Сертифікація швейної продукції

Обстеження виробництва (ДСТУ 3957-2000) проводиться з метою встановлення фактичного стану виробництва та підтвердження його можливості виготовляти продукцію, що відповідатиме установленим вимогам. Під час цього етапу проводиться експертиза нормативної, технічної та технологічної документації, в ході якої проводиться оцінка системи, контролю якості продукції та технологічних процесів із визначенням достатності контрольних операцій, передбачених технологічною документацією, щоб забезпечити впевненість у виготовленні продукції, яка буде відповідати вимогам нормативних документів, що на неї розповсюджуються. При цьому перевіряється ефективність метрологічного забезпечення якості продукції. За результатами, отриманими на цьому етапі перевірки, складають акт обстеження, який повинен містити обґрунтовані висновки і, за необхідності, рекомендації щодо усунення виявлених недоліків.

Атестація виробництва (ДСТУ 3414-96) спрямована на оцінку технічних можливостей підприємства-виробника забезпечити стабільний випуск продукції, що відповідає вимогам нормативних документів. Результати проведеної атестації оформляються у вигляді атестата виробництва.

Оцінка системи управління якістю або сертифікація системи якості щодо виробництва продукції, яка сертифікується, проводиться з метою забезпечення впевненості органу з сертифікації продукції в тому, що продукція, яка випускається підприємством, відповідає вимогам нормативних документів. При цьому всі технічні, адміністративні та людські чинники, що впливають на якість продукції, знаходяться під контролем, продукція незадовільної якості своєчасно виявляється, а підприємство вживає заходів щодо запобігання виготовлення такої продукції на постійній основі. Результати сертифікації системи якості оформляються сертифікатом на систему якості, а результати оцінки системи управління якістю - висновком.

Сертифікат відповідності на продукцію та його копії оформляються на бланках, а бланки додатків до них мають рожевий колір

Вони виготовляються на спеціальному папері з регулярною фоновою сіткою та мають елементи захисту від підробки, зокрема:

- гільошну рамку позитивного відтворення та мікротекст, розміщений по її периметру;

- позитивний мікротекст «Державна система сертифікації УкрСЕПРО», який розміщений в місцях, де наводиться термін дії документа та ставиться підпис керівника органу з сертифікації;

- для невидимої фарби малюнок - гільошна розетка з гербом України та текст «Державна система сертифікації УкрСЕПРО»;

- напівпрозорий голографічний елемент, що розміщений у нижньому правому куті, який прикриває номер бланка документа.

Підтвердження факту сертифікації продукції може здійснюватись одним із таких способів: оригіналом сертифіката відповідності або його копією, завіреною органом, який видав сертифікат; маркуванням продукції знаком відповідності; інформацією у вигляді декларації постачальника про відповідність.

З метою забезпечення постійної відповідності сертифікованої продукції під час її подальшого виготовлення вимогам нормативних документів здійснюється технічний нагляд за стабільністю показників, що підтверджені сертифікатом відповідності. Він проводиться органом із сертифікації продукції за програмою, в якій регламентується обсяг, порядок та періодичність нагляду.

Процедура визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується в Україну, встановлена ДСТУ 3417-96. Рішення про визнання сертифікатів, виданих органами сертифікації інших держав або міжнародних систем на імпортовану продукцію, що має використовуватися в Україні, приймає орган із сертифікації Системи УкрСЕПРО на підставі угод про взаємне визнання, укладених Урядом України чи центральним органом виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності.

Для проведення процедури визнання експортер має надати органу з сертифікації конкретного виду продукції сертифікат відповідності, стандарт або технічні умови на продукцію, товаросупровідну документацію та документ, що засвідчує країну походження товару.

Продукція повинна бути чітко описана, щоб була зрозуміла належність декларації до даної продукції. Для продукції масового виробництва номери виробів зазначати необов'язково.

