Організація відносин внутрішніх підрозділів сільськогосподарського підприємства

1. Ефективна  взаємодія суспільства та взаємозв'язок працівників апарату управління з виробничим персоналом господарства, в тому числі зовнішніми організаціями.

2. Найкращі взаємодії  керівників і спеціалістів підприємства.

3.Оптимальну кількісну узгодженість і дуже якісну відповідність між апаратом управління, підрозділами, потоками , обсягами інформації та засобами управлінської праці за умов даного господарства.[13, 352]

Усе вище перераховані напрями  вдосконалення організації праці  працівників апарату управління вимагають певної кількості витрат. У цьому Витрати управління мають  бути мінімальними і окупатися вкротчайшие терміни. Лише на самій основі надають можливість систематично підвищувати ефективність управлінської праці за одночасного підвищення якості і привабливості роботи, збереження здоров'я та перемоги працездатності працівників апарату управління.

 

 

 

 

3.2.       Оптимізація кількісного і кваліфікаційного  складу внутрішньогосподарських  структурних підрозділів сільськогосподарського  підприємства

 

Для покращення оптимізація кількісного і кваліфікаційного складу внутрішньогосподарських структурних підрозділів сільськогосподарського підприємства ТОВ «Тур», потрібно вжити таких заходів.

Забезпечити повною інформацією процеси організації  управління та підвищення ефективності управління підприємством, значно посилити контроль за використанням робочого часу працівників, що працюють за почасово-преміальною формою оплати праці, оптимізувати штат працівників, збільшити швидкість нарахування та планування заробітної плати на підприємстві, зменшити собівартість продукції, збільшити фонд заробітної плати, зменшити кількість ручної праці, прискорити отримання необхідної інформації на підприємстві і т.д. допоможе створення інформаційної системи управління підприємством.

Така  система забезпечить оптимізацію  використання трудових ресурсів, завантаження виробничого обладнання, запасів  товарно-матеріальних цінностей на складах, транспорті, понизить рівень простою устаткування і висококваліфікованих фахівців, прискорить оперативність виконання задач, що в свою чергу призведе до зменшення експлуатаційних витрат за рахунок ефективного розподілу людських та товарно-матеріальних ресурсів, зменшення дебіторської та кредиторської заборгованості, економію загальних витрат, збільшення обігових коштів та прибутку.

Автоматизація всіх потоків інформації дасть можливість вирішити завдання систематизації та структурування даних, що зберігаються на підприємстві, а це зробить інформацію більш логічною й прозорою для  всіх рівнів керівництва. Підвищиться  ефективність роботи й знизиться  до мінімуму можливість помилки за рахунок виключення повторного введення (дублювання) однієї й тієї ж інформації на різних робочих місцях, знизиться  залежність потоків інформації від  окремих користувачів.

В результаті впровадження інформаційної системи  вирішаться завдання бухгалтерського  і податкового обліку, нормування праці, оперативного обліку відносин з  контрагентами і оперативного складського  обліку, створення, зберігання товарно-фінансових документів, техніко-економічного планування, фінансового планування і бюджетування. Забезпечаться виробничий облік  фактичних витрат сировини і допоміжних матеріалів на всіх стадіях виробничого  процесу для розрахунку прямих витрат, зокрема втрат, браку і незавершеного  виробництва. Здійснюватиметься формування фактичної собівартості для кожного виду готової продукції, план-фактний аналіз.

Підвищиться ефективність управління підрозділами підприємства. Керівництво підприємства, використовуючи сучасні інтернет-технології, зможе в реальному часі отримати віддалений доступ до повного об’єму оперативних та статистичних даних виробництва, і на основі оперативної інформації швидко приймати ефективні рішення. Буде задіяний механізм віддаленого управління підприємством.

Впровадження  системи дозволить детально врахувати  специфіку виробництва ТОВ «Тур», автоматизувати виробничу і збутову, забезпечити фінансовий і управлінський облік в повному об'ємі, підвищити ефективність діяльності по наступних ключових аспектах:

• різносторонній аналіз бізнес-процесів компанії;
• повний контроль операційної діяльності компанії;
• формування своєчасної, достовірної фінансової і управлінської звітності про діяльність підприємства;
• планування трудових та виробничих ресурсів;
• ефективне управління витратами;
• збір і аналіз інформації про стан ринку;
• контроль наявності продукції на складі, управління резервами;
• налагодження і використання гнучких механізмів ціноутворення;
• оптимізація завантаження потужностей.

