Правові аспекти вирощування наркотичних рослин

 

 

1.   Обґрунтування необхідності  прийняття акта

 

 

 

Проект постанови Кабінету Міністрів  України ,,Про затвердження обсягів квот на 2012 рік, у межах яких здійснюється культивування рослин, що містять наркотичні засоби і психотропні речовини, виробництво, виготовлення, зберігання, ввезення на територію України та вивезення з території України наркотичних засобів і психотропних речовин” розроблений на виконання       статті 14 Закону України ,,Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори”.

 

 

 

2. Мета і шляхи її досягнення 

 

 

 

Концептуальною ідеєю покладеною в основу пропонованого проекту  акта Уряду є виконання вимог статей 5 і 14 Закону України ,,Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори” якими встановлено, що Кабінет Міністрів України щороку визначає квоти, у межах яких здійснюється обіг наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиць ІІ і ІІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770                             ,,Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів” та підпункту 13 пункту 4 Положення про Державну службу України з контролю за наркотиками, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 457/2011.

 

Проектом акта передбачені обсяги квот, у межах яких має здійснюватись  в Україні виробництво, виготовлення, зберігання, ввезення на територію України та вивезення з території України наркотичних засобів і психотропних речовин, культивування рослин, що містять наркотичні засоби чи психотропні речовини у 2012 році (далі - обсяги квот) на підставі потреби підприємств-виробників та закладів охорони здоров’я України.

 

Проект акта складається з 26 позицій, що визначають обсяги квот, у межах  яких має здійснюватись культивування  рослин, що містять наркотичні засоби і психотропні речовини, виробництво, виготовлення, зберігання, ввезення на територію України та вивезення з її території наркотичних засобів і психотропних речовин у 2012 році.

 

Збільшення відповідних обсягів  квот на наркотичний засіб морфін обумовлено тим, що у 2012 році заплановано виробництво його таблетованої форми. На даний час терміни початку промислового виробництва цього лікарського засобу узгоджуються з Міністерством охорони здоров’я України.

 

Також зазначаємо, що збільшення обсягу квот на ввезення на територію України  субстанції трамадолу обумовлено тим, що прогнозований залишок даного підконтрольного засобу у суб’єктів господарювання - виробників лікарських засобів станом на 01.01.2012 становитиме 672736 г, що в 4 рази менше ніж станом на 01.01.2011 (2836993 г).

 

 

 

3. Правові аспекти

 

 

 

На сьогодні в Україні у цій  сфері правового регулювання  діють Закони України ,,Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори”, ,,Про заходи протидії незаконному  обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними”, ,,Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000  № 770 ,,Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів”, від 03.02.97 № 146 ,,Про затвердження Порядку видачі дозволів на право ввезення на територію України, вивезення з території України або транзит через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів”, від 03.06.2009 № 589 ,,Про затвердження Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом”.

 

 

 

4. Фінансово-економічне обґрунтування

 

 

 

Реалізація пропонованого акта Уряду не потребує додаткових фінансових та інших витрат.

 

 

 

5. Позиція заінтересованих органів

 

 

 

Проект постанови направлено на розгляд і погодження до Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки  України, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства аграрної політики та продовольства України та Державної митної служби України.

 

 

 

6. Регіональний аспект 

 

 

 

Проект акта не стосується питання  розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

 

 

 

 

 

7.     Запобігання корупції

 

 

 

Даний проект акта не містить правила  і процедури, які можуть мати ризики вчинення корупційних правопорушень, тому відсутня необхідність в проведенні громадської антикорупційної експертизи.

 

 

 

8. Громадське обговорення

 

 

 

 Проект акта не потребує проведення консультацій з громадськістю. Проект акта оприлюднений на Web-сайті ДСКН (е-mail:info@narko.gov.ua, web:http://www.narko.gov.ua ).

 

 

 

9.     Позиція соціальних  партнерів

 

 

 

Даний проект акта не стосується соціально-трудової сфери.

 

 

 

10. Оцінка регуляторного впливу

 

 

 

  Проект акта не є регуляторним  нормативно-правовим актом.

 

 

 

11. Прогноз результатів 

 

 

 

Прийняття пропонованого проекту  постанови Кабінету Міністрів України ,,Про затвердження обсягів квот на 2012 рік, у межах яких здійснюється культивування рослин, що містять наркотичні засоби і психотропні речовини, виробництво, виготовлення, зберігання, ввезення на територію України та вивезення з території України наркотичних засобів і психотропних речовин” забезпечить виконання Україною міжнародних зобов’язань, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, які врегульовують обіг наркотичних засобів і психотропних речовин.

