Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2012 в 20:49, курсовая работа
Картопля являється однією з найважливіших сільськогосподарських культур, так як займає провідне місце у народному та промисловому виробництві за універсальністю використання в господарстві. Вона є продовольчою, кормовою й технічною культурою. Продовольча цінність картоплі визначається її високими смаковими якостями та сприятливим для здоров’я людини хімічним складом бульб. У ній міститься 14-22% крохмалю, 1.5-3% білків, 0.8-1% клітковини. Бульби багаті на вітаміни групи В, РР, каротиноїди. У зимовий період картопля є головним продуктом харчування і джерелом вітаміну С.
Картопля є цінною сировиною для виробництва спирту, крохмалю, глюкози, декстрину й іншої важливої продукції для господарства.
Вступ
1. Прогнозування врожайності за грунтово-кліматичними умовами.
1.1.Грунтово-кліматичні умови.
1.2. Прогноз врожайності за сонячною радіацією.
1.3. Прогноз врожайності за наявністю тепла.
1.4. Прогноз врожайності за ресурсами вологи.
1.5. Прогноз врожайності за родючістю грунту.
2. Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів.
2.1. Ботанічна характеристика культури.
2.2. Вимоги до умов вирощування.
2.3. Біологічні особливості, продуктивність та якісні показники реєстрованих і перспективних сортів.
2.4. Фенологічні спостереження за сортом.
2.5. Проектування елементів структури планової врожайності.
2.6. Розрахунок фітометричних показників листового апарату, що забезпечує плановану врожайність.
3. Обгрунтування технології вирощування.
3.1. Місце культури в сівозміні.
3.2. Підготовка грунту.
3.3. Норми добрив та система удобрення.
3.4. Садіння картоплі.
3.5. Догляд за посівами.
3.6. Збирання і зберігання врожаю.
3.7. Агротехнічна частина технологічної карти.
Висновки і пропозиції.
Список використаної літератури.
Основні положення щодо прогнозованої врожайності за природними факторами були сформульовані академіком республіки Білорусь Т.І. Тулаковською. Розрахунки розпочинають з визначення потенційної врожайності надходженням ФАР за формулою, запропонованою А.О.Ничипоровичем(1965 рік).
де, ПУ- потенційна врожайність абсолютно сухої біомаси основної й побічної
продукції, т/га ;
ΣQфар - сумарне надходження ФАР за період активної вегетації культури, ккал/га; кДж/га ;
Кфар – проектований коефіцієнт засвоєння ФАР посівом, % ;
q –калорійність абсолютно сухої біомаси культури, ккал/кг або
кДж/кг ;
104- коефіцієнт в ц/га.
На підставі визначеної
потенційної врожайності в
С0 - стандартна вологість основної продукції, у %
ПУос, ПУ поб – відповідна потенційна врожайність основної та побічної продукції за стандартної вологості.
а – врожайність загальна.
апоб – побічна врожайність.
Коефіцієнт корисної дії ФАР (Кфар) визначаю за формулою:
де, ПБУ – планова біологічна врожайність абсолютно сухої біомаси, яка визначається за формулою :
У-проектована врожайність основної продукції стандартної вологості, т/га.
Со-стандартна вологість основної продукції, %
а-сума частин основної й побічрої продукції в урожаї.
Далі визначаю дійсно можливий урожай (ДМУ) за ресурсами вологи для цього використовую формули:
Середньорічна кількість опадів - 565 мм.
де ДМУ - врожайність абсолютно сухої біомаси, ц/га.
W - ресурси доступної рослинам вологи, мм.
TK - транспіраційний коефіцієнт.
Wp – середньорічна кількість опадів, мм.
Визначаю загальну потребу культури у волозі для одержання запланованої врожайності (Е, мм), за формулою:
Баланс водного водоспоживання.
