Граматичні особливості перекладу англійських англомовних текстів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ , МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

УМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ

КАФЕДРА ФІЛОЛОГІЯ. ПЕРЕКЛАД

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

 

на тему:

 

«ГРАМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ  ПЕРЕКЛАДУ АНГЛОМОВНИХ ГАЗЕТНИХ ТЕКСТІВ »

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Житомир-2012

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………..3

Розділ І  ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛОМОВНИХ ГАЗЕТНИХ ТЕКСТІВ…………………………………………………………7

1. Лінгвістичні особливості англомовних газетних текстів…..…7
2. Граматичні трансформації при перекладі англомовних газетних текстів………………………………………………………….10

Висновки до Розділу І………………………………………………………...20

Розділ ІІ АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДІВ АНГЛОМОВНИХ ГАЗЕТНИХ ТЕКСТІВ……………………………………………………………………….21

2.1. Особливості використання граматичних трансформацій при перекладі ………………………………………………………………....21

Висновки до Розділу ІІ……………………………………………………….38

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………..……

РЕЗЮМЕ……………………………………………………………….………

БІБЛІОГРАФІЯ……………………………………………………………….

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

У сучасному суспільстві  існують необмежені можливості спілкування  та передачі інформації. Будь-які події, що відбуваються сьогодні у світі, завтра стануть надбанням усієї планети  завдяки роботі ЗМІ. Сучасна людина не уявляє свого життя без користування всесвітньою інформаційною системою, саме тому постає потреба у якісному перекладі засобів передачі інформації, до яких, зокрема, належать газетні матеріали. Газетно-публіцистичний стиль можна охарактеризувати як функціональний стиль мови, який обслуговує  широку сферу суспільних стосунків, і найповніше він використовується в газетах, суспільно - політичних журналах, на радіо, телебаченні, у документальному кіно. Особливості газетного стилю можна розподілити на дві групи: мовні та екстралінгвістичні. Виділення екстралінгвістичних факторів у окрему групу є необхідним через те, що характерною ознакою газетного стилю є його спрямованість на вплив, тобто не тільки точно, доступно і яскраво інформувати читача, але й викликати у нього певне ставлення до подій, спонукати до діяльності, до потреби зайняти певну громадську позицію, змінити погляди чи сформувати нові. До основних екстралінгвістичних факторів ми  відносимо не лише форму, вид, тип мови, а й сферу спілкування, специфіку медіа-каналу, а також особливості аудиторії та невербальні комунікативні засоби [4, c. 145-150]. До мовних особливостей  газетного стилю належить вживання оцінної лексики, яка має яскраве емоційне забарвлення, великої кількості кліше та фразеологічних одиниць, скорочень, використання іноземних слів, неологізмів, а в деяких випадках навіть історизмів, функцією яких у статтях на актуальні теми є проведення історичних паралелей [2, c. 256]. Вищезазначені риси газетно-публіцистичного стилю зумовлюють певні особливості його перекладу, які обов’язково повинен враховувати досвідчений перекладач. До лексичних особливостей ми відносимо труднощі, які виникають при перекладі фразеологічних одиниць через необхідність збереження цілісності образу, який вони несуть. Такі явища як деформація та контамінація фразеології також становлять певну проблему для перекладача, якому необхідно намагатися не тільки віднайти аналог фразеологічної одиниці у мові перекладу, а й по можливості відтворити зміни складу фразеологізму, які відбуваються у тексті оригіналу. Кліше також створюють труднощі для перекладача, адже він повинен вміти розпізнавати такі одиниці у тексті оригіналу та мати уявлення про те, як їх зазвичай використовують у мові перекладу [1, c. 198-199]. Граматика англійських газетних текстів має такі особливості, як певна своєрідність у використанні часів та станів, часте вживання неособових форм, особливі форми введення прямої мови та перетворення її на непряму, а також широке використання складнопідрядних речень в той час, як граматична специфіка газетного стилю української мови виражена менш чітко, тут характерним є використання пасивних конструкцій та узагальнено-особових форм дієслів, і такі розбіжності можуть становити певні труднощі  для перекладача. До стилістичних особливостей перекладу мови газети ми відносимо вживання слів у переносному значенні та використання експресивних засобів, серед яких ми виділяємо метафору, метонімію та епітет. У газетному стилі естетичними критеріями для вищезазначених засобів є простота і ясність. Але не завжди вдається перекласти такі тропи за допомогою еквівалента. У такому випадку можуть відбуватися структурні перетворення метафоричних і метонімічних конструкцій, може застосовуватися або перестановка елементів вихідної одиниці, або додавання/опущення [11, c. 201].

Актуальність теми дослідження. Газети відіграють значну роль в сучасному житті. Газетну публіцистику називають літописом сучасності, адже вона є віддзеркаленням подій і звертається до щоденних проблем суспільства – політичних, соціальних, побутових, філософських тощо.

