Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Октября 2012 в 01:18, курсовая работа
Положення про ритм, як універсальну властивість всього живого, стало сьогодні незаперечним постулатом. Адже функціонування усіх органів та систем має періодичний характер змін, що регулюється ендо- чи екзогенними чинниками. Важливою властивістю біоритмів є їх ендогенне та генетичне походження, тобто, змінюючи зовнішні умови, біохімічні та фізіологічні процеси змінюються мало [1]. Але достатня сила та тривалість дії екзогенного чинника може призвести до дисбалансу в організмі. Поміж інших параметрів зовнішнього середовища, фотоперіод – найстабільніший синхронізуючий чинник для гомойотермних тварин, у тому числі для людини [2]. Подовження світлового періоду доби викликає десинхронізацію низки фізіологічних параметрів.
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ……………………………………………... 2
ВСТУП………………………………………………………………... 4
РОЗДІЛ 1. Різноманіття і комплексність ефектів мелатоніну
в організмі…………………………………………………………….. 6
1.1. Гістологія епіфіза………………………………………………… 6
1.2 Особливості іннервації та кровопостачання епіфізу…………... 9
1.2.1. Функціональна активність епіфіза відповідно до
циркадної ритміки…………………………………………………….. 12
1.3 Мелатонін як хімічний еквівалент темряви……………………... 14
1.3.1. Аденозин як вірогідний хімічний еквівалент світла…... 17
1.4 Функціональна організація фотоперіодичної системи
головного мозку……………………………………………………….. 17
РОЗДІЛ 2. Структура фотоперіодичної системи головного
мозку. Взаємозвязок хроноперіодичних та імуностимулюючих
властивостей епіфізу…………………………………………………… 22
2.1 Шляхи проведення фотоперіодичної інформації………………… 22
2.2 Механізми участі шишкоподібної залозі в забезпеченні
циркадіанної ритмічності фізіологічних функцій різних систем
організму…………………………………………………………………. 23
2.3 Роль супрахіазматичних ядер в хроноперіодичній системі………. 25
2.4 Ефекти мелатоніну в нейросекреторних ядрах гіпоталамусу…….. 27
2.5 Вплив мелатоніну на стан системи антиоксидантного захисту…... 29
ПІДСУМКИ……………………………………………………………….. 32
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………. 33
30. Остин К., Шорт Р. Гормональная регуляция размножения у млекопитающих.– Москва: Мир, 1987.– 305 с.
31. Norgren R.B. Jr, Silver R. Retinohypothalamic projections and the suprachiasmatic nucleus in birds // Brain, Behavior and Evolution.– 1989.– Vol. 34, № 2.– P. 73–83.
32. Коваленко, Р.И. Участие эпифиза в механизмах регуляции лактационной функции организма // Успехи физиол. наук.- 1994. - Т. 25, № 3.
33. Pazo J.H. Electrophysiological study of evoked electrical activity in the pineal gland // J. Neural. Transm.- 1981.-Vol.52, № 1-2.- P.137-148.
34. Moller M. Fine structure of the pinealopetal innervation of the mammalian pineal gland // Microsc. Res. And Techn. – 1992. – Vol. 21, № 3. – P. 188 – 204.
35. Абрамчик Г.В. О вегетативном компоненте сезонной периодики иммунных реакций // Вегетативная нервная система в регуляции функций. Минск: Наука и техника, 1989. С. 237-247.
36. Деряпа Н.Р., Мошкин М.П., Посный В.С. Проблемы медицинской биоритмологии. М.: Медицина, 1985. 208с.
37. Малафеева
Э.В. К регуляции сезонных
38. Заморський І.І. Участь перегородки мозку в регуляції біоритмологічних змін структури і функції сімяників білих щурів Автореф. дис. канд. мед. наук. Київ: Ін-т фізіології НАН України ім. О.О. Богомольця, 1994. 25с.
39. Ажипа Я.И. Трофическая функция нервной системы. М.: Наука, 1990. 672с.
40. Хородовський Г.И., Мыслицкий В.Ф., Крещук Л.Н. и др. Роль внегипоталамических образований головного мозка в регуляции функций эндокринных желез // Эндокринилогия. 1991. № 21. С. 125-131.
