Англійські багатофункціональні слова та їх переклад на українську мову

2

               Англійські багатофункціональні слова та їх переклад на українську мову           

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………...………… 3  

РОЗДІЛ 1. Аналіз теоретичних досліджень вітчизняних та зарубіжних лінгвістів в області вживання та перекладу багатофункціональних слів …………………..… 5

1.1 Сутність поняття багатофункціональності слова ……………...……….…….. 5

1.2 Види багатофункціональних слів ………………………………………..…….. 7

1.3 Особливості перекладу багатофункціональних службових слів ……..…….. 13

РОЗДІЛ 2. Дослідження практичного використання багатофункціональних слів в англійській мові та їх перекладу на українську мову (на прикладі твору

Сідні Шелдон «Якщо завтра настане»)  .…………………………………….…... 19

ВИСНОВКИ ...………………………………………………………………..….…..38

SUMMARY …...………………………………………………………………………40

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ….……………………………….……41

ВСТУП

Багатофункціональні слова мають широке використання в англійській мові, їх можна зустріти в різних жанрах літератури: в художніх текстах, в науково-технічних працях, в соціально-політичній літературі та ін..

Особливої уваги потребує переклад масової літератури, яка впевнено займає визначне місце серед упо­добань теперішнього українського читача. Окрім великої кількості авторів, які користуються рідною мовою для написан­ня своїх творів, твори письменників із-за кордону стають де­далі популярнішими серед українських читачів. Отже, пере­клад творів такого роду, зумовлений великим попитом, стає все більш необхідним.

Одне з явищ, яке викликає най­більші труднощі при перекладі, є багатофункціональність, а відповідно і багатозначність більшої кіль­кості слів, тобто наявність у того самого слова, у даній оди­ниці вираження декількох зв'язаних між собою функцій — проблема, яку намагалися вирішити багато сучасних фа­хівців у галузі перекладу, а саме Арнольд І.В., Уфімцева А.А., Зражевська Т.А., Литвин Ф.А. та інші. У роботах цих авторів про­водиться аналіз перекладу багатофункціональних слів художнього та публіцистичного текстів.

Метою дослідження є спроба на практиці дослідити переклад багатофункціональних слів, які найчастіше зустрічаються в різних творах письменників сучасності, творчість яких зазвичай від­носять до масової літератури; визначити основні перекладаць­кі прийоми, що використовувались у цьому процесі, та стисло окреслити їх; зробити висновок про те, яка категорія багатофункціональних слів має найбільшу кількість лексико-семантичних варіантів.

Оскільки аналіз масової літератури як культурного явища сьогодення — процес тривалий та поширений, предметом до­слідження в даній роботі є твір автора Сідні Шелдон «Якщо завтра настане», який є майстром роману в жанрі «жіночий роман», творчість якого безперечно відносять до масової літератури. Це зумовило вибір творів саме цього автора.

Актуальність теми. Актуальність дослідження на тему: «Англійські багатофункціональні слова та їх переклад на українську мову» пояснюється тим, що багатофункціональні слова є часто вживаними в англійській мові, тому потребують детальнішого вивчення.

Об'єктом дослідження є обрані багатофункціональні слова, які найчастіше зустрічаються у вище зазна­ченому романі.

Методи дослідження : описовий, зіставний, структурний.

Завданнями дослідження є:

-                                  провести дослідження теоретичних розробок вітчизняних та зарубіжних лінгвістів в області багатофункціональних слів;

-                                  визначити поняття багатофункціональності слів;

-                                  вивчити види багатофункціональних слів;

-                                  виявити особливості перекладу багатофункціональних службових слів;

-                                  дослідити частоту вживання та особливості перекладу багатофункціональних слів на прикладі тексту роману Сідні Шелдон «Якщо завтра настане».

РОЗДІЛ 1. Аналіз теоретичних досліджень вітчизняних та зарубіжних лінгвістів в області вживання та перекладу багатофункціональних слів

1.1Сутність поняття багатофункціональності слова

За наявністю мети призначення та значень у їх семантичній структурі слова поділяють­ся на однофункціональні і багатофункціональні. Однофункціональних або моносемантичних слів у мові порівняно небагато. Більшість слів мови — багатофункціональні.

Багатофункціональні слова — це слова, які наділені здатністю виконувати різні функції в реченні [15, 116].

Бархударов Л.С. наголошував, що можливість двобічного використання слова утворюється як синтаксич­ним, так і власне лексичним шляхом, тобто самою семантичною структурою слова [3].

