Судове провадження у першій інстанції

 

Стаття 378. Заходи піклування про неповнолітніх, непрацездатних і збереження майна обвинуваченого

 

1. За наявності в  обвинуваченого неповнолітніх дітей, які залишилися без нагляду, непрацездатних батьків, баби, діда, прабаби, прадіда, які потребують матеріальної допомоги і залишилися без нагляду, суд зобов’язаний одночасно з ухваленням вироку порушити окремою ухвалою питання перед службою в справах дітей або відповідним органом опіки та піклування, органом соціального захисту населення про необхідність влаштування цих неповнолітніх, непрацездатних або встановлення над ними опіки чи піклування.

 

2. Якщо в обвинуваченого  залишилися без нагляду житло чи інше майно, суд за клопотанням обвинуваченого зобов’язаний вжити через відповідні органи заходів для їх збереження.

 

3. Про вжиті згідно  з положеннями цієї статті  заходи повідомляється обвинувачений.

 

Стаття 379. Виправлення  описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні

 

1. Суд має право  за власною ініціативою або  за заявою учасника кримінального  провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

 

2. Питання про внесення  виправлень суд вирішує в судовому  засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

 

3. Ухвалу суду про  внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.

 

Стаття 380. Роз’яснення  судового рішення

 

1. Якщо судове рішення  є незрозумілим, суд, який його  ухвалив, за заявою учасника  судового провадження чи органу  виконання судового рішення ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

 

2. Суд розглядає заяву  про роз’яснення судового рішення  протягом десяти днів з повідомленням  особи, яка звернулася із заявою  про роз’яснення судового рішення,  та учасників судового провадження.  Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз’яснення рішення.

 

3. Копія ухвали про  роз’яснення судового рішення  не пізніше наступного дня  після її постановлення надсилається  особі, що звернулася із заявою про роз’яснення судового рішення, учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

 

4. Ухвалу про роз’яснення  судового рішення або відмову  у його роз’ясненні може бути  оскаржено в апеляційному порядку  особою, яка звернулася із заявою про роз’яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.

 

Глава 30. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

 

§ 1. Спрощене провадження  щодо кримінальних проступків

 

Стаття 381. Загальні положення спрощеного провадження щодо кримінальних проступків

 

1. Суд за клопотанням  прокурора або слідчого, погодженого  з прокурором, має право розглянути  обвинувальний акт щодо вчинення  кримінального проступку без  проведення судового розгляду  в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений, що був представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.

 

2. Спрощене провадження  щодо кримінальних проступків  здійснюється згідно із загальними  правилами судового провадження,  передбаченими цим Кодексом, з  урахуванням положень цього параграфа.

 

Стаття 382. Розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні

 

1. Суд у п’ятиденний  строк з дня отримання обвинувального  акта з клопотанням про його  розгляд у спрощеному провадженні  вивчає його та додані до  нього матеріали і ухвалює  вирок.

 

2. Вирок суду за  результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

 

3. Суд має право  призначити розгляд у судовому  засіданні обвинувального акта, який надійшов з клопотанням  про його розгляд у спрощеному  провадженні, та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

 

4. Копія вироку за  результатами розгляду обвинувального  акта з клопотанням про його  розгляд у спрощеному провадженні  не пізніше дня, наступного  за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

 

5. Вирок за результатами  розгляду обвинувального акта  з клопотанням про його розгляд  у спрощеному провадженні може  бути оскаржений в апеляційному  порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

 

§ 2. Провадження  в суді присяжних

 

Стаття 383. Порядок провадження  в суді присяжних

 

1. Кримінальне провадження  судом присяжних здійснюється  відповідно до загальних правил  цього Кодексу з особливостями,  встановленими цим параграфом.

 

 2. Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.

 

3. Усі питання, пов’язані  з судовим розглядом, крім питання,  передбаченого частиною третьою  статті 331 цього Кодексу, судді  і присяжні вирішують спільно.

 

Стаття 384. Роз’яснення права на суд присяжних

 

1. Прокурор, суд зобов’язані  роз’яснити обвинуваченому у  вчиненні злочину, за який передбачене  покарання у виді довічного  позбавлення волі, можливість та  особливості розгляду кримінального  провадження стосовно нього судом  присяжних.

