Природно-ресурсний потенціал Закарпатської області

Вступ

Актуальність теми даної курсової роботи полягає в тому, що проблема щодо використання і розвитку природно-ресурсних ресурсів України постійно знаходиться у центрі вивчення та знання економічних, історичних, природних і національних особливостей розвитку господарства різних регіонів країни є вкрай необхідними для кожного кваліфікованого економіста.                                                        Об’єктом курсової роботи є природно – ресурсний потенціал Закарпатської області.                                                                                                                                                                        Предметом роботи є функціональна структура формування та використання природно - ресурсного  потенціалу на території Закарпатської області.                                          Мета моєї курсової роботи –це визначення природно-ресурсного потенціалу, його складові, сутність, визначення специфічних особливостей розміщення ресурсів на території  Закарпатської області, детальне розглядання кожного виду природних ресурсів, забезпеченості ними Закарпаття, аналіз сучасного стану та перспектив розвитку краю.                                                                                    Завдання – аналіз економічної результативності територіальної організації ви­робництва і визначення головних напрямків розвитку економіки для обгрунтування ефективної державної регіональної по­літики, визначення наскільки сприятливий природно-ресурсний  потенціал  для подальшого розвитку економіки області, ресурсозбереження та відтворення ресурсів,аналіз антропогенного впливу на довкілля, визначити сучасну компонентну структуру природно-ресурсного потенціалу та визначити рівень розвитку Закарпаття в цілому.                                                                                                                                                                                      В процесі написання роботи використовувалась література з розміщення продуктивних сил, регіональної економіки та економічної географії, статті періодичних джерел, а також інформація всесвітньої мережі «Інтернет».
Слід відмітити, що тема роботи в літературі висвітлена достатньо широко, що свідчить про її актуальність. Дослідженням даного питання займаються такі науковці як Руденко, Олійник тощо.

Значення і місце природних ресурсів у формуванні економічного потенціалу Закарпатської області.

              Закарпаття - наймолодша область України, що розташована на крайньому її заході з територією 12,8 тисяч квадратних кілометрів, населенням в 1,2 мільйонів чоловік. Адміністративно-територіальний устрій складають 13 районів (Берегівський, Великоберезнянський, Виноградівський, Воловецький, Іршавський, Міжгірський, Мукачівський, Перечинський, Рахівський, Свалявський, Тячівський, Ужгородський, Хустський), 10 міст, 3 з яких- обласного підпорядкування. На її території поблизу села Ділове Рахівського району знаходиться географічний центр континенту. Всього в області 608 населених пунктів. За своїм геополітичним розташуванням, природнокліматичними особливостями Закарпаття має свою специфіку. Це єдина з областей України, яка межує з чотирма зарубіжними країнами - Угорщиною, Польщею, Румунією і Словакією. А на північному і південному сході з Львівською та Івано-Франківською областями. Закарпатська облась охоплює Карпатське пасмо гірських хребтів, яке у вигляді дуги простягається у напрямку з північного заходу на південний схід, і прилеглі до нього закарпатські низовини і передгір’я. Висота гір коливається від 500 до 1500 м і збільшується в південно-східному напрямку. “Перлина Європи”, “срібна земля”, “українська Швейцарія”, 70 відсотків території якої складають гірські та передгірські зони, що зумовлює унікальність природного ландшафту, багатство і розмаїття ресурсного потенціалу краю.                            Географічне положення регіону досить вигідне: він знаходиться на перетині транспортних шляхів із заходу на схід, з півночі на південь. Територія області є високо урбанізованою, щільність населення перевищує середньореспубліканські показники, але питома вага міського населення нижча від середньої в державі майже на одну третину.За даними 01.01.2010 року рівень урбанізації в області становить 37%. Це обумовлене спеціалізацією області як аграрно-промислової, де сільське господарство є провідною ланкою економіки, маючи для цього вигідні природні умови, які виокремлюють її серед інших областей України.Частка трудових ресурсів, зайнятих у всіх сферах економічної діяльності не перевищує 41%, при чому слід зайважити, що історично багато з них шукали роботу за межами області, особливо в осінньо-зимовий період. Сьогодні ці процеси посилюються економічною кризою, коли сільське населення по 2-3 роки не отримує коштів за свою роботу і мігрує на сезонні заробітки в країни далекого зарубіжжя та Росію.                                                                                                  Серед регіонів України частка області в обсягах промислової продукції не перевищує 0,5 %, хоча населення її коливається близько 2,5 %. Станом на 01.01.2010 року густота населення в Закарпатській області становить 97,3 %.Не вирізняється вона й економічним розвитком інших секторів економіки в народногосподарському комплексі держави, залишаючись слаборозвиненим регіоном. Закарпатська область є аграрно-індустріальною з високим рівнем розвитку рекреаційного господарства.              Далі розглянемо природні ресурси та їхній вплив на формування економічного потенціалу Закарпаття.                                                                                                         Під природними ресурсами розуміють тіла і сили природи, що їх на даному рівні розвитку продуктивних сил і вивченості можна використати для задоволення потреб людського суспільства у формі безпосередньої участі в матеріальній діяльності.