Можливість багатофункціонального використання слова криється в його семантичних здатностях. Візьмемо для прикладу два слова — photograph тa love, які можуть вживатися як іменник і дієслово. Однофункціональність слова photograph зберігається в усіх його синтаксичних проявах, напр.: photograph  (nеighbour, ship, animal, view): в усіх випадках лексичне значення залишається незмінним, хоча граматичне може змінюватися, напр.: to photograph, photographing, photographed. Слово love, яке, здавалось би, має одне лексико-семантичне наповнення, у різних синтаксичних, оточеннях може вказувати на розбіжність функцій напр.: the baby loves his mother тa the kid loves his pie; у першому випадку значення набирає екстензії «to hold dear», у другому — « to exercise a strong affection».

Дещо складніша полісемія простих багатофункціональних слів. Так, дієслово pick має до восьми лише денотативних значень: 1) «to pierce, pe­netrate»; 2) «to dig»; 3) «to clear, cleanse»; 4) «to pluck, gather»; 5) «to choose, select»; 6) «to rob, plunder»; 7) «to separate»; 8) «to pull or comb asunder». Конотативні стосунки дієслова у словосполученнях ще  складніші.

Багатофункціональність проявляється у мові і мовленні. Наведені приклади свід­чать про багатофункціональність, яка властива відокремленій лексичній струк­турі слова. Принципово інший вид полісемії спостерігаємо у конструк­ціях мовлення. Це видно на прикладі таких широковживаних дієслів, як to speak, to fall, to look, to wink. У висловах he speaks, he winks, he falls тa he looks ми маємо справу з так званими «ненавмисними» зна­ченнями, а вживання наведених дієслів подібним чином називається ще абсолютивним. У реченнях he speaks to the students, he winks at me, he falls in love with her тa he looks like going there на перший план з'являється «навмисність» значення, у даному випадку спрямована на об'єкт дії. Така багатофункціональність не пов'язана з лексичною полісе­мією  — речення He looks можна розуміти як «він дивиться» і як «він має вигляд когось». Вживання багатофункціональних слів реалізується, як правило, в оточенні достатньої кількості інших лексем [17, 57]; наведені приклади вказують на спільність характеристик кількох значень, які складають на перший погляд непомітну багатофункціональність, властиву ці­лому ряду слів.

Нарешті, багатофункціональність викликається умовністю заяви, яку висловлено у реченнях типу This rule must not be broken aбo Yоu sho­uld not be late for the meeting, де функції іменника rule і прикметни­ка late зумовлюється альтернативними можливостями відповідної дії aбо реагування.

При діахронічному розгляді багатофункціональності у першу чергу береться до уваги історичний розвиток слова [7, 239].

Лексико-семантична структура слова в діахронії вказує на те, як слово розвивалось від початкової форми. При цьому слово могло: 1) набувати нових функцій та значень, втрачаючи старі; 2) набувати нових функцій та значень, зберігаючи старі; 3) набувати нових функцій та значень, зберігаючи і втрачаючи частину старих функцій та значень; 4) зберігати одну функцію протягом довгого відрізку часу, не набуваючи нових (що буває досить рідко)

Верба Л.Г.  писала, що багатофункціональність як мовне явище, була властива уже давньоанглійській лексиці. Взаємодія таких функцій завжди була складною. Набування одних і втрата інших функцій слова рідко залежала від якоїсь однієї причини. Їх, звичайно, було декілька — мовних і позамовних [6, 78].

Історичний розвиток багатофункціональності не обмежувався розвитком  самої лише семантичної структури слова.

В роботах Рецкер Я.І. читаємо: «В історичній структурі функції бувають первинними і вторинними або початковими (головними) і похідними» [17].

Первинна або головна функція збігається інколи з етимологічною, на ґрунті якого шляхом  метонімічного переносу утворюються функції по­хідні. При цьому можуть мати місце як членування функцій, так і їх мутація (змішування). Членування багатофункціональності буває однобічним або багатобічним. У багатофункціональних словах інколи спостерігається подальший розвиток вторинної функції.

Дослідники функцій слова часом підкреслюють той факт, що розвиток слова проходить поступово, від «прямих — фізичних» значень до значень «духовних — абстрактних» [4; 12; 18]. Ця думка відповідає теорії походження та розвитку мови, за якою слово може проходити три стадії розвитку:

1) імітаційну або копіювальну стадію;

2) стадію аналогії;

3) стадію символізму.

