Природно-ресурсний потенціал Закарпатської області

Водні ресурси, якими регіон досатньо забезпечений, використовують для водопостачання, отримання гідроенергії, гідромеліорації, рибного господарства тощо.

Лісово-ресурсний потенціал

Важливе значення в економічному і соціальному розвитку області відіграють ліси, що є джерелом деревини і продукції , виконують велику середовищезахисну і рекреаційну роль.Площа земель лісового фонду Закарпаття складає 54,2 % та становить близько 5000 км2. Із загальної площі лісів 48 % складають експлуатаційні ліси. Всі ліси області знаходяться у державні власності та розподілені між постійними користувачами земельних ділянок лісового фонду де: 71,5 % – знаходиться в постійному користуванні Державного комітету лісового господарства; 10,9 % − Головне державне спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство „Закарпатагроліс” (Міністерство аграрної політики України); 1,4 % − Ужгородське військове лісництво (Міністерство оборони України); 0,5 % - Закарпатський лісотехнікум (Міністерство освіти і науки України); 11,4 % – заповідні зони, парки підпорядковані Мінекоресурсів; 4,6 % – землі запасу органів місцевого самоврядування. Серед деревних лісових порід найпоширеніші бук (58%), ялиця й дуб, а також вільха, тису, сосна, ясен і інші.Народногосподарське значення карпатських лісів дуже велике. Це ,зокрема,  охорона грунтів від водної та вітрової ерозії, сировина для всесвтньовідомих закарпатських меблів. Широке поширення лісів сприяло розвитку в області деревообробної промисловості.                            Основна частина обсягів продукції та послуг лісового господарства припадає на лісозаготівлю. За 2010 рік її обсяги у порівнянні до відповідного періоду минулого року збільшились на 11 відсоткових пункти і склали 565,6 тис.куб.м, із яких 259,4 тис.куб.м (45,9 відс. від загальної заготівлі) − деревина одержана від рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства. Ділова деревина в загальних обсягах заготівлі складає близько 48,0 відсотків. Постійними лісокористувачами вироблено продукції, виконано робіт та надано послуг на 120,8 млн грн, з них продукція лісозаготівель склала 114,5 млн грн.Обсяг реалізації продукції зріс на 8,0 відс. у порівнянні з відповідним періодом минулого року і становив 112,4 млн грн. У структурі реалізації продукції переважала деревина у круглому вигляді (95,0 %).                                          Лісовідновлення за 2010 рік проведено на площі 2327,7 га (103,0 % від планових обсягів), із яких шляхом посадки лісових культур на площі 1361,0 га та за рахунок природного поновлення на площі 710,7 га. Крім цього створено 3,8 га нових лісових насаджень.Витрати на ведення лісового господарства склали 109,7 млн грн, у порівнянні з минулим роком зросли на 27,0 відсотки.Надходження до бюджетів усіх рівнів склали 30,9 млн грн, що на 10,4 відс. більше плану.                            За рахунок коштів державного бюджету в обсязі 8,2 млн грн лісогосподарськими підприємствами проводиться будівництво лісових доріг. Заплановано збудувати 35 км нових лісових автошляхів.                                                        Лісовий комплекс Закарпатської області має значну сировинну базу продукції побічного користування лісом. В цілому на території лісогосподарських підприємств та природно-заповідному фонду області зосереджено лісових угідь з білими грибами понад 10,5 тис.га, біологічний і експлуатаційний запаси яких при середній врожайності складають відповідно 660 т і 330 т; малинники складають площу в 6,5 тис.га, ожинники – 13 тис.га, чорничними – понад 2 тис.га (з експлуатаційним запасом відповідно 1000 т, 1300 т, і 647 т.).                                          Мисливське господарство області як складова частина побічного користування лісом надає можливість отримання цінних харчових продуктів, трофеїв, ведення мисливського собаківництва, розвитку мисливського стрілкового спорту та задоволення потреб населення у полюванні. Існуючі в області структури мисливського господарства не в повному обсязі виконують покладені на них функції з профілактики мисливських угідь від зоонозних захворювань, заборони випасу великої рогатої худоби у відтворюючих ділянках, створення біотехнічних комплексів, організації відтворюючих вольєрів для диких тварин тощо.                                                                                                                                                                        Крім того Закарпатська область славиться унікальною лісистістю та природою, яка потребує охоронних заходів. Саме тому там наявні такі природоохоронні об’єкти: Карпатський біосферний заповідник, «Долина нарцисів»,  Ужанський національний природний парк, заповідник «Східні Карпати», національний природний парк «Синевир» тощо.