41. Reiter R.J. Intrinsic rhythms of the pineal gland and associated hormone cycles in body fluids // Ann. Rev. Chronopharmacol. – 1988.- Vol.4, № 1.- P.77-105.
42. Dafny N. Two photic pathways contribute to pineal evoked responses // Life Sci. – 1980. – Vol. 26. – P.737 – 742.
43. Hodde K.C. The vascularization of the rat pineal organ // Prog. Brain Res.- 1979.- Vol. 52.- P. 39-44.
44. Vigh B., Vigh-Teichmann I. Comparison of ultrastructure of cerebrospinal – fluid contact neurons and pinealocytes // Verh. Anat. Ges.- 1974.- Vol. 68.- P. 433-443.
45. Tsim S.T., Wong J.T.Y., Wong Y. CGP 52608-induced cyst formation in dinoflagellates – possible involvement of a nuclear receptor for melatonin // J. Pineal Res. – 1996. – Vol. 21, № 2. – P.101 – 107.
46. Hattori A., Migitaka H., Iigo M. et al. // Biochem. Mol. Biol. Int. – 1995. – Vol. 35, № 3. – P. 627 – 634.
47. Menandez-Pelaez A., Reiter R.J. Distribution of melatonin in mammalian tissues: the relative importance of nuclear verses cytosolic localization // J. Pineal Res. – 1993. – Vol. 15. – P. 59 – 69.
48. Beyer C.E., Steketee J.D., Saphier D. Antioxidant properties of melatonin - an emerging mystery // Biochem. Pharmacol. 1998. V. 56. № 10. P. 1265-1272.
49. Raitiere M.N., Garyfallou V.T., Urbanski H. Lesions in the bed nucleus of the stria terminalis. but not in the lateral septum, inhibit shor-photoperiod-indused testicular regression in syrian-hamsters // Brain Res. 1995. V. 705. № 1-2. P. 19-167.
50. Goldman B.D. Mammalian photoperiodic system: formal properties and neuroendocrine mechanisms of photoperiodic time measurement // J. Biol. Rhythms. 2001. V. 16. № 4. P. 283-301.
51. Hazlerigg D.G. What is the role of melatonin within the anterior pituitary? // J. Endocrinol. 2001. V. 170. № 3. P. 493-501.
52. Morgan P.J., Barrett P., Howell H.E., Helliwell R. Melatonin receptors: localization, molecular pharmacology and physiological significance // Neurochem. Int. 1994. V. 24. № 2. P. 101-146.
53. Pang S.F., Li L., Ayre E.A. et al. Neuendocrinology of melatonin in reproduction: recent developments // J. Chem. Neuroanat/. 1998. V. 14. № 3-4. P. 157-166.
54. Пішак В.П., Булик Р.Є. Механізми участі шишкоподібної залози в забезпеченні циркадіанної ритмічності фізіологічних функцій // Бук. мед. вісник. – 2006. – Т.10,№4. – С.5-8.
55. Сопова І.Ю., Заморський
І.І. Вплив мелатоніну на стан
пер оксидного окиснення
56. Ломані на Ю.В. Вплив мелатоніну на показник про- та антиоксидантного стану крові старих щурів за зміненого фотоперіоду та іммобілізаційного стресу // Бук. мед. вісник. – 2007. – Т. 11, № 4. – с. 108-110.
57. Ogilvie K.M., Stetson M.H. The neuroendocrine control of clock-timed gonadotropin release in the female Syrian hamster: Role of Serotonin // J. Endocrinol. 1997. V. 155. № 1. P. 107-119.
58. Булик Р.Є., Пішак
В.П. Характеристика ефектів
59. Заморський І.І. Фотоперіодичний компонент механізмів адаптації до гострої гіпоксії: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. Київ: Ін-т фізіології НАН України ім. О.О. Богомольця, 2000. 35 с.
60. Avivi A., Albrecht U., Oster H. et al. Biological clock in total darkness: the Clock/MOP3 circadian system of the blind subterranean mole rat // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 2001. V. 98. № 24. P. 13751-13756.
61. Заморский И.И., Пишак В.П. Роль Неадренергической регуляции в реакции шишковидного тела крыс на острую гипоксию и введение эпиталамина // Вопр. мед. химии. 2000. Т. 46. Вып. 1. С. 28-35.
