Природно-ресурсний потенціал Закарпатської області

Дорогоцінні, кольорові і рідкісні метали. Золото і срібло геологи відкрили у Мужіївському золотополіметалічному родовищі  і в золоторудному родовищі “Сауляк” .Недоліком розробки Мужіївського родовища на даному етапі слід вважати те, що на об’єкті накопичується хвостосховище використаної руди, у якій залишається 20-25% золота і багато інших цінних металів. Тому хвостосховище залишається практично вторинним родовищем вище названих елементів, у т.ч. недовилученого золота. Кольорові метали знайдено в вищезгаданому Мужіївському золотополіметалічному родовищі (свинець, цинк), яке експлуатується, а також у Берегівському свинцево-цинковому родовищі, яке ще не розробляється.                                                                                                  Горючі корисні копалини представлені у Закарпатті трьома родовищами бурого вугілля (Ільницьке, Лохівське та Кривське). Розвідано також родовище германієвовмісних легнітів (Біганське) і 4 родовища газу (Солотвинське , Русько-Комарівське , Королівське та Станівське ). Загальні запаси бурого вугілля і лігнітів складають 39 млн. т. Вміст германію в лігнітах складає в середньому 182 г/тонну. Це єдине на Україні розвідане родовище цього надзвичайно важливого для різних галузей промисловості напівпровідникового матеріалу. Із родовищ бурого вугілля незначний видобуток ведеться тільки на Ільницькому родовищі відкритою розробкою.                                                                      Гірничохімічні корисні копалини представлені в області наступними родовищами.

      Солотвинським родовищем кам’яної солі з затвердженими запасами понад 347 млн. т. В останні роки обсяги добування суттєво скоротилися і становлять близько 200 тис. т кухонної солі, яка експортується і в інші країни. Відомі також родовища цієї сировини Тереблянське та Олександрівське і понад 30 пунктів солепроявів (Олександрівське, Боронянське та інші).

      Двома родовищами сировини для вапнування кислих ґрунтів (Новоселицьким родовищем мергелю  і Свалявським родовищем вапняку .

      Родовищем бариту. Це Біганське барито-свинцево-цинкове родовище з розвіданими запасами 5,7 млн. т руди і вмістом бариту 34%. Родовище готується до промислового освоєння.

Гірничорудні корисні копалини представлені родовищами каоліну, польовошпатової сировини, цеолітів і бентонітової глини. З родовищ каоліну експлуатуються Дубриницьке і Берегівське з запасами 74 тис. т і 4,3 млн. т, відповідно. Берегівський каолін має високий ступінь білизни і придатний для виготовлення високохудожнього фарфору і фаянсу.                                                         Сокирнянське родовище цеоліту (Хустський р-н) є одним із найбільших у світі за запасами високоякісної сировини (130 млн. т), яка знаходить широке застосування в багатьох галузях промисловості.Бентоніти виявлені в трьох родовищах (Вишківському, Горбківському й Ільницькому) із загальними запасами 7,6 млн. т. З них експлуатується тільки Горбківське родовище.                             Нерудні копалини виявлені в Кузинському родовищі доломітів (поблизу с. Ділове Рахівського р-ну) з запасами 56,6 млн. т високоякісної сировини. Вона використовується як вогнетривкий матеріал в чорній металургії, може бути використана також у скляній і фарфорово-фаянсовій промисловості.              Будівельні корисні копалини представлені у Закарпатті надзвичайно широкою гамою різних родовищ, з яких відносно багато розробляється. Значна частина цінних будівельних корисних копалин повністю (100%) знаходиться у Закарпатті. Це:

1.      скляна сировина (ліпарит);

1.      облицювальні матеріали з каменю (доломіт мармуризований, туф, андезит , ліпарит );

2.      будівельний камінь (андезит , вапняк , доломіт, пісковик , перлітова сировина ).

В Закарпатській області відомі 62 основних родовища мінеральних вод, з яких у Кадастрі мінеральних вод України представлено 39 із 207 в цілому по Україні. Налічується в області понад 360 джерел мінеральної води 30 типів різних за хімічним складом і лікувальними властивостями. В області є майже всі найвідоміші мінеральні води: гідрокарбонатні натрієві, хлоридно-гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-сульфатні, кальцієво- магнієві, сульфатні, миш’яковисті, кремнієві. Вони є основним бальнеологічним ресурсом Закарпаття. За відомими аналогами в області маємо 4 родовища типу Есентукі, 3 родовища типу Боржомі і 3 родовища типу Арзні. Окрім цього в області є унікальні мінеральні води, які не мають аналогів, наприклад Кельчинська, Сойминська, Поляно-Квасівська та інші.                                                                                    Розглянемо карту мінеральних ресурсів Закарпатської області              ( Додаток В)                                                                                                                                                                        Отже, наявність копалин, на які є значний попит як в Україні, так і за її межами, а також цінної сировини для розвитку виробництв, зокрема скла, фарфору і фаянсу, виготовлення облицювальних плит із мармурів та туфів різних відтінків, у т.ч. і світлих, створює добрі передумови для добування сировини, яка важлива для розвитку промисловості області на власній сировинній базі. Це важливий економічний чинник для комплексного розвитку області.