Природно-рекреаційний потенціал

Варто також окремо відзначити матеріальну базу рекреаційного потенціалу Закарпаття. На мою думку, головним рекреаційним фактором на території регіону є Карпатські гори, найвища їх точка, що одночасно є і найвищою вершиною Українських Карпат, - красуня Говерла (висота 2061 метрів над рівнем моря).
Знаходиться Говерла на території Карпатського біосферного заповідника. Екосистеми заповідника віднесені до найцінніших на нашій планеті і з 1993 року входять до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.                                          І все ж Карпати більше відомі як унікальне місце для зимового відпочинку. У низині стійкий сніговий покрив утримується, як правило, з початку грудня і до кінця березня, а у високогір’ї - з жовтня і до кінця травня-початку червня. Не можна не згадати найпопулярнішого гірськолижного курорту «Буковель», найбільш високогірного гірськолижного комплексу «Драгобрат» та найбюджетнішого- Славську.Важливе рекреаційне значення у зимовому відпочинку становлять також курорти: Тисовець, Яблуниця, Ор’явчик, Ворохта, Пилипець тощо. У рекреаційних закладах області вже збудовано 37 підйомників на трасах різної довжини та складності.

Про літній відпочинок говорити можна довго, адже зелений сільський туризм уже починає набирати оберти і у нашій країні, тому курортом можна вважати ледь не кожне друге селище в Карпатах, не говорячи про такі містечкаа як Яремче, Східниця та багато інших.Влітку в горах можна знайти пурпурові квітки рододендрона - славетної червоної рути, і легендарний едельвейс - шовкову косицю, що росте тільки на важкодоступних прямовисних скелях.                            Ще одним важливим туристичним об’єктом Закарпаття є Синевирське озеро. Існує легенда, згідно з якою мальовниче озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь, на місці, де її коханого – простого верховинського пастуха Вира – було вбито камінною глибою за наказом підступного графа. Посередині - крихітний острівок, схожий на зіницю величезного ока, площею всього кілька квадратних метрів. Звідси й народна назва озера – Морське око. А на півострівці височить вирізана із червоного дерева скульптурна композиція “Синь і Вир” (скульптори Іван Бровді і Михайло Санич). Висота монументу – 13 метрів. Відображаючись у воді, він сприймається таємниче, саме це й приваблює потоки туристів.                                                                                                                                                                        Ще одна “родзинка” Закарпаття – солені озера. Вони є в Тячівському районі (села Теребля, Нересниця та стм.Солотвино) . Найвідоміше із них – озеро Кунігунда. Цілющі властивості ропи та лікувальних грязей озера приваблюють сюди в літній період тисячі туристів щодня. Науковими дослідженнями встановлено, що вода озер за складом відноситься до бромних хлоридно-натрієвих субтермальних слабокислих розсолів з загальною мінералізацією від 73 до 275 г/л, чим наближається до мінералізації Мертвого моря (Ізраїль, 300 г/л), викликає аналогічне відчуття розслабленості та невагомості тіла при зануренні у воду. Проте на даний момент у зв’язку з обвалами на затоплених соляних шахтах, потік туристів дещо зменшився.                                                                                                                              Далеко за межами Закарпаття відома ще одна унікальна місцевість – Долина нарцисів. Розкинулась вона в урочищі Кіреші поблизу міста Хуста. Це єдине місце в СНД, де зустрічаються природні зарості нарциса вузьколистого. Подібні, але менші за площею зарості залишилися в небагатьох місцях - Альпах, Румунії, деяких Балканських країнах.Площа 256,5 гектарів є заповідною територією і відноситься до Карпатського біосферного заповідника. Долина в період цвітіння (з 10 по 25 травня) – незабутнє видовище. Цей феномен природи вартий того, аби хоч раз в житті побачити його, тому безліч туристів та груп з України, Європи, СНД відвідують цей край.                                                                                                  Закарпаття багате на водоспади, серед яких найбільшим є водоспад «Шипіт». Розташований поблизу с.Пилипець, Міжгірського району, водоспад користується популярністю серед туристів, як з України, так із-за кордону. Також на території області є наступні водоспади: «Воєводино», «Скакало» , «Соловей» , «Червоний партизан» , « Яремче» тощо.                                                                                                  Найбільшу популярність здобули такі санаторії: “Сонячне Закарпаття”, “Шаян”, “Поляна”, “Квітка Полонини”, “Верховина” (лікування органів травлення і обміну речовин); “Гірське плесо”, “Синяк” (лікування органів кровообігу, опорно-рухового апарату, нервової системи і захворювань шкіри), санаторії “Карпати” і “Кооператор” (лікування органів кровообігу та нервової системи), санаторії у селах Вузлове (лікування кардіологічних захворювань у дітей) і Довге (лікування хворих на кістковий туберкульоз), санаторій “Човен” (лікування туберкульозу у дітей), санаторій “Малятко” та НПО “Реабілітація” (лікування пульмонологічних захворювань).                                                                                                  Таким чином, можемо простежити позитивну і сталу динаміку розвитку туризму та рекреації у Закарпатській області.