Мета даної  роботи: визначення та аналіз специфіки перекладу англомовних газетних текстів на українську мову; порівняльно-типологічний аналіз газетних текстів двох мов і висвітлення їх структурних, лексичних, граматичних та стилістичних відмінностей.

Поставлена мета передбачає розв’язання  наступних завдань:

1. Визначити структурно-граматичні та лексичні особливості газетних текстів;
2. Розглянути функціонально-стилістичні особливості газетних текстів;
3. Перекласти тексти англомовних газет на українську мову;
4. Проаналізувати переклад.

Об’єктом даного дослідження є тексти британських та американських газетних та журнальних статей.

Предметом дослідження є технології перекладу текстів у сучасному публіцистичному дискурсі.

Для розв’язання поставлених  завдань використовувалися наступні методи та прийоми: дескриптивний метод, метод дистрибутивного та конструктивного аналізу; логіко-семантичний аналіз з метою зіставлення змісту заголовка та власне тексту повідомлення; вивчення та аналіз джерел, газет (“The Telegraph”, “The Guardian”, “The Observer”, “The Times”, “The Washington Post”, “The Wall Street Journal”), матеріалів теоретичних досліджень, аналіз існуючих навчальних матеріалів (підручників, посібників) на англійській, українській та російській мовах.

Наукова новизна. На даний час ще мало робіт присвячено типологічному, лексико-граматичному та структурному аналізу українських та англійських газетних текстів та особливостям їх перекладу. Тому дана робота несе в собі актуальність та цінність для перекладознавства.

Теоретична цінність роботи: отримані результати допоможуть глибше зрозуміти природу та закономірності функціонування газетних текстів та особливості їх перекладу.

Практична цінність роботи визначається можливістю використання результатів на практичних заняттях з теорії та практики перекладу.

Структура роботи. Курсова робота складається зі змісту, вступу, двох розділів: теоретичного і практичного, висновків, та бібліографії.

 У вступі обґрунтовується вибір теми дослідження, її актуальність, мета, завдання, матеріал дослідження, а також наукова новизна та практичне значення.

У першому розділі досліджуються та обґрунтовуються теоретичні засади перекладу текстів публіцистичного стилю, дається визначення основним поняттям.

У другому розділі наводиться переклад декількох англомовних текстів на українську мову та їх аналіз.

У висновках окреслюються загальні результати проведеного дослідження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І  ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПЕРЕКЛАДУ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ

1. Лінгвістичні особливості англомовних газетних текстів

Основними рисами газетного  стилю є логічна чіткість синтаксичних конструкцій, ретельно продумане вживання слів, використання різних виразних та зображальних засобів. Розглянемо деякі основні особливості даного стилю.

Лексичні особливості. Основою будь-якого стилю є загальновживана лексика, так як вона представлена у всіх типах літературного, книжково-писемного та усно-мовленнєвого матеріалу, адже саме ця лексика створює ту основу, на якій взагалі можливе розуміння. Загальновживана лексика створює той фон, на якому виділяються, з яким вступають у відповідні відношення різноманітні елементи словникового складу мови. Важливу роль у газетно-публіцистичному стилі  відіграють терміни певної тематики, імена та назви, а також особливий характер заголовків, широке використання газетних кліше, наявність елементів розмовного стилю і жаргонізмів і т.д. крім того, для газетно-інформаційних текстів характерне використання фразеологічних зворотів, що найчастіше зустрічаються у даному жанрі, у відповідності до його цілеспрямованості. [6]

Основу мови газетно-публіцистичного  стилю складає книжково-повсякденна  лексика, що являє собою поєднання  елементів лексики і синтаксичних структур різних стилів. Але треба  зазначити, що при цьому частково зберігається чи втрачається стилістичне забарвлення.  Книжковий характер мови газетного стилю визначається тим, що він виражає цілісну інформацію, заздалегідь продуману та організовану. Широке використання в газетно-інформаційному стилі імен та назв робить повідомлення конкретним і співвідносить дані відомості з певними особами, закладами чи районами. Це передбачає значні попередні (фонові) знання у Рецептора, які допомагають йому пов’язати назву з об’єктом, що називають. Так, англійському Рецептору добре відомо поза контекстом, що Park Lane – це вулиця, Columbia Pictures – кінокомпанія. Назви та імена досить часто використовуються в газетно-інформаційних матеріалах у скороченій формі. Часто ці скорочення можуть бути невідомими широкому колу читачів і їх  значення тут же розшифровуються. Але існує багато таких скорочених назв, до яких читачі газети давно звикли, і тому їх не потрібно тлумачити. Велика кількість таких скорочень – це характерна риса газетно-інформаційного стилю сучасної англійської мови. Сюди належать назви партій, різних організацій та посад:ILM = Industrial Light & Magic (кінокомпанія, що створює цифрові та звукові ефекти)