 

 Письмове роз’яснення  прокурора обвинуваченому про  можливість, особливості і правові  наслідки розгляду кримінального  провадження судом присяжних  додається до обвинувального  акта і реєстру матеріалів  досудового розслідування, які  передаються до суду.

 

2. Обвинувачений у  вчиненні злочину, за який передбачене  покарання у виді довічного  позбавлення волі, під час підготовчого  судового засідання має право  заявити клопотання про розгляд  кримінального провадження стосовно  нього судом присяжних.

 

Стаття 385. Виклик присяжних

 

1. Після призначення  судового розгляду судом присяжних  головуючий дає секретарю судового  засідання розпорядження про  виклик присяжних у кількості  семи осіб, які визначаються автоматизованою  системою документообігу суду  з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

 

2. Громадяни, які внесені  до списку присяжних і можуть  бути викликані до суду як  присяжні, визначаються згідно із  Законом України "Про судоустрій  і статус суддів".

 

3. Письмовий виклик  має бути вручений присяжному  під розписку не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов’язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов’язків, припис про явку, а також обов’язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.

 

4. На підставі письмового  виклику роботодавець зобов’язаний  звільнити присяжного від роботи  на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя.

 

Стаття 386. Права і обов’язки  присяжного

 

1. Присяжний має право:

 

1) брати участь у  дослідженні всіх відомостей  та доказів у судовому засіданні;

 

2) робити нотатки під  час судового засідання;

 

 3) з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;

 

4) просити головуючого  роз’яснити норми закону, що підлягають  застосуванню під час вирішення  питань, юридичні терміни і поняття,  зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.

 

2. Присяжний зобов’язаний:

 

1) правдиво відповісти  на запитання головуючого і  учасників судового провадження  щодо можливих перешкод, передбачених  цим Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;

 

2) додержуватися порядку  в судовому засіданні і виконувати  розпорядження головуючого;

 

3) не відлучатися із  залу судового засідання під  час судового розгляду;

 

4) не спілкуватися  без дозволу головуючого з  особами, що не входять до  складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;

 

5) не збирати відомості,  що стосуються кримінального  провадження, поза судовим засіданням;

 

6) не розголошувати  відомості, які безпосередньо  стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв’язку з виконанням його обов’язків.

 

Стаття 387. Відбір присяжних  у суді

 

1. Відбір присяжних  здійснюється після відкриття судового засідання.

 

2. Головуючий повідомляє  присяжним, яке провадження підлягає  розгляду, роз’яснює їм права  та обов’язки, а також умови  їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право  заявити про неможливість його  участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід.

 

3. Головуючий з’ясовує, чи немає передбачених цим  Кодексом або законом підстав,  які перешкоджають залученню  громадянина в якості присяжного  або є підставою для звільнення  окремих присяжних від виконання їх обов’язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов’язків за їх усними чи письмовими заявами.

 

 Для з’ясування  обставин, що можуть перешкоджати  участі присяжного в судовому  розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений  з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.

 

4. Кожному з присяжних,  який з’явився, учасники судового  провадження можуть заявити відвід  з підстав, передбачених статтями 75 і 76 цього Кодексу.

 

5. Усі питання, пов’язані  зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних, вирішуються ухвалою суду у складі двох професійних суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним. У разі якщо судді не прийшли до одноголосного рішення щодо вирішення питання, пов’язаного зі звільненням присяжного від участі в розгляді кримінального провадження або самовідводом чи відводом присяжного, присяжний вважається звільненим від участі в розгляді кримінального провадження або відведеним.

 

6. Якщо після виконання  вимог, передбачених частинами  першою - п’ятою цієї статті, присяжних  залишилося більше необхідної  для участі в судовому розгляді кількості, присяжні визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.

 

7. Якщо в результаті  виконання дій, зазначених у  частині п’ятій цієї статті, присяжних залишилося менше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково.

 

8. Після відбору основних  присяжних відбирається двоє  запасних присяжних з додержанням зазначених у цій статті правил.

 

9. Прізвища відібраних  основних і запасних присяжних  заносяться до журналу судового  засідання в тому порядку, в  якому їх було відібрано.

 

10. Запасні присяжні  під час судового засідання  постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних постановляє ухвалу.