Фауністичний потенціал

Багатою в краї є флора і фауна. Із близько 2 тис. видів вищих рослин - 67 занесено до “Червоної книги”, а із 546 видів тварин - 43. На Закарпатті збереглися 10 історичних парків-пам'яток (парк Лаудона і Підзамковий в Ужгороді, парк Перені у Виноградово, парк Шенборнів у Карпатах, парк із 140 екзотичних дерев і кущів у Мукачево, парк Вагнера в Невицькому замку) та 415 природних заповідників.                             

                       "ЧЕРВОНА КНИГА" ФЛОРИ ЗАКАРПАТТЯ:
1. Астра альпiйська 2. Баранець звичайний 3. Бiлоцвiт весняний 4. Бiлоцвiт лiтнiй 5. Бiлотка альпiйська (едельвейс) 6. Еритренiй собачий зуб 7. Марсилiя чотирилиста 8. Нарцис вузьколистий 9. Пiдснiжний звичайний 10. Пiзньоцвiт звичайний осiннiй 11. Рябчик великий 12. Сосна кедрова 13. Тирлич вирiзаний 14. Тирлич жовтий 15. Тис ягiдний 16. Товстянка альпiйська 17. Шафран банатський 18. Шафран Гейфеля 19. Ясен білий 20. Модрина польська 21. Дзвоники карпатські 22. Родіола рожева 23. Бузок угорський 24. Ширянка альпійська 25. Перестріч Гербіха 26. Грушанка карпатська 27. Соссюрея Порціуса 28. Верба Китайбеля 29. Виток карпатський 30. Живокіст серцевидний 31. Молочай карпатський 32. Смородина карпатська 33. Ломикамінь карпатський 34. Фіалка дакійська 35. Льон гірський 36. Волошка марамороська 37. Будяк двоколірний 38. Тирлич роздільний 39. Фітеума Вагнера 40. Волошка Кочі 41. Деревій Шура 42. Жовтозілля карпатське 43. Королиця довголиста 44. Сугайник карпатський 45. Смілка сумнівна 46. Осот Вальдштейна 47. Костриця карпатська 48. Чебрець гарний 49. Вечорниці білі 50. Фітеума чотиричленна 51. Щавель карпатський 52. Гвоздика скупчена 53. Аконіт маленький 54. Аконіт Гостів 55. Аконіт Жакена 56. Жеруха Опіца 57. Борідник Прейса 58. Жовтяниця альпійська 59. Тація карпатська 60. Борщівник карпатський 61. Рододендрон карпатський 62. Первоцвіт полонинський 63. Суверція крапчаста 64. Підмареник закарпатський 65. Медунка Філерського 66. Вероніка Баумгартена 67. Перестрічник скельний

              «ЧЕРВОНА КНИГА» ФАУНИ ЗАКАРПАТТЯ
Ссавці: 1. Альпiйська бурозубка 2. Мала кутора 3. Великий пiдковонiс 4. Малий пiдковонiс 5.Нiчниця Бехштейна 6. Нiчниця Iконнiкова 7. Нiчниця Наттерера 8. Триколiрна нiчниця 9.Широковух звичайний 10. Вечiрниця мала 11. Лiсовий кiт 12. Зубр 13. Снiгова полiвка 14. Довгокрил звичайний 15. Татранська нориця 16. Видра 17. Норка європейська 18. Горностай
Птахи: 1. Чорний лелека 2. Змiєїд 3. Беркут 4. Орел-карлик 5. Рудий шулiка 6. Скопа 7. Сокiл-сапсан 8. Пугач 9. Сичик-горобець 10. Волохатий сич 11.Альпiйська завирушка 12. Глухар 13.Камяний дрізд 14. Довгохвоста сова
Плазуни: 1. Лiсовий полоз
Земноводнi: 1. Прудка жаба 2. Карпатський тритон 3. Альпiйський тритон 4. Саламандра плямиста
Комахи: 1. Вусач альпійський 2. Аполлон 3. Прозерпіна 4. Мертва голова 5. Сатурнія мала 6. Жалібниця             

