Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Марта 2012 в 22:56, курсовая работа
Рекординг або звукозапис (з англійської мови) – фіксація за допомогою спеціальних технічних засобів (у тому числі й за допомогою числового представлення) на відповідному матеріальному носії звуків, яка дозволяє здійснювати їх сприйняття, відтворення або сповіщення за допомогою відповідного пристрою.
Глосарій………………………………………………………………………..3
Вступ…………………………………………………………… …………….8
Основна частина
Розділ 1: Рекордингова індустрія в шоу бізнесі
1.1. Історичний розвиток рекордингової індустрії………… .……………10
1.2. Специфіка взаємовідносин рекордингової індустрії та культури……16
1.3. Загальна схема діяльності музичної індустрії та
світова історія становлення…………………………………………….17
1.4. Динаміка рекорингової індустрії за теорією циклів Пассмана…….…19
Розділ 2: Особливості рекордингової індустрії в США та Україні
2.1. Порівняльний аналіз ринків рекордингової
індустрії США та України……………………………………..………..21
2.2. Рекордингові компанії, які працюють на території України………….24
2.3. Типи рекордингових компаній та їх функції……….…………………..26
2.4. Напрямки діяльності та відділи рекордингових
лейблів США та України……………….……………………………….28
2.5. Механізм діяльності видавничого бізнесу
США та України, типи видавництв та механізм прибутку……………37
Розділ 3: Основні проблеми рекордингової індустрії
3.1. Проблема захисту прав інтелектуальної власності…………….………42
3.2. Ситуація та проблеми захисту авторських
прав на території України……………………………………………….44
Висновки………………………………………………………………………46
Інформаційні джерела………………………………………………………49
Лідерами музичного ринку є 3 рекордингові лейбли: Sony Music Entertainment, Universal і Warner, кожен з яких складається з багатьох невеликих компаній, які обслуговують різні регіони та ринки. У концертно-гастрольній індустрії домінує компанія Live Nation, найбільший музичний промоутер та власник концертних майданчиків. Інші важливі компанії музичної індустрії включають: Creative Artists Agency (компанія по букінгу і менеджменту артистів) та Apple (підпорядкований найбільший у світі музичний інтернет-магазин iTunes Music Store).
До XVIII сторічча процес написання та видання музики здебільшого був під контролем аристократів і церков. З середини до кінця 1700-х виконавці і композитори, такі як Вольфганг Амадей Моцарт, почали шукати комерційні можливості для збуту своєї музики і виступів перед широкою громадськістю. У XIX сторіччі в музичній індустрії домінували видавці нотної музики. У Сполучених Штатах музична індустрія виникла одночасно зі зростанням ролі тетральної форми. Група видавців музики та композиторів, яка домінувала на тогочасному ринку популярної музики в Сполучених Штатах, була відома як Тін Пан Алея.
На початку XX століття, фонографна індустрія значно зросла за важливістю, а рекордингова індустрія остаточно замінила індустрію видання нот, і стала найпотужнішою галуззю музичного бізнесу. Безліч рекорд лейблів з'являлись та зникали, але декілька з них процвітали протягом десятиліть. До кінця 1980-х років, "Велика 6" (EMI, Sony, BMG, PolyGram, WEA і MCA) домінувала у галузі. У середині 1998 року, PolyGram об'єднались у Universal Music Group (раніше MCA), звузивши лідерів до «Великої 5». Вони стали "Великою 4" в 2004 році, коли Sony об'єдналися з BMG. Але тепер їх залишилося лише 3 – Sony, Universal, Warner.
Поява технології обміну файлами змінила баланс між рекординговими компаніями, композиторами і артистами.
Із запуском онлайн музичного магазину компанії Apple Ink.- iTunes Music Store у 2003 році, набуло широкого доступу легальне завантаження музичних файлів.
До червня 2008 року, продаж цифрової музики приніс близько $ 2 млрд. прибутку, треки були доступні через 500 онлайн магазинів, розташованих в 40 країнах, а ринок цифрової музики виріc до 10% від загального глобального музичного ринку. Виручка від роздрібних продажів компакт дисків однак продовжувала знижуватися. IBISWorld повідомила в червні 2008 року, що "фінансове майбутнє галузі виглядає cумно", але відзначила, що, хоча прибутки скоротилися, артисти постраждали менше рекордингових компаній, оскільки вони можуть "заробити більшу частину своїх грошей від мерчендайзингу та гастролей."