Показник |
Місяць і декада | ||||||||||||
квітень |
травень |
червень |
липень |
серпень | |||||||||
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 | |
Подекадна транспірація води посівом: |
|||||||||||||
у, % |
2 |
4 |
8 |
13 |
17 |
18 |
16 |
13 |
9 |
||||
у, мм |
7,6 |
15,2 |
30,4 |
4,4 |
64,7 |
68,5 |
60,9 |
49,4 |
34,2 |
||||
Випаровування з поверхні ґрунту у, мм. |
17 |
20 |
20 |
20 |
21 |
||||||||
Опади, мм. |
18 |
19 |
20 |
21 |
25 |
26 |
29 |
30 |
31 |
29 |
28 |
25 |
|
Надійде з ґрунтових вод, мм.(глибина залягання ґрунтових вод більше 3 м.) |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Ресурси доступні рослинам в кореневмісному шарі ґрунту, мм. , якщо вихідні запаси 190 мм. |
206 |
200,4 |
185,2 |
155,8 |
111,2 |
51,7 |
|||||||
Надлишок (+), нестача (-), мм. |
|
181,4 |
165,2 |
134,8 |
86,2 |
25,7 |
|||||||
Проектовані заходи |
-16,8 |
Згідно розрахунків балансу водного водоспоживання у фазу утворення суцвіть, що припадає на 3-тю декаду червня місяця, відмічається нестача вологи, а тому для отримання програмованої урожайності бульб картоплі необхідно запровадити полив.
2. Біологічні особливості картоплі і можливості районування сортів.
2.1 Ботанічна характеристика культури
Картопля (Solanum tuberosum) належить до родини пасльонових (Solanaceae). Походить з Південної Америки. Являється багаторічною трав’яною рослиною, але в культурі її вирощують як однорічну рослину. Важливою особливістю картоплі є вегетативне розмноження бульбами та їх частинами: проросткками, живцями, а в селекційній практиці – і насінням.
Кущ картоплі складається з 4-8 і більше стебел, які фактично є окремими рослинами. Висота стебел коливається від 10 до 140 см.
Стебло частіше 4-гранне з переривчастими невеличкими крилами вздовж ребер. Підземна частина стебла галузиться, утворюючи пагони, які звуться столонами.
Листки складні, переривчасто-
Квітки правильні, п’ятірного типу, розміщені на квітконосі, які зібрані у суцвіття – складний завиток.
Плід – куляста, двогнізда, багатонасінна жовто-зелена ягода. Маса 1000 насінин – 0.5-1 грам.
Коренева система при вирощуванні картоплі з бульб - мичкувата, а з насіння стрижнева. Корені картоплі, розміщені в основному у верхніх шарах грунту, на глибині 40-45 см.,але окремі з них можуть проникати на глибину і до 150 см.
Розрізняють три періоди росту і розвитку картоплі: перший (від сходів до початку цвітіння) - характеризується збільшенням маси бадилля; другий (від цвітіння до припинення росту бадилля) – найбільшим інтенсивним наростанням бульб; третьому (від припинення росту до в’янення бульб) – характерне менш інтенсивне наростання маси бульб.
Тому можна зробити висновок, що бульби картоплі ростуть від початку цвітіння до повного в’янення картоплиння.
Фази росту й розвитку, етапи органогенезу та їх звязок з елементами продуктивності картоплі
За період свого інтенсивного росту та розвитку, картопля проходить такі основні етапи органогенезу:
2.2 Вимоги до умов вирощування
Рослина картоплі характеризується високою пластичністю, однак нормальний ріст і розвиток її проходить при забезпеченні у відповідних кількостях світлом, теплом, повітрям, водою і елементами живлееня.
Картопля – рослина помірного клімату, забезпечує нормальне проростання бульб в польових умовах при температурі грунту 7-8 0С. Найкращі температурні умови для проростання бульб становлять 18-20 0С. Найінтенсивніший ріст та максимальні прирости врожаю дає при температурі 17-22 0С в умовах оптимального зволоження.
