Перевод технических терминов на украинский язык

     Основна складність перекладу науково-технічних текстів, а саме  переклад термінів, полягає у розкритті та передачі засобами української мови іншомовних реалій. Було би невірним говорити про переклад термінів як таких. Обов'язковою умовою повноцінного перекладу будь-якого спеціального тексту, особливо науково-технічного, - повне розуміння його перекладачем. Механічне заучування термінів, без проникнення у їх сутність, без знання самих явищ, процесів та механізмів, про які йдеться в оригіналі, може призвести до грубих помилок у перекладі. Перекладач повинен детально вивчити ту область науки і техніки, в якій він працює. Тільки тоді він зможе сміливо користуватися відповідними термінологічними словниками.

     Однак, у спеціальному тексті нерідко буває  елемент новизни, який є особливо цікавим для читача, але пов'язаний із вживанням нових термінів, ще не зафіксованих у словниках. Зрозуміло, що такі випадки можуть створювати серйозні проблеми для перекладача. Основна умова подолання цієї труднощі полягає у детальному аналізі описуваного явища і передачі його термінами, що вже є усталеними в науці. Актуальні наукові проблеми, найновіші технічні винаходи і відкриття висвітлюються у друкованих виданнях і перш за все - у періодичних виданнях, до яких і повинен звертатися перекладач. Велику допомогу може надати тут консультація фахівця в даній галузі. Спочатку необхідно точно встановити, у чому полягає описувана в іншомовному перекладі проблема і в чому полягають проблеми її викладу в перекладі. Як уже вказувалося, проблема може полягати в описі нових процесів або найновішої апаратури. Перекладач повинен уважно співставити усі випадки вживання нових термінів або місць, які важко передаються засобами української мови, щоб із загального змісту тексту скласти собі чітке уявлення про описувану проблему.

     Будь-який науковий текст характеризується певною повторюваністю термінів. Тому для  правильної передачі значення незнайомого  і відсутнього у словниках  терміна або термінологічного сполучення дуже важливо врахувати і співставити  всі випадки його вживання в даному тексті і лише після цього спробувати вияснити значення терміну шляхом ознайомлення із спеціальною літературою з даного питання. Велику допомогу перекладачеві може надати уже існуюча перекладна література з даного питання, особливо якщо є можливість порівняти оригінал і переклад.

     Основними видами перетворень, до яких доводиться вдаватися у процесі перекладу є генералізація та конкретизація. Розглянемо їх особливості.

     Генералізацією  називається трансформація, у процесі  якої перекладач, слідуючи ланцюжку узагальнення, заміняє поняття з більш обмеженим сенсом та більш складним змістом слова або словосполучення - поняттям з ширшим сенсом, але менш складним та менш конкретним змістом. Розширення (генералізація) вихідного значення можливо лише у тих випадках, коли міра інформаційної упорядкованості вихідної одиниці менша за міру упорядкованості відповідній одиниці у мові перекладу. [19, c 105]. Генералізація – це заміна одиниці вихідної мови, яка має більш вузьке значення, одиницею мови перекладу з більш широким значенням, тобто перетворення зворотне конкретизації.

     Використовуючи  засіб генералізації, замість слова з конкретним значенням однієї мови, ми підбираємо слово з більш загальним значенням іншої. Сенс даної операції в тому, що перекладач, не знайшовши у мові перекладу слово, що містить у собі поняття аналогічного змісту, відшукує у ланцюжку понять, зв’язаних підрядністю, слово з більш загальним змістом.

     Таким чином, генералізація неодмінно  передбачає скорочення елементів змісту, тобто у певному сенсі втрату при перекладі, яка залишиться некомпенсованою. Мовна форма, слово чи словосполучення у тексті перекладу, яка називає більш загальне поняття, у мові перекладу виявляється гіперонімом по відношенню до мовної форми, яка виражає поняття вихідного тексту, тому така трансформація також може бути визначена як гіперонімічне перетворення [6, c 426].