Природні ресурси

Схема 1

Найбільше багатство регіону – ліси. Ними вкрито більше половини його території. За запасами деревини, які оцінюються майже у 200 млн. м3, область займає перше місце в Україні. Щорічна заготівля деревини становить близько 1 млн. куб. м., що в основному, дає можливість забезпечити внутрішні потреби, в тому числі потреби лісопереробної, лісохімічної і меблевої промисловості в сировині та розвиток цих галузей в регіоні.По водозабезпеченості Закарпатська область займає перше місце в державі.Неоціненними є й мінеральні унікальні ресурси.Гідроенергетичний потенціал річок області становить четверту частину цього потенціалу України. Проте проблема питного водопостачання існує майже в кожному місті та селищі. Проте одним з пріоритетних ресурсів Закарпаття є рекреаційні, які є основними наповнювачими місцевого бюджету та основною ланкою в інвестуванні.

Закарпаття характеризується великою концентрацією природних ресурсів, всебічних видів енергії та корисних копалин і має велике значення для підвищення економічного потенціалу країни. Однак цей регіон характеризується підвищеною повторюваністю небезпечних гідрометеорологічних явищ: злив, гроз, сильних вітрів, ожеледі, туманів, заморозків, селевих потоків, снігових лавин тощо.                                                                                                                                                                        У результаті тривалого впливу низки історичних, природно-географічних і економічних факторів область належала до регіонів з низьким рівнем розвитку продуктивних сил та індустріального розвитку. Існуючі ґрунтово-кліматичні умови та малоземелля не дозволяли розвивати багатогалузеве сільськогосподарське виробництво та задовольняти потреби населення в продовольчих ресурсах. Характерною ознакою для області була праценадлишковість та трудова міграція. Відставала область і від середніх в державі показників забезпеченості елементами соціальної і виробничої інфраструктури, особливо в гірській місцевості. Нижчий, ніж в середньому в Україні, був рівень грошових доходів населення, високим – рівень безробіття.
Реформування всіх сфер соціально-економічного життя у перші роки  незалежності України,  радикальне  трансформування господарського механізму і допущені при цьому прорахунки негативно вплинули на розвиток регіонів, зумовивши виникнення депресивних територіальних суспільних систем, до яких належало і Закарпаття. Незважаючи на складні умови, в яких опинилась область в період реформ, вона однією з перших в Україні перейшла від тривалого спаду до економічного зростання. Це стало можливим через те, що були зроблені акценти на формування  ефективного   регіонального механізму господарської діяльності,  спрямованого на стимулювання  залучення інвестицій в економіку, задіяння власного природно-ресурсного потенціалу.             