Отже, фауністичний потенціал- це сукупність усіх видів рослин і тварин, які проживають на певній території. Слід зауважити, що фауністичний потенціал Закарпаття кишить видовим різноманіттям. Він використовується як для задоволення населення, так і з метою захисту зникаючих видів.Наприклад, на базі фауністичного потенціалу Закарпаття широко розповсюджене мисливство та збір лікарських трав, які славлються своїми цілющими властивостями.

Вплив ПРП на формування галузей спеціалізації господарства Закарпатської області.

Серед галузей спеціалізації Закарпаття виділяють машинобудування, хімічну, лісову та деревообробну,легку,харчову. Природно-ресурсний потенціал безпосередньо впливає на спеціалізація регіону за наявними корисними копалинами та ресурсами.             

Машинобудування становить провідну роль у промисловості Закарпаття. Основними чинниками розвитку цієї галузі є географічне положення і необхідність більш повної зайнятості місцевого населення. Машинобудування і металообробка має своєрідну спеціалізацію і територіальну організацію. Переважає не металомістке трудомістке машинобудування, що орієнтується на кваліфіковані кадри. Провідними галузями є автомобільна промисловість, приладобудування, конвеєробудування, електротехнічна, радіотехнічна (телевізори)  промисловість, інструментальна, виробництво верстатів.                             Однак, погіршення фінансово-економічного становища в країні призвело до негативних тенденцій і у зазначеній галузі. Спад виробництва продукції у машинобудуванні у 2010 р. порівняно з попереднім роком, становив 68,4 %  при середньому показнику по промисловості 49,3%. Причини такого стану полягають у тому, що третина підприємств галузі працюють за давальницькою схемою і все більше залежать від зарубіжних партнерів. що стримує розвиток вітчизняних підприємств, які спеціалізується на виробництві сировинної продукції. Адже майже весь обсяг сировини – це поставки за договорами іноземних партнерів.              Машинобудування одна із галузей, яка після значного падіння обсягів виробництва у 2009 р. почала відновлюватись. Індекс промислової продукції у 2010 р. до відповідного минулорічного періоду становив 235,7 %.                            Приріст досягнуто за рахунок випереджуючих темпів росту виробництва автомобілів (ЗАТ „Єврокар”), дроселів для сонячних батарей (ВАТ Мукачівський завод „Точприлад”), кабельної продукції (ТОВ „Ядзакі Україна”, ТОВ „Берег-Кабель”), електронної продукції  Сьоркіт Юкрейн Лімітед”. Треба відмітити, що понад 30 % обсягів реалізованої продукції  за 2010 року складає продукція ЗАТ „Єврокар”, від роботи якого залежить показник роботи промисловості області.              Результат фінансової діяльності машинобудівних підприємств показав, що за 2010 р. сальдовий фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування склався негативним. Із загальної кількості підприємств галузі 57,3  були прибутковими і 13 одержали прибутки в сумі 141,2 млн. грн., а решта були збитковими і допустили збитки на суму 221,1 млн. гривень.                                                        Хімічна промисловість активно розвивається в Закарпатській області, адже працює на власній сировині: покладах кухонної солі, цеолітів, доломітів, вапняків тощо.              Лише невелика кількість підприємств опирається на привізну імпортну сировину.Підприємствами хімічної та нафтохімічної промисловості досягнуто зростання обсягів виробництва в 2010 року на 18,8 % за рахунок збільшення виробництва етилацетату та карбомідоформальдегідних смол (ВАТ „Перечинський лісохімкомбінат”), шампунів (ТОВ „Інтерфіл”).                                         Результат фінансової діяльності від звичайної діяльності до оподаткування підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості позитивний. Із загальної кількості підприємств галузі 90 % були прибутковими і одержали прибутки в сумі 193,7 млн. грн., а решта були збитковими і допустили збитки на суму 26,9 млн. гривень.                                                                                                                                                                        Збільшення виробництва у цьому році передбачається досягнути за рахунок: нарощування на ТОВ „НВП „Грифсканд – Свалява” виробництва деревного вугілля та брикетів із вугільного пилу, організація виробництва активованого вугілля; нарощування виробництва етилацетату на ТОВ„Перечинський хімкомбінат; створення умов для подальшого залучення іноземних інвестицій у провідні підприємства галузі.                                                         