Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Ноября 2011 в 19:06, курсовая работа
Враховуючи те, що статистичний аналіз з точки зору теорії не можливий без освітлення структури та динаміки досліджуваного явища, а також зміни його рівня.Серед головних завдань можна виділити наступні: вивчення зміни рівня собівартості продукції рослинництва, простежити динаміку собівартості двох основних культур господарства, в нашому випадку це озима пшениця і соняшник, виявити,яка зі статей витрат більш впливає на зміну структури собівартості даних культур. Освітивши рівень собівартості, доцільно провести її індексний аналіз. Для повног статистичного аналізу собівартості необхідно скористатися методом кореляції, тобто відобразити взаємозв’язок між врожайністю і собівартістю.
Вступ
Розділ1 Природно-економічна характерстка господарства
Природно-кліматична характеристик
Економічна характеристика
Розділ2 Статистичний аналіз собівартості продукції рослинництва
Рівень собівартості продукції рослинництва
Динаміка собівартості озимої пшениці та соняшнику
Структура собівартості 1ц озимої пшениці та соняшнику
Індексний аналіз досліджуваного явища
Кореляційний аналіз озимої пшениці та соняшнику
Розділ3 Прогнозування собівартості
ВИСНОВКИ та ПРОПОЗИЦІЇ
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Отримані показники свідчать про те, що собівартість на даному рівні може бути збільшена на 38% і зменшена на 38%.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Виходячі з економічної характеристики господарства, можна зробити висновок, що в цілому за 2003 рік економічні показники, які впливають на рівень рентабельності виробництва продукції рослинництва мають тенденцію до зростання, тому що воно мало прибуток у цьому році, в основному по рослинництву. Але наряду з цим є кілька недоліків. У 2003 році зменшилась земля – як наслідок розпаювання, а також зменшилась чисельність робітників, але це зменшення призвело до підвищення деяких показників, таких як: навантаження на одного працездатного сільськогосподарських угідь та ріллі. Також такі коефіцієнти як: коефіцієнт оборотності, тривалість 1 оборота могли бути і меншими. Фондовіддача є також не значною, а фондомісткість навпаки завелика. Коефіцієнт використання річного робочого також міг би бути більший, хоча б такий як у 2002 році.
Другий розділ, який присвячений статистичному аналізу двох культур – озимої пшениці та соняшнику, дає змогу визначити, що при динаміці собівартості спостерігається збільшення її до 2001 року, а потім її зменшення. Це спостерігається і в фактичних даних, і в абсолютному прирості, і в темпі зростання, і темпі приросту, а також і в вирівнюванні па параболі другого порядку.
Зі структиру собівартості видно, що питому вагу в ній складають як для озимої пшениці, так і для соняшнику оплата праці та паливо. Розглядаючи у першому підрозділі рівень собівартості по всім культурам, що наявні в господарстві, можна сказати, що собівартість у 2003 році, майже всіх культур, значно менша ніж у 2002році, а у порівнянні з 1999 роком більша.
При індексному аналізі виявили, що виробничі витрати в цілому зменшились як за рахунок зменшення загального валового збору, так і за рахунок зменшення собівартості 1ц продукції.
При кореляційному аналізі виявили те, що між собівартістю озимої пшениці і її врожайності зв’язок убуваючий, а між собівартстю соняшнику і його врожайністю існує зв’язок, але дуже слабкий. А при розрахунку коефіцієнту детермінації виявилось, що собівартість озимої пшениці залежить на 68,89% від її врожайності, але собівартість соняшнику лише на 7,84% залежить від врожайності. Це каже про те, на скільки важко вирощувати соняшник в нашому регіоні.
Прогнозування собівартості на 2003 рік по параболі в нашому випадку було недоцільно, тому що собівартість обох культур була від’ємною, тому прогнозували по прямій. Для озимої пшениці зпрогнозована собівартість складає 30,96грн за 1ц, що коливається в границях від 16,29грн до 45,63грн, тобто собівартості може бути збільшена і зменшена на 47%, а для соняшнику 32,85грн за 1ц, що може коливатися в границях від 20,44грн до 45,26грн, тобто собівартість може бути збільшена і зменшена на 38%.
Виходячи із структури собівартості видно, що питома вага окремих статей витрат сягає і 1/5 всіх витрат, тому що не має коштів для того, щоб знизити ці витрати, наприклад, такі як оплата праці в собівартості соняшнику (закупка гербіцидів). Для того, щоб знизити ці витрати, підвищити врожайність необхідна підтримка держави для стимулювання сільськогосподарського виробництва.
Не дивлячись на те, що господарство має гарну організацію виробництва, треба все ж таки проводить аналіз структури собівартості провідних культур, які приносять прибуток, їх кореляційний аналіз, а також прогнозування цих культур, що в майбутньому буде закладанням гарного керування.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Альбом наглядных пособий по сельскохозяйственной статистике с основами социально-экономической статистики. М.: Финансы и статистистика, 1991
2. Бурейко Л.М., загнітко Л.А. Статистика. Методичні рекомендації для виконання курсової роботи Кам’янець-Подільський, 1999
3. Гаркавий В.К. Статистика. Навчальний посібник. Київ: Вища школа, 1994