Перевод технических терминов на украинский язык

     1.2 ТЕРМІНИ ЯК ОСОБЛИВІ  ЛЕКСИЧНІ ОДИНИЦІ  ТА ОБ’ЄКТ ПЕРЕКЛАДУ 
 

     Традиційно  під терміном (від лат. terminus — межа) розуміють слово чи словосполучення, що означає поняття якої-небудь спеціальної області знань чи діяльності. Терміни – це одиниці природної чи штучної мови (слова, словосполучення, сполучення слів та букв-символів, сполучення слів та цифр-символів), що володіє особливою свідомою колективною домовленістю спеціальними термінологічними значеннями, достатньо точно та повно відображаючи основні ознаки відповідних понять [17, с 9].

     А. О. Іванов розуміє під термінами «слова чи словосполучення спеціальної (наукового, технічного та ін.) мови, створені (запозичені) для точного вираження спеціальних понять та означення спеціальних» [25, с 88].

     Термін — це спеціальне емоційно-нейтральне слово чи словосполучення, прийняте в певній професіональній сфері и використовується в особливих умовах. Термін передає назву точно визначеного поняття, що відноситься до тієї чи іншої області науки та техніки. У спеціальній літературі терміни несуть основне семантичне навантаження, займаючи головне місце серед інших загальнолітературних та службових слів. Термін також визначають як «слово чи словосполучення (створене на базі підрядних зв’язків), що має професійне значення, яке виражає поняття, що використовується у процесі пізнання та засвоєння певного кола об’єктів та відношень  між ними – з точки зору певної професії» [7, с 54].

     А. Н. Щукін відмічає, що на відміну від загальновживаних слів, терміни, як правило, однозначні, їм не властива експресія. Одні терміни втратили суто спеціальний характер і широко увійшли у різні частини мови, інші ж зберігають вузькоспеціалізований вжиток. Слово, яке виступає у якості терміна, часто має еквівалент у іншій мові, його семантизація здійснюється за допомогою перекладу [26, с 340].

     Терміни – це особливі слова. Зміст терміна можна представити як спеціальне, стилістично обмежене лексичне значення слова. За визначенням Л.С. Бархударова, термін – це «слово или словосочетание, связанное с понятием, принадлежащим какой-либо области знаний или деятельности» [5 с. 9]. Приналежність терміна до спеціальної лексики вторинна, термін, перш за все, відноситься до загального класу лексичних одиниць.

     Термін  являється членом певної термінологічної системи, яка відноситься до тієї чи іншої області науки, техніки, виробництва, та його концептуальний зміст визначається місцем у системі. Кожний термін має свою дефініцію (точне наукове визначення) на ряду з іншими термінами тієї ж області. Терміни, на відміну від «повсякденних» слів, всередині свого термінологічного поля зазвичай однозначні: одне й те ж саме слово може бути терміном різних областей знань, але це не полісемія, а омонімія. Терміни протиставлені загальній лексиці пов’язані з певною науковою концепцією: в них відображаються результати наукових досліджень та їх теоретичне осмислення.

     Значення  терміна відображає спеціальне поняття  у всьому обсязі, тобто з усіма  його ознаками. Представити спеціальне поняття – означає перерахувати всі ознаки цього об’єкта. Таким чином, термін – це знак, який використовується дня назви спеціального поняття, і воно, у свою чергу, є об’єктом дійсності.

     У науковій літературі достатньо детально вивчені специфічні ознаки термінів, таки, як наявність дефініції, тісний зв’язок з поняттям, тенденція до моносемії, відсутність експресії, стилістична нейтральність [22, с. 508]. Як і будь-яке слово, термін означає поняття, яке у свою чергу є уявленням про об’єкт, предмет, названий словом-терміном. Але на відміну від звичайного слова термін означає спеціальне поняття, яке відображає названий об’єкт дійсності у всій його повноті, в той час, як звичайне поняття є лише загальним уявленням об’єкта.

     Термін  зазвичай означає конкретне спеціальне поняття, і у цьому сенсі термін одностайний. В той же час у словнику можна знайти декілька визначень одного й того самого терміна. Наявність кількох визначень – це, як правило, результат використання терміна для назви спеціальних понять, які входять у різні поняттєві системи та підсистеми. Термінологічна багатозначущість легко знімається, так як достатньо визначити систему чи підсистему, до якої відноситься термін, і у цій системі у даного знака буде лише одне значення. Наприклад, англійський термін power («сила, потужність») має два основних значення: to apply power to…(electricity) «подавати струм на…» (електр.); и active power (mechanics)– активна потужність (механіка). У кожній із зазначених термінологічних систем  (electricity и mechanics) цей термін співвідноситься з певними спеціальними поняттями.

     Фактично, не всі терміни задовольняють цій вимозі навіть у межах однієї спеціальності, наприклад: engine — «машина, двигун»; oil — «олія, нафта». Ця обставина представляє труднощі для точного розуміння тексту і ускладнює роботу перекладача [24, с. 35].

     Безпосередньо пов’язана з одностайністю також  зворотна вимога, щоб кожному поняттю  відповідав лише один термін, тобто, щоб  не було термінів-синонімів зі співпадаючими  значеннями. Очевидно, що точна ідентифікація  об’єктів та понять ускладнена, коли одне і те саме називається по-різному, і навіть можлива плутанина через найменування одного і того самого явища різними словами. При цьому у термінології часто доводиться стикатися з явищем синонімії. У образотворчому мистецтві термін colour («колір», «фарба») має декілька синонімів для обох значень: hue, shade, tint, tinge для першого значення «колір» и paint, tint, dye для другого значення «фарба». 