1.4. Динаміка рекорингової індустрії за теорією циклів Пассмана
У нещодавньому виданні автора Дональда Пассмана: "Все про музичний бізнес" розглядається теорія стосовно динаміки рекордингової індустрії. У "Теорії Пассмана про цикли рекордингової індустрії" викладені наступні положення:
1. Бізнес звукозапису - це циклічний бізнес. Напротивагу іншим галузям (яким вдається вижити в умовах економічно несприятливих часів), музичний бізнес наслідує загальноекономічний цикл. Коли економіка в занепаді - продажі зменшуються, коли відбувається економічний розвиток - зростають.
2. Музична індустрія слідує циклу, який вона сама створює, коли ціни визначає то компанія, то артисти. У період економічного піднесення рекордингові компанії конкурують між собою та встановлюють високі ціни за артиста. У цей час багато артистів ведуть переговори та прагнуть підписати угоди, за якими рекордингові лейбли матимуть великий ризик та мінімальний прибуток.
Рекордингові компанії мають підстави для хвилювання, оскільки один збитковий артист може перекрити прибуток від декількох успішних виконавців. У такий економічний період пріоритетним для рекордингових компаній є інвестування у "суперзірок". Нових артистів ігнорують, не зважаючи на те, що вони - джерело подальшого розвитку бізнесу.
3. Все попереднє відбувається до початку економічного занепаду. Може бути всесвітній занепад економіки, або інший, який спричиняє такі обставини: кошти покупців спрямовані в інші форми розваг (комп'ютерні ігри тощо), "піратство" в Інтернеті, та ін.. У цей момент рекордингові лейбли починають шукати інвесторів за кордоном, припиняють конкурувати, угоди йдуть у інший напрям. Але це гарний час для нових артистів, тому що їх угоди дешеві.
Навіть коли фондовий ринок знаходиться у кризовому стані, деякі компанії будуть прагнути заробляти ризикуючи, і навіть у погані часи деякі артисти укладають угоди на запис альбому. Але навіть ці артисти не спроможні заробити стільки, скільки могли б у сприятливі часи, за однією простою обставиною - ніхто не продає у такий час багато дисків.6
4. Після кризи настає відновлення індустрії, а цикл починається знову.
Але не дивлячись на всі передбачення наближення кризи, Дональн Пассман впевнений, що "музичний бізнес-це довготривала індустрія". Які б не відбувалися зміни у рекординговій індустрії, сутність залишається у тому, що музичні записи - це одна із найдешевших форм розваг, яку можна придбати, а влада музики впливати на відчуття просто вражаюча.
Розділ 2: Особливості структури рекордингової індустрії.
2.1. Порівняльний аналіз ринків рекордингової індустрії
Сучасні ринки рекордингової індустрії можна класифікувати за наступними ознаками:
1. За суспільним розподілом праці (місцевий ринок, національний ринок, міжнародний ринок рекордингової індустрії).
2. За формами власності (приватний, кооперативний, державний).
3. За організацією ринкового обміну (оптовий, роздрібний, експортний, імпортний).
4. За видами конкуренції (ринок досконалої конкуренції, ринок не досконалої конкуренції).
До 1998 ("Велика шістка") | 1998-2004 ("Велика п'ятірка") | 2004-2008 ("Велика четвірка") | З 2008 ("Велика четвірка") | З 2009 року ("Велика трійка") |
1.Warner Music Group 2.EMI 3.Sony Music 4.BMG Music 5.Universal Music Group 6.Polygram | 1.Warner Music Group 2.EMI 3.Sony Music 4.BMG Music 5.Universal Music Group (UMG поглинула Polygram) | 1.Warner Music Group 2.EMI 3.Sony BMG (Sony та BMG об'єдналися) 4.Universal Music Group
| 1.Warner Music Group 2.EMI 3.Sony Music Entertainment (Sony купила BMG) 4.Universal Music Group
| 1.Warner Music Group 2.Sony Music Entertainment 3.Universal Music Group |
Таблиця показує хронологію об'єднання та домінування мейджор рекорд лейблів у світі. З таблиці можна побачити, що на даний час у світі лише 3 мейджор рекорд лейблів, та якщо прослідкувати динаміку поглинення лейблів, можна припустити, що через деякий час залишиться лише один рекорд лейбл, який буде контролювати весь музичний ринок.
За даними IFPI (ця структура поєднує 1400 членів із близько 70 країн) лише 12-15 % усіх проектів рекордингових компаній виявляються прибутковими. І це при тому, що витрати на запис і просування на ринок лише одного альбому конкретного виконавця в середньому складають близько 1,5 мільйонів євро.