 

Негативними наслідками відсутності  такої правової бази стане відсутність  належного контролю за суб’єктами господарювання при провадженні господарської діяльності з обігу наркотичних засобів і психотропних речов

 

 

 

 

 

 

§ 10. Правове регулювання захисту  рослин

Правовий інститут захисту рослин — один із великих комплек¬сних інститутів аграрного права. Він  охоплює сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини з підтримання фітосані-тарного правопорядку в Україні і спрямовані на захист рослин від шкідників, хвороб і бур'янів, а також від надмірної хімізації сіль¬ського господарства.

Позаяк загроза розповсюдження шкідників і хвороб може мати міжнародний характер, Україна бере участь у міжнародних угодах з захисту рослин. Вона є учасницею Міжнародної конвенції про за¬хист рослин (Рим, 1951 р.), яка визначає заходи міжнародної спіль¬ноти з боротьби з шкідниками і хворобами рослин, а також вста¬новлює зразок фітосанітарного свідоцтва. Міжнародною організа¬цією, яка працює над питаннями захисту рослин, є ФАО (Органі¬зація об'єднаних націй з продовольства і сільського господарства). У межах Європейського регіону діє Конвенція про заснування Єв¬ропейської і Середземноморської організації захисту рослин в ре¬дакції 1955 р., до неї приєдналася й Україна.

На виконання своїх міжнародних  зобов'язань наша держава прийняла Закон від 14 жовтня 1998 р. "Про захист рослин", який визначає загальні положення захисту рослин в Україні. Стаття 1 цього Закону визначає захист рослин як комплекс заходів, спрямо¬ваних на зменшення втрат урожаю та запобігання погіршенню ста¬ну рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багато¬річних насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрун¬ту, продукції рослинного походження через шкідників, хвороби і бур'яни. Комплексний інститут захисту рослин охоплює також правові інститути карантину рослин і правового регулювання по¬водження з пестицидами й агрохімікатами (засобами захисту рос¬лин). Останній розглядається у розділі цього підручника, присвяче¬ному охороні довкілля в сільському господарстві.

1 Див.: Положення про державні  станції захисту рослин кожної  області затверджені наказом Мінагрополітики України від 18 липня 2000 р. № 127.

Згідно зі ст. 11 Закону України від 19 жовтня 1998 р. "Про за¬хист рослин", спеціально уповноваженими органами виконавчої влади в галузі захисту рослин є Головне управління державної  служби захисту рослин (Головна державна інспекція захисту рос¬лин) Мінагрополітики, а також державні станції захисту рослин Автономної республіки Крим областей і районів1. У населених пун¬ктах, на територіях природно-заповідного фонду, в лісопаркових частинах зелених зон, захисних лісових насадженнях у смугах від¬ведення залізниць та автомобільних доріг захист рослин здійсню¬ють ті підрозділи захисту рослин підприємств, установ та організа¬цій, які є їх (рослин) власниками чи користувачами. Спеціальним органом у справі захисту рослин є також Державна служба з каран¬тину рослин України, яка діє на підставі Статуту, затвердженого пос¬тановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1993 р. № 892. Вона складається з Головної державної інспекції з карантину рос¬лин з Центральною науково-дослідною карантинною лабораторією та Центральним фуміґаційним загоном Мінагрополітики; держав¬них обласних інспекцій з карантину рослин, пунктів карантину рослин у морських (річкових) портах, на відповідних залізничних станціях та летовищах, на підприємствах поштового зв'язку, шо¬сейних шляхах, автовокзалах, автостанціях, пунктах пропуску на Державному кордоні України, зональних та обласних карантинних лабораторій, обласних фуміґаційних загонів.

Стаття 18 Закону "Про захист рослин" визначає права та обов'язки суб'єктів аграрного права із захисту рослин.

Відповідно до ст. 24 зазначеного  Закону на підприємствах, в установах  та організаціях усіх форм власності  захист рослин здій¬снюють працівники, які пройшли відповідну підготовку з техноло¬гії захисту рослин, і тільки під безпосереднім керівництвом спеці¬алістів у цій справі. Громадяни, яким земельні ділянки належать на праві власності або праві користування і котрі займаються ви¬рощуванням сільськогосподарських та інших рослин і насаджень, мають бути обізнані з засобами захисту рослин і технологією їх застосування.

