Стаття 326. Наслідки
неприбуття цивільного позивача, цивільного
відповідача, їх представників
1. Якщо в судове
засідання не прибув цивільний
позивач, його представник чи
законний представник, суд залишає цивільний позов
без розгляду, крім випадків, встановлених
цією статтею.
Цивільний позов
може бути розглянутий за відсутності
цивільного позивача, його представника
чи законного представника, якщо
від нього надійшло клопотання
про розгляд позову за його відсутності або якщо
обвинувачений чи цивільний відповідач
повністю визнав пред’явлений позов.
2. Якщо в судове
засідання не прибув за викликом
цивільний відповідач, який не
є обвинуваченим, або його представник,
суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно
від того, чи можливо за відсутності зазначених
осіб з’ясувати обставини, що стосуються
цивільного позову, вирішує питання про
проведення судового розгляду без них
або про відкладення судового розгляду.
Суд має право накласти грошове стягнення
на цивільного відповідача в порядку,
передбаченому главою 12 цього Кодексу.
Стаття 327. Наслідки
неприбуття свідка, спеціаліста, перекладача
і експерта
1. Якщо в судове
засідання не прибув за викликом
свідок, спеціаліст, перекладач або експерт, заслухавши думку
учасників судового провадження, суд після
допиту інших присутніх свідків призначає
нове судове засідання і вживає заходів
для його прибуття. Суд також має право
постановити ухвалу про привід свідка
та/або ухвалу про накладення на нього
грошового стягнення у випадках та в порядку,
передбачених главами 11 та 12 цього Кодексу.
2. Прибуття в суд
перекладача (за винятком залучення
його судом), свідка, спеціаліста
або експерта забезпечується
стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик.
Суд сприяє сторонам кримінального провадження
у забезпеченні явки зазначених осіб шляхом
здійснення судового
виклику.
Стаття 328. Право
перебувати в залі судового засідання
1. Кількість присутніх
у залі судового засідання може бути обмежена головуючим
лише у разі недостатності місць у залі
судового засідання.
2. Близькі родичі та
члени сім’ї обвинуваченого і
потерпілого, а також представники
засобів масової інформації мають
пріоритетне право бути присутніми
під час судового засідання.
Стаття 329. Обов’язки
присутніх у залі судового засідання
1. Особи, присутні
у залі судового засідання,
при вході до нього суду
та при виході суду повинні
встати. Сторони кримінального провадження
допитують свідків та заявляють клопотання, подають заперечення стоячи
і лише після надання їм слова головуючим
у судовому засіданні. Свідки, експерти,
спеціалісти дають показання, стоячи на
місці, призначеному для свідків. Особи,
присутні в залі, заслуховують вирок суду
стоячи. Відхилення від цих правил допускається
з дозволу головуючого в судовому засіданні.
2. Сторони та учасники
кримінального провадження, а
також інші особи, присутні
в залі судового засідання,
зобов’язані додержуватися порядку
в судовому засіданні і беззаперечно
підкорятися відповідним розпорядженням
головуючого у судовому засіданні.
3. Сторони та учасники
кримінального провадження звертаються
до суду "Ваша честь" або
"Шановний суд".
4. Матеріали, речі
і документи передаються головуючому
в судовому засіданні через судового розпорядника.
Стаття 330. Заходи
до порушників порядку судового засідання
1. Якщо обвинувачений
порушує порядок у залі судового
засідання або не підкоряється
розпорядженням головуючого у
судовому засіданні, останній
попереджає обвинуваченого про те, що в разі повторення ним зазначених
дій його буде видалено з зали судового
засідання. При повторному порушенні обвинуваченим
порядку судового засідання він може бути
видалений за ухвалою суду з зали засідання
тимчасово або на весь час судового розгляду.
Якщо такий обвинувачений не представлений
захисником, суд зобов’язаний залучити
захисника для здійснення захисту за призначенням
і відкласти судовий розгляд на строк,
необхідний для його підготовки до захисту.