Прізвища відомих політичних діячів культури:

RLS = Robert Louis Stevenson

Географічні назви:

NJ. = New Jersey;

SF = San Francisco

Подібні скорочення зустрічаються у газетних текстах, незалежно від їх тематики. В процесі аналізу англійських газетно-інформаційних матеріалів у співставленні з аналогічними  англійським текстами виявляються схожі і відмінні елементи між ними. Українські газетно-інформаційні тексти, як і англійські, також відрізняються стилістичною різноплановістю лексики, великою кількістю кліше та неологізмів, використанням абревіатур, також широко використовуються терміни, імена та назви. В той же час газетно-інформаційний стиль в українській мові має багато мовних особливостей, не властивих аналогічним англійським матеріалам. [6]

Що стосується фразеології, то газетно-інформаційний стиль  визначається широким використанням  готових формул або кліше. Тут  виділяються численні вставні звороти, що вказують на джерело інформації (it is reported, it is claimed, according to well-informed resources; оголошено, повідомляють), стійкі словосполучення із стертою образністю (to set the tone, to throw light, to gave the lie).

 Граматична своєрідність мови газети в інформаційному стилі досліджена В.Л.Наером. Він відзначає своєрідність у використанні часів та станів, часте вживання неособових форм, численність складних атрибутивних утворень, особливі форми введення прямої мови та перетворення прямої мови на непряму, а також особливості у порядку слів і широке використання складнопідрядних речень. Так, наприклад, цей дослідник звертає увагу на місце обставин певного часу не на початку та не в кінці речення, як звичайно, а між підметом і присудком, що своєю незвичайністю концентрує увагу на присудку. Сама обставина часу при цьому не має основного значення, вона несуттєва, оскільки газетна інформація, як правило, описує події, що відбулися напередодні. Якщо в реченні є декілька різних обставин, то обставина часу за правилами граматики, повинна бути на останньому місці. Але у газетних повідомленнях цей порядок часто порушується, так як інформацію несуть більше обставини місця, а не часу; обставини місця виражаються зворотами із декількох слів та стоять в кінці речення.

Стилістичні особливості англійської та української мов майже не відрізняються. Для усіх газетних жанрів характерні загальні форми реалізації стислості: компресія інформації та передача певної частини повідомлень імпліцитно. Як результат стислості відбувається економія мовних засобів за рахунок комунікативно менш важливих фрагментів повідомлення. Основний стилістичний принцип організації мови в публіцистиці – поєднання стандарту та експресії. [2]

Слід відзначити і  деякі особливості синтаксичної організації тексту газетно-інформаційного стилю:  наявність коротких самостійних повідомлень (1-3 висловлення), які складаються з довгих речень із складною структурою; максимальний поділ тексту на абзаци, коли майже кожне речення починається з нового рядка; наявність підзаголовків у всьому тексті для підвищення зацікавленості читачів; використання численних атрибутивних груп. Таким чином, мовні особливості аналогічних стилів у мові перекладу нерідко не співпадають. Тому приналежність текстів оригіналу та перекладу до певного функціонального стилю висуває особливі вимоги до перекладача та впливає на хід і результат перекладацького процесу. [14]

1.2 Граматичні трансформації при перекладі англомовних текстів на українську мову.

Перестановка як вид перекладацьких трансформацій – це зміна положення мовних елементів в тексті перекладу у порівнянні з вихідним текстом. Елементи, які можуть піддаватися трансформації перестановки, - це слова, словосполучення, частини складного речення (clauses), самостійні речення в структурі тексту.

Перестановки викликані  цілим рядом причин, основною з  яких є відмінності у структурі  речення в англійській та українській  мовах. Англійське речення зазвичай починається з підмета (або групи  підмета), потім йде присудок (група  присудка), тобто центр повідомлення. Вся другорядна інформація (обставина часу, місця тощо) розміщуються в кінці речення. А порядок членів речення в українській мові дещо інший: на першому місці зазвичай ставляться другорядні члени речення , за ними – присудок, і в кінці – підмет. Це необхідно враховувати при перекладі.

• British Economy Will Take Years to Recover Despite End of Recession (The Times, January 26, 2010)

Незважаючи  на закінчення кризи, Британії знадобляться ще роки, аби відновити свій економічний стан

В даному прикладі в англомовному заголовку такий порядок членів речення: підмет- присудок- обставина мети- підрядне допустове речення. При перекладі на українську мову в заголовку пропонується наступний порядок членів речення: підрядне допустове речення стоїть на першому місці, далі – головне речення (додаток, присудок, підмет), підрядне речення мети.

• Workers Trapped After Vast Chinese Mine Floods (The Times, March 28, 2010)

В результаті потужної повені робітники однієї з китайських шахт опинилися у пастці

В даному прикладі підрядне речення причини, що стоїть після головного у вихідній мові, за нормами української мови переміщується на перше місце при перекладі.