Земельно-ресурсний потенціал

Структура земельної площі Закарпаття постійно змінювалась. У доаграрний період територія області була майже повністю залісеною (понад 90% земельних площ). У 1946 році площі лісового фонду ще переважали у структурі земельних площ (понад 70%), але після інтенсивного вирубування лісів у повоєнний період (особливо у 1949-1960 роках) кількість лісів постійно зменшувалась. Натомість їх площі покрились здебільшого чагарниками. Понад 35 тис. га таких площ використовуються населенням для випасання худоби, збору дикорослих, грибів тощо, а частково освоєні як землі сільськогосподарського призначення, зокрема, під сіножаті, пасовища та багаторічні насадження (виноградарство, садівництво). Зазначимо, що за даними державного управління лісового господарства, площа лісового фонду області складає 694 тис. га, тобто лісистість області – 51%. Нижче подана Структура та динаміка земельної площі Закарпатської області.

Станом на 01.01.2010 р. землі сільськогосподарського  складають 37,1% від загальної площі території області. Землі сільгосподарських угідь становлять 454.3 тис. га, з них 200.6 га – рілля, 92.2 – сіножаті, 138 тис. га – пасовища та 27.4 га – багаторічні насадження. В області наявні високогірні пасовища, полонини, площа яких понад 30 тис. га.

Таблиця 2

Структура та динаміка земельної площі Закарпатської області

Отже, навіть із тої незначної кількості земельних ресурсів сільськогосподарського призначення, яку має область, більшість розташована в несприятливих природнокліматичних умовах, має погану експозицію (схили, у т.ч. західно-північної орієнтації), складається з незначних окремих ділянок. На одного жителя Закарпаття припадає в середньому 0,36 га сільськогосподарських угідь, при 0,86 га в середньому по Україні, з них ріллі тільки 0,16 га при 0,67 га в середньому по Україні. Питома вага сільгоспугідь області у загальній площі  країни складає тільки 1,1%, а орної землі – 0,6%. Це найнижчий показник серед регіонів України.За оцінками фахівців в області вважаються еродованими близько 37,2 тис. га сільгоспугідь (8% від їх загальної площі) та ще майже 170 тис. га ерозійно небезпечних. Склад  і структура земельного фонду визначають перспективи розвитку сільського господарства та його спеціалізацію.

Водно-ресурсний потенціал

Закарпаття - найбільш зволожена область України. По його території протікає 9429 річок загальною довжиною 19,86 тис. км., із них 152 ріки - довжиною понад 10 км., 4 - понад 100 кілометрів. Середня густота річок в області становить 1,7 км, що є найбільшим показником на Україні. Ріки Закарпатської області територіально належать до басейну однієї з найбільших приток Дунаю - р. Тиса.                                                                                                                                                                                       Загальний стік західних областей складає понад 35% стоку всіх рік України, а половина з нього припадає на річки Закарпаття, хоча його площа становить лише 2,1% площі держави. Частина цього стоку формується на румунській, угорській, словацькій територіях басейну р. Тиса. Річки Закарпаття мають типово гірський характер: русла мають значний ухил, швидку та бурхливу течію (до 3-5 м/с), незначну глибину (0,5-1,5 м). Влітку живлення рік відбувається в основному за рахунок дощів, навесні – снігове і дощове, восени – дощове і підземне. Частину водних ресурсів Закарпаття становлять річкові стоки. Води наявних озер і деяких штучних водойм за кількістю незначні. Вся територія Закарпаття є водозбором басейну р. Тиса (притоки р. Дунай), яка бере початок у гірських лісах Рахівського району (р. Біла та Чорна Тиса). Тиса має протяжність близько 220 км на території Закарпаття.                                                                                                                  Потужним джерелом енергії є Карпати, але щоб задіяти його, потрібні нові інноваційні технології і кошти, вважає начальник головного управління економіки Закарпатської облдержадміністрації Віктор Погорєлов. Чималий енергетичний потенціал мають наші гірські річки та родовища термальних вод. Особливо обнадіюють водні ресурси басейну ріки Тиса, зокрема, річки Боржава, Теребля, Ріка, Тересва, Латориця та Уж. Це важливо з огляду на те, що Закарпаття - енергодефіцитна область. Тільки 6-8% спожитої електроенергії виробляється в краї, до двох відсотків від необхідного видобуваємо з місцевих родовищ природного газу. Решта ж енергоносіїв надходить з-за меж області. Отож, великого значення набуває використання місцевих енергоресурсів (особливо тепер в умовах економічної кризи).                                       .                                                                      Власне виробництво електроенергії у нас здійснюється чотирма ГЕС - Теребле-Ріцькою, Оноківською, Ужгородською та приватною Білинською. До речі, остання стала до ладу лише кілька років тому. Її потужність - 600 кВт. За рік вона виробляє 2,5 млн. кВт/год. електроенергії, яка реалізується ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго". Таких міні-ГЕС на річках Закарпаття можна спорудити цілу низку  та заощадити мільйони гривень з місцевого бюджету.

Таблиця 3

Середній багаторічний водний баланс України та західних областей