Як низькі так і високі температури шкідливо впливають на ріст і розвиток картоплі. Температура понад 42 0С гальмує ріст, а при 50 0 рослини гинуть.
Для нормального росту і розвитку та формування високого врожаю картоплі, рослини за вегетацію повинні отримувати певну суму активних температур, так для ранніх сортів потрібно 1000-1400 0С, пізньостиглих 1400-1600 0С.
Світло як екологічний фактор відіграє винятково важливу роль у житті рослин. При затіненні рослини жовтіють, витягуються, в них порушується фотосинтез і грунтове живлення, що призводить до пізнього утворення бульб і зниження врожаю. Тому у лісостеповій зоні, де картопля займає незначні площі, збільшення періоду освітлення як фактора фотосинтетичної активності листків можливе лише при максимально ранньому формуванні їх площі. Картопля – рослина короткого дня. В цих умовах у неї скорочується період бульботворення. Однак при вирощуванні її в районах з довгим світловим днем спостерігається більш інтенсивне цвітіння, кращий розвиток вегетативних органів та вищий урожай бульб.
Картопля досить вибаглива до вологи, оскільки формує велику надземну масу за недостатньо розвиненої кореневої системи, але ці вимоги змінюються із зміною фаз розвитку і росту. Найменші вимоги картоплі до вологи спостерігаються в початковій фазі росту – під час проростання і появи сходів, коли проростки і молоді рослини формують тканини з використанням води материнської бульби. З ростом рослин підвищується потреба картоплі у волозі. Тому висока продуктивність її спостерігається лише при вологості грунту в період вегетації не менше 75-85 % найменшої вологоємкості. Критичним періодом для неї є фаза початку цвітіння, коли листкова поверхня досягає максимального розміру. Нестача вологи в цей час може спричинити зниження врожаю бульб на 20 % і більше. Транспіраційний коефіцієнт картоплі становить 400-450.
Дуже важливо враховувати, що надмірне зволоження грунту шкідливо впливає на картоплю. Якщо в період бульботворення вологість грунту перевищує 85 % НВ, то спостерігається передчасте відмирання бадилля, припиняється ріст бульб, вони передчасто загнивають, урожайність їх знижується на 50-60 ц/га.
Картопля досить вибаглива як до грунту, так і до елементів живлення які містяться в ньому. Кращими грунтами для картоплі являються родючі, з високим вмістом гумусу, легкі за механічним складом, добре аеровані чорноземи, а також окультурені дерново-підзолисті, сірі опідзолені, осушені торф’яники. Найкраще формується врожай за слабокислої реакції грунтового розчину (рН 4,5- 6,5), при рН нижче 4,5 і вище 8 вона росте погано. Погано родить на солонцюватих грунтах, де спостерігається сильне пошкодження бульб паршею.
До елементів живлення вибаглива під час інтенсивного наростання вегетативної маси (до цвітіння) і утворення бульб. З середнім урожаєм бульб 180 ц /га і 80 ц/га бадилля виносить 95-105 кг азоту, 40-50 кг фосфору, 110-120 кг калію. Винос елементів живлення урожаєм свідчить, що на створення одиниці врожаю картопля найбільше потребує калію.
2.3 Біологічні
особливості, продуктивність
В Україні районовано близько 70 сортів картоплі. Залежно від використання в господарстві їх поділяють на 4 групи: столові, кормові, технічні та універсальні. Найпоширеніші (займають близько 60 % посівних площ картоплі) столові сорти. Вони відзначаються високими кулінарними та смаковими якостями, сприятливим співвідношенням білка й крохмалю (не менш як 12 і не більш як 16) та підвищеним вмістом вітаміну С в бульбах, мають звичайно округлу і овальну форми бульб з поверхневим розміщенням вічок. Технічні сорти містять найбільше крохмалю (18 - 25 %). Для кормових сортів характерні високий вміст білка (до 2 % і більше) та висока врожайність.