62. Malpaux B., Migaud M., Tricoire H., Chemineau P. Biology of mammalian photoperiodism and the critical role of the pineal gland and melatonin // J. Biol. Rhythms. 2001. V. 16. № 4. P. 336-347.
63. Висоцька В.Г., Пішак В.П., Кметь Г.І. Корекція мелатоніном циркадіанних порушень фібринолітичної та протеолітичної активності тканин нирок // Бук. мед. вісник. – 2009. – Т. 13, № 4. – с. 62-65.
64. Заморский И.И., Пишак В.П. Функциональная организация фотопериодической системы головного мозга // Успехи физиол. наук. – 2003. – Т.34, №4. – С.37-53.
65. Гудошников
В.И., Чернилевский В.Е. Биоритмы
и возврастные изминения
66. Заморский И.И., Пишак В.П. Влияние мелатонина на содержание циклических нуклеотидов и интенсивность ПОЛ в гиппокампе и габенуле головного мозга крыс при острой гипоксии // Бюл. эксперим. биологии и медицины. 2000. Т. 130. №8. С. 168-171.
67. Арушанян Э.Б., Бейр Э.В. Место гиппокампа в биоритмологической организации поведения // Успехи физиол. наук. 2001. Т. 32. № 1. С. 79-95.
68. Хависон
В.Х., Кветной И.М., Ашмарин И.П.
Пептидергическая регуляция
69. Herbert J. Neural systems underluing photoperiodic time measuremant: A blueprint // Experientia. 1989. V. 45. № 10. P. 965-972.
70. Harrington M.E. The ventral lateral geniculalate nucleus and the intergeniculate leaflet: interrelated structures in the visual and circadian systems // Neurosci. Biobehav. Rev. 1997. V. 21. № 5. P. 705-727.
71. Чернышев В.Б. Суточные ритмы // Биологические ритмы // Проблемы космической биологии. М.: Наука, 1980. Т. 41. С. 186- 229.
72. Шумко Н.М., Пішак
В.П., Вепрюк Ю.М., Шумко В.І. Дія
екзогенного мелатоніну на
73. Кушнір О.Ю., Мещишен І.Ф., Яремій І.М. Вплив різних доз мелатоніну на стан вуглеводневого обміну в печінці алоксандіабетичних щурів за умов гіпофункцій епіфізу // Бук. мед. вісник. – 2009. – Т. 13, № 4. – с. 181-185.
74. . Антонова О.І. Вплив хронічної гіпомелатонінемії на стан печінки щурів / О.І. Антонова, О.І. Цебржинський // Світ мед.та біол.. – 2007. – №2. – с. 11-13.
75. Гуралюк В.П. Вплив фотоперіоду на циркадіанні ритми секреції кортикостерону в стресованих щурів // Бук. мед. вісник. – 2006. – Т. 10, № 4. – с. 38-40.
76. Пішак В.П., Милованова М.І. Вплив мелатоніну на хроноритми транспорту іонів натрію у нирках // Бук. мед. вісник. – 2005. – Т. 9, № 3. – с. 138-140.
77. Булик Р.Є., Пішак
В.П., Давиденко І.С.
78. Арушанян Э.Б., Бейр Э.В. Супрахиазматические ядра гипоталаиуса и организация суточного периодизма // Хронобиология и хрономедицина / Под. Ред. Ф.И. Комарова. М.: Триада-Х, 2000. С. 50-64.
79. Коркушко О.В., Шатило
В.Б. Функціональний стан
80. Leak R.K., Card J.P., Moore R.Y. Suprachiasmatic pacemaker organization analyzet by viral transynaptic transport // Brain Res. 1999. V. 819. № 1-2. P. 23-32.
81. Хависон В.Х., Малинин В.В. Механизмы адаптогенного действия пептидных биорегуляторов при старении // Бук. мед. вісник. – 2006. – Т. 10, № 4. – с. 12-13.
82. Berk M.L., Finkelstein J.A. An autoradiographic determination of the efferent projections of the suprachiasmatic nucleus of the hypothalamus // Brain Res. 1981. V. 226. № 1-2. P. 1-13.
83. Мур Р.Й. Нейроендокринные механизмы: клетки и системы // Репродуктивная ендокринология: Пер. с англ./ Под ред. С.С.К. Йена, Р.Б. Джаффе. М.: Медицина, 1998. Т.1. С. 16-52.
