ і процесЪи, що протікають у ньому, сприймані біологічним об'єктом або спеціальним пристроєм.

   Інформація – відомості про осіб, предмети, події, явищах і процесах незалежно від форми їхнього подання, використовувані з метою одержання знань, прийняття рішень.

   Інформація про об'єкт є зміну параметра спостерігача, викликана взаємодією спостерігача з об'єктом.

Сутність поняття "інформатизація" у нашій країні розкривається у статті 1 Закону України "Про національну програму інформатизації" (1998).

     Інформатиза́ція (Informatisation) — сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.

Процес широкомасштабного  використання ІТ у всіх сферах соціально-економічного, політичного і культурного життя суспільства з метою підвищення ефективності використання інформації і знань для управління, задоволення інформаційних потреб громадян, організацій і держави і створення передумов переходу держави до інформаційного суспільства. 

     Автоматиза́ція — один з напрямів науково-технічного прогресу, спрямований на застосування саморегульованих технічних засобів, економіко-математичних методів і систем керування, що звільняють людину від участі в процесах отримання, перетворення, передачі і використання енергії, матеріалів чи інформації, істотно зменшують міру цієї участі чи трудомісткість виконуваних операцій. Разом з терміном автоматичний, використовується поняття автоматизований, що підкреслює відносно великий ступінь участі людини в процесі.

Автоматизація, окрім об'єкта керування вимагає  додаткового застосування давачів (сенсорів), керуючих пристроїв (контролерів із засобами вводу-виводу), виконавчих механізмів та у переважній більшості базується на основі використання електронної техніки та методів обчислень, що іноді копіюють нервові і розумові функції людини.

Автоматизуються:

• виробничі (технологічні) процеси;
• проектування;
• організація, планування та управління;
• наукові дослідження.
• бізнес-процеси.

    Системи автоматизації

Мета автоматизації — підвищення продуктивності праці, поліпшення якості продукції, оптимізація управління, усунення людини від виробництв, небезпечних для здоров'я.

Автоматизація, за винятком простих випадків, вимагає  комплексного, системного підходу до рішення задачі, тому конкретні вирішення  завдань засобами автоматизації, зазвичай називаються системами, наприклад:

• система автоматичного керування (САК);
• автоматизована система управління (АСУ);
• система автоматизації проектних робіт (САПР);
• автоматизована система управління технологічним процесом (АСУ ТП).

Система автоматизації  — інформаційно об'єднана сукупність програмованих пристроїв автоматизованого та автоматичного контролю, регулювання та управління.

3. Автоматизація ІАД базується на наступ них принципах

     Принцип універсальності передбачає відкритість  системи відносно нових вхідних мов та прикладних задач,  забезпечується максимальним відокремленням програмного  забезпечення від даних (інформаційного забезпечення); відокремленням знань про мову від знань про предметну галузь;  відокремленням знань про предметну галузь від знань про вирішувану задачу.    Принцип інтегрованості передбачає сумісну автоматичну обробку різнорідної  інформації(дані космічної розвідки, текстову інформацію, аудіо та відеоінформацію тощо), забезпечується модульною організацією  програмного забезпечення; єдиною базою знань з предметної галузі для  різнорідної інформації; узгодженими протоколами обміну інформації. Принцип об'єктивності передбачає автоматизацію інтелектуальних функцій фахівця» аналітика,забезпечується знанняорієнтованим підходом до побудови системи  автоматизації інформаційноаналітичної діяльності; побудовою компонентів  системи на засадах теорії штучного інтелекту. Зазначені принципи дають  можливість вирішення "старих" завдань на новому якісному рівні (наприклад,  автоматичний переклад, реферування й анотування, редагування  природномовних текстів, класифікація текстових документів, інформаційно-пошукові системи) та автоматизувати нові завдання (наприклад, інтегрування  інформації, узагальнення змісту джерел, виявлення тенденцій і закономірностей у заданій предметній галузі, виявлення дезінформації, оцінка на новизну       і  плагіат,  акумуляція знань тощо).  Складність розробки такої технології зумовлена тим, що переважна частина  інформаційних потоків складає неструктурована (тобто непристосована для  безпосередньої аналітикосинтетичної машинної обробки) природномовна  текстова інформація, у тому числі й різномовна.  

Вона характеризується наступними особливостями: 

1.Змістово текстова інформація є надмірною з одних аспектів і недостатньою з  інших, може  також містити протиріччя; 

2. Інформація є відображенням реальних процесів, що мають місце в світі, тому поточні  обсяги її нерівномірно розподіляються за предметними областями;

3. Інформаційні потоки можуть містити хибну інформацію або дезінформацію  як  стохастичного, так і суб'єктивного характеру; 

4.Знання, що містяться в першоджерелах, у сукупності зі знаннями фахівця, з  одного боку, є  достатніми для вирішення задач оцінки ситуацій, виявлення тенденцій та  прогнозування їх розвитку тощо, з іншого боку, великі щодобові обсяги  інформації фактично перевищують реальні можливості фахівців щодо її  оперативного і водночас ретельного осмислення.  

       Аналіз сучасних систем автоматичної обробки природномовної  інформації  (інформаційнопошукові системи, системи машинного перекладу,автоматичного реферування, граматичного корегування текстів тощо) дозволяє зробити наступний висновок: технології в системах автоматичної обробки ПМ текстової  інформації реалізують обробку тексту лише на рівні мовної системи і не  враховують закономірностей подання знань про предметну область та  вирішувану прикладну задачу засобами ПМ тексту. З іншого боку, експертні  системи орієнтовані на апріорні формальні моделі знань про предметну галузь  та використання цих моделей для вирішення прикладних задач (розпізнавання  та оцінка ситуацій, прогнозування її розвитку, прийняття рішень тощо), але в  силу суттєвих обмежень такі формальні моделі неспроможні враховувати  знання про предметну галузь, які містяться безпосередньо в тексті. За  висновками фахівців Аналітичного центра Адміністрації  Президента РФ недосконалість попередньої обробки інформації призводить до того, що вихідні аналітичні документи недостатньою мірою задовольняють   вимогам достовірності і        об'єктивності, вони, як правило, відображають суб'єктивну думку окремих фахівців [1].