Слід додати, що ефективними є також показники соціально-економічного розвитку Закарпатської обласі у січні-жовтні 2011 року, представлені у Додатку А. За цими даними можна сказати, що ситуація в регіоні доволі сприятлива, крім від’ємного показника імпорту та експорту,проте він незначний.                                           Також на підтвердження впливу природних ресурсів на формування економічного потенціалу Закарпатської області є наявність та залучення нових інвестицій в цей регіон. За обсягами залучених інвестицій область займає 11 місце серед інших регіонів України, за обсягами на душу населення (113 дол. США) – на 6 місці. Серед областей України, які входять до складу Карпатського Єврорегіону, Закарпатська область за обсягами на душу населення знаходиться на першому місті. Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій за 2010 рік

надійшли із країн:
▪ Сполучені Штати – 23,3 % від загального обсягу;
▪ Угорщини – 17,6 %;
▪ Австрії – 15,5 %;
▪ Німеччини – 11,5 %;
▪ Словаччина – 6,4 %.

Щодо показників зовнішньоекономічної діяльності, то Закарпатські підприємці за 2010 рік співпрацювали з партнери із 73 країн світу. Експортом товарів займалось 422 суб‘єкти підприємництва області, імпортом – 387 . Основними позиціями експорту є:

▪ текстиль та текстильні вироби – 24,3 % від загального обсягу експорту;
▪ механічне та електротехнічне обладнання – 23,7 %;
▪ деревина та вироби з неї – 19,8 %;
▪ іграшки та спортінвентар – 6,6 %;
▪ меблі – 6,2 %;
▪ прилади – 5,8 %.
Структура імпорту складалася з:
▪ механічне та електротехнічне обладнання – 35,8 % від загального обсягу імпорту;
▪ текстиль та допоміжні матеріали у вигляді давальницької сировини для швейної промисловості – 20,3 %;
▪ засоби транспорту –14,1 %;
▪ пластмаси та каучук – 7,4 %;
▪ продукція хімічної промисловості – 4,1 %.

              Отже, за вищезгаданими даними можна простежити нехарактерний розвиток текстильної промисловості, яка складає найвищий відсоток відносно всіх інших галузей, не складно передбачити, що провідну роль у експорті відіграє деревообробна промисловість на власних лісових ресурсах, цікавим є також те, що у структурі експорту виробництво  механічного та електротехнічного обладнання займає почесне 2 місце, що сідчить про неабиякий індустріальний розвиток регіону та його наукових кадрів.                                                                                                  На базі водних ресурсів розвивається власна електроенергетика, що сприяє економії та акумуляції матеріальних ресурсів для певних економічних цілей.  Як уже зазначалося, лісові ресурси дозволяють розвиватися деревообробній, лісопильній, меблевій промисловості. Кліматичні ресурси та рельєф є основою рекреаційних ресурсів, на які припадає левова частка фінансових надходжень області. Земельні у сукупності з кліматичними сприяють розвитку сільського господарства, а особливо теплолюбних, вологолюбних та ранніх сортів рослин.              На основі розрахунків, проведених В.П. Руденком, зроблено групування областей України за рівнем загальної забезпеченості потенціалом природних ресурсів (у балах). Якщо середній бал в Україні прийняти за 100, то до областей з найвищим природно-ресурсним потенціалом входять: Луганська, Дніпропетровська, Автономна Республіка Крим, Чернігівська, Кіровоградська, Херсонська, Донецька, Миколаївська (понад 110 балів); друга група областей має показник 100-110 балів (Полтавська, Закарпатська, Черкаська); до третьої групи відносяться області: Запорізька, Сумська, Житомирська, Вінницька, Тернопільська (90-100 балів); четверта група - Хмельницька, Волинська, Івано-Франківська (80-90 балів); п'ята група - Київська, Харківська, Львівська, Одеська, Рівненська, Чернівецька (до 80 балів). Отже, можна вважати, що Закарпатська область достатньо забезпечена природно-ресурсним потенціалом.Характерно,що Закарпаття вирізняються на загальному фоні сполученням трьох видів природних ресурсів: водних, лісових, природно-рекреаційних (від 45 до 77% за сумою трьох компонентів ресурсного потенціалу), які визначають її економічний потенціал.