Власна база лісових ресурсів вплинула на спеціалізацію деревообробної промисловості. Деревообробна галузь є однією з небагатьох в області, яка забезпечена місцевими ресурсами і здатна працювати в режимі самодостатності. До кола підприємств деревообробної галузі, які підлягають щомісячному статистичному обстеженню, відносяться 64 підприємства з виробництва та оброблення деревини і 14 – з виробництва меблів. Із набуттям чинності двох важливих документів “Про спеціальну економічну зону “Закарпаття” та ”Про пріоритетний розвиток регіону”, які передбачали серйозні пільги для інвесторів, у 2001 р. розпочалася активна інвестиційна діяльність на Закарпатті. За період 1994–2010 рр. у підприємства деревообробної та меблевої галузей залучено понад 100 млн.дол.США прямих іноземних інвестицій, що становить майже п’яту частину всього обсягу інвестицій у промисловість області.                                                        Аналіз основних показників деревообробного виробництва за 2010 р. свідчить про позитивні зрушення в цій галузі. Індекс виробництва до відповідного минулорічного періоду щомісячно зростає на 2-3 відсоткових пункти. Підприємствами деревообробної галузі та виробництва меблів за 2010 р. реалізовано продукції на 289,7 млн. гривень. Збільшили обсяги реалізації продукції у 5 разів до минулорічного періоду ТОВ „Надія”, у 3 р. - ПП „Беркут-ІЙК”, 1,8 раза – МПП „Темп”, на 35,7 % – ДП „ТУП-Україна ”, на 47,8% ТОВ „Самвер”, на 45,2 % ТОВ „Закарпатська фабрика виробів з деревини”, на 32,9% ТОВ „Енран-ЗЛК”, на 51,3 % - ТОВ „Еліт-Вуд” інші.                                                                      Разом з тим, скорочення замовлень іноземних партнерів ІКЕА призвело до зменшення обсягів виробництва ТОВ „ЕНО-Меблі ЛТД” на 17,3 %, ТОВ „Інтер-Каштан” – на чверть. У липні 2009 р. власниками та засновниками ТОВ „Сведвуд Україна” було прийнято рішення про ліквідацію свого бізнесу на Україні, призупинення діяльності усіх філій.З початку 2009 р. не працює ТОВ „Апогей” у зв’язку з передачею основних засобів в оренду підприємству ПП „Беркут ІЙК”. З березня 2009 р. призупинило діяльність ЗАТ „Перечинський ЛК”, з грудня 2009 р.- ПП „Інтеркарпати”, з лютого 2010 р. – ТОВ „Великобичківська меблева фабрика” у зв’язку з оформленням договору купівлі-продажу підприємства новому власнику.                                                                                                                                                          Продукція підприємств деревообробної галузі реалізується як на території України, так і за її межами. За 2010 р. експортовано деревини та виробів з деревини на суму 45,0 млн.дол. США, меблів – на 18,4 млн. дол. США, що разом складає 7,9 % загального обсягу експорту регіону. Імпорт вказаних товарів склав відповідно 4,0 млн. дол. США і 6,5 млн. дол. США, що дорівнює 1,1 % загальнообласного імпорту. Коефіцієнт покриття імпорту експортом становить 6,03.                                                                                                                                                                        Фінансовий стан деревообробних підприємств порівняно з минулорічними даними погіршився. Незважаючи на те, що питома вага збиткових підприємств зменшилася з 32,6 % до 27,8 %, збитки збиткових підприємств зросли у 4 рази і склали за 8 місяців 2010 року 47,7 млн.грн., з яких 43,9 млн.грн. припадає на ТОВ „Великобичківська меблева фабрика”.                                                                                                                В ситуації, що склалася на ринках лісоматеріалів та готової продукції деревообробки, пріоритетними залишаються питання захисту вітчизняного ринку, розширення асортименту та збільшення виробництва високоякісної продукції за прийнятною ціною. Пошук інвесторів для модернізації деревообробних та меблевих підприємств, відновлення доступного банківського кредитування дозволить загальмувати спад виробництва галузі. 15 З метою мінімізації впливу світової економічної кризи в галузі запроваджено технологічний процес виготовлення паливних брикетів на ряді деревообробних підприємств: ТОВ „Фімадофф” (м.Ужгород), ТОВ „Інтерсорс” (м.Берегово), ТОВ „Грагоміда” (Міжгірський район), ТОВ „Ековатра” (Рахівський район), ТОВ „Еко-брикети” (Свалявський район), ТОВ „Шкала-енержі” (Тячівський район).                                                        Легка промисловість працює в основному за давальницькою схемою.   Вона набула розвитку в усіх обласних центрах. Галузь випускає тканини, трикотаж, швейні, панчішно-шкарпеткові та хутрові вироби, взуття. В районі, як ніде в Україні, розвинуті народні промисли: ткацтво, килимарство, вишивання, гончарство, виготовлення виробів з дерева, лози тощо.                                                                      У легкій промисловості, у зв’язку із збільшенням замовлень на виробництво продукції на умовах давальницької сировини, випуск продукції у 2010 р збільшено на 18,5%. Обсяг реалізованої продукції за 2010 року становить 219,1 млн. грн., що скаладає 5,0 % до всієї реалізованої продукції. Для поліпшення ситуації в галузі планується нарощування обсягів виробництва за рахунок залучення іноземних інвестицій, впровадження новітніх технологій, реконструкції і технічного переоснащення діючого виробництва.             