84. Хавинсон В.Х. Механизмы адаптогенного действия пептидных биорегуляторов при старении / В.Х. Хавинсон, В.В. Малинин // Бук. мед. вісник. – 2006. – Т.10,№4. – С.12-14.
85. Acute glucocorticoid pretreatment suppresses stress-induced hypothalamic-pituitary-adrenal axis hormone secretion and expression of corticotrophin-releasing hormone hnRNA but does not affect c-fos mRNA or fos protein expression in the paraventricular nucleus of the hypothalamus / A.B. Ginsberg, S. Campeau, H.E. Day, R.L. Spencer // J. Neuroendocrinol. – 2003. – Vol. 15,№11. – Р.1075-1083.
86. Peng Z. The thalamic paraventricular nucleus relays information from the suprachiasmatic nucleus to the amygdale: a combined anterograde and retrograde tracing study in the rat at the light and electron microscjpic levels / Z. Peng, M. Bentivoglio // J. Neurocytol. – 2004. – Vol. 33, №11. – P. 101-116.
87. Солома Е.В., Жукова Т.В. Влияние мелатонина на процессы свободнорадыкального окисления в репродуктивных органах самок крыс, подвергшихся стрессу // Бук. мед. вісник. – 2006. – Т. 10, № 4. – с.159-162.
88. Reduced activity of the noradrenergic system in the paraventricular nucleus at the end of pregnancy: Implications for stress hyporesponsiveness / A.J. Douglas, S.L. Medle, N. Toshi [et al.] // J. Neuroendocrinol. – 2005. – Vol. 17, №1. – P. 40-48.
89. Reiter R.J. Melatonin: clinical relevance / R.J. Reiter // Best Pract. Res. Clin. Endocrinol. Metab. – 2003. – Vol. 17, №2. – P.273-285.
90. Мещишен І.Ф., Ленга Е.Л. Залежність показників стану про- та антиоксидантної глутатіонової системи печінки щурів від функціональної активності шишкоподібної залози // Бук. мед. вісник. – 2007. – Т. 11, № 4. – с. 111-114.
91. Сопова И.Ю. Состояние процессов пероксидации в базальных ядрах головного мозга в условиях измененного фотопериода / И.Ю. Сопова, И.И. Заморский // Рос. Физиол. Ж. – 2008. – Т.4,№4. – С. 371-379.
92. Melatonin attenuates gray and white matter damage in a mouse model of transient focal cerebral ischemia / E.J. Lee, H.Y. Chen [et al.] // J. Pineal. Res. – 2005. – Vol.38,№1. – P.42-52.
93. Анисимов В.Н., Малиновская Н.К. основные представления о роли мелатонина в организме человека. Мелатонин в норме и патологии / Под общ. Ред. Комарова Ф.И. – М.: ИД Медпрактика – М, 2004. – 308с.
94. Мещишен І.Ф., Пішак В.П., Заморський І.І. Мелатонін: обмін та механізм дії / Бук.мед.вісник. – 2001. – Т.5,№2. – С. 3-15.
95. Хависон В.Х., Анисимов В.Н. Пептидные биорегуляторы и старение. – СПб.: Наука, 2003. – 223с.
96. Бондаренко Л.А., Геворкян А.Р. Влияние курсового введения мелатонина на гормональную активность гипофизарно-тиреоидной системы у старих крыс с возврастным гипотиреозом // Бук. мед. вісник. – 2009. – Т. 13, № 4. – с. 38-40.
97. Хависон В.Х., Малинин В.В., Баринова В.А., Арутюнян А.В. Свободнорадикальные окисление и старение. – СПб., 2003. – 96с.
98. Бондаренко Л.А. Установление физиологической дозы экзогенного мелатонина для старых крыс с возрастным гипотериозом / Л.А. Бондаренко, Т.В. Горбач, А.Р. Геворкян // Пробл.эндокрин.патол. – 2009. - №1. – с. 52-57.
99. Пішак В.П., Булик Р.Є. Механізм участі шишкоподібної залози в забезпеченні циркадіанної ритмічності фізіологічних функцій // Бук.мед.вісник. – 2006. – Т.10,№4. – с.5-8.