Універсальні сорти використовують залежно від потреб — як столові, технічні або кормові.
За часом достигання сорти поділяють на ранньостиглі з періодом достигання 70 - 80 днів, середньоранні 90 - 120, середньопізні 120 -130 і пізньостиглі 130 - 150 днів. Із районованих сортів картоплі в Україні найпоширеніші: ранньостиглі — Бородянська рожева, Божедар, Гарт, Зов, Кобза, Коруна, Краса, Молодіжна, Памір, Сідневська рання та ін.: середньоранні: Адретта, Водограй, Обеліск, Обрій, Цезар, та ін.; середньостиглі: Горлиця, Західний, Либідь, Слава та ін.; середньопізньостиглі: Витязь, Воловецька, Пікассо, Ракурс та ін.; пізньостиглі: Древлянка, Темп.
В даному господарстві вирощуються такі основні сорти, як Легенда та Слава. Наведемо їх характеристику:
Легенда
Заявник: Інститут землеробства і тваринництва західного регіону Української академії аграрних наук.
Власник: Інститут землеробства і тваринництва західного регіону Української академії аграрних наук.
Кущ-прямий, високий, проміжного типу із слабким
антоціановим забарвленням на стеблі.Листок
темно-зеленого кольору,відкритого типу.Віночок
квітки червоно-фіолетового кольору.Бульби
рожеві, овольної форми з неглибокими
червоними вічками,поверхня шкірки-слабкошерхата,
мякуш-кремовий. Урожайність Лісостеп-235,ц/га.Гарантована
прибавка Лісостеп 4,1 ц/га. Вміст крохмалю
14,7%.Збір крохмалю 29,6ц/га.Вегетаційний
період 115 днів.Маса бульби-89 грам. Смакові
якості бал, 7,0.Група стиглості-середньостиглий.
Слава
Створений в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН і Львівському сільськогосподарському інституті (кафедра рослинництва і луківництва) схрещуванням сортів Мавка і Поліська рожева.
Сорт середньостиглий, високоврожайний, столовий, стійкий до раку, фітофторозу та вірусних хвороб. Потенційна врожайність 650 ц/га. Вміст крохмалю у бульбах 13,1-15,8 %.
Кущ прямостоячий, компактний, середньої висоти. Стебел небагато, вони гіллясті, у нижньому й середньому ярусах кутасті без антоціану. Облистненість середня, крила прямі, зелені. Листки середні, середньо-розсічені, світло-зелені, слабоопушені, матові, з середнім жилкуванням. Перша пара бокових часток рівнобока. Прилистки серповидні. Суцвіття компактне, багатоквіткове. Квітконоси довгі, квітконіжки короткі. Чашечка — світло-зелена, пігментована. Чашолистики короткі, шилоподібні. Квітки й бульби білі. Форма бульб округла з тупою верхівкою, шкірка гладенька, вічка поверхневі. М'якуш білий, не темніє при розрізі й після варіння. Середня маса бульб 80—130 г. Бульби добре зберігаються, смакові якості високі (4—4,5 бала).
2.4 Фенологічні спостереження за сортом картоплі – Легенда
За вегетаційний період сорт картоплі –Легенда проходить такі основні фенологічні фази росту і розвитку, назва і дата проходження яких подана в таблиці:
Фази росту і розвитку картоплі
Фенологічна фаза
|
Дата настання фази |
Тривалість періоду від дати, днів |
Глибина проникнення кореневої системи
| ||
початок |
повна |
сівби |
сходів | ||
Садіння |
|
25.04 |
|||
|
16.05 |
17.05 |
21 |
- |
17 |
|
20.05 |
26.05 |
31 |
9 |
25 |
|
6.06 |
30.06 |
66 |
45 |
54 |
|
8.07 |
24.07 |
96 |
69 |
80 |
|
5.08 |
9.08 |
122 |
85 |
80 |