Остання стадія, як правило, найскладніша, оскільки вона відбиває переважно стилістичні засоби письменства. Однак у кожно­му правилі є винятки, що заперечують його[2].

1.2.Види багатофункціональних слів

Дієслова, які в реченні виконують функції прислівника або прийменника

Like

а) дієслово любити, подобатися:

We like technicolour films. Нам подобаються кольорові фільми.

б) прислівник як, подібно (unlike на відміну від):

Radio waves travel like waves of water. Радіохвилі поширюються подібно до хвиль води.

в) прикметник схожий,  подібний:

Some liquids have like properties. Деякі рідини мають схожі властивості.

Дієслова, які в реченні виконують різні граматичні функції

Дієслово to do

Наприклад дієслово to do становить певні труд­нощі в процесі перекладу, якщо воно виконує такі граматичні функції:

1. Емоційно-підсилювальну функцію:

а)              дієслово to dо підкреслює факт виконання дії і підсилює значення цієї дії, яка виражена дієсловом-присудком у стверджувальній формі Past aбo Present Indefinite. Українською to dо перекладається дійсно, все ж таки, адже тощо;

б)              підкреслює спонукання до дії або ж прохання (у наказовому способі):

He did come to the party though nobody invited him. Він все ж таки прийшов на вечірку, хоч ніхто його туди не запрошував.

          2. Функцію слова-замінника. У цій функції to dо вживається для того, щоб уникнути повторювання дієслова або ж і цілого речення. Залежно від сполу­чуваності слів в українській мові to dо перекладаєть­ся відповідним дієсловом, реченням або зовсім не перекладається.

It is bound to be a delicate op­eration trenching as it does upon sensitive areas of a na­tion's cultural heritage. Безумовно, цей вплив буде занадто болючим, оскільки він зачепить найсуттєвіші сторони національно-культурної спадщини.

Дієслово to have

1. Дієслово to have + інфінітив означає повинність (обов'язок), що виражена силою обставин, необхідніс­тю. Українською мовою, як правило, перекладаєть­ся довелось, доведеться, доводиться:

The negotiations might fail. In that event the Government would have to decide what to do. Переговори можуть бути невдалими. У такому випад­ку урядові довелося б вирі­шувати, що робити далі.

2.Дієслово to have + складний додаток   (ім'я + без­особова форма дієслова або прислівник) передає:

а) каузативність (спонукання, сприяння здійснен­ню дії).

Українською мовою передається за допомогою таких слів, як припустити; владнати; зробити так, щоб; домогтися того, щоб та іншими лексичними засобами:

They will have him back. Вони примусять його повернутися.

б) дію здійснену за ініціативою особи, що виражена підметом:

The town council has had three houses built. Міська рада збудувала три будинки.

в) дію, здійснену поза волею або бажанням особи, що виражена підметом і спрямована на нього:

We had a note handed to us. Нам передали записку.

Іноді точне значення to have можна визначити тільки за допомогою широкого контексту. У такому разі перекладач повинен використовувати різно­манітні лексичні засоби, які найбільш точно переда­ють значення англійського речення.

Дієслово to be

Дієслово to be + інфінітив має модальне значен­ня і може виражати:

1)повинність, що обумовлена домовленістю або планом і перекладається за допомогою слова пови­нен чи дієсловом у майбутньому часі:

Next week the President is to meet with the residents of this small mining town. Наступного тижня Прези­дент має зустрітися (зустрінеться) з жителями цього маленького шахтарського містечка.

(Форма was + перфектна форма інфінітива озна­чає, що дія не відбулась);

2) можливість (to be + пасивна формаінфінітива):

Her education which she got in Cambridge is to be envied. Можна тільки позаздрити тій гарній освіті, яку вона отримала, навчаючись у Кембриджі.

3) намір, бажання в умовних реченнях,

Іноді при перекладі доводиться вводити займен­ник у неозначено-особовому значенні:

Now there is a clear impera­tive before us all: to stand together against the common danger if our nation and the world are to avoid even grea­ter ecological catastrophe. У наш час усі мріють тільки про одне — об'єднатися про­ти спільної небезпеки, якщо наша нація і увесь світ бажа­ють уникнути ще більшого екологічного колапсу.

Необхідно пам'ятати, що to be +інфінітив може утворювати і складений присудок, де to be виступає дієсловом-зв'язкою, а інфінітив — предикативом:

Her wish is to find a construc­tive answer to this question.  Її бажання знайти конструк­тивну відповідь на це — бо­люче питання.