Сучасна компонентна структура  ПРП, регіональні відмінності в розміщенні та рівнях забезпеченості ресурсами.

В сучасній науці існують різні підходи щодо трактування сутності природно-ресурсного поенціалу. За визначенням Руденка природно-ресурсний потенціал території- це сукупна продуктивність її природних ресурсів як засобів виробництва і предметів споживання, характеристики яких виражаються у їх споживчій вартості.

              В інших дослідженях Павлов та Лукін природно-ресурсний потенціал визначають як сукупність усіх видів розвіданих запасів мінерально-сировинних, паливно-енергетичних, земельних, лісових, водних і рекреаційних ресурсів, які є природною основою розвитку його виробничих сил.

              Данилишин, Дорогунцов і Міщенко під природно-ресурсним потенціалом розуміють сукупність природних ресурсів і природних умов, які знаходяться у певних географічних межах, що забезпечують задоволення економічних, екологічних, соціальних, культурно-оздоровчих та естетичних потреб людини і суспільства.

              На думку Качана і Файфури природно-ресурсний потенціал- сукупність усіх природних засобів, запасів, джерел, які є і можуь бути мобілізовані, використані для досягнення певної мети. Ресурси-це запаси, цінність, можливості, засоби. Застосовані для кількісної характеристики природних багатств, ці поняття виражають споживчу корисність їх для суспільства.                                                                                      За Олійником розрізняють компонентну, функціональну, територі­альну і організаційну структури природно-ресурсного потенціалу. Компонентна структура ха­рактеризує внутрішньо- та міжвидові співвідношення природних ресурсів (земельних, водних, лісових тощо); територіальна — різні форми просторової дислокації природно-ресурсних комплексів; організаційна — мож­ливості відтворення та ефективної експлуатації при­родних ресурсів. Функціональна структура природноресурсного потенціалу відображає вплив природних ресурсів на формування спеціалізації територій та певних господарських комплексів.                           

Сучасну компонентну структуру природно-ресурсного потен­ціалу, за дослідженнями В.П. Руденка, складають земельно-ресурсний, мінерально-ресурсний, водно-ресурсний, природ­но-рекреаційний, фауністичний, лісово-ресурсний потенціа­ли.                                                                                                                                                          За даними Додатка Б сумарний природно-ресурсний потенціал Закарпатської області від сумарного по Україні становить 2,5 %. При цьому на земельно-ресурсний припадає 19,4 %, на водно-ресурсний- 31,5 %, на мінерально-ресурсний- 3,0 %, на лісово-ресурсний- 17,4 %, на природно-рекреаційний-28,6% , на фауністичний- 0,1%.Слід зауважити, що частка природно-ресурсного потенціалу Закарпаття займає перше місце серед областей України,а лісового- друге місце, після Івано-Франківської області.

Компонентна структура природно-ресурсного потенціалу

Схема 2

Мінерально-ресурсний потенціал

Мінерально-ресурсний потенціал Закарпаття унікальний. Більшість родовищ має сировинну багатоцільового призначення. Тут подано кількісні показники запасів сировини у родовищах, а також їх доля в сировинних запасах України і ступінь розробки. Із таблиці 1 бачимо, що тільки в Закарпатті сконцентровані затверджені запаси таких копалин стратегічного значення, як золото, срібло, цинк, свинець і германій. Закарпаття має єдині в Україні родовища цеолітів, а їх запаси є одними з найбільших у світі.Тільки в цьому краї наявна цінна руда бариту, який Україна нині купує за кордоном; що Закарпаття стовідсотково в Україні володіє колосальним сировинним потенціалом для оздоблення і будівництва (мармури, мармуризовані вапняки, декоративні туфи, андезити і андезито-базальти, вапняки тощо). Не продовжуючи перелік наведеного у таблиці, зрозуміло, що наш край не випадково називають Срібною землею. Однак до цих пір ми не спромоглися розумно цим скористатися.

Таблиця 1

Види корисних копалин Закарпаття, які враховані Державним балансом запасів корисних копалин