Таким чином, з усього вище перерахованого можна  зроби висновки, що за допомогою таких нововведень можна буде осягти оптимальної структури підрозділів сільськогосподарського підприємства ТОВ «Тур», що в майбутньому приведе до позитивних результатів економічної діяльності даного підприємства.

 

3.3.      Заходи по поліпшенню  виробничо-економічних взаємовідносин  між підрозділами підприємства  та центрального керівництва

 

      Спираючись на здобуту інформацію під час дослідження та вивчення діяльності даного господарства, можна запропонувати такі заходи по поліпшенню виробничо-економічних взаємовідносин між підрозділами підприємства та центрального керівництва що складається з десяти етапів.

      Організація внутрішньовиробничих економічних відносин належить до розряду ключових задач, від вирішення яких залежить виживання і розвиток підприємства.[14,168] 
     Необхідно розрізняти наступні два моменти. Якщо розглядаються відносини між конкретним підрозділом і підприємством у цілому, то необхідна організація внутрішньовиробничих економічних відносин з цим під розділом. Наприклад, з проектним чи технологічним відділом може бути укладена угода про виконання визначених робіт. Організація системи економічних відносин із працівниками цих відділів на принципах самостійності, відповідальності, зацікавленості що дозволить підприємству зберегти кваліфіковані кадри, підвищити результативність їхньої праці. Це ж може відноситися до діяльності допоміжних підрозді лів підприємств з виробництва та розподілення електроенергії та води. Якщо ж розглядаються відносини між підрозділами як рівними суб’єктами внутрішньовиробничих економічних відносин, безумовно необхідний комплексний підхід до їхньої організації. 
       На основі отриманих висновків пропонується модель процесу організації внутрішньовиробничих економічних відносин (ВВЕВ), що складається з    десяти етапів 
      На першому етапі визначаються цілі організаційного розвитку підприємства. Цілі можуть характеризувати як результати діяльності підприємства: збільшення прибутку підприємства, підвищення рівня заробітної плати, поліпшення фінансового стану, так і параметри фунціонування системи: якість виконуваних робіт, оперативність обслуговування клієнтів та ін. 
     На другому етапі керівниками вищого рівня підприємства визначається загальне бачення організаційної побудови. Гарантією успіху проведених змін є зацікавленість вищого керівництва в проведених перетвореннях. 
        На третьому етапі організації внутрішньовиробничих економічних відносин визначаються об’єкти дослідження, у відношенні яких будуть проводитися подальші перетворення. 
         На четвертому етапі визначається склад виконавців, відповідальних за організацію внутрішньовиробничих економічних відносин. Визначаються їхні задачі, сфера повноважень і відповідальності. Зва жуються питання стимулювання і контролю їхньої діяльності. 
         На п’ятому етапі проводиться аналіз фактичного стану. Аналіз повинний показати можливість реалізації передбачуваної концепції системи внутрішньовиробничих економічних відносин, визначити ступінь готовності підрозділів до її впровадження, перелік необхідних робіт. 
         На шостому етапі відбувається формування альтернативних варіантів системи економічних відносин. Для обраного варіанта внутрішньовиробничих економічних відносин розробляються підсистеми планування, стимулювання, обліку і контролю, формуються підсистеми забезпечення. Формування підсистем повинне відбуватися на альтернативній основі з проведенням техніко-економічних розрахунків по кожному варіанту. 
       На сьомому етапі проводиться оцінка запропонованих варіантів організації внутрішньовиробничих економічних відносин і по її результатах приймається рішення про розробку проекту обраного варіанта. 
       Восьмий етап – формування проекту системи внутрішньовиробничих економічних відносин. На цьому етапі доцільно залучати співробітників підрозділів – майбутніх суб’єктів внутрішньовиробничих економічних відносин. 
      На дев’ятому етапі приймається рішення про перехід на нову систему функціонування. На початку етапу впровадження повинна ретельно відслідковуватися правильність виконання робіт, розрахунків, повинен бути налагоджений зворотний зв’язок із працівниками, що працюють у нових умовах, при необхідності проводити консультації. 
       На десятому етапі здійснюється контроль і оцінювання функціонування системи внутрішньовиробничих економічних відносин. У разі потреби вживаються заходи для доробки й усунення виявлених недоліків. 
      Застосування на практиці запропонованої моделі процесу організації внутрішньовиробничих економічних відносин повинно створити умови найбільш ефективного досягнення цілей підприємства. Керівники знають слабкі місця підприємства, потенціал працівників, мають стратегічне мислення, мають інформацію щодо напрям ків розвитку зовнішнього середовища. Усе це дозволяє їм визначити загальну концепцію організаційного розвитку. Вони також можуть залучати зовнішніх експертів або давати доручення працівникам під приємства на вивчення останніх досягнень світової практики в області організаційних перетворень. У загальному виді повинна бути визначена концепція нової системи внутрішньовиробничих економічних відносин, зокрема необхідно визначн ій ступінь самостійності, що одержать підрозділи підприємства, склад функцій, виконуваних централізовано і децентралізовано. [15, 480].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Під час  виконання курсової роботи я засвоїв курс дисципліни «Економіка праці й соціально – трудові відносини». В даній курсовій роботі і досліджував і аналізував побудову та відносини внутрішньогосподарських колективів.