Агропромисловий комплекс Закарпаття базується на земельних ресурсах і м'якому теплому кліматі. Він включає плодоовочевопереробний, м'ясо- і молокопереробний комплекси. Природні умови області зумовлюють формування значних площ природних кормових угідь, що є основою для розвитку тваринництва. Сформувалися спеціалізовані комплекси тваринницьких напрямків: м'ясопереробний (м'ясокомбінати в Ужгороді, Мукачевому, Хусті) і молокопереробний ( Ужгород, Мукачеве, Іршава, Хуст, Тячів, Рахів).                                          Харчова промисловість базується в основному на власній сировині.У гірських районах переважають молочно-м'ясне скотарство, вівчарство, а також картоплярство і льонарство. Слід зауважити, що особливістю харчової промисловості є форельне господарсво, яке розвинене в чистих водоймах Закарпаття. Своєрідна сільськогосподарська спеціалізація Закарпаття: виноградарство, садівництво, тютюнництво,  молочно-м'ясне скотарство і вівчарство. На базі цих галузей сільського господарства сформувалися м'ясна, молочна, маслоробно-сироварна, виноробна, плодоовочева та інші виробництва харчової промисловості.                                                                                                                                            У 2010 році в харчовій промисловості спостерігалося зменшення обсягів виробництва (індекс зафіксовано в межах 90,4–98,9%). За дев’ять місяців поточного року, порівняно з відповідним періодом минулого року, вдалося досягнути приросту виробництва на 0,6%. Його забезпечили підприємства з виробництва м’яса та м’ясних продуктів (виробництво збільшилося в 1,8 раза), з перероблення та консервування овочів та фруктів (на 41,7%), з виробництва продуктів борошномельно-круп’яної промисловості, крохмалю та крохмальних продуктів (на 21,1%). Суттєве зменшення обсягів виробництва відбулося на підприємствах з виробництва готових кормів для тварин (на третину), виробництва інших харчових продуктів (на 20,0%), виробництва рибних продуктів(на14,3%).                                                                                                                                                          За 2010р. підприємствами галузі реалізовано продукції на суму 696,2 млн.грн., що складає 12,1% реалізації промисловості. У структурі реалізації харчової промисловості більше половини складає продукція підприємств з виробництва напоїв, п’яту частину – з перероблення та консервування овочів та фруктів, десяту частину – з виробництва інших харчових продуктів.
Вагомий внесок у виробництво харчових продуктів та напоїв здійснюють ОП “Ужгородський коньячний завод” (виробництво коньяку),
ДП “Голден Фудс” (виробництво чіпсів, сухарів та рибної продукції),
ВАТ “Свалявські мінеральні води” (виробництво мінеральних вод),
СП “Айсберг” (виробництво вин), ТОВ “Влад” (виробництво борошна та круп), ТОВ “Дядя Ваня – Закарпатські овочі” та ТОВ “Консервний завод “Універ” (перероблення та консервування овочів та фруктів), ВАТ “Кондитерська фабрика “А.В.К.” (виробництво шоколаду та цукристих кондитерських виробів).