Судове провадження у першій інстанції

Стаття 388. Приведення присяжних  до присяги

1. Після закінчення  відбору основних і запасних  присяжних вони займають місця,  відведені їм головуючим.

2. За пропозицією головуючого  присяжні складають присягу такого  змісту: "Я, (прізвище, ім’я, по батькові), присягаю виконувати свої обов’язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині".

 Текст присяги зачитує  кожен присяжний, після чого  підтверджує, що його права,  обов’язки та компетенція йому  зрозумілі.

Стаття 389. Недопустимість незаконного впливу на присяжного

1. Прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам  кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 390. Усунення присяжного

1. Присяжний може бути  усунутий від подальшої участі  в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:

1) у разі невиконання  присяжним обов’язків, передбачених  частиною другою статті 386 цього  Кодексу;

2) за наявності обґрунтованих  підстав вважати, що присяжний  у результаті незаконного впливу  втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.

2. Присяжний може бути  усунутий від подальшої участі  в судовому розгляді кримінального  провадження за ініціативою головуючого  рішенням більшості від складу  суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється вмотивованою ухвалою.

3. У разі усунення  присяжного до складу суду  включається запасний присяжний,  після чого судовий розгляд  продовжується, або, у разі  відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного в порядку, передбаченому цим параграфом, після чого судове провадження розпочинається з початку.

Стаття 391. Порядок наради і голосування в суді присяжних

1. Нарадою суду присяжних керує  головуючий, який послідовно ставить  на обговорення питання, передбачені статтею 368 цього Кодексу, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.

2. Усі питання вирішуються простою  більшістю голосів. Головуючий  голосує останнім.

3. Ніхто зі складу суду присяжних  не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування.

4. Кожен із складу суду присяжних  має право викласти письмово  окрему думку, яка не оголошується  в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

5. У випадку, коли серед більшості  складу суду, яка ухвалила рішення,  відсутні професійні судді, головуючий  зобов’язаний надати допомогу  присяжним у складенні судового  рішення