Закон України "Про захист рослин" для боротьби з шкідника¬ми, хворобами  рослин і бур'янами передбачає можливість впровад¬ження особливого режиму захисту  рослин, який визначає як особли¬вий правовий режим діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та ор¬ганізацій, спрямований на локалізацію і ліквідацію особливо небез¬печних шкідників і хвороб у межах населеного пункту, району, об¬ласті, кількох областей. Такий режим поширюється на території населеного пункту, району, області, декількох областей у разі ма¬сового розвитку особливо небезпечних шкідливих організмів і ви¬никнення потреби в додаткових заходах та ресурсах щодо їх лока¬лізації і ліквідації.

Державні інспектори (або їхні заступники) захисту рослин Ук¬раїни, областей, районів упродовж однієї доби після  виявлення ма¬сового розповсюдження особливо небезпечних шкідливих  організ¬мів вносять подання  про запровадження особливого режиму захис¬ту рослин до відповідного органу місцевого самоврядування, місце¬вого органу виконавчої влади або Кабінету Міністрів України. Те¬риторія особливого режиму захисту рослин встановлюється в ме¬жах населеного пункту, району області — відповідним органом міс¬цевого самоврядування чи місцевим органом виконавчої влади, а в межах кількох областей — Кабінетом Міністрів України. Орган, який прийняв рішення про запровадження або зняття особливого режиму захисту рослин, негайно повідомляє про це підприємства, установи та організації, розташовані на відповідній території, і гро¬мадян, що на ній проживають.

На території з особливим  режимом захисту рослин здійснюють¬ся  знешкодження особливо небезпечних  шкідливих організмів, за¬лучення та використання державних ресурсів (наукових, матеріаль¬них та ін.), а також ресурсів підприємств, установ, організацій усіх форм власності та громадян для локалізації і ліквідації особливо небезпечних шкідливих організмів з попереднім відшкодуванням їм понесених ними витрат. Особливий режим захисту рослин може передбачати й інші необхідні заходи.

Відповідно до ст. 1 Закону України  від ЗО червня 1993 р. "Про карантин рослин" (в редакції Закону від 3 квітня 2003 р.) карантин рослин —• це система  заходів органів державної влади, спрямованих на захист рослинного світу України від занесення карантинних ор¬ганізмів. Карантинний організм визначається Законом як вид шкідника, збудника хвороби рослин, який відсутній або обмежено поширений на території України та може завдати значної шкоди рослинам і рослинним продуктам. Отже, якщо Закон України "Про захист рослин" регулює всі відносини з захисту рослин від шкідни¬ків, хвороб і бур'янів, то Закон "Про карантин рослин" регулює тільки захист рослин від таких шкідників, збудників хвороб рос¬лин, які відсутні або обмежено поширені на території України. Тобто карантин рослин є органічною складовою захисту рослин і запобігає непродуманій інтродукції шкідників рослин, що можуть проникнути на територію України з-за кордону.

У разі виявлення карантинних організмів Закон передбачає впровадження карантинного режиму, який є різновидом особливо¬го режиму захисту рослин. Карантинний режим запроваджується: в межах декількох областей Кабінетом Міністрів України; на терито¬рії області, декількох районів, району, населеного пункту чи тери¬торії окремого господарства — відповідною місцевою державною адміністрацією. Він діє протягом доби з моменту виявлення каран¬тинного організму. Орган, який прийняв рішення про запровад¬ження або скасування такого режиму, протягом доби повідомляє про це осіб, що проживають у карантинній зоні.

Рослини й рослинні продукти, заражені карантинними організ¬мами, які неможливо  знезаразити або технічно переробити, підля¬гають знищенню в порядку, встановленому законом. Використан¬ня  та вивезення підкарантинних матеріалів та об'єктів з карантин¬ної зони у випадках виявлення, локалізації та ліквідації карантин¬них організмів у вогнищі зараження допускаються Мінагрополіти-ки відповідно до закону.

Особи, діяльність яких пов'язана з  виробництвом, перероб¬кою, зберіганням, транспортуванням і торгівлею рослинами та рослинними продуктами, мають право одержувати від органів Державної служби з карантину рослин України інформацію про фітосанітарний стан на відповідній території. Особам, яким зав¬дано шкоди внаслідок запровадження карантинного режиму або у зв'язку з ліквідацією карантинних організмів, а також майно яких використовувалося з метою запобігання поширенню і ліквідації карантинних організмів, збитки відшкодовуються згідно із зако¬нодавством.

Закон регулює порядок здійснення фітосанітарного контролю, тобто  обстеження підкарантинних матеріалів для виявлення каран¬тинних організмів. Фітосанітарному контролю підлягають усі підка-