     Однак В. В. Елисеева відмічає, що навіть у термінології абсолютні синоніми існують достатньо короткий час. Надалі проходить перерозподіл сем всередині членів ряду і синоніми починають розрізнятися по сфері використання (термін, стилістичне забарвлення тощо), або ж набувають новий смисловий відтінок в залежності від сполучуваності з іншими словами. У першому випадку вони стають стилістичними, у другому – відносними (або частковими) понятійними синонімами. Приклади формування стилістичних синонімів – розподіл сфер функціонування іменників valley і dale зі значенням «долина» [14, с. 25].

     Провести чітку межу між термінами та словами повсякденної мови неможливо через багатозначність цих слів. Наприклад, такі загальновідомі слова, які часто використовуються: atom – «атом», plastic – «пластмаса», vitamin – «вітамін», antibiotic – «антибіотик», не є термінами у загальновживаній мові, де наукове або технічне начало грає другорядну роль. З іншої сторони, такі прості слова, як water – «вода», earth – «земля», flame – «полум’я», liquid – «рідина», pressure – «тиск», є термінами у науковому або технічному контексті, коли несуть основне смислове навантаження.

     У термінах відображається найбільш точне, концентроване та економічне визначення наукової чи технічної ідеї. Наприклад, термін water («вода») — це наукове визначення хімічного зв’язку, молекула якого складається з двох атомів гідрогену та одного атому оксисену. Складний взаємозв’язок між словами загальновживаної мови і термінами, по справедливому твердженню А. Л. Пумпянського, ускладнює виявлення термінології окремих галузей наукової та технічної літератури [21, с. 12].

     Термінологія (як сукупність термінів) складає автономний сектор будь-якої національної мови, тісно пов’язаною з професійною діяльністю Терміни кожної гілки науки, техніки, виробництва формують свої системи, зумовлені, у першу чергу понятійними зв’язками професіонального знання при бажанні виразити ці зв’язки мовними засобами. Термінологічна лексика дає можливість найбільш точно, чітко та економно викладати зміст даного предмета і забезпечує правильне розуміння сутності питання.

     Системність терміну простежується крізь інші спеціальні поняття, які присутні у його визначенні. Будь-яке визначення починається з родового поняття, оскільки визначити будь-яке поняття – означає підвести його під більш широке. Наприклад, технічні терміни «machine»  («машина») і engine  («машина») визначаються через родове поняття device («механізм, пристрій»), що дозволяє віднести їх до понятійної системи devices, але вони будуть займати різні місця у цій системі, так як інші ознаки у них будуть різними: machine- «device that convert heat or other forms of energy into mechanical energy» (пристрій, що перетворює теплову або іншу форму енергії у механічну енергію), а engine - devices that perform mechanical work («пристрій, що здійснює механічну роботу»).

     У якості термінів можуть використовуватися як слова, що застосовуються виключно у рамках даного стилю, так і спеціальні значення загальнонародних слів. Терміни мають забезпечувати чіткі та точні вказівки на реальні об’єкти та явища, встановлювати однозначне розуміння спеціалістами інформації, яка передається. Тому, до цього типу слів висуваються особливі вимоги, у відповідності до яких терміни володіють специфічними рисами та характеристиками, які вирізняють їх з-поміж інших слів мови.

     Терміни, як специфічні лексичні одиниці мови – члени термінологічної системи, характеризуються такими особливостями: точність; однозначність; системність; об’єктивність; вмотивованість.

     Зрозуміло, що в науково-технічних матеріалах використовується не тільки спеціальна лексика. В них зустрічається велика кількість загальнонародних слів, які використовуються у будь-яких функціональних стилях. При перекладі таких лексичних одиниць перекладач зіштовхується з такими ж труднощами і застосовує для їх подолання такі ж прийоми, як і перекладачі художньої літератури. У науково-технічних матеріалах зустрічаються також лексичні елементи, більш характерні розмовному стилю, при передачі яких, перекладачу доводиться зіштовхуватися з необхідністю вибору експресивно-стилістичних варіантів. Тому, перекладачу науково-технічної літератури недостатньо мати знання лише з області термінології та спеціальної лексики. Як і будь-який перекладач, він має добре володіти усіма багатствами  мов, з якими йому доводиться мати справу [14, c 115].

     Питання про класифікацію термінів надзвичайно важливе при вирішенні проблем їх перекладу. Однак необхідно відмітити, що єдиної класифікації термінів у даний момент не існує, так як вчені класифікують ці лексичні одиниці за різними підставами. Розглянемо декілька підходів до класифікації термінів англійської мови. Найпоширенішими підставами для класифікації термінів є наступні:

• Джерело походження термінів;
• Сфера вжитку термінів;
• Структура термінів.

     1.3 ОСНОВНІ СПОСОБИ ПЕРЕКЛАДУ ТЕХНІЧНИХ ТЕРМІНІВ 

     У силу своїх специфічних особливостей, термінологічна лексика викликає об’єктивні труднощі у процесі перекладу. Звертаючись до терміну як до об’єкта перекладу, доводиться зачіпати такі області знань як теорія та практика перекладу, теорія інформації, лінгвістика та ін.

     Як  відмічає І. С. Алексеева, терміни – це «…саморегулируемый лексический аппарат, специально выработанный для передачи когнитивной информации. Термины однозначны, не обладают эмоциональной окраской и не зависимы от контекста. Эти три важных признака терминов ведут к решающим для переводчика выводам: для передачи терминов в научном тексте должны использоваться однозначные, не зависимые от контекста соответствия – эквиваленты. Значительная часть эквивалентов содержится в двуязычных специальных словарях. Замена терминов близкими по значению словами недопустима» [17, с 167].