Моє господарство, займається виробництвом соняшника, і в першу чергу маю зауважити, що воно розташоване в сприятливих умовах клімату для даної місцевості, що має пряме відношення урожайності і валового збору насіння соняшнику, так як недостатня кількість опадів, нерівномірність, висока температура дуже сильно впливає на валовий збір в цілому по господарству і собівартість.

Соняшник  має в господарстві питому вагу в  структурі товарної продукції 31,39%, це означає що йому надається велике значення у виробництві продукції (таблиця 1.2).

Також велике значення має побудова колективів їх взаємовідносини та розуміння, внослідок чого зібрання урожаю в оптимальні строки.

Так як запізнення збору урожаю призводить до втрат валової продукції і підвищення вартості виробництва продукції.

Значення  і задачі аналізу колективів у виробництві продукції господарства:

• систематизувати контроль за виконанням плану;
• виявлення впливу факторів на обсяг виробництва ;
• резерви по зниженню собівартості насіння в господарстві, за рахунок чого господарство має збільшити конкурентну спроможність підприємства.

Значний вплив здійснює проектування витрат по виробництву насіння і їх зниження і додержання встановлених нормативів.

В моєму  господарстві всі вище вказані доходи в різних відношеннях до собівартості поступово проводяться, але в  не достатній кількості, щоб суттєво  знищити собівартість, але в майбутньому  підприємство на мій погляд має змогу  це здійснити.

В даному періоді план зниження собівартості виробництва не було виконано , бо фактична собівартість на кінець 2011року перевищила планову на 5,9%.

Всі заходи по зниженню собівартості підприємство для виробництва соняшнику не впровадило, але в наступному періоді  воно впровадить деякі нові заходи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ  ДЖЕРЕЛ

 

1. Кобзарь Г.А., Бабошко Б.М. «Аналіз господарської діяльності с/г підприємств» - справочник – М.: Колос , 1990-290 с.

2. Савицкая Г.В. «Анализ хозяйственной деятельности» - учебное пособие 4 издание , переработка и дополнение Минск, 1999, 618 с. 

3. Попович  Т.Я. «Економічний аналіз діяльності  суб’єктів господарювання» підручник  –Тернопіль. Економічна думка, 2001 , 454 с .

4. Звіти  підприємства 2009-2011 роки

5. Іващенко  В.І. Болюх М.А. «Економічний  аналіз господарської діяльності»:  навч. Посібник – К: ЗАТ «Нічлава», 2001-204 с.

6. Держкомстат  України.

7. Економічна  енциклопедія: У 3 –х т. Т.1/ Редкол .:…С.В. Мочерний (відп.ред.) та ін. – К .: Видавничий центр «Академія», 2002.- 952с.

8. Єсінова  Н.І. Економіка праці та соціально  – трудові відносини: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2006. – 432с.

9. Колот  А.М. Соціально – трудові відносини:  теорія і практика регулювання.  – К: КНЕУ, 2004. – 230с.

10. Лукашевич  В.М. Економіка праці та соціально  – трудові відносини: Навч. посібник. – Львів: «Новий світ», 2004. –  248с.

11. Дієсперов  В.С. Економічна робота в господарстві. – К.: ІАЕ УААН, 2002. - 198с.

12. Економіка  праці й соціально – трудові  відносини:Підручник / За ред.  д – ра. екон. наук. проф. Шкільова  О. В. – К.: Четверта хвиля, 2008. – 472с. 

13. Иванов Н.А. Организация  производства на промышленных  предприятиях:Учебник.- М.: ИНФРА-М, 2008.-352 с.

14. Котел К. Организация  производства на предприятии / Сокр. пер. с венг. –М:Экономика,1994.-168с. 
            15    Мильнер Б.3. Теория организации: Учебник. – 2-е изд., перераб. И доп. – М:.ИНФРА-М, 2000. – 480с.