     Останній  елемент у ланцюжку понять, зв’язаних  послідовно відношенням підрядності, являє собою універсальний клас, тобто поняття з максимально  великим змістом, що покриває деяку предметну область. Кажучи про універсальний клас, необхідно мати на увазі відносність цього поняття. Універсальний клас може включати в себе сукупність об’єктів, яку в українській мові можна визначити як «дещо». Але перекладач завжди обмежений певною предметною областю і не може часто вдаватися до максимально узагальненому класу. При переході понять з обмеженим змістом, до понять з більш широким, необхідно слідкувати за тим, щоб не вийти за кордони тієї області, яка задана цією інтелектуальною дією, інакше трансформація може призвести до викривлення.

     Конкретизацією  називається трансформаційна операція, у ході якої перекладач, слідуючи по ланцюжку узагальнення, замінює поняття  з більш широким сенсом и менш складним змістом, що має слово або словосполучення у вихідній мові, поняттям з більш обмеженим сенсом, але складним, більш конкретним змістом. При конкретизації відбувається заміна слова або словосполучення вихідної мови, більш широким предметно-логічним значенням слова або словосполучення мови перекладу з більш вузьким значенням. Часто застосування конкретизації пов’язано з тим, що у мові перекладу відсутнє слово з таким широким значенням. Так, наприклад, англійський іменник «thing» має дуже абстрактне значення, і українською  мовою перекладається шляхом конкретизації: «річ, справа, випадок, істота» та ін.

     Звуження, або конкретизація, вихідного значення використовується у тих випадках, коли міра інформаційного упорядкування вихідної одиниці нижча, за міру упорядкування відповідній їй одиниці у мові перекладу, наприклад: українське поняття «досліджувати» може відноситись до різних ситуативних умов, і значною мірою підпорядковуватись контексту; у англійській мові йому будуть відповідати більш вузькі за змістом одиниці, у залежності від контексту: to explore, to investigate, to research into і т. д. [19, c 104]. Засіб конкретизації можна охарактеризувати як підбір при перекладі більш точних або конкретних відповідностей чи відтінків значень, ніж ті, які можна знайти у словниках. [23, c 32].

     Конкретизація припускає внесення нових елементів  у зміст поняття, тобто додавання нових ознак у поняття про об’єкт, що описується у перекладі. Мовна форма, слово чи словосполучення у тексті перекладу, яка називає менш загальне поняття у мові перекладу, являється гіпонімом по відношенню до мовної форми, що виражає поняття вихідного тексту, тому така трансформація також може бути  визначена як гіпонімічне перетворення [6, c 433].

     Операції  по узагальненню або, навпаки, уточненню  змісту понять, що лежать в основі генералізації  та конкретизації, завжди припускають  зміни змісту понять, або нейтралізацію деякі з ознак об’єкта, описаного у тексті оригіналу, або «приписуючи» йому ознаки, про які можна тільки здогадуватися. Інакше кажучи, у результаті гіперон-гіпонімічних перетворень система змісту вихідного тексту зазнає деяких змін.

     Підводячи підсумки вивчення наукової літератури з проблеми перекладу термінів, можна зробити висновок, що термін – це слово або словосполучення, а також сполучення слів та букв-символів, що означає поняття якої-небудь спеціальної області знань або діяльності.

     Основними властивостями термінів є точність, системність, однозначність, системність.

     Єдиної  класифікації термінів не існує, але  частіше за все їх класифікують за походженням, сферою вжитку та структурою.

     Терміни становлять достатньо складний та цікавий об’єкт для перекладу. Найбільш часто для перекладу термінів з англійської мови використовуються наступні способи: переклад за допомогою терміна-аналога, що вже є у мові перекладу; переклад за допомогою запозичення, утвореного за допомогою транскрипції або транслітерації; калькування, описовий переклад. У процесі перекладу з однієї мови на іншу часто виявляється, що вихідне слово та слово у мові перекладу знаходяться у гіперо-гіпонімічних відношеннях. Логічне співвідношення об’ємів понять лежить в основі таких трансформаційних операцій як генералізація та конкретизація.  

     2.2 ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ 
 

     Стосовно  практики перекладу наукових текстів  поняття еквівалентності є актуальним й повністю  зрозумілим та спирається, швидше за все, на концепцію Л.К.Латишева, який розглядає у своїй роботі специфіку перекладу текстів різних стилів. Складною проблемою, пов'язаною з перекладом наукових текстів, є проблема передачі вихідного змісту за допомогою іншої терміносистеми.