Після повернення
до зали засідання обвинуваченому надається можливість ознайомитися
з доказами, які були досліджені, а також
з рішеннями, які були ухвалені за його
відсутності, та дати пояснення щодо них.
У разі видалення обвинуваченого на весь
час судового розгляду, судове рішення,
яким закінчено провадження в суді, негайно
оголошується обвинуваченому після його
ухвалення.
2. У разі невиконання
розпорядження головуючого прокурором
чи захисником головуючий робить
їм попередження про відповідальність
за неповагу до суду. При повторному
порушенні порядку у залі судового засідання
їх може бути притягнуто до відповідальності,
встановленої законом.
3. У разі невиконання
розпорядження головуючого іншими
особами, присутніми у судовому
засіданні, головуючий робить
їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному
порушенні порядку у залі судового засідання
їх за ухвалою суду може бути видалено
із зали судового засідання та притягнуто
до відповідальності, встановленої законом.
4. За неповагу до
суду винні особи притягуються
до відповідальності, встановленої законом.
Питання про притягнення особи до відповідальності
за прояв неповаги до суду вирішується
судом негайно після вчинення порушення,
для чого в судовому засіданні оголошується
перерва.
Стаття 331. Обрання,
скасування або зміна запобіжного заходу
в суді
1. Під час судового
розгляду суд за клопотанням
сторони обвинувачення або захисту
має право своєю ухвалою змінити,
скасувати або обрати запобіжний
захід щодо обвинуваченого.
2. Вирішення питання
судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому
главою 18 цього Кодексу.
3. Незалежно від наявності
клопотань суд зобов’язаний розглянути
питання доцільності продовження
тримання обвинуваченого під
вартою до спливу двомісячного
строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання
про застосування примусових заходів
медичного або виховного характеру чи
з дня застосування судом до обвинуваченого
запобіжного заходу у вигляді тримання
під вартою. За наслідками розгляду питання
суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує,
змінює запобіжний захід у вигляді тримання
під вартою або продовжує його дію на строк,
що не може перевищувати двох місяців.
Копія ухвали вручається обвинуваченому,
прокурору та направляється уповноваженій
службовій особі місця ув’язнення.
До спливу продовженого
строку суд зобов’язаний повторно
розглянути питання доцільності
продовження тримання обвинуваченого
під вартою, якщо судове провадження
не було завершене до його
спливу.
Під час здійснення
судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною,
вирішує головуючий.
Стаття 332. Проведення
експертизи за ухвалою суду
1. Під час судового
розгляду суд за клопотанням
сторін кримінального провадження
або потерпілого за наявності
підстав, передбачених статтею
242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити
проведення експертизи експертній установі,
експерту або експертам.
2. Суд має право
своєю ухвалою доручити проведення
експертизи експертній установі,
експерту або експертам незалежно
від наявності клопотання, якщо:
1) суду надані кілька
висновків експертів, які суперечать
один одному, а допит експертів
не дав змоги усунути виявлені
суперечності;
2) під час судового
розгляду виникли підстави, передбачені
частиною другою статті 509 цього
Кодексу.
3. До ухвали суду про доручення проведення експертизи
у випадках, передбачених частиною першою
цієї статті, включаються питання, поставлені
перед експертом учасниками судового
провадження, судом. Суд має право не включати
до ухвали питання, поставлені учасниками
судового провадження, якщо відповіді
на них не стосуються кримінального провадження
або не мають значення для судового розгляду,
обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.
4. Після постановлення
судом ухвали про доручення
проведення експертизи судовий
розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження
неможливе до отримання висновку експерта.
Стаття 333. Застосування заходів
забезпечення кримінального провадження
та проведення слідчих (розшукових) дій
під час судового провадження
1. Заходи забезпечення
кримінального провадження застосовуються
під час судового провадження згідно з
положеннями розділу ІІ цього Кодексу
з урахуванням особливостей, встановлених
цим розділом.
