Собівартість продукції рослинництва

        182,25 = 5а₀+10а₂ ,

        -18,27 = 10а₁,

        264,57 = 10а₀+34а₂ .

      Звідси  а₁= -1,83, а невідомі параметри а₀ і а₂ знаходимо з наступної системи рівнянь:

        182,25 = 5а₀+10а₂,

        264,57 = 10а₀+34а₂.

      Розв’язав дану систему, отримуємо значення параметру  а₂= -7,14, а значення параметру а знаходимо підставляючи значення а в перше рівняння даної системи, тоді а₀= 50,73.

      Це  означає, що в 1998р., який передує досліджуваному періоду, вирівняна собівартість озимої пшениці становила 50,73 грн, середнє  абсолютне зниження рівня собівартості складає – 1,83, середнє прискорення зниження рівня собівартості озимої пшениці складає –7,14.

      Підставляючи  в рівняння ỹt = 50,73 –1,83t – 7,14t² по черзі значення для відповідного року, дістанемо вирівняні (теоретичні) значення рівнів собівартості озимої пшениці:

        ỹt’₁₉₉₉ =50,73 – 1,83(-2) – 7,1484 = 25,83,

        ỹt’₂₀₀₀ =50,73 – 1,83(-1) – 7,14*1 = 45,42,

        ỹt’₂₀₀₁ =50,73 – 1,83*0 – 7,14*0 = 50,73,

        ỹt’₂₀₀₂= 50,73 – 1,83*1 – 7,14*1 = 41,76,

        ỹt’₂₀₀₃= 50,73 – 1,83*2 – 7,14*4 = 18,51.

      Вирівнянні  значення рівнів ряду динаміки наведено в табл. 2.4. Розрахунки по параболі показали, що абсолютний приріст собівартості озимої пшениці значно відрізняються один від одного. Існує тенденція як стрімкого зростання показника у 1999-2001 роках, так і стрімкого спаду у 2002 і 2003 р.р.

      Для того, щоб прослідити тенденції зміни  собівартості озимої пшениці більш  наочно розглянемо на малюнку 2.1, який зображено нижче. 

 

      Рисунок 2.1 – Зміна собівартості озимої пшениці  в цілому, по прямій і по параболі

      Для узагальнюючої характеристики динаміки собівартості розраховується:

      Середній  абсолютний приріст – показує, на скільки одиниць в середньому щорічно підвищувались (зменшувались) рівні ряду динаміки:

       ,

      де  Y – середній абсолютний приріст;

       Y_л – ланцюгові абсолютні прирости;

      m – кількість ланцюгових абсолютних приростів;

      Y_n - останній рівень ряду динаміки;

      Y₀ - базисний рівень ряду динаміки;

      n – кількість рівнів ряду динаміки.

      Середній  темп приросту (у відсотках) – показує, скільки в середньому відсотків складає кожний поточний рівень від попереднього. Для розрахунку використовується формула середньої геометричної; в підкореневому виразі темпи росту доцільно представляти в коефіцієнтах:

        ,

      де  - середній темп приросту;

        m – кількість ланцюгових темпів приросту;

        T_p1…m- темпи росту ланцюгові ( у коефіцієнтах);

        Y_n – останній рівень ряду динаміки;

        Y₀ – базисний рівень ряду динаміки.

      Середній  темп приросту – показує, на скільки відсотків в середньому збільшувався (зменшувався) кожний поточний рівень ряду порівняно з попереднім:

       

      де  - середній темп приросту;

        - середній темп росту (у відсотках).

      Середнє абсолютне значення 1% приросту –  показує середню інтенсивність  збільшення (якщо середній абсолютний прирост додатній) або зменшення (якщо середній абсолютний приріст  від ємний) рівнів ряду динаміки:

       

      де  - середнє абсолютне значення 1% приросту;

        - середній абсолютний приріст;

         - середній темп приросту.

        Підставивши дані по собівартості озимої пшениці у вищенаведені формули, отримуємо, що: середній абсолютний приріст дорівнює –3,03 (це каже про те, що собівартість в середньому щорічно зменшувалась на 3,03грн);середній темп росту – 87% ( це вказує на те, що в середньому 87% складає кожний поточний рівень від попереднього); середній темп приросту дорівнює -13% (це показує, що в середньому на 13% зменшувався кожний поточний рівень собівартості порівняно з попереднім); середнє абсолютне значення 1% приросту – 0,23 ( 0,23 – це середня інтенсивність збільшення собівартості).

      Так як закінчили описання показників ряду динаміки, згладжування ряду динаміки за допомогою ковзної середньої та аналітичне вирівнювання рядів динаміки способом найменших квадратів, тобто по прямій і по параболі, для собівартості озимої пшениці, то переходимо до описання вище сказаного для собівартості соняшнику.

      Таблиця 2.5 – Динаміка собівартості 1ц соняшника  в ТОВ “Шевченко” 

 

      Дані  табл.2.5 показують, що за 1999 – 2003 р.р. собівартість соняшника у 2003 році найменша. Абсолютне значення 1% приросту збільшилось з 0,28 грн у 2000 р. до 0,55 грн у 2002р. Абсолютний приріст собівартості як ланцюговий, так і базисний у 2001р. найбільший. Ланцюговий темп зростання і приросту собівартості у 2000 році найбільший і складає 144,76% і 44,76% відповідно, а базисний темп зростання і приросту найбільший у 2001 році. Всі вище перераховані показники найбільші як для озимої пшениці, так і для соняшника в однакових роках. Це каже про те, що в даних роках господарство понесло значні витрати для вирощування цих культур.

      Розглянемо  зміну собівартості 1ц соняшнику  способом середньої ковзної, що наведена в табл.2.6.

        Таблиця 2.6 – Тенденція зміни динаміки собівартості 1ц соняшнику в ТОВ “Шевченко” методом трьохрічної ковзної 

 

        Так як спосіб ковзної середньої  є недоцільним, тому що не  дає рядів, які б замінювали  всі вихідні фактичні рівні  вирівняними, тому розглянемо  вирівнювання собівартості 1ц соняшника  по прямій і по параболі  другого порядку. Для цього  необхідно заповнити наступну таблицю 2.7, що розташована нижче.

      Робимо  вирівнювання по прямій, вигляд якої вже  був вказаний вище, тому невідомі показники  а₀ і а₁ знаходимо розв’язуючи систему рівнянь, загальний вигляд якої вже був показаний вище, і тому переносимо дані з табл.2.6 в систему рівнянь і маємо:

        187,33 = 5а₀,

        -15,41 = 10а₁.

      Звідси  показники а₀= 37,47 і а₁= -1,54.

      Таблиця 2.7 – Вихідні дані для вирівнювання ряду динаміки собівартості 1ц соняшнику  по прямій і по параболі другого  порядку