     Ми  вважаємо, що терміносистема мови перекладу є принципово неповторною, як і лексична система в цілому. Це пов'язано з наступними причинами:

• терміносистема є частиною лексичної системи національної мови, отже, вона тою або іншою мірою відображає її національно-культурну специфіку;
• терміносистема відображає наочно-понятійну базу відому в конкретнії дисциплінарнії сфері, яка також може відрізнятися у різних культур;
• терміносистема завжди динамічна, вона постійно змінюється як в системних стосунках між одиницями, так і відносно плану вмісту окремої термінологічної одиниці. Зазначені чинники часто призводять до того, що терміни розглядаються як безеквівалентні або частково еквівалентні одиниці [24,18].

     Поняття безеквівалентності на лексичному рівні  розглянуте та описане, її причинами  є:

     1) відсутність предмету або явища  в житті народу;

     2) відсутність тотожного поняття;

     3) відмінність лексико-стилістичних  характеристик.

     Такі  ж принципові відмінності ми можемо виявити практично у будь-якій гуманітарній науці, що займається дослідженням й описом суспільства, реалій його життя та внаслідок цього нерозривно пов'язаною з національно-культурною специфікою цих реалій.

     А тим часом більшість термінологічних  одиниць створена на базі інтернаціональної  лексики та інтернаціональних морфем, й через це дуже часто може виникати ілюзія термінологічної тотожності, якої насправді немає, або спроба відтворити семантичну структуру терміну на основі значення складових його морфем. Подібні ситуації часто призводять до неточностей або навіть серйозних помилок при перекладі.

     З усього вищезазначеного витікає  суттєва необхідність порівняльних досліджень терміносистем як у плані  семантичного опису, так й у плані  вивчення способів номінації, а також  необхідність розробки прийомів перекладу  безеквівалентних термінів. У перекладацькій практиці часто використовується транслітерація та транскрипція для перекладу безлічі термінологічних одиниць [1,75].

     Цей прийом перекладу можна розглядати як прийнятний за умов дотримання далі роз'яснювального перекладу, тобто  дефініювання даного поняття. При цьому слід згадати про те, що даний спосіб, з одного боку, призводить до інтернаціоналізації термінологічних систем, з іншого боку, наслідком цього прийому може з'явитися необгрунтоване запозичення, яке призводить до зрушень в терміносистеме в цілому.

     Не  дивлячись на розширення зв’язків між народами на планеті, використання все більш ефективних засобів  комунікації і пов’язане з  цим взаєморозуміння культур, перекладач повинен враховувати те, що кожна  мова постійно розвивається за власними законами, що зумовлює появу не тільки нових лексичних одиниць, у тому числі і спеціальних, а й нових мовних явищ.

     При перекладі науково-технічних текстів  особлива увага приділяється перекладу  термінів, які можуть становити головну  складність для перекладача. При цьому слід пам’ятати, що характерними рисами терміну є його чіткий зв'язок з певним поняттям, явищем або процесом, точність і прагнення до однозначності.

     Під час перекладу термінів слід спиратися  на знання про специфіку термінів як лексичних одиниць та орієнтуватися на тематику тексту з тим, щоб уникнути неправильного вибору варіанту перекладу, оскільки подекуди трапляються омонімічні терміни.

     Говорячи  про переклад термінів з точки  зору теорії, можна наголошувати на тому, що термін - однозначний, не має конотативних значень, позбавлений синонімів, незалежно від тексту термін перекладається терміном - повним та абсолютним еквівалентом, і тому, згідно одноголосній думці багатьох спеціалістів, відноситься до числа одиниць, які не ускладнюють роботу перекладача. Але, на жаль, лише в ідеалі термін є однозначним і не має синонімів та конотацій. Та й при цьому говорити про його повний переклад “термін - терміном” можна лише в тих випадках, коли в мові перекладу вже існує словниковий еквівалент, котрий належить до відповідної галузі науки або техніки. Отже, переклад терміна далеко не завжди є простою заміною слова мови оригіналу словом у мові перекладу.

     У перекладацькій практиці під терміном слід розуміти слова та словосполучення, що позначають специфічні об’єкти і поняття, якими оперують спеціалісти певної області науки чи техніки. В якості термінів можуть використовуватись як слова, котрі застосовуються майже виключно в рамках науково-технічного стилю, так і спеціальні значення, які застосовуються і в певній галузі, і в якості загальновживаних слів, які мають добре всім відомі значення.