2. Під час розгляду
клопотання про надання тимчасового
доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які
доступ не був здійснений під час досудового
розслідування. Якщо судом під час судового
провадження прийнято рішення про надання
доступу до речей і документів, суд відкладає
судовий розгляд на строк, достатній для
здійснення такого заходу забезпечення
кримінального провадження та ознайомлення
учасників судового провадження з його
результатами. Особа, яка під час судового
провадження отримала речі і документи
внаслідок здійснення тимчасового доступу
до них, зобов’язана надати до них доступ
у порядку, передбаченому статтею 290 цього
Кодексу.
3. У разі, якщо під
час судового розгляду виникне
необхідність у встановленні
обставин або перевірці обставин,
які мають істотне значення
для кримінального провадження,
і вони не можуть бути встановлені або перевірені
іншим шляхом, суд за клопотанням сторони
кримінального провадження має право
доручити органу досудового розслідування
провести певні слідчі (розшукові) дії.
У разі прийняття такого рішення суд відкладає
судовий розгляд на строк, достатній для
проведення слідчої (розшукової) дії та
ознайомлення учасників судового провадження
з її результатами.
4. Під час розгляду
клопотання суд враховує значення
обставин, про встановлення або
перевірку яких просить особа,
яка звернулася з ним, можливість їх встановлення або
перевірки шляхом проведення слідчих
(розшукових) дій та причини, з яких не
були здійснені належні дії для їх встановлення
чи перевірки на стадії досудового розслідування.
Суд відмовляє в задоволенні клопотання
прокурора, якщо він не доведе, що слідчі
(розшукові) дії, про проведення яких він
просить, не могли бути проведені під час
досудового розслідування через те, що
не були і не могли бути відомі обставини,
які свідчать про необхідність їх проведення.
5. В ухвалі суду про доручення проведення слідчої
(розшукової) дії зазначається, для з’ясування
або перевірки яких обставин і які саме
слідчі (розшукові) дії необхідно провести,
та встановлюється строк виконання доручення.
Слідчі (розшукові) дії, що проводяться
на виконання доручення суду, здійснюються
в порядку, передбаченому главами 20 та
21 цього Кодексу.
6. Прокурор зобов’язаний
надати доступ до матеріалів,
отриманих внаслідок проведення
слідчих (розшукових) дій за дорученням
суду, учасникам судового провадження
в порядку, передбаченому статтею 290 цього
Кодексу, та надати їх суду у встановлений
строк.
Стаття 334. Об’єднання
і виділення матеріалів кримінального
провадження
1. Матеріали кримінального
провадження можуть об’єднуватися
в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду,
на розгляді якого вони перебувають, згідно
з правилами, передбаченими статтею 217
цього Кодексу.
2. У разі якщо на
розгляд місцевого суду надійшли
матеріали кримінального провадження
щодо особи, стосовно якої цим
судом вже здійснюється судове провадження,
воно передається складу суду, що його
здійснює, для вирішення питання про їх
об’єднання.
Стаття 335. Зупинення
судового провадження
1. У разі якщо обвинувачений
ухилився від суду або захворів
на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його
участь у судовому провадженні, суд зупиняє
судове провадження щодо цього обвинуваченого
до його розшуку або видужання і продовжує
судове провадження стосовно інших обвинувачених,
якщо воно здійснюється щодо декількох
осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився
від суду, оголошується ухвалою суду, організація
виконання якої доручається слідчому
та/або прокурору.
Стаття 336. Проведення
процесуальних дій у режимі відеоконференції
під час судового провадження
1. Судове провадження може здійснюватися у режимі
відеоконференції під час трансляції
з іншого приміщення, у тому числі яке
знаходиться поза межами приміщення суду
(дистанційне судове провадження), у разі:
1) неможливості безпосередньої
участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні
за станом здоров’я або з інших поважних
причин;
2) необхідності забезпечення
безпеки осіб;
3) проведення допиту
малолітнього або неповнолітнього
свідка, потерпілого;
4) необхідності вжиття
таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;