Схема 1. Частка обсягу країн на всесвітньому рекординговому ринку
N | Країна | Частка проданих альбомів | Частка на всесвітньому ринку |
1 | США | 37-40% | 30-35% |
2 | Японія | 9-12% | 16-19% |
3 | Великобританія | 7-9% | 6.4-9.1% |
4 | Германія | 7-8% | 6.4-5.3% |
5 | Франція | 4.5-5.5% | 5.4-6.3% |
6 | Канада | 2.6-3.3% | 1.9-2.8% |
7 | Австралія | 1.5-1.8% | 1.5-2.0% |
8 | Бразилія | 2.0-3.8% | 1.1-3.1% |
9 | Італія | 1.7-2.0% | 1.5-2.0% |
10 | Іспанія | 1.7-2.3% | 1.4-1.8% |
11 | Нідерланди | 1.2-1.8% | 1.3-1.8% |
12 | Мексика | 2.1-4.6% | 0.8-1.8% |
13 | Бельгія | 0.7-0.8% | 0.8-1.2% |
14 | Швейцарія | 0.75-0.9% | 0.8-1.1% |
15 | Aвстрія | 0.5-0.7% | 0.8-1.0% |
17 | Росія | 2.0-2.9% | 0.5-1.4% |
18 | Тайвань | 0.9-1.6% | 0.5-1.1% |
19 | Аргентина | 0.5-0.7% | 0.5-1.0% |
20 | Данія | 0.45-0.65% | 0.5-0.8% |
Зі даних таблиці можна побачити, що Україна не входить до 20-ки країн-лідерів з продажу альбомів та часток на світовому ринку рекордингової індустрії. З цього можна зробити простий та показовий висновок – рекордингова індустрія в Україні нерозвинена, має маленький обсяг виробництва та продажу, та є багато аспектів, і напрямків потребуючих розвитку.
На рекординговому ринку діють багато учасників, головними із яких виступають рекордингові компанії.
За даними IFPI, "Велика трійка" контролює більше 70% світового музичного ринку та більше 80% музичного ринку США.
Рекордингові лейбли "Великої трійки" є транснаціональними компаніями, які діють на світовому ринку. На українському рекординговому ринку діють ліцезіати компанії Universal Music Group - компанія "Ukrainian Records", EMI - компанія "Comp Music", та інші.
2.2. Рекордингові компанії, які працюють на території України
Ukrainian Records - представник компанії Universal Music Group на території України. UMG - лідер музичної індустрії у світі. До сфери діяльності входять розвиток, виготовлення, маркетинг та розповсюдження ліцензійної музики та брендів виконавців. У 63 країнах світу є філії цієї компанії. UMG є великим ринковим лідером, який охоплює, контролює більше 25% світового музичного ринку. Ukrainian Records представляє права артистів, які працюють на Universal, надає телеканалам та радіостанціям ліцензійні кліпи та пісні виконавців. Одним з перших артистів, з яким компанія Ukrainian Records підписала довгостроковий контракт, стала Олена Вінницька.
Видання ліцензійних дисків - один з найголовніших напрямків діяльності Ukrainian Records. Також, Ukrainian Records проводить концерти артистів.
У середині 2002 року з'явився подлейбл Ukrainian Records - Magic Records Ukraine, який спеціалізується виключно на танцювальній, клубній музиці. Він представляє більше 20 незалежних європейських рекордингових компаній. Серед них: Kosmo Records, Bonnier Music, Dos Or Die, Aqualoop Records, Time, Antler-Subway, Zomba Records, Spinin 'Records, Do It Yourself Intertainment і багато інших, завдяки яким були відкриті Effel65, Kate Ryan, Panjaby MC, Darude, Tim DeLuxe, DJ Tomcraft, Lutricia MC Neal, Phill Fuldner, Groove Coverage, Lasgo, DJ Sammy та інші.
На лейблах Universal Music Group випускаються багато зірок першої величини, серед яких Mylène Farmer, the Black Eyed Peas, Tokio Hotel, Неллі Фуртадо, Gwen Stefani, Rihanna, Enrique Iglesias, Tupac Shakur, Oasis, Bon Jovi, Elton John, Eminem,, Dr . Dre, 50 Cent, U2, Maroon 5, Mika, Sugababes, The Cardigans, The Dresden Dolls, Guns N'Roses.
З українських артистів Ukrainian Records працює з Stereoliza, Катя Chilly, Диверсанти, LEONA.
Тобто, виходячи з такої інформації, по суті українські ліцензіати є іноземними дистриб'юторами американських компаній, а не власне рекординговими компаніями повного циклу.