Повне визнання іноземного сертифіката відповідності та результатів випробувань продукції можливе в разі гармонізації вимог нормативних документів до контрольованих показників якості конкретної продукції, ідентичності методів випробувань і процедур сертифікації в Системі УкрСЕПРО та державі-імпортері. У разі повного визнання іноземного сертифіката відповідності орган із сертифікації конкретної продукції видає свідоцтво про визнання.

За результатами проведених перевірок готується висновок і обґрунтоване рішення (позитивне або негативне) з оцінки системи управління якістю. При позитивному рішенні уповноважений орган здійснює подальший нагляд за виробництвом ЗІЗ шляхом проведення періодичного контролю з метою перевірки належного застосування затвердженої системи управління якістю.

Застосування процедури декларування відповідності постачальником (виробником) підвищує його відповідальність за безпечність виготовлюваної ним продукції для життя та здоров'я громадян. Крім того, позитивним є те, що при декларуванні зазначають найсуттєвіші характеристики продукції, надаючи у такий спосіб корисну інформацію для споживачів.

Набувають поширення екологічні марковання та декларації, які є одним із засобів екологічного управління відповідно до вимог ДСТУ ISO серії 14000.

Для матеріалів або виробів кожного класу встановлені граничні концентрації речовин, що залишаються після заключного оброблення матеріалу, а також граничні показники тривкості пофарбовання. Контролю підлягають наступні параметри: значення рН вміст формальдегіду, пестицидів, пентахлорфенолу; присутність вільних тяжких металів (свинцю, ртуті, хрому, нікелю, міді, миш'яку, кобальту); використання азобарвників на основі заборонених амінів та барвників, віднесених до розряду алергенів, а також хлорорганічних носіїв; стійкість пофарбування; виділення летких та таких, що пахнуть, речовин; присутність неприємного запаху у тканини або виробу.

Якщо результати контрольних випробувань не перевищують значень унормованих показників, то заявник (виробник, продавець) має право отримання сертифіката, який дає право маркувати перевірену продукцію знаком ЕКОТЕКС протягом визначеного терміну. При цьому заявник бере на себе відповідальність у декларації, що вміст шкідливих речовин у виготовленій або проданій ним продукції не перевищує граничних унормованих значень.

Загальна мета екологічних марковань та декларацій полягає у тому, щоб надавати перевірену та правдиву інформацію про екологічні аспекти продукції. Це сприяє розширенню попиту на продукцію, яка більш безпечна для навколишнього середовища, а також стимулює постійне поліпшення її екологічних характеристик. Відповідність екологічним вимогам є одним з основних чинників конкурентоспроможності продукції.

Висновки:

Отже, в останні десятиліття одним із важливих механізмів забезпечення якості стала сертифікація, яка переросла в норму торгових відносин будь-якого рівня. Якщо на ранніх етапах появи і розвитку сертифікації в її проведенні був зацікавлений головним чином виробник (з метою підвищення конкурентоздатності своїх товарів) і споживач (з метою одержання гарантій відповідності певних характеристик виробів), то зараз до вирішення задач сертифікації залучені громадські і приватні виробники, споживачі та науково-технічні організації, уряди більшості країн і навіть міжурядові організації. При  цьому сертифікація з продукції поширилась на системи якості.

Сертифікація продукції пов'язана з оцінкою показників її якості, тобто вимірюванням їх з використанням певних засобів вимірювання, достовірність і точність яких вивчає метрологія. Тому значно зростає роль метрологічного забезпечення якості продукції.

Таким чином, проблема забезпечення якості продукції є комплексною: науковою, технічною, економічною і соціальною, і у вирішенні її повинні приймати участь висококваліфіковані спеціалісти, які вільно володіють сучасними методами управління якістю, незалежно від того, в якому секторі вони працюють: державному чи приватному, на великих підприємствах чи в малому і середньому бізнесі, тому що загальні принципи організації і забезпечення високої якості продукції та послуг не залежать від розміру підприємства.

Література:

1. Савчук Н. Г. Квалітологія швейного виробництва. Підручник. 2006. – 464 стор.

2. Шаповал М. І. Основи стандартизації управління якістю і сертифікації. Підручник. – 2-ге вид